ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Етер, як я розумію, кажуть тому, що в слові - грецька «тета».

Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Следующая

Авжеж. Греки ніколи цю «тету» не віддавали як «ф». А росіяни її запозичили як «фіту». Але ж називається вона «тета». Дуже багато слів із нею навіть у російську мову проскочили, як «т». Наприклад, «театр». Перша літера там саме «тета». Є ще два таких слова: «ортопедія» і «орфоепія». У першому випадку залишилася «тета», а в другому туди втулили «фіту». Якщо почати досліджувати це питання, то можна легко довести, що традиція називати «тету» через «т» в Україні значно довша, ніж оці 70 років, які її змінили на «ф».

Припустімо, люди захочуть користуватися цим правилом. Але як вони знатимуть, де міняти цей звук, а де - ні? Адже мало хто знає грецький алфавіт.

Розумієте, люди насправді не винні. Це мають робити фахівці. І своєю працею ми хочемо спонукати фахівців, щоб вони справді впорядковували це, приводили до ладу. Треба просто підняти ці старі словники. Тут не треба навіть вивчати грецьку мову - досить узяти український словник тих часів. Там можна прочитати, що насправді Феодосія - це Теодосія. У перекладі це означає «місто, дароване богом». Бог - це Тео. І наука ж теологія, а не феологія.

Мало хто так логічно прослідкує.

Зрозуміло. Тому має бути системність. Нехай це прослідкують фахівці й відкинуть свої радянські правописи. Людині нема коли ставати мовознавцем-філологом - вона має просто звертатися до фахівців. Людині треба встигати просто жити.

Дуже вам дякую за відповіді.

Розмовляла Олена Колесник.

Практичне заняття № 3

Культура мовлення: орфоепічні та акцентуаційні норми.

1. Класифікація мовних норм.

2. Поняття культури мовлення та її складові.

3. Орфоепічні норми: особливості вимови голосних і приголосних звуків; вимова дзвінких приголосних у кінці слова або в кінці складу перед глухими приголосними; шиплячих звуків; слів, у яких відбуваються асимілятивні процеси між приголосними звуками; лексем іншомовного походження.

4. Акцентуаційні норми. Паралельне наголошення. Порушення акцентуаційних норм під впливом діалектного оточення, російської мови.

5. Типові порушення мовних норм у фаховій мові.

6. Мовний етикет: формули подяки.

Література

1. Багмут А., Бровченко Т., Борисюк І., Олійник І. Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової інформації. – К.: Наук. думка, 1994. – 125 с.

2. Бондар О.І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: Навчальний посібник / О.І. Бондар, Ю.О.Карпенко, М.Л. Микитин-Дружинець. – К.: Академія, 2006. – 367 с.

3. Бурячок А.А. Що змінилося в “Українському правописі”?. – К.: Наук. думка, 1997. – 52 с.

4. Винницький В.М. Українська акцентуаційна система: становлення, розвиток. – Львів: Бібльос, 2002. - 578 с.

5. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995. – 192 с.

6. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура сплкування: навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 291 с.

7. Томан І. Мистецтво говорити. – К.: Україна, 1996. – 268 с.

8. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981. – 151 с.

Завдання до теми

1. Перекладіть слова з російської мови на українську. Зверніть увагу на вимову голосних.

Богатый, богатство, горячий, хозяин, кочан, четыре, пшено, шестой, чело, работа, разбить, развалить, раскинуть, бьют, вьют, взгорье, межгорье, объединять, разъяснять.

2. Прочитайте виразно скоромовки. Стежте за вимовою твердих і м’яких приголосних звуків.

1. Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху, нам дав потроху.

2. Перепіл підпадьомкає, перепілка перепідпадьомкує, а маленькі перепеленята перепідпідпадьомкують.

3. Їхали крамарі, стали на горі тай забалакались про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.

3. Виберіть рядок слів, де б зміна наголосу змінювала лексичне значення слова:

а) атлас, замок, володар, вогняний, жалібний;

б) батьківщина, прошу, об’єднання, приклад, колос;

в) лупа, людський, заголовок, весняний, усмішка;

г) типовий, сім’я, лапки, вигода, високо.

4. В иберіть рядок, у якому всі слова вимовляються зі звуком [ґ]:

а) гава, газда, граблі, гуцулка, гурт;

б) гуркіт, гудзик, герлига, гуру, гарем;

в) гуляш, гульба, Грузія, гротеск, гречка;

г) ганок, грунт, герготіти, дзига, гатунок.

5. Виберіть рядок, де в обох словосполученнях не порушено правила милозвучності:

а) справа йде на лад, слова і музика;

б) рятуватись втечею, прочитати у книзі;

в) мірялись силою, поля й ліси;

г) раніше й тепер, зустрітися зі мною.

