Теми для самостійних досліджень, доповідей, рефератів 1. Педагогічний професіоналізм викладача ВНЗ. 2. Співвідношення творчості і професіоналізму викладача ВНЗ. 3. Становлення творчої професійної діяльності викладача ВНЗ. 4. Складові педагогічної майстерності. 5. Роль творчості у професійній діяльності фахівця педагогічного профілю. 6. Психологічні особливості спільної творчої діяльності викладача та студента. 7. На основі спостереження за педагогічною діяльністю найкращого, на Вашу думку, викладача факультету (університету), визначте особливості його індивідуальності та педагогічної майстерності, які сприятливо впливали на професійне навчання студентів. 8. Психологічна культура викладача вищої школи і шляхи її формування. 9. Психологічна діагностика розвитку педагогічних здібностей майбутнього викладача. Рекомендована література 1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – с. 372-380. 2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. С. 8-24. 3. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с. 4. Державна програма розвитку освіти України на 2005-2010 роки: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 396-р. 5. Закон України «Про вищу освіту» //Освіта.–2002.-20-27 лют.-С.1-4. 6. Кузьмина Н.В. Понятие «педагогическая система» и критерии ее оценки: Методы пед. исследования: Учебн. пособие / Под ред. Н.В. Кузьминой – Л.: Изд. Лен. Университета, 1980. 7. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. – К.: Шкільний світ, 2001. 8. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб./З.Н.Курлянд, Р.І.Хмелюк, А.В.Семенова та ін.; За ред. З.Н.Курлянд. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 399 с. 9. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Практикум: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008.-336с. 10. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008.-352с. 11. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352с. (Альма-матер). Тема 4.2. Педагогічне спілкування Мета:проаналізувати основні компоненти педагогічної культури та шляхи її формування, ознайомити студентів магістратури із поняттям педагогічне спілкування, виявити залежність формування культури викладача від рівня педагогізації навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. План 1. Сутність поняття «педагогічне спілкування»: невербальне та вербальне спілкування. 2. Культура мовлення викладача ВНЗ. 3. Механізми впливу на співрозмовника (викладача, студента) в процесі спілкування. 4. Бар’єри на шляху до ефективного спілкування та їх подолання. Основні поняття теми:педагогічний професіоналізм, педагогічна культура, культура спілкування, мовленнєва культура, бар’єри спілкування. Запитання для самоаналізу та самоконтролю 1. У чому полягають особливості педагогічного спілкування? 2. Охарактеризувати основні стилі спілкування викладачів. 3. Обґрунтуйте необхідність самовдосконалення викладача ВНЗ. 4. Проаналізуйте взаємозв’язок понять «педагогічна культура» і «педагогічна майстерність». 5. Дайте порівняльну характеристику різних стилів спілкування викладачів ВНЗ. 6. Розкрити зміст функцій педагогічного спілкування (інформаційна, соціальна перцепція, афективна, інтерактивна, самопрезентація). 7.У чому суть суб'єкт-суб'єктних стосунків між викладачем і студентом? Чому дуже шкідливе безособове ставлення викладача до студента? Який «внесок» у педагогічне спілкування робить студент і викладач? 8. Які стилі професійно-педагогічного спілкування є найбільш оптимальними щодо розв'язання завдань професійної підготовки і особистісного зростання студента як майбутнього педагога (психолога)? Доведіть свою думку. 9. Які психологічні засоби, методи та прийоми підвищують ефективність професійно-педагогічного спілкування зі студентською аудиторією під час лекції, на семінарських заняттях і екзамені? 10. Згадайте кілька випадків, коли Ви допомогли комусь вирішити проблему за допомогою спілкування. 11. Коли діалог має практично формальний характер? Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів 1. Сформулювати 10-15 правил культури педагогічного спілкування. 