МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження 4 страница





Нарешті, третім виміром впливу економічного аспекту гло­балізації на освіту стало перетворення її на предмет міжнарод­ної торгівлі. Інструментом проникнення ринкових механізмів у сферу освіти у 90-х pp. стали розроблені та введені в дію між­народні юридичні норми торгівлі освітніми послугами. Це, як відомо, Генеральна угода про торгівлю послугами (General Agreement on Trade in Services - GATS). Інституціональною ос­новою, в рамках якої вона діє, є Світова організація торгівлі (World Trade Organization - WTO). Створена у 1995 році, вона об'єднує 146 країн світу (за даними на 04.04.2004). Згідно з положення­ми GATS, освіта є одним із видів (поряд із банківською справою, транспортом, телефонним зв'язком, охороною здоров'я тощо). Провідними цілями GATS є сприяння лібералізації торгівлі та створення механізмів розв'язання конфліктів, що виникають у цій сфері. В основу угоди покладений принцип підтримання од­наково сприятливих умов для експорту та імпорту послуг у всіх країнах - членах Світової організації торгівлі (COT).

GATS відкриває нові, досі небачені можливості для інвести­цій у сферу освіти, отримання від неї прибутків. Разом з тим це нові можливості для інтернаціоналізації освіти, для надання їй якостей гнучкості, наближення навчальних закладів світового рівня до нових контингентів студентів.

Найбільш активно міжнародна торгівля розвивається у сфе­рі вищої освіти. Всього ж GATS передбачає комерційну діяль­ність у п'яти сферах: початкова, середня, вища освіта, освіта до­рослих, інші освітні послуги.

Освіта є дуже привабливою сферою для міжнародної торгів­лі. Вже сьогодні глобальний ринок вищої освіти оцінюється у


27 млрд дол. В економіку США міжнародна вища освіта прине­сла у 2000 фінансовому році більше 9 млрд дол. [8]. '

Важливим аспектом розгляду економічного виміру глобалі­зації освіти є розвиток транснаціональної освіти. Нагадаємо, що три з чотирьох обумовлених GATS форм торгівлі освітніми послугами мають саме транснаціональний характер. Крім тра­диційних типів навчальних закладів у цій сфері працює ціла когорта так званих «нових провайдерів», до яких належать:

- інституції, що діють на основі франшизних угод;

- філії іноземних навчальних закладів (так звані офшорні ка-мпуси);

- міжнародні навчальні заклади, що пропонують міжнародні навчальні програми і кваліфікації, але не мають акредитації в будь-якій країні;

- корпоративні навчальні заклади, що не належать до жодної національної освітньої системи;

- міжнародні віртуальні університети, що пропонують програ­ми дистанційного навчання.

Частина таких закладів не акредитовані жодною національ­ною освітньою системою, тому ставлення до їх діяльності є дуже суперечливим. Негативним наслідком відсутності достатнього контролю за якістю діяльності нових освітніх провайдерів є до­сить значна кількість неякісних освітніх пропозицій - «шах­райських коледжів» (rogue colleges), що дискредитують трансна­ціональну освіту як таку. Проблема якості міжнародної освіти залишається однією з найактуальніших. Щоправда, у сучасних умовах уже існують способи боротьби з транснаціональним ша­храйством у сфері освіти. Таким способом є передусім органі­зація міжнародних акредитаційних центрів, які засвідчують якість освітніх послуг.



2.3. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти

Третім аспектом глобалізаційного контексту сучасної освіти є культурний. Теоретики культурної глобалізації, передусім Р. Робертсон, М. Уотерс, А. Аппадураї виступають проти спро­щеної економічної моделі глобалізації: вона є багатовимір­ним процесом, у якому одночасно відбуваються і гомогеніза­ція і гетерогенізація культурних просторів, і глобалізація і


 


68


69


локалізація, що утворюють разом, за визначенням Р. Роберт-

сона, глокалізацію.

