ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ТЕМА 1 ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ

Предыдущая12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

1 ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ…………………………………………… 9

ТЕМА 1 ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ СУЧАСНИХ ГУМАНІТАРНИХ НАУК 9

ТЕМА 2 РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ …………………..14

ТЕМА 3 З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ …...…………...21

ТЕМА 4 ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ………………………… 25

ТЕМА 5 ТЕОРІЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ …………………………….………… 31

ТЕМА 6 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ………………….……………...36

ТЕМА 7 ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ…..…………………… 41

ТЕМА 8 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ………………………………....47

ТЕМА 9 ВЗАЄМОДІЯ РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ У СПРАВІ ВИХОВАННЯ………………………………………………………………………53

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………………60

ДОДАТОК А – ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ………………………………..61

ВСТУП

“Основи педагогіки” є дисципліною, що включається в навчальні плани й викладається у вищих навчальних закладах будь-якої організаційної структури.

Вирішення завдань розбудови української держави потребує підготовки високопрофесійних працівників, здатних вирішувати складні державні, виробничі завдання, приймати відповідальні управлінські рішення, забезпечувати стабільний розвиток України.

Разом із тим, складність сучасних політичних, соціально-економічних, екологічних, культурних і т. д. завдань потребує підготовки не лише високоякісного спеціаліста своєї справи, а й, в першу чергу, творчого працівника, здатного продуктивно, оперативно вирішувати складні проблеми сьогодення.

Слід враховувати також і те, що нинішні студенти – це потенційні майбутні чоловіки і дружини, батьки, адже юнацький вік – це період прийняття молодою людиною найбільш важливих життєвих рішень, період так званого “ролевого мораторію”, оскільки молодою людиною постійно здійснюється вибір у широкому розумінні цього слова: професії, партнера по шлюбу, певної системи цінностей, можливих варіантів, перспектив власного життя.

У Національній доктрині розвитку освіти, що визначає перспективи освітньої галузі України в першій чверті XXI століття, підкреслюється, що метою державної політики у сфері освіти є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України.

З огляду на це, навчальна дисципліна “Основи педагогіки”, що здатна забезпечити засвоєння студентами відповідних знань та вироблення практичних вмінь і навичок щодо формування, виховання, самовиховання, розвитку особистості, підготовку їх до вирішення важливих проблем суспільного і особистісного характеру є актуальною, важливою і своєчасною у циклі навчальних дисциплін напрямів підготовки 6.030505 “Управління персоналом та економіка праці”, 6.030508 “Фінанси і кредит” денної форми навчання.

Мета вивчення дисципліни –ознайомлення студентів із основами системи знань із педагогіки, поглядами видатних педагогів, що в цілому сприятиме опануванню студентами педагогічними знаннями, успішному застосуванню їх на практиці, а також формуванню і розвитку їх як творчих особистостей.

Завдання курсу полягають у наступному:

навчально-методичні:

· ознайомити студентів із педагогікою як наукою, її основними розділами, основними етапами становлення і розвитку, місцем в системі гуманітарних наук, зв’язком із іншими науками;

· забезпечити розуміння студентами філософських засад педагогіки, закономірностей формування та розвитку особистості в онтогенезі та соціогенезі;

· ознайомити студентів із основами дидактики як розділу педагогіки про освіту і навчання;

· сприяти оволодінню знаннями основ теорії виховання, ознайомити з формами, методами, засобами виховання, засадами національного виховання, основними напрямами виховання;

· розкрити місце, роль, функції, значення різних суспільних інститутів у справі виховання підростаючого покоління;

· сприяти оволодінню студентами елементарних навичок аналізу навчально-виховних і проблемних педагогічних ситуацій у сім’ї, колективі, на різних рівнях функціонування соціального середовища;

· розвивати творчі здібності, практичні навички і вміння шляхом залучення до різних форм творчої діяльності;

· забезпечувати створення емоційно-виховних ситуацій під час навчальних занять, що вплине на формування у майбутніх спеціалістів практичних умінь міжособистісного як ділового, так і приватного спілкування;

· забезпечувати розвиток вмінь застосування отриманих знань і навичок у різноманітних умовах майбутньої професійної діяльності;

· сприяти виробленню у студентів умінь і навичок наукової діяльності під час написання рефератів, опрацювання першоджерел, роботи з навчальною та науковою літературою.

виховні:

· виховувати повагу до культури, мови, національних традицій, культурно-педагогічної спадщини як українського народу, так і народів світу;

· сприяти виробленню у студентів розуміння неповторності та унікальності кожної особистості;

· сприяти формуванню у студентів високих моральних ідеалів, естетичних смаків, національної самосвідомості;

· сприяти формуванню розуміння студентами важливості розвитку власного творчого потенціалу для майбутнього життя та професійної діяльності;

· сприяти вихованню у студентів почуття відповідальності за створення сім’ї, виконання сімейних обов’язків, виховання дітей.

