ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження 14 страница

194

195

53. Інформаиійно-технологічний підхід до вирішення

проблеми

Із застосуванням у навчальному процесі IT фахівці пов'язують, перш за все, надії на підвищення якості навчання. Наприклад, їх застосування дозволяє підвищити ефективність практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін не менш як на 30%, об'єктивність контролю знань учнів - на 20-25%. Успі­шність у контрольних групах, що навчаються із застосуванням IT, порівняно з тими, де в навчанні застосовували традиційні методи, вища в середньому на 0,5 бала (за п'ятибальною систе­мою оцінки). При застосуванні комп'ютерної підтримки у ви­вченні іноземних мов швидкість накопичення словникового за­пасу збільшується у 2-3 рази [8, 15-16].

Оцінюючи вплив застосування IT на ефективність навчаль­ного процесу, враховують і той факт, що вони впливають не тіль­ки на його процесуальний аспект, а й на зміст освіти.

Застосування IT дозволяє вирішувати ряд принципово нових дидактичних завдань:

- вивчати процеси та явища у мікро- та макросвіті, усередині складних технічних і біологічних систем на основі викорис­тання засобів комп'ютерної графіки та комп'ютерного моде­лювання;

- розглядати у зручному для вивчення масштабі часу різно­манітні фізичні, хімічні, біологічні та соціальні процеси, що реально відбуваються з дуже великою або дуже малою швидкістю.

IT дозволяє ввести до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують процеси функціонування дуже дорогого, навіть унікального обладнання, що є недоступним для навчальних закладів. Отже, йдеться і про економічну ефективність застосування IT (хоча і гіпотетичну).

Провідними видами комп'ютерних навчальних програм, що використовуються сьогодні в більшості країн світу, у тому числі і в Україні, та їх дидактичними функціями є:

- комп'ютерний підручник - програмно-методичний комплекс,
який забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний
курс або його розділ. Як правило, поєднує в собі підручник,
довідник, задачник і лабораторний практикум;

196

- контролюючі програми - програмні засоби, призначені для перевірки та оцінки знань, умінь та навичок;

- тренажери - служать для формування та закріплення різного роду навичок. Як правило, вони передбачають засоби для пе­ревірки досягнутих результатів та можливості зміни тренува­льних впливів (їх швидкості, інтенсивності, складності тощо);

- ігрові програми - забезпечують додаткові порівняно з навча­льними програмами дидактичні можливості. На думку екс­пертів, найбільш ефективними є ділові ігри, орієнтовані на досягнення кращих результатів у вирішенні складних одно­типних задач конкуруючими групами учнів. Спілкування, що виникає в процесі такої роботи, є однією зі специфічних форм самовираження особистості в процесі інформаційної взаємо­дії з комп'ютером та колегами. Спеціалісти відзначають осо­бливу роль розважальних ігрових програм, які справляють реальний вплив на формування світогляду сучасних підліт­ків, який уже конкурує з такими соціальними інститутами, як сім'я, школа, етнос;

- предметно-орієнтовані середовища - програми, які моделю­ють мікро- та макросвіти, об'єкти якого-небудь середовища, їх властивості і наочне уявлення, співвідношення між об'єк­тами, операції над ними. Учні оперують об'єктами середови­ща з метою досягнення дидактичної мети, поставленої ви­кладачем, або проводять дослідження, цілі та завдання якого визначають самостійно. Навчальне моделювання сприяє уна­очненню навчання, а вивчення процесів у їх динаміці - більш глибокому та свідомому засвоєнню навчального матеріалу.

Освітні інформаційні технології використовуються у світо­вому шкільництві вже протягом кількох десятиліть. Дослідни­ки виділяють такі етапи розвитку IT як засобу навчання другої половини XX ст.:

/ етап (60-ті роки). Розробка і реалізація спеціалізованих пакетів програм - автоматизованих навчальних систем (АНС), орієнтованих на створення та супровід автоматизованих навча­льних курсів. У таких системах визначення методики навчання в цілому і зміст навчаючих дій зокрема здійснювалися педаго­гом, а їх реалізація та оцінка результатів - за допомогою АНС.