В -епоху культурної глобалізації освіта стоїть перед необхід­ністю розв'язання складного комплексу культурно-етичних про­блем, що мають характер протиріч, вихід з яких можливий лише на шляху пошуку компромісів. їх головна сутність була сфор­мульована одним з провідних діячів ЮНЕСКО Жаком Дело-ром на 45-й сесії Міжнародної конференції з питань освіти (Женева, 1996): «Періпе з протиріч, протиріччя між глобальним та локальним: глобалізація наступає. Вона лякає сьогодні бага­тьох людей, які питають себе, чи не втратять вони своєї ідентич­ності і своєї душі в очікуваному «глобальному помешканні». Результатом є те, що багато людей - фактично більшість - пра­гнуть знайти своє коріння, протестують проти нових реалій та намагаються дотримуватися старих норм життя. Завдання вчи­теля полягає як у тому, щоб зберегти ідентичність кожної нації, кожного народу, так і в тому, щоб підготувати 6-10-річних дітей до зустрічі через двадцять років із зовсім іншим світом, з цим самим «глобальним помешканням».

Друге протиріччя - між модернізмом та традиціями: усі країни, що розвиваються, намагаються поєднати традиційну куль­туру з тим, що називається модернізмом, і знову, якщо вчителі вірять у цінності гуманізму, вони повинні полегшити для суспі­льства і, головне, для молоді, процес адаптації до нових умов без втрати свого коріння.

Третє протиріччя - між жорсткою конкуренцією, що є типо­вою для глобальної економіки, та ідеєю рівних можливостей. Ми не повинні плутати ринкову економіку та ринкове суспільс­тво: суспільне життя включає не тільки економіку, остання ж має бути поставлена на службу суспільству. У багатьох країнах існує протиріччя між бізнесовими структурами, які вимагають кращої підготовки людей до світу праці, та освітянами, які вва­жають, що роль освіти є значно ширшою, ніж підготовка до про­фесійної діяльності» [21, 11].

Феноменами культурної глобалізації є мультикультурна осві­та, інтернаціональна і транснаціональна освіта, дистанційна освіта, навколо переваг та недоліків яких точаться, про що вже йшлося вище, дуже гострі дискусії.

Одним з найбільш цікавих проявів теорії культурної глоба­лізації в освіті ми вважаємо теорію триплізації освіти, автором


якої є І.Ч. Ченг. Автор обґрунтовує необхідність парадигмальних змін в освіті, які повинні допомогти як глобальній, так і локаль­ній громаді зустрінути виклики нового часу. Сутність цих змін полягає в «контекстуалізованому розвитку багатостороннього ін­телекту учнів у процесі глобалізації, локалізації та індивідуаліза­ції навчального процесу, що дасть можливість сформувати нове покоління ефективних лідерів, високорозвинених громадян як локального суспільства, так і «глобального помешкання» [19, 3].

Таблиця 2.5. Традиційне і нове розуміння глобалізації, людської при­роди, індивідуального та соціального розвитку [19, 4]

 

Нове мислення Традиційне мислення
Розуміння перспектив розвитку світу
Багатостороння глобалізація,що охоплює технологічний, економічний, соціальний, політичний, культурний та освітній аспекти. Світ як глобальне помешкання. Необмежені багатовимірні та багатосторонні форми взаємодії. Взаємна залежність. Обмежене бачення глобалізації: переважно економічні та соціальні аспекти. Обмежені зв'язки між націями. Обмежений характер взаємодії. Слабо пов'язані між собою спільноти.
Розуміння людсько/природи
Багатостороння особистість:людина технологічна, економічна, соціальна, політична, культурна, людина, що навчається. Першочергово економічна та соціальна людинав індустріальному та підприємницькому суспільстві.
Розуміння шляхів індивідуального та соціального розвитку
Багатосторонній розвиток: технологічний, економічний, соціальний, політичний, культурний, освітній. Безперервна освіта особистості та суспільство, що навчається,є необхідними для забезпечення тривалого багатостороннього розвитку особистості і суспільства. Рух до багатостороннього суспільстваможе забезпечити необхідні знання та підтримку багатостороннього розвитку особистості. Рух до багатостороннього індивіда, який у змозі сприяти розвитку багатостороннього суспільства. Обмежений розвиток:надання переваги економічним, соціальним та політичним аспектам розвитку. Шкільне та професійне навчання є необхідним для підготовки робочої сили. Потреби у безперервній освіті та суспільстві, що навчається, пов'язані тільки з мотивами економічного детермінізму. Індустріальне суспільствопотребує певних типів здібностей та знань, що співвідносяться з рівнем його розвитку. Індивід з обмеженими знаннями або уміннями, що відповідають потребам певного етапу розвитку суспільства.

