 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Тобто потім усе це редагували?
Звичайно! За радянських часів редагували всю класику - це однозначно, це відомий факт. Хто цікавиться, тому це відомо. Але були й недогляди радянської влади. Я нещодавно бачив німецько-український словник. І там проскакують слова за Скрипниківським правописом. Вони звідти не видалені. Я бачив це на власні очі. От 46-го року був відомий один словничок. Там була така схема - без перебільшення: було взято ті слова із синонімічного ряду, які були найбільше схожі на російські, а якщо таких не було, то їх вигадували. А 69-71-го років було видано тритомний словник. Недарма автори й укладачі отримали Шевченківську премію. Річ у тім, що вони дуже багато чого відродили, повернули дуже багато слів - скажімо, в синонімічних рядах. Люди брали на себе таку відповідальність, ризикували. Діставали слова зі словників 20-х років і вставляли в ці синонімічні ряди. На жаль, у масовій свідомості закладено: якщо слово незрозуміле, то воно одразу західнянське. Але насправді багато наддніпрянських і полтавських авторів - тобто далеких від Галичини, - вживають усі ці слова. Мова насправді дуже багата. Якщо в Наддніпрянській Україні їх уже не вживали, почали викорінювати, то на Галичину радянська влада прийшла тільки 39-го року. Тому до 39-го року все це було в ужитку, багато чого збереглося. Але якщо тепер пошукати, виявляється, що ці слова прийшли з так званої Великої України. Мабуть, галичани тоді й вигадали цей термін - Велика Україна. Я вважаю, що вона заслужила назву Велика своєю величчю і багатством мови. Ми і намагаємося своєю щоденною копіткою працею це багатство відроджувати. Ще є такий закид, що некористування чинним правописом - це порушення законодавства. Як ви це прокоментуєте? Я прокоментую це так, що життя людині дано тільки раз. І сидіти й чекати, доки чинний правопис вирівняється, немає часу. Багатьох мовознавців було винищено, страчено по таборах, зламано морально. Багатьом із них, читаючи їхні словники, я довіряю більше, ніж сучасникам - хай вони мені пробачать. Я розумію цих людей - мовознавців, які працюють над чинним правописом. Необов'язково це - вороги української мови, ба навіть навпаки. Просто їх поставлено в ці рамки, тому що дуже тяжіє така традиція. Тобто ви вважаєте, що треба реформувати чинний правопис? Обов'язково. Хоча в ньому вже є багато українського. Але водночас дуже багато треба змінювати. Не просто окремі слова, а всю систему. Таке враження, що люди, які працювали над радянським правописом, так його зумисно заплутували, щоб ніхто ніколи не розплутав. Коли організм безсистемний, купи не тримається, то можна будь-якої миті сказати: «А може, його й немає взагалі? Може, це вигадка? Жалкоє нарєчіє?» Тому головне - щоб це був живий організм, щоб він мав свою систему. Ще на форумі розгорнули бурхливу дискусію щодо слів Севастопіль, Симферопіль. Мовляв, це грецький корінь «polis», то чому закінчення стало «піль»?Якщо слова перероблені на кшталт слова Тернопіль, то в ньому корінь український - «пілля», тобто «поле». Поясніть, будь ласка. Кожна мова переінакшує запозичене під себе. То що, від «поля» можна зробити «піль», а від «polis» - не можна? Ми навіть не підозрюємо, скільки в нашій мові запозичених слів. А в народній свідомості вони давно вже, як свої. З німецької мови - страшенно багато слів. Але якщо це слово вже прийшло, то носії мови вважають його своїм. А отже, і поводяться з ним, як зі своїм. От дивіться: взяти два слова - «поле» і «polis». Незалежно від їхнього походження. Є правило закритого і відкритого складу: «школа», але «шкільний». То хто мені пояснить, чому від слова «поле» можна утворити закритий склад «піль», а від слова «поліс» - не можна? І там, і там склад закривається за однаковим українським правилом. Я зробив для себе відкриття кілька місяців тому: в німецькій мові слово «Константинополь» - не німецьке - закінчується на «пель». І чомусь ніхто німцям не закидає, що вони грецьке походження цього слова перекрутили на свій манір. Вони пишуть «пель», ми пишемо «піль». А чому Европа, Еспанія? Слово пішло звідти, де казали «Европа». У нас до 20-х років теж казали «Европа», і запозичено його було в такій формі. Традиція казати «Европа» була, але її знищили. І взагалі, хоч мовою це слово напиши - буква «е» на початку ніколи не йотується. І в слові «Египет» - не йотується. От Ємен йотується, тому там спочатку буква «є». Ніякою мовою «Европа» не йотується: ні французькою, ні чеською, ні польською. «Европу» йотують тільки росіяни. Російська мова просто переінакшила під себе. А чому ми повинні переінакшувати за Росією, якщо навіть географічно ми ближче до Европи? |