2 етап (70-ті роки). Розробка та реалізація продукуючих АНС. У цей період основні зусилля теоретиків автоматизованого на­вчання були спрямовані на пошук і перевірку більш досконалих моделей навчання на основі когнітивної психології. Набули

197

значного розвитку роботи в галузі дидактичного програмування. (У педагогічній літературі цей термін, як правило, використову­ють у зв'язку з проблемами відбору і структурування навчально­го матеріалу, а також оптимальної організації процесу навчання. Одним з провідних завдань дидактичного програмування є син­тез системи оптимального управління навчальними діями, необ­хідними для отримання бажаного результату.) Ці проблеми і сьо­годні становлять інтерес для розробників продукуючих АНС.

3 етап (80-ті роки). Розвиток інженерії знань та інструмен­тальних засобів АНС. На цьому етапі були проведені ґрунтовні дослідження моделей пояснення в АНС, інтелектуальних техно­логій формування моделей предметних галузей, стратегій навчан­ня та оцінки знань. Відбувся значний розвиток галузі, пов'яза­ної з комп'ютерною графікою та візуалізацією знань. На думку фахівців використання комп'ютерної графіки в навчальних про­грамах сприяє вихованню творчої особистості, оскільки спира­ється на розвиток правопівкульного мислення - синтетичного, образного, інтуїтивного, ситуативного. Це дозволяє певною мі­рою подолати один з недоліків традиційної освіти, що історично пов'язана із превалюючим розвитком вербально-логічного, ана­літичного лівопівкульного мислення.

4 етап (90-ті роки XX ст. - початок XXI ст.). Суттєві зміни загальної парадигми конструювання і використання комп'юте­рів призвели до обґрунтування якісно нових можливостей вико­ристання технічних засобів. Нове покоління комп'ютерів та за­стосування оптоволоконного зв'язку обумовили появу та швид­кий розвиток мультимедіа, гіпермедіа, інтермедій та мережних технологій. Зупинимося на їх дидактичному призначенні.

Мультимедіа-технологй пов'язані зі створенням мультіме-діа-продуктів, тобто електронних книг, мультимедіа-енциклопе-дій, комп'ютерних фільмів, баз даних тощо. Особливістю таких продуктів є об'єднання текстової, графічної, аудіо- та відеоінфор-мації, анімації. На відміну від звичайних програмних засобів тут на перший план виходить сама інформація, обсяг якої може складати сотні мегабайт. Технології мультимедіа не тільки пе­ретворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, а й до­зволили учням, не виходячи із класу (з дому), «бути присутніми» на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історич­них подій минулого і сучасності, «відвідати» знамениті музеї та культурні центри світу, віддалені та дивовижні місця планети.

198

Мультимедіа-технології дозволили створити «електронну книгу» - принципово новий тип навчального засобу, «живі» та озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея. Най­більш інтенсивно розвивається в сучасних умовах такий напрям технології електронної книги, як електронна енциклопедія.

Гіпермадіа-технології являють собою розвиток гіпертексто-вих технологій, що надають можливості для роботи з текстами шляхом виділення в них ключових об'єктів (слів, фраз, малюн­ків) та організації перехресних посилань між ними. Гіпермедіа-продукти навчального призначення дозволяють учням працюва­ти з великим обсягом матеріалу, що надається не тільки у текс­товому вигляді, отже не тільки читати, а й слухати, дивитись, від­бирати матеріали, робити виписки, готувати необхідні реферати.

Мережні технології - напрям, який найбільш активно розви­вається взагалі і в освітній сфері зокрема. Телекомунікаційні тех­нології відкрили принципово нові можливості для учнів та педа­гогів. Спостереження спеціалістів свідчать, що робота в комп'ю­терних мере'жах актуалізує потребу учнів бути членами соціаль­ної спільноти. Відзначається підвищення грамотності і розвитку мови дітей завдяки телекомунікаційному спілкуванню, їх інтере­су до навчання і як наслідок - загальне зростання успішності.

Шляхом отримання доступу до професійних банків та баз даних учні ознайомлюються з науковими проблемами, що зна­ходяться на стадії розробки, залучають до діяльності дослідни­цьких колективів, діляться результатами своєї праці з колега­ми. Добре структурована інформація, що зберігається в базах даних, є засобом перевірки власних гіпотез, допомагає учням за­пам'ятати інформацію, сприяє формуванню навичок виконання логічних операцій аналізу, порівняння тощо.