 



71


Складовими теорії І.Ч. Ченга є його погляди на сутність гло­балізації та людської природи, розвиток особистості і суспільст­ва, освітнього середовища та цілей освіти, сутності «контекстуа-лізованого багатостороннього інтелекту» (КБІ), впливу трипліза-ції (глобалізації, локалізації та індивідуалізації) на розвиток освітніх процесів. Представимо провідні аспекти теорії І.Ч. Че­нга у вигляді порівняльних таблиць, в яких зіставляються нове бачення названих феноменів та процесів з традиційним, загаль­ноприйнятим у сучасних умовах (табл. 2.5; 2.6).

Як видно з матеріалу, представленого в табл. 2.5, І.Ч. Ченг сповідує полікаузальний підхід до розуміння глобалізації: він розуміє її як багатовимірний процес. У культурному вимірі його погляди близькі до ідей засновника культурної теорії глобалі­зації Р. Робертсона та іспанського філософа Х.-Р. Капелли (див. табл. 2.1) щодо глобалізації як розвитку необмежених багато­вимірних та багатосторонніх форм соціальної взаємодії, взаєм­ної залежності суспільств. Більш того, І.Ч. Ченг вважає глобалі­зацію невід'ємно пов'язаною не тільки з локалізацією, про що веде мову і Р. Робертсон, а й з індивідуалізацією, які у сукупно­сті своїй гонконгський науковець називає триплізацією.

Триплізація сучасного світу суттєво впливає на зміну освітньо­го середовища та цілей освіти. Розуміння характеру таких змін за І.Ч. Ченгом сформульовано у табл. 2.6.

З'ясування впливу багатосторонньої глобалізації на розви­ток освітніх процесів вимагає пояснення сутності «контексту -алізованого багатостороннього інтелекту» - поняття, введеного І.Ч. Ченгом для визначення якостей особистості, яка буде спро­можна успішно «відповідати викликам сучасних локальних та глобальних трансформацій». В основу концепції КБІ покла­дена теорія багатостороннього інтелекту Г. Гарднера, у якій • гарвардський професор-психолог сформулював своє бачення ін­телекту не як одногранної конструкції, а скоріше як серії, яка складається із семи незалежних один від одного інтелектів (му­зичний, фізично-кінестетичний, логічно-математичний, лінгвіс­тичний, візуально-просторовий, міжособистісний та внутрішньо-особистісний), «що дають людині можливість уявляти трансфо­рмації та модифікації власного сприйняття» і «відтворювати аспекти своїх вражень» [22, 173]. В епоху, обумовлену динамі­кою розвитку багатосторонньої глобалізації, необхідна, на дум­ку І.Ч. Ченга, адаптація сформульованих Г. Гарднером типів

72


Таблиця 2.6. Зміни освітнього середовища та цілей освіти в контексті триплізації [19, 4]

 

Нове мислення Традиційне мислення
Уявлення про зміни восвітньому середовищі
Триплізація:освітнє середовище змінюється під впливом глобалізації, локалізації та індивідуалізації. Швидкий характер змін:дуже швидкі, складні, повні невизначеності. Зникаючі кордони:нечіткі та зникаючі кордони між школою та середовищем; учні та вчителі часто взаємодіють з "реальним світом" у навчальному процесі. Постійний розвиток:розвиток і реформування школи мають постійний характер, що є неминучим в умовах численних локальних та глобальних перетворень. Місцевіпотреби: освітнє середовище створюється та змінюється переважно відповідно до потреб місцевої громади. Повільний характер змін:повільні, помірно невизначені. Стабільні кордони:рамки діяльності школи є стабільними та залишаються в межах шкільних кордонів. Учні вступають у "реальний світ" тільки після закінчення навчання. Обмежений характер реформ: обмежений характер реформ, які зумовлені місцевими потребами та відповідальністю перед місцевою громадою.
Уявлення про,зміни цілей освіти
Формування громадянина з багатосторонньо розвиненим інтелектом:підтримання розвитку КБІ-громадянина, здатного до безперервної освіти і творчого сприяння побудові КБІ-суспільства та КБІ-глобального помешкання. Надання громадянам знань та умінь: надання знань та умінь, необхідних для виживання в умовах місцевої громади, сприяння розвитку суспільства особливо в економічному та соціальному аспектах.