6. Голосний звук [е] наближується до [и]:

а) у кінці слова;

б) перед наголошеним [и];

в) у всіх наголошених позиціях;

г) на початку слова.

7. Голосний звук [о] наближується до [у]:

а) у будь-якій ненаголошеній позиції;

б) перед складом з наголошеним [у] або [і];

в) тільки перед складом з наголошеним [у];

г) на початку слова.

8. Виберіть рядок, у якому всі наведені приклади містять проклітики:

а) сказав би, не знайшов, на галявині, після занять;

б) у повітрі, на небі, під ранок, вийшов би;

в) зігрів би, знайшов же, без тебе, у морі;

г) над нами, переді мною, уві сні, під деревом.

9. Випишіть слова у дві групи: у першу — слова, в яких написання ненаголошених голосних можна перевірити наголосом (в дужках подайте перевірочні слова), у другу — слова, написання яких треба запам'ятати. В..личезний, тр...мчу, к...шеня, кл...котіти, ш...потіти, м...нулий, дер...во, зел...нь, тр...мати, посел...ний, п...л...на, руч...нька, книж...чка, малес...нький, справ...дливий, хлоп...ць, кр...ниця, тр...вога, гр...міти, тр...вати, бл...щати.

10. Перепишіть слова, вставляючи на місце крапок пропущені букви, які передають на письмі ненаголошені звуки. Поясніть написання.

П...р...йдеш, бл...зенько, т...мненько, л...генько, ц...ганський, ш...нель, старес...нький, роб...ться, безмежн... (поле), (на) гл...б...ні, н...бесний, дзв...нять, дер...во, оз...м...на, ш...почуть, б...лина, п...р...конаємось, богат...рі.

11. Вимовте слова, у яких є буква «щ». Яка особливість звука, що передається цією буквою? Перевірте за словником наголос.

Що, щітка, щирий, дощечка, щока, ще, щедро, нащадок, вищий, щодня, прощатися, прикрощі, кладовище, свище, найкращий, полощу, щомиті, щасливо, віщий, явище, щирість, товща, віщати, щавель, теща, знищення, кореневище, Угорщина, щастя.

12. Розмежуйте слова за таким принципом: слова, де букви я, ю, є позначають два звуки – в першу групу, де один і пом’якшення – в другу. Прочитайте з дотриманням орфоепічних норм:

Яків, полювання, яструб, вар’єте, подяка, полюс, Юрко, ярмо, халява, бур’ян, кальян, кар’єра, маляр, більярд.

13. Прочитайте вголос слова. Запам'ятайте вимову виділених сполучень букв.

Стежка — стежці [з'ц'], мережка — мережці [з'ц'], діжка — діжці [з'ц'], дошка —дошці [с'ц'], пляшка — пляшці [с'ц']; будується [ц':а], пишеться [ц':а], робиться [ц':а], згадується [ц':а]; намагаєшся [с':а], піклуєшся [с':а], миєшся [с':а].

14. Подані дієслова запишіть у формі 3-ї особи однини майбутнього часу. Поясніть особливості написання та вимови цих слів.

Наблизитися, розчулитися, розчинитися, розширитися, розшумітися.

15. Провідні спеціалісти зі сценічного мовлення рекомендують читати твори з яскраво вираженим ритмом – епоси, написані гекзаметром, та народні епоси, в яких часто ритм дій впливає на ритм мовлення. Подібні вправи виробляють та закріплюють вміння володіти спокійним розповідним ритмом мовлення, змінювати його відповідно до потреб.

Виразно прочитайте:

Зброю співаю і мужа, що перший з надмор'їв троянських,

Долею гнаний нещадно, на берег ступив італійський.

Горя він досить зазнав, суходолами й морем блукавши,

З волі безсмертних богів та мстивої серцем Юнони,

Лиха він досить зазнав у бою, поки місто поставив,

Лацію давши пенатів, а з ними - і плем'я латинське,

І Альба-лонгу стару, і мури високого Рима.

Музо, повідай мені, чим саме розгнівана тяжко

Чи то покривджена чим, цариця богів засудила

На незліченні труди та нещастя побожного духом

Батька й вождя, як богиня,- і гнівом таким пойнялася!

(Вергілій, „Енеїда”)

Ой полем битим Килиїмським,

Та шляхом битим ординським

Та й гуляє козак Голота –

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота…

(Дума про козака Голоту).

16. Розставте наголоси, перевірте за орфоепічним словником, випишіть значення кожного слова із тлумачного словника:

Газопровід, провід, перепустка, дотла, змоклий, пустка, перерослий, переростати, дефіс, кілометр, центнер, мегабайт, спіритизм, нонсенс, нокаут, економайзер, менеджер, супервайзер.

Практичне заняття № 4

Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Следующая