Для викладачів доступ до мереж телекомунікацій означає не тільки істотне підвищення інформаційної озброєності, але й уні­кальну можливість спілкування зі своїми колегами у всьому світі, проведення спільної навчальної, методичної та наукової роботи, обміну науковими розробками.

Початковим етапом запровадження телекомунікацій у на­вчальний процес стало використання електронної пошти, що являє собою, як вважають фахівці, достатньо економний спосіб інформа­тизації навчального процесу, оскільки не потребує наявності ве­ликої кількості комп'ютерів. Вона досить широко використову­ється для зв'язку між викладачами та учнями в дистанційній

199

. формі навчання. За даними дослідження, проведеного асоціацією Electronic Messaging Association, у 1994 році у світі налічувалось 23 млн користувачів електронної пошти. За прогнозами дослід­ників у 2000 році ця цифра досягла 72 млн

Телеконференція є формою навчання, що дозволяє викладаче­ві та учням, віддаленим одне від одного на значну відстань, здій­снювати навчальний процес, близький до традиційного, органі­зовувати колективну роботу учнів, що знаходяться у різних на­селених пунктах, реалізовувати методи ділових ігор, мозкового штурму. Все це стає можливим завдяки реалізації віртуального класу на основі телеконференції. У навчальному процесі вико­ристовують on-line та off-line телеконференції, які відрізняються ' швидкістю обміну інформацією між учасниками. Більш зруч­ною для здійснення навчального процесу є, безумовно, режим on-line, коли учні, як і на звичайному занятті, є учасниками одно­часного спілкування кількох сторін.

Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється че­рез всесвітню мережу Інтернет. У 2000 році, про що вже йшло­ся у попередніх розділах, кожен клас американської та японсь­кої школи, кожна шкільна бібліотека були підключені до Ін-тернету.

Стратегічним напрямом розвитку IT є створення єдиних ін­терактивних інформаційних просторів та їх використання у всіх сферах людської діяльності. Метою їх запровадження в освіту є надання принципово нових можливостей для пізнавальної тво­рчої діяльності в усіх її проявах: навчальній, науково-дослідній, педагогічній, організаційно-управлінській, експертній тощо.

Побудова єдиного інформаційного простору в освітній сфері дозволить досягти:

- підвищення ефективності і якості навчального процесу;

- інтенсифікації процесу наукових досліджень в освітніх за кладах; '

- поліпшення умов для додаткової освіти і освіти дорослих;

- підвищення оперативності і ефективності управління окре­мими освітніми закладами та системою освіти в цілому;

- інтеграції національних інформаційних освітніх систем у світову мережу, що значно полегшить доступ до міжнарод­них інформаційних ресурсів у галузі освіти, науки, культури тощо [8].

Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних ЕВМ, а також нового виду інформаційних техно­логій, що дістали загальну назву «креативні інформаційні тех­нології», створює реальні можливості для їх використання в си­стемі освіти з метою розвитку творчих здібностей людини.

До основних видів креативних інформаційних технологій фахівці відносять: когнітивну комп'ютерну графіку; гипертекст, геоінформаційні системи (ГІС-технології). Практика роботи шкіл розвинених країн доводить, що застосування інформацій­них можливостей названих технологій створює справжній про­рив у методології, організації та практиці реалізації навчаль­ного процесу при вивченні багатьох дисциплін на всіх рівнях шкільництва.

Наприклад, використання комп'ютерної графіки створює нові можливості для розвитку такого важливого компонента творчо­го потенціалу особистості, як просторове мислення, що є особли­во наочним при вивченні геометрії, тригонометрії та нарисної геометрії. Досвід використання в розвинених країнах когнітив-ної комп'ютерної графіки та проблемно орієнтованих експерт­них навчальних систем, що є інструментальною основою розроб­ки більш ефективних методів викладання названих дисциплін, довів їх високу ефективність на всіх етапах навчання.

Спеціалісти багаторазово відзначали позитивні психологічні аспекти інформатизації освіти:

- ініціювання процесів розвитку певних видів мислення;

- розвиток пам'яті, уваги, уяви, спостережливості, реакції на непередбачені ситуації;

- усунення психологічних бар'єрів та комплексів;

- сприяння формуванню абстрактних образів та понять у про­цесі моделювання об'єктів та явищ навколишньої дійсності, що є предметом вивчення, а також тих, які в реальності від­творити неможливо.