Зв’язок із іншими навчальними дисциплінами.При вивченні навчальноїдисципліни“Основи педагогіки” слід спиратися на знання, здобуті студентами у процесі вивчення таких навчальних курсів як, “Історія української культури”, “Соціальна психологія”, “Філософія”, “Загальна психологія”, “Конфліктологія” та ін..

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

· основні розділи педагогіки як науки, її місце в системі гуманітарних наук;

· основні етапи становлення і розвитку педагогіки;

· філософські засади педагогіки;

· закономірності формування та розвитку особистості в онтогенезі та соціогенезі;

· основи дидактики як розділу педагогіки про освіту і навчання;

· загальні основи теорії виховання, основні напрями, форми, методи, засоби виховання підростаючого покоління;

· роль, функції, значення різних суспільних інститутів у справі виховання підростаючого покоління.

Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:

· використовувати знання з основ теорії освіти й виховання, форм, методів, засобів освіти й виховання, засад національного виховання, основних напрямів виховання;

· володіти елементарними навичками аналізу навчально-виховних і проблемних педагогічних ситуацій у сім’ї, колективі, на різних рівнях функціонування соціального середовища;

· шляхом залучення до різних форм творчої діяльності розвивати власний творчий потенціал, практичні навички і вміння;

· застосовувати отримані знання і навички у різноманітних умовах майбутньої професійної діяльності;

· застосовувати отримані уміння і навички наукової діяльності під час написання рефератів, опрацювання першоджерел, роботи з навчальною та науковою літературою, у подальшій науковій роботі;

· володіти навичками проведення інтерактивних технік.

Згідно з навчальним планом для студентів, що навчаються за напрямами підготовки 6.030505 “Управління персоналом та економіка праці” та 6.030508 “Фінанси і кредит” на денній формі навчання основи педагогіки викладаються в обсязі 60 годин, з яких 36 годин – аудиторні (18 годин – лекції, 18 годин - семінарські заняття), 24 години відводиться на самостійну роботу студента. Ведення опорного конспекту лекцій допоможе студенту краще орієнтуватись в проблематиці питань із основ педагогіки. Викладач має право перевірити наявність конспекту та врахувати його при оцінюванні модулів.

Оскільки аудиторна кількість годин є недостатньою для вивчення всіх питань, передбачених навчальною програмою, частину програмних питань з основ педагогіки студенти опановують самостійно.

Плани семінарських занять складені відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ, узгоджені з навчальною програмою курсу і включають два змістовні модулі:

1. Загальні засади педагогіки.

2. Теорія освіти й навчання. Теорія виховання.

Ці змістовні модулі охоплюють дванадцять тем, за результатами вивчення яких проводиться підсумковий модульний контроль. Варіанти підсумкового модульного контролю складаються із лекційних питань та питань планів семінарських занять. Підсумком роботи з вивчення навчальної дисципліни є залік.

Семінарське заняття – це організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Полягає у самостійному вивченні студентами проблеми, підготовці рефератів, розгляді питань, що винесені на самостійну роботу студентів. Отже, мета семінарського заняття – допомогти студентам у засвоєнні основних питань із педагогіки, набутті й розвитку ними навичок роботи із підручниками, монографічною літературою, періодикою, першоджерелами (уривками з творів видатних педагогів), активізація пізнавальної діяльності, розвиток творчого мислення студентів.

На семінарському занятті відбувається обговорення теоретичних питань та питань, винесених на самостійне опрацювання, рецензування відповідей, заслуховуються реферати студентів, вирішуються тестові та творчі завдання, аналізуються першоджерела, проводяться ділові ігри з педагогіки тощо. Готуючись до заняття, студенти повинні вивчити конспект лекцій, ознайомитись (із стислим конспектуванням) з рекомендованою літературою, в першу чергу, відповідними параграфами підручників, посібників.

Для того, щоб претендувати на оцінку “відмінно” та “добре”, студент має опрацювати спеціальну літературу (уривки з джерел, монографії, наукові статті). Для отримання інформації бажано також використовувати матеріали ЗМІ (Інтернет, зокрема). Разом із тим слід пам’ятати, що використовуючи засоби Інтернету, можна отримати значний за обсягом матеріал, але користуватися ним слід з обережністю, оскільки не вся інформація з Інтернет-джерел є в дійсності повністю достовірною. Не слід без відповідного аналізу переписути матеріал, використовуючи наявні в Інтернеті бази студентських рефератів, курсові роботи тощо.

Для опрацювання навчальної, наукової літератури та першоджерел (праць видатних педагогів) можна використати фонди наукових бібліотек м. Чернігова (працюючи у їх читальних залах):

1. Відділ соціально-правових документів наукової бібліотеки Чернігівського державного технологічного університету (у корпусі гурт. