 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
Зміст освіти можна визначити як педагогічно адаптований соціальний досвід, педагогічна адаптовану систему знань, способів діяльності інтелектуального і практичного характеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, тобто систему чотирьох компонентів соціального досвіду, віддзеркалену у видах і галузях діяльності, втілених у навчальних предметах і програмах позаурочної діяльності. Елементами змісту освіти є: Знання – результат процесу пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді понять, суджень, умовиведень, теорій. Також їх можна розуміти як навчальну інформацію, що засвоєна на рівні запам’ятовування і усвідомлення. Уміння – це готовність до ефективного виконання складної комплексної дії як в стандартних, так і у нестандартних умовах на основі засвоєних знань, навичок і практичного досвіду. Навички – способи дії, які багаторазовим повторенням доведенні до автоматизму і виконуються майже без участі свідомості. Між цими елементами існують певні зв’язки: кожен з попередніх є умовою функціонування наступних. Так, без знань неможливе ні відтворення способів діяльності, ні їх творче застосування. Нові знання, за наявністю опорних умінь, формують нові вміння. Крім того, застосування відомих способів діяльності для отримання відомого результату призводить інколи при наявності нових, не врахованих умов, не тільки до надбання нових знань, але і до появи нових способів діяльності. Сам пошук нових способів діяльності неодмінно сполучається і відтворенням уже відомих. Проте, різні елементи змісту освіти відрізняються, перш за все, характером діяльності по його засвоєнню, коли відбувається перетворення об’єктивного змісту соціального досвіду в надбання особистості. Кожен елемент змісту освіти вимагає конкретних шляхів його формування. Так, наприклад, формування навички вимагає: - ознайомлюючого етапу, що передбачає осмислення конкретної дії, ознайомлення з прийомами його виконання; - підготовчого (аналітичного), коли школяр оволодіває елементами дії, аналізує і обирає способи виконання, але здійснює це неточно, має місце високий рівень зосередженості; - стандартизованого, який характеризується автоматизацією дій; - варіативного (ситуативного), котрий виявляється в доцільному виконанні дій, самоконтролі та ін. Способи засвоєння елементів змісту освіти
У науковій літературі виділяються різні підходи до визначення принципів відбору змісту освіти. Оптимальним є варіант, розроблений В.В.Краєвським: - принцип відповідності змісту освіти в усіх його елементах і на всіх рівнях конструювання соціально-економічним потребам, сучасному стану наукових знань, рівню розвитку виробництва; - принцип урахування змістової та процесуальної сторін при проектуванні змісту освіти, що передбачає співвіднесення навчального матеріалу, форм, способів і засобів процесу освіти; - принцип структурної єдності змісту освіти на різних рівнях його формування: теоретичне представлення, навчальний предмет, навчальний матеріал, педагогічна діяльність, особистість учня. Цей принцип забезпечує збалансованість усіх компонентів змісту освіти. |