Наслідками позитивного психологічного впливу використан­ня IT в освіті є також:

- засвоєння учнями методів самостійного подання та набуття знань;

- формування вмінь та навичок здійснення творчої діяльності всіх видів;

- виховання інформаційної культури;

200

- оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

- виховання якостей лідера.

Разом з тим фахівці попереджають і про можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внут­рішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодій з ними. Небезпека може по­лягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю людини, а та­кож у нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з названими причинами зрос­тає актуальність досліджень у галузі психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування IT для фізичного та психічного стану учнів. Активне використання інформаційних та комунікаційних технологій ставить у розряд пріоритетних завдання створення спеціально спрямованої системи охорони здоров'я школярів.

Дуже активно нові інформаційні технології використовуються у такій формі навчання, як дистанційне навчання (ДН). Зупини­мося більш докладно на особливостях його розвитку в сучасних умовах.

Світовий досвід показує, що сьогодні існують навчальні за­клади, які реалізують чотири типи програм ДН: відкриті, дистан­ційні, заочні, радіо- і телевізійні університети та коледжі. Без­умовно, спільним для всіх цих програм є те, що навчання здійс­нюється у зручному для студента місці, у зручний час, у зручно­му темпі. ДН забезпечує доступ до освіти широким верствам населення незалежно від соціального статусу.

Наведемо приклади, що характеризують розвиток ДН у різ­них регіонах світу [8, 12-15].

Великобританія. Відкритий університет Великобританії -світовий лідер нетрадиційного навчання. Був відкритий у 1969 році після візиту британського прем'єр-міністра Гарольда Віль-сона в СРСР як наслідок великого враження, отриманого ним від системи радянської заочної освіти. Являє собою незалежний навчальний заклад для надання «другої» можливості працюю­чим дорослим людям набути або продовжити освіту. Можливі три види навчання: на ступінь бакалавра, післядипломне, продо­вжене. Навчальний процес побудований на використанні друко­ваних матеріалів, аудіо- та відеозасобів, TV тощо. Студенти ма­ють можливість отримати консультації у 250 центрах, що розта-

- 202

шовані в багатьох містах країни та світу. В університеті навча­ється більше 120 тис. студентів. За взірцем цього закладу ство­рені аналогічні в Канаді, Австрії, Іспанії, Пакистані, Голландії, Турції, Індії, Ізраїлі тощо.

Німеччина. Заочний університет. ДН у Німеччині має свої особливості. Вони полягають у централізованому плануванні ди­станційної підготовки спеціалістів з вищою професійною освітою. Конкретним прикладом закладу ДН може бути Заочний універ­ситет міста Хаген (земля Північний Рейн-Вестфалія). Університет надає освітні послуги більш як 50 000 студентів на рік, але диплом про вищу професійну освіту отримують не більше 20% континген­ту, оскільки кваліфікаційні вимоги є дуже високими.

Індія. Національний відкритий університет ім. Індіри Ган-ді (1985 рік заснування). Метою закладу є поліпшення якості викладання шляхом застосування поряд з друкованими видан­нями комунікаційних технологій. Навчальний процес передба­чає використання аудіо- та відеокасет, телевізійних передач, дру­кованих посібників, очні консультації у численних навчальних центрах, що розташовані, як правило, у традиційних університе­тах і коледжах у різних регіонах країни. Університет надає по­слуги широким колам населення, включаючи жінок, інвалідів, • людей з низьким рівнем прибутків. Загальна кількість студен­тів в університеті - 185 000. Щорічно університет приймає на різні факультети близько 80 000 студентів.