багатостороннього інтелекту відповідно до нових вимог, тобто; їх категоризація як контекстуалізованих, що містять техноло­гічний, економічний, соціальний, політичний, культурний та осві­тній виміри. Багатосторонній розвиток особистості, на якому наполягає І.Ч. Ченг, є особливо актуальним в умовах швидкої змінюваності світу праці, характерної для глобалізації. «У но­вих умовах, - підкреслює педагог, - випускники навчальних закладів не повинні бути обмеженими технічною підготовкою до виконання вузького кола обов'язків, вони повинні стати ін­телектуальними лідерами та громадянами, здатними до розви­тку суспільства у різних сферах... Інакше кажучи, вони пови­нні мати не тільки професійні уміння та знання, а й високоро-звинений інтелект і креативність для подальшого розвитку та інновацій [19, 8].

Завдання формування КБІ-особистості в сучасних умовах пе-, редбачає співвіднесення трьох процесів: глобалізації, локалізації


та індивідуалізації, що и утворюють у своїй єдності триплізащю освіти як контекст сучасних освітніх реформ. Сутність кожного з аспектів названої триєдності відображений у таблиці 2.7).

Таблиця 2.7. Вплив триплізації на освіту [19, 12]

 

  Концепції та характеристики Вплив триплізації на освіту
Глобалізація Перехід, адаптація та розвиток цінностей, знань, технологій і норм поведінки від країни до країни, від суспільства до суспільства у різних частинах світу, що передбачає: ■ утворення глобальних мереж; • технологічну, економічну, соціальну, політичну, культурну, освітню глобалізацію; ■ глобальний розвиток Інтернет; ■ міжнародні союзи та конкуренцію; ■ міжнародне співробітництво та обмін; ■ світ як глобальне помешкання; ■ мультикультурну інтеграцію; ■ міжнародні стандарти та показники навчальних досягнень. Максимізація відповідності освіти особливостям глобальному розвитку, об'єднання кращих інтелектуальних ресурсів, підтримання та ініціатив, що мають місце у різних частинах світу для удосконалення навчання, науково-педагогічних досліджень, що передбачає: ■ використання мережних технологій у навчальному процесі; • програми обмінів викладачами і студентами; • дистанційне навчання; ■ міжнародне партнерство у викладанні та навчанні на індивідуальному, груповому та колективному рівнях; ■ взаємодія та обмін ідеями шляхом організації відеоконференцій, у яких беруть участь представники різних країн, інституцій, громад, окремі особистості; • залучення до змісту освіти питань, пов язаних з технологічним, економічним, соціальним, політичним, культурним та освітнім аспектами глобалізації.
Локалізація Залучення, адаптація та розвиток цінностей, знань, технологій і норм поведінки, які релевантні локальному контексту, що передбачає: ■ утворення локальних мереж; ■ технологічну, економічну, соціальну, політичну, культурну, освітню локалізацію; ■ децентралізація на місцевому рівні; ■ розвиток культур корінних народів та етнічних груп; ■ задоволення потреб та очікувань місцевої громади; ■ залучення, співробітництво та підтримку на місцевому рівні; ■ відповідність соціальним нормам і моралі. Максимізація відповідності освіти особливостям локальному розвитку, надання освіті підтримки громади, розвиток локального партнерства взаємодії в освіті, науково-педагогічних дослідженнях, що передбачає: ■ залучення громади до співпраці зі школою; ■ громадсько-шкільне співробітництво; • шкільний менеджмент і звітність школи перед громадою; ■ міжінституціональне співробітництво; * відповідність навчальних програм потребам місцевої громади; ■ залучення до змісту освіти питань, пов язаних з технологічним, економічним, соціальним, політичним, культурним та освітнім аспектами локалізації.

