ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Словотвірні норми сучасної української літературної мови.

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 91011 12 13 14 15 Следующая

1. Структура слова. Поняття словотвірної норми.

2. Основні способи творення слів в українській мові.

3. Творення іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту.

4. Творення прикметникових форм від різних географічних назв.

5. Творення назв осіб за моделлю “людина, яка займається чимось”.

Література

1. Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. В. Ґрещука. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 669 с.

2. Горпинич В.О. Назви жителів в українській мові: Питання словотвору, слововживання та нормування. – К.: Вища школа, 1979. – 159 с.

3. Ожигова О. Українська мова: зворотний зв’язок: Посібник. – К.: Грамота, 2007. – 184 с.

Завдання до теми

1. До дієслів недоконаного виду запишіть парні дієслова доконаного виду, утворені: а) за допомогою префікса; б) заміною суфікса; в) за допомогою основи іншого дієслова:

а) писати, брати, екзаменувати, агітувати, шукати, рости, хвилювати, гримати.

б) розкласти, застерегти, розмістити, засипати, виключити, хлинути, одержати, зупинитися.

2. Утворіть словотворчу низку від слова ліс.

3. Від поданих слів створити іменники із значенням особи за допомогою суфіксів:

а) –ник- (та його варіантів -ик, -овик, -івник, -овник, -атник і т.д.):

сад, теля, хутро, книга, пасіка, участь, вість, залізниця.

б) –ар- (-яр):

чоботи, годинник, різьба, аптека, шахта.

4. Від поданих слів за допомогою поданих суфіксів утворити віддієслівні іменники із значенням „виконавець дії”.

-ник	-ач	-ець	-тель
досліджувати розвідувати розмовляти проводити заглушувати	читати глядіти слухати запобігати розвантажувати вимикати вимірювати приймати	боротися творити гнати	любити мислити цінити опитувати паяти

5. Прочитайте теоретичний матеріал, присвячений творенню прикметників від географічних назв. Основну інформацію законспектуйте.

Прикметники від географічних назв творяться здебільшого за допомогою суфікса –ськ-, при цьому відбуваються деякі зміни в правописі суфіксі залежно від фонетичних законів української мови:

г, з, ж + -ськ- = -зьк-: Санкт-Петербург - санкт-петербурзький, Острог - острозький, Запоріжжя – запорозький, Кавказ - кавказький;

к, ц, ч + -ськ- = -цьк-:Гадяч - гадяцький, Дарниця - дарницький, Кременчук-кременчуцький;

х, с, ш + -ськ- = -ськ-:Карабах - карабаський, Одеса - одеський, Золотоноша-золотоноський, Черкаси – черкаський;

суфікс –к- випадає: П'ятихатки-п'ятихатський, Боярка-боярський, Бородянка-бородянський.

Перед суфіксом –ськ- м'який знак не пишеться (крім позиції перед -л): Ірпінь-ірпінський, Прип'ять - прип'ятський; але Поділ - подільський, Севастополь -севастопольський.

У деяких випадках при утворенні прикметників від географічних назв використовуються складні суфікси:

-івськ- додається до назв у формі множини: Вишняки — вишняківський, Півні — півнівський, Загальці — загальцівський;

-анськ- додається до деяких назв на –а: Ружа — ружанський, Биківня — биківнянський, Залуччя — залучанський;

-енськ- додається до назв на –е: Рівне — рівненський, Городище — городищенський, Підлісне — підлісненський;

-инськ- часом додається до іншомовних назв: Ялта — ялтинський, Аляска — аляскинський, Чита — читинський.

6. Використовуючи попередню теоретичну інформацію, утворіть прикметники від поданих географічних назв.

Авдіївка, Болгарія, Ветлуга, Гамбург, Гринвіч, Залуччя, Запоріжжя, Золотоноша, Івано-Франківськ, Кагарлик, Кандалакша, Карабах, Ладога, Лодзь, Лозова, Макіївка, Охтирка, Париж, Прилуки, Рига, Страсбург, Суми, Харцизьк, Чернівці, Ялта.