США. Використання нових інформаційних технологій є ха­рактерною рисою не тільки системи вищої освіти США, а й сере­дньої освіти. Щодо університетського ДН, у СІЛА не існує зага­льнонаціональної системи такої освіти, яка базувалась би на єди­них теоретичних, організаційно-методичних принципах. Ряд не­великих організацій претендує на таку роль, однак провідні уні­верситети обережно відносяться до встановлення з ними конта­ктів. Однією з найбільш відомих інституцій ДН є Національний технологічний університет (NTU), заснований у штаті Колора­до у 1984 році як некомерційна корпорація. Академічні програ­ми, що пропонуються NTU, схвалені більш як 40 університетами. NTU забезпечує супутникову мережну інфраструктуру. Навча­льні програми доставляються за допомогою телекомунікаційних технологій. Навчальні курси записуються на відеомагнітофон. Засобами спілкування між студентами та університетом є елек­тронна пошта, факс, телефон, пошта.

203

ПАР.Університет Південної Африки являє собою ВНЗ, що використовує комп'ютерні технології. Курс розроблений для ви­конання на сучасних персональних комп'ютерах. Дискети роз­силаються студентам поштою.

В Австралії починаючи з 1993 року групою провідних універ­ситетів створена корпоративна мережа для розповсюдження своїх програм на здобуття ступеня та окремих курсів з використан­ням телевізійних лекцій та інших дистанційних форм навчання для громадян Австралії, Нової Зеландії та Океанії. Такі програми приймають більш як 20 000 студентів різного віку. Близько 1000 студентів навчаються для здобуття наукового ступеня.

В Україні теж існують заклади ДН (наприклад, Міжрегіона­льна академія управління), які створюють свої представництва в регіонах. Вони активно розвивають свою технісну базу, що допо­внюється спілкуванням між вузом та студентами за допомогою друкованих видань та очних консультацій.

Як і у всіх сферах освітнього життя в ДН активізуються інтеграційні процеси. Приклади такої інтеграції слугують:

- консорціум «Мід-Америка» - об'єднує 9 університетів у 6 штатах;

- Міжнародне східне об'єднання теленавчання у Франції -об'єднує 7 університетів. Кожен з університетів розробляє про­грами з дисциплін, які найкраще поставлені саме в ньому. Студенти можуть прикріплятися для консультування у будь-якому з університетів;

- Європейська асоціація університетів дистанційного навчан­ня (ЄАУДН). До неї входять 17 організацій з 15 країн, в яких навчається 650 000 студентів, викладають 3 000 викла­дачів у 875 навчальних центрах. Метою ЄАУДН є сприяння розвитку в Європі ДН та розвитку Європейського відкритого університету (ЄВУ), який забезпечить загальний відкритий доступ до вищої освіти в регіоні. Вже існуюча мережа ЄВУ дає можливість студентам отримувати консультації, слухати лекції, складати заліки та екзамени в будь-якому з універси­тетів, що входять до системи;

■ - Міжнародна рада відкритого та дистанційного навчання (ICDE) - всесвітня асоціація інститутів та спеціалістів від­критого та дистанційного навчання, а також національних та регіональних асоціацій. Більш як 100 країн представлені в ній безпосередньо або через регіональні організації. ICDE співробітничає з ООН через ЮНЕСКО.

Дистанційне навчання передбачає таку організацію навча­льного процесу, згідно з якою викладач розробляє навчальну програму, орієнтовану головним чином на самостійне навчан­ня студента. Студент віддалений від викладача в просторі, у той же час він має можливість у будь-який момент почати діа­лог за допомогою засобів телекомунікації або інших. Розгляне­мо особливості організації навчального процесу при ДН на при­кладі Відкритого університету Великобританії, студенти якого - дорослі люди, що мають досвід роботи і поєднують навчання з трудовою діяльністю:

- будь-які вступні вимоги відсутні. Структура навчальних ку­рсів є модульною, що дозволяє компонувати їх відповідно до потреб студентів;

- студентам надаються великі можливості у виборі навчаль­них курсів та їх компонуванні;

- протягом першого року навчання всі студенти вивчають од­накові курси фундаментальних наук, на знанні яких базуєть­ся спеціалізована підготовка за бажанням студентів;

- методи навчання є індивідуалізованими;

- кожен студент просувається вперед у вивченні курсів тими темпами, які відповідають його здібностям та можливостям;

- звичайний строк навчання у 4 роки може бути подовжений

до 8 років;

- студенти навчаються вдома, а також у 260 регіональних на­вчальних центрах;

- до кожного студента прикріпляється тьютор, який спрямовує його навчання та консультує при виникненні проблем. У про­цесі навчання використовуються: радіо, TV, телефон, письмо­ві навчальні курси, що надсилаються студенту поштою.