Продовження таблиці 2.7.

 

  Концепції та характеристики Вплив триплізації на освіту
Індивідуалізація Залучення, адаптація та розвиток зовнішніх цінностей, знань, технологій і норм поведінки, з метою задоволення індивідуальних потреб та особливостей: ■ індивідуалізація соціальних послуг; ■ розвиток потенціалу людини в технологічному, економічному, соціальному, політичному, культурному та освітньому аспектах; ■ розвиток ініціативи і творчості людини; ■ забезпечення самоактуалізації особистості; ■ самоменеджмент і самоуправління особистості; • забезпечення повноцінної реалізації прав людей із спеціальними потребами. Максимізація мотивації, ініціативи, творчості у навчанні, викладанні та педагогічних дослідженнях, що передбачає запровадження; ■ індивідуалізованих навчальних програм; ■ індивідуалізованих показників навчальних досягнень, методів та схем досягнення запланованих результатів; ■ можливостей для безперервної самоосвіти, самоактуалізації та самоініціативи; ■ учительського та учнівського самоуправління; ■ повноцінного задоволення спеціальних навчальних потреб; ■ можливостей повноцінного розвитку КБІ.

На завершення відзначимо, що теорія триплізації оевіти є, на] нашу думку, ідеалізованим уявленням про впливи зовнішньо-контекстуальних чинників (глобальних, локальних) на розви­ток освіти, хоча ідеї, що проголошуються І.Ч. Ченгом, цілком співзвучні з офіційними цілями освітніх реформ кінця XX ст. Майже не відображені в цій моделі результати ідеологічного, а саме неоліберального впливу глобалізації на розвиток освітніх процесів.

Питання для самоконтролю

1.У чому полягають особливості впливу економіки знань на розви­ток освіти?

2. Як впливають зміни сучасногосоціального контексту на розви­ток освіти?

3. Що являє собою макроосвітній контекст розвитку сучасної осві­ти?

4. У чому полягають зміни умов діяльності сучасного вчителя?

5. Дайте визначення поняття «глобалізація». Які підходи до роз­гляду цього поняття існують у соціальних науках?


6. Які аспекти впливу глобалізації на розвиток освіти є найбільш

важливими, чому?

7. Дайте характеристику стратегій освітньої політики різних міжна^ родних організацій. Які існують типи стратегій такої політики?

8. Проаналізуйте особливості інтеграційних процесів у сфері осві­ти, що існують на європейському континенті.

9. Що таке GATS? У чому полягають позитивні та негативні впли­ви цієї угоди?

10. У чому полягають суперечності культурного аспекту глобалізації?

Література

1. Андрущенко В.П. Освіта на рубежі століть: філософія, методоло­гія, практика // Неперервна професійна освіта: філософія, педа­гогічні парадигми, прогноз: Монографія / В.П. Андрющенко, І.Я. Зязюн, В.Г. Кремень, С.Д. Максименко, Н.Г. Ничкало, CO. Си-соєва, Я.В. Цехмістер, О.В. Чалий / За ред. В.Г. Кременя. - К.: Наукова думка, 2003. - С 99-166.

2. Бек У. Что такое глобализация? /Пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М.: Про­гресс-Традиция, 2001. - 304 с.

3. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. - М.: Изд-во УРАО, 1999. - 208 с.

4. Кремень В. Філософія освіти XXI століття // Шлях освіти.-2003. -№ 2. -С'2-6.

5. Кузь В. Глобалістика: економіка та освіта // Ріднашкола! -2001. -№ 9. -С. 3-6. ,

6. Лутай B.C. Філософія сучасної освіти: Навч. посібник. - К.: Центр «Магістр-S» Творчої спілки вчителів України, 1996. - 256 с.

7. Павліченко О. Рада Європи і питання освіти // Шлях освіти. -1996. -№ 1. -С. 33-35.

8. Сбруєва А.А. Сутність ринкової ідеології освітніх реформ роз­винутих країн // Шлях освіти. - 2003. - № 1. - С. 15-21.

9. Сбруєва А.А. Ідеології освітніх реформ кінця XX - початку XXIст.: конвергентні тенденції // Гуманітарні науки. Вісник Крим­ського державного гуманітарного інституту. - 2003. - С. 11-16.

