 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Виникнення та розвиток ідеї всебічного та гармонійного розвитку особистості в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.
розвиток всебічного та гармонійного розвитку особистості. Цей термін став ідеалом, к якому потрібно прагнути в процесі виховання. Мета виховання переплітається с завданнями, які кожна епоха ставить перед суспільством, суспільство – перед школою.
Який взаємозв’язок між вихованням та розвитком? Виховання – суспільне явище, яке включає передачу суспільного досвіду і культури з метою розвитку особистості. Розвиток особистості – процес якісних та кількісних змін, розумових, моральних, психічних змін людини. Древня Греція ( Спарта та Афіни) Метою виховання у Спарті було підготовка загартованих воїнів. Виховання здійснювалося державою, ідея жорстокості. Афінська система виховання: різнобічний розвиток особистості ( фізичне, моральне, естетичне). Аристотель (384-322 до н.е.). Мета виховання - розвиток у людині вищіх якостей душі – розумової та вольової. Можливість розвитку здійснюється вихованням, а виховання державою, яка визначає його мету, завдання, зміст. Платон (427-347 до н.е.). Виховання, по Платону, - важливий фундамент життя особистості. Різнобічне виховання для мудреців та воїнів, пропонує обов’язкове мінімальне 3-х річне навчання, розвиває афінську традицію: «для тіла – гімнастика, для душі – музика». Виховання здійснюється державою. Сократ (469-399 до н.е.). Метою виховання, на думку Сократа, повинно бути не вивчення природи річей, а пізнання самого себе, вдосконалення моральності. Демокрит ( 460-370 до н.е.). Метою виховання: підготувати молодь до реального життя на землі, основним у вихованні має бути оволодіння знаннями про природу ( принцип природовідповідності), гармонійного розвитку. Я.А.Коменський – чеський педагог к.16 – п. 17 ст, основоположник педагогіки. Він стверджує, що розум є тільки «tabula rasa», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все. На думку педагога існує три завдання виховання: пізнання себе (розумове), управління собою (моральне), релігійне (Бог). Розробив не тільки чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: наочність, послідовність і систематичність, свідомість і активність, міцне оволодіння знаннями і навичками. Обгрунтував ідею навчання дітей рідною мовою, розробив концепцію професіоналізму вчителів, критерії педагогічної майстерності. Д.Локк – англійський філософ 17 ст, психолог, педагог, педагогічні погліди якого відображали традиційні погляди англійського дворянства. За теорією Локка, у людей немає «вроджений ідей» і уявлень, душа дитини нагадує «чисту дошку». Мета виховання: виховання джентельмена. Мета навчання: підготувати «ділову людину», тобто розвинути і спрямувати її розум до активного сприймання нових знань і ідей. Запропонував програму реальної освіти, яка передбачала необхідну підготовку до дієвих занять у реальному світі, до комерційної діяльності. Зміст навчання значно ширше ніж в той час: читання письмо, малювання, рідна мова, латинь, географія, аріфметика, геометрія, астрономія, хронологія, етика, історія, законознавство, бухгалтерія, їзда верхи, танці. Ремесло – фізична праця зміцнить здоров’я. Ж.Ж.Руссо – французький просвітитель, письменник, педагог 18 ст. основоположник теорії вільного виховання. Суть: навчати природовідповідно (дотримуватися законів розвитку організму дитини та її здібностей). Дитинство – етап розвитку особистості, на дитину впливають три фактори: природа, люди, суспільство, які забезпечують гармонійний розвиток особистості. Запропонував вікову періодизацію і зміст виховання, за Ж.Ж.Руссо, життя вихованця поділяється на вікові періоди. Охарактеризував зміст, форми і методи навчання і виховання кожному з них. Й.Г.Песталоцці – швейцарський педагог, класик, к.18- п.19ст. Відстоював ідею всебічного гармонійного розвитку особистості. Педагог не не може подавляти природного розвитку підростаючого покоління, а направляти цей розвиток. Вихователь допомагає розвивати природні сили особистості, саморозвиток, ідея природовідповідності. Вважається основоположником теорії і методики початкового навчання (концепція елементарної освіти), прагнув будувати навчання на чуттєвому пізнанні, великого значення надавав наочності, висунув ідею розвиваючого навчання. Й.Ф.Гербарт – німецький філософ, психолог і педагог к.18 – п.19 ст., послідовник Песталоцці. Мета виховання полягає у формуванні доброчесних людей, які вміють пристосовуватись до існуючого суспільно-політичного ладу і підкорятися йому. На його думку, метою виховання є гармонія волі з естетичними ідеями і вироблення багатостороннього інтересу (шляхи і засоби досягнення): виховуюче навчання, керування людьми і моральне виховання. Розробив теорію видів навчання: описове, аналітичне, синтетичне. К.Д.Ушинський, М.І.Пирогов, Л.М.Толстой, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський - проаналізувати самостійно за наведеною схемою.
|