2. Сформулювати основні правила ділового етикету викладача ВНЗ. 3. Нині велика увага приділяється навчанню спілкування. Але ж людина спілкується протягом тисячоліть…Чому саме тепер постала необхідність навчатися цього (батькам, вчителям,, викладачам, керівникам та ін.)? Що було втрачено в людському спілкуванні за останнє століття? 4. Як треба слухати людину, щоб вона (за-) говорила? Сформулювати декілька порад. 5. Щоб визначити, наскільки ми уважно слухаємо, дайте відповідь на запитання одразу після розмови з партнером: - Чи легко я відволікався під час розмови? - Чи не робив я тільки вигляд, що слухав? - Чи однаково я слухаю залежно від того, цікава чи нецікава розмова для мене? - Як я реагував на те, з чим я не був згоден? - Чи не робив я поспішних висновків? - Як я поводився під час розмови? За відповідями зробіть висновок, чи вмієте Ви слухати? 6. За 1хв назвіть якості, які Вас дратують в Інших людях. Які Ваші якості особистості спричиняють те, що у Вас виникну роздратування під час спілкування з іншими людьми? Отже, чому нас дратують названі якості в інших людях? 7. Якими з перелічених правил Ви стали б керуватися в спілкуванні з викладачами (однокурсниками, студентами)? Чому? · Основа ставлення співрозмовника до нас створюється за перші 15 секунд спілкування. · Якщо Вам зробили комплімент, потрібно відразу відповісти тим самим. · Для того щоб люди захотіли з Вами спілкуватися, Ви самі повинні цього хотіти, а співрозмовник має це бачити. · Говоріть з іншою людиною про себе, і вона буде слухати Вас годинами. · Усмішка нічого не варта, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи тих, хто нею обдаровує. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона триває мить, а в пам'яті інколи зберігається назавжди. · У розмові якомога рідше потрібно згадувати ім'я співрозмовника. · Під час бесіди треба прагнути якомога щиріше вселяти співрозмовникові усвідомлення його значущості. · Указуйте на помилки інших прямо, а не побічно. · У спілкуванні основним правилом є робити подарунки «Дитині» і не дражнити «Батька» свого співрозмовника. · Головне в спілкуванні - побільше говорити, поменше слухати і не допускати в розмові пауз (за О. Сапоговою). Психолого-педагогічні завдання: 1. Викладач, помітивши, що студентка займається на занятті сторонніми справами, підійшов до неї і попросив показати свої записи. Дівчина сказала, що це її особистий щоденник. Викладач зажадав його. Студентка мовчки передала йому щоденник. А під час перерви вона почула, як цей викладач читав її записи іншим педагогам. «Як Вам не соромно!», - ледве не плачучи промовила дівчина, відкривши двері кафедри, де працював цей викладач. Дайте психологічну оцінку цій ситуації. Чому лише прояв педагогічного такту сприяє встановленню сприятливих взаємин викладачів і студентів? 2. Молода викладачка отримує від студента листи інтимного змісту. Він переслідує її, на заняттях поводиться виклично. Яку такій ситуації мусить поводитися викладач? Чи потрібно залучати сторонніх для з’ясування цього питання? 3. Студенти протягом усього семестру висловлювали незгоду з Вашими вимогами в навчальному процесі. Але з наближенням іспиту їхнє ставлення почало змінюватися: з'явилося підлещування, підвищена увага до Вас і т.д. Яку цій ситуації Ви побудуєте своє спілкування зі студентами? У період іспитів? Після них? 4. На 4-ій парі група першокурсників прийшла на семінарське заняття із загальної психології. Викладач через певні обставини не зміг з'явитися на заняття і попросив прийти на заміну магістранта. Студенти одразу ж не сприйняли свого нового "викладача". Один із них сів за першу парту, витягнув свій обід і почав його демонстративно їсти перед викладачем-практикантом. Магістрант зробив зауваження студентові, але той ніяк не відреагував на це. Молодий викладач був розлючений і поставив цьому студентові двійку. Як можна пояснити таку поведінку першокурсника?Наскільки педагогічно доцільними були дії викладача? Щоб Ви порадили б у цій ситуації молодому педагогові? |