Практичне заняття № 10

Лексикографія сучасної української мови.

1. Розвиток української лексикографії.

2. Типи словників: енциклопедичні та лінгвістичні. Типи лінгвістичних словників.

3. Сучасні електронні та on-line словники: переваги та недоліки порівняно із друкованими.

Література

1. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики: 253 тис. слів. – К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2003. – 888 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с. Близько 170 тисяч слів.

3. Головащук С. Словник-довідник з правопису української мови. - К., 1989.

4. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища школа, 1974. – 296 с.

5. Гринчишин Д. Т., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. — К., 1993.

6. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів української мови. – Львів: Фенікс, 1996. – 224 с.

7. Дмитровський З.Є. Словник телевізійних термінів і понять. – Львів: ЛНУ, 2001. – 44 с.

8. Довідник з культури мови / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Вища шк.., 2005. -399 с.

9. Етимологічний словник української мови: У 7 т. – Т. 1-4. – К.: Наук. Думка, 1982-2004.

10. Ізюмов О. Практичний російсько-український словник. – Перевид. 1926 р. – К.: Знання, 1992. – 176 с.

11. Капелюшний А.О. Енциклопедія афоризмів і крилатих фраз «Журналістика – це спосіб життя». – Львів: ПАІС, 2004. – 576 с.

12. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Короткий словник перифраз. — К., 1985.

13. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів. – К.: Рад. шк., 1988. – 200 с.

14. Кочерган М. П. Словник українсько-російських міжмовних омонімів (“фальшиві друзі перекладача”). — К.: Академія, 1997.

15. Новий російсько-український словник-довідник / Укл. Я. Єрмоленко, О. Сліпушко. — К., 1996.

16. Орфоепічний словник української мови: У 2 т. – К.: Довіра, 2003

17. Полюга Л.М. Словник антонімів української мови. – К.: Довіра, 1999. – 275 с.

18. Російсько-український словник: 160 тис. слів. – К.: Абрис, 2003. – 1424 с.

19. Словник іншомовних слів. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

20. Словник синонімів української мови: В 2 т. – Т.1-2. – К.: Наук. Думка, 1999-2000.

21. Словник української мови: В 11 т. – Т.1-11. – К.: Наук. Думка, 1970-1980. Близько 135 тисяч слів.

22. Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наук. Думка, 2003. -1104 с.

23. Яцимірська М.Г. Сучасний медіа-текст: Словник-довідник. – Львів: ПАІС, 2005. – 128 с.

24. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2000.- 752 с.

Завдання до теми

1. Вставте пропущені літери в поданих нижче словах, звірте з орфографічним словником.

Д...с...ртація, атр...бути, пр...парат, акр...д...тація, акс...л...рація, ал...горичний, бр...кет, б...н...фіс, в…ст…булярний, в...ранда, гр...надери, д...корація, д…кламація, д...намічний, д...р...жабль, інт...лект, інт...грал, кр...дитор, м...льхіор, п...л...нгатор, п...с...мізм, п...ст...циди, пр...нц...повий, р...кошет, тр...птих, ут…літарний, ф…д…ративний, ц...стерна, ш...злонг.

2. З'ясуйте значення поданих слів, користуючись тлумачним словником.

Звук, назва, запозичення, живий, модель, суб’єкт, шум, дзвінкий, об’єкт, варіація, норма, особа, самостійний, рід, керований, голос.

3. Складіть статті для синонімічного словника до слів іти, журитися.

4. Складіть статті для фразеологічного словника до висловів зашпори зайшли, допекти до живого, ні кінця ні краю не видно, виміняти шило на мило.

5. Визначте за допомогою тлумачного словника значення паронімів і запишіть його.

Компанія – кампанія, марена – мурена, ювелір – ювіляр.

Практичне заняття № 11

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 91011 12 13 14 15 Следующая