У ряді країн, особливо в США, широко використовуються з навчальними цілями замкнуті системи кабельного телебачення і системи, що поєднують відеозаписи і телебачення з двосторон­нім зв'язком. Найбільшу популярність, на думку спеціалістів, має система Стенфордського університету (штат Каліфорнія). Крім замкнутих систем кабельного телебачення з навчальними цілями використовують громадські телевізійні станції, що під­ключені до системи супутникового зв'язку [9]..

Перспективи подальшого розширення ДН пов'язують з но­вими досягненнями у галузі засобів інформаційно-комунікацій­них технологій.

5.4. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності

Одним з недоліків сучасних освітніх систем є їх прагматична орієн­тація на пов'язаний зі світом праці зміст навчання, його методи та кінцевий результат - успішне працевлаштування. Провідним орієн­тиром у подоланні недоліків такого підходу є гуманізація навчально­го процесу. її теоретичною основою стала гуманістична парадигма, що сформувалася в західній психології та педагогіці в середині XX століття завдяки неогуманістичним теоріям А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Бернса, А. Комбса та їх послідовників. Пріоритетним завданням школи, відповідно до такої парадигми, є сприяння становленню і вдо­сконаленню цілісної особистості, яка відкрита для сприйняття нового досвіду, прагне до максимальної самореалізації своїх можливостей і здатна до усвідомленого та самостійного вибору в різних життєвих ситуаціях. Визначальними для гуманістично-орієнтованої педагогіч­ної теорії і практики називають такі психолого-дидактичні категорії:

- процесуальна орієнтація

- навчальне дослідження

- збір даних

- перенесення інтелектуальних умінь та знань

- розв'язання проблем

- висунення та перевірка гіпотез

- рефлексивне, критичне, творче мислення

- експеримент

- аргументація

- моделювання

- розвиток сприйнятливості

- рольова взаємодія

- пошук особистого сенсу

- прийняття рішень

- співвіднесення моделі та реальності

- релевантність [5, 7-8]

Головною ознакою нашого часу став у цьому контексті пере­хід від старої - біхевіористської (асоціаністської - за американ­ською термінологією) парадигми навчального процесу до нової '— конструктивістської. Наведемо їх порівняльні характеристи­ки, а саме: 1) провідні положення відповідних теорій навчання; 2) особливості побудови курікулуму (змісту освіти, форм і мето­дів навчання); 3) зміст та особливості оцінки навчальних досяг­нень) у вигляді таблиць (див. табл. 5.7-5.9).

206

Таблиця 5.7. Порівняльна характеристика провідних положень те­орій навчання, побудованих на ідеях біхевіоризму та конструктивізму

Таблиця 5.8. Порівняльна характеристика ознак курікулуму згідно з теоріями соціальної ефективності та конструктивізму

207

Таблиця 5.9. Порівняльна характеристика особливостей оцінки знань відповідно до старої та нової парадигм навчання

Сформульовані вище ознаки старої та нової парадигм на­вчального процесу дають можливість зробити висновки про ті кроки, які представники теорій когнітивного конструктивізму вважають за необхідне зробити для удосконалення навчального процесу, розвитку його ефективності на шляху гуманізації та підвищення соціальної рівності доступу до освіти.

Конструктивістські ідеї організації навчального процесу як власного відкриття покладені в основу діяльності багатьох до­слідних та експериментальних шкіл, які вбачають свою мету в гуманізації навчального процесу. Вони все більше входять у практику масової школи. Так, на експериментальну і дослід­ницьку діяльність, за даними ЮНЕСКО, відводиться до 20% навчального часу академічних потоків середньої загальноос­вітньої школи США, у середніх школах Європи, орієнтованих на університетську освіту. Обдарована шкільна молодь ряду країн залучається до дослідницької діяльності кафедр місце­вих університетів.

Орієнтація сучасної школи на активізацію пізнавальної дія­льності, на надання їй креативного характеру примушує педаго­гів переглянути пріоритети в системі методів та засобів навчан­ня. Поряд із розповіддю, підручником, наочним посібником, які продовжують відігравати істотну роль у навчальному процесі, все більшої ваги набувають лабораторні та практичні заняття,