10. Albrow M. Introduction. In: Globalization, knowledge and society: Readings from international sociology. Ed. by M. Albrow, E. King, etc. - London: Sage, 1990. - 288 p.


 

11. Appadurai A. Globale Landschaften. In: Beck U. (Hg.) Perspectiven der Weltgesellschaft. Edition Zweite Moderne. - Frankfurt: Suhrkamp, 1997. - P. 37-54.

12. Apple M. Education and curricular restructuring and the neo-liberal and neo-conservative agendas // Curriculo sem Ponteiras. - Jan/ Jun 2001. - Vol. 1, № 1. - P. I-XXVI.

13. Barber M. The Next Stage for Large Scale Reform in England: From Good to Great. Paper presented at the Technology Colleges Trust's second on-line Conference «Vision 2020». October-December 2002. URL: www.tctrust.org.uk

14. Burbules N. Globalization and education: An introduction. In: N. Burbules, A. Torres (Eds.). Globalization and education: Critical perspectives. - New York: Routledge, 2000. - P. 1-26.

 

15. Capella J.-R. Globalization, a fading citizenship // N. Burbules, A. Torres (Eds.) Globalization and education: Critical perspectives. - New York: Routledge, 2000. - P. 227-252.

16. Carnoy M. Globalization and educational reform: what planners need to know. - Paris: UNESCO, International Institute for International Planning, 1999. - 96 p.

17. Castells M. The rise of the network society. - Oxford: Blackwell, 1998. - 594 p.

18. Cheng Y.C. New paradigm of borderless education: Challenges, strategies, and implications for effective education through localization and internationalization. Invited keynote speech presented at the International Conference on Learning and Teaching with the theme «Challenge of learning and teaching in a brave new world: Issues and opportunities in borderless education». - Hatyai, Thailand: Global Networking for Quality Education, October 2002.

- 36 p.

19. Cunningham S., Tapsall S., Ryan Y., Stedman L., Bagdon K., Flew T. New media and borderless education: a review of the convergence between global media networks and higher education provision. -Canberra: DEETYA, 1998. - 243 p.

20. Delor J. Teachers in search of new perspectives. International Conference on Education, 45th session. Major debates. - Geneva, 1996.

- 15 p.

21. Gardner H. Multiple intelligences: The theory in practice. - New York: Basic Books, 1983. - 276 p.

22. Giddens A. The consequences of Modernity. - Cambridge: Polity Press, 1990. - 200 p.

23. Gilpin R. The political economy of international relations. -Princeton University Press, 1987. - 472 p.


 




24. Held D. (Ed.) Political theory today. - Stanford: Stanford University
Press, 1991. -372 p.

25. Hill D. «Education, Education, Education», or «Business, Business,
Business»? The Third way ideology of new Labour's educational
policy in England and Wales. Paper presented at the European
Conference on Educational Research. - Lahti, Finland, 22-25
September, 1999. - 36 p.

26. Klees S. The implications of the World Bank's Private Sector
Development Strategy for education: Increasing inequality and
inefficiency. - University of Maryland, January 2002. - 46 p.

27. Lingard B. It is and it isn't: Vernacular globalization, educational
policy and restructuring // N. Burbules, A. Torres (Eds.).
Globalization and education: Critical perspectives. - New York:
Routledge, 2000. - P. 79-108.

28. Molnar A., Wilson G., Restori M., Hutchison J. Profiles of for-profit
education management companies. Fourth Annual Report 2001-
2002. Commercialism in Education Research Unit (CERU). - Tempe,
AZ: Arizona State University, College of Education, Division of
Educational Leadership and Policy Studies.Education Policy Studies
Laboratory, January 2002. - 121 p.

29. Mosa A.A. Why Globalization? 9th World Congress of Comparative Education. - Sydney: University of Sydney, 1-6 July 1996. - 16 p.

30. Perlmutter H.V. On the rocky road to the first global civilization // ' Human Relations. - 1989. - Vol. 44. - № 9. - P. 67-89.

31. Peters M. Neoliberalism. Encyclopedia of philosophy of education.

- 1999. URL: http://www.educacao.pro.br/

32. Robertson R. Globalization. - London: Sage Publications, 1994.

33. Rosenau J. Turbulence in world politics: A theory of change and continuity. - Princeton University Press, 1990. - 504 p.

34. UNESCO. World Education Report 2000. The Right to Education: Towards Education for All throughout Life. - Paris: UNESCO, 2000.

- 173 p.

35. Wallerstein I. Societal development, or development of the world system? // International Sociology. - 1990. - Vol. 1. - № 1. - P. 3-17.

36. Waters M. Globalization. - New York: Routledge, 1995. - 316 p.

37. Ziirn M. Globale Gefardungen und internationale Kooperation // Der Burger im Staat. - 1995. - № 45. - S. 24-38.

78


Розділ З

Сучасний стан і перспективи розвитку

освіти в провідних розвинених країнах

та в Україні

3.1. Загальна характеристика суперечностей і перепекти! розвитку освітніх систем у сучасному світі

Позитивні перспективи подальшого розвитку освіти турбують людство, оскільки усвідомлюються ним як необхідна умова руху вперед до ідеалів миру, свободи, соціальної справедливості. Про­тягом кількох десятиліть дослідження таких перспектив здій­снюються в рамках міжнародних освітніх організацій і перш за все ЮНЕСКО. Зокрема, у 1968 році було виконано дослі­дження під проводом Філіпа X. Кумбса, що обіймав на той час посаду директора Міжнародного інституту планування освіти ЮНЕСКО. Воно розглядало проблеми, що стоять перед міжна­родним товариством в освітній сфері і містило ряд рекоменда­цій щодо впровадження перспективних інновацій. У 1972 році побачила світ доповідь Е. Фора «Навчатись бути», у якій була розроблена концепція освіти протягом усього життя. За реко­мендацією Генеральної конференції ЮНЕСКО (XI. 1991 р.) на початку 1993 року була створена Міжнародна комісія з про­блем освіти для XXI століття. її очолив Жак Делор - Голова Європейської комісії ЮНЕСКО. Основними напрямами діяль­ності комісії Ж. Делора стали: освіта і культура, освіта і гро­мадянськість, освіта і соціальна згуртованість, освіта і праця та зайнятість, освіта і розвиток, дослідження в галузі освіти та наука. Крім того, комісією були виконані три наскрізних теми, що безпосередньо стосуються проблем функціонування освіти: комунікаційні технології, вчителі та навчання, фінансування та управління освітою. Комісія підготувала доповідь, яка діста­ла назву «Освіта як прихований скарб». У ній розглядаються

79


основні проблеми та суперечності, з якими зіткнулася сучасна освіта, подаються рекомендації щодо шляхів їх подолання та розв'язання.

У центрі уваги світового освітнього співтовариства на поро­зі XXI ст. стоятимуть такі суперечності:

- між глобальними та локальними проблемами, що полягає в
необхідності поступово стати громадянином світу без втра­
ти власного коріння;

- між універсальним та індивідуальним. Полягає у виник­
ненні ризиків, пов'язаних із тенденцією до загальної глоба­
лізації культури. Виникає небезпека нехтування унікаль­
ним характером кожної людини, її правом самій обирати
свою долю і використовувати для цього всі духовні багатст-'
ва людства, до яких, перш за все, належать культурні над­
бання власного народу. Саме останнім, за умови відсутності
заходів щодо їх збереження, загрожує небезпека;

- між традиціями та змінами. Провідними напрямами її ви­рішення є: адаптація без відмови від власного коріння, діа­лектичний зв'язок між власною незалежністю та свободою і розвитком інших, управління технічним прогресом;

- між довгостроковими та короткостроковими завданнями. Проблемою є те, що головна увага надто часто зосереджуєть­ся на вирішенні останніх за рахунок перших, оскільки гро­мадськість вимагає негайних відповідей і рішень, що часто призводить до значних втрат;

- між конкуренцією у досягненні успіхів і прагненням до рівності можливостей в освітній сфері. Вирішення цієї про­блеми може забезпечити концепція освіти протягом усього життя, в якій задіяні як стимулюючий фактор змагальності, так і об'єднуюча людей солідарність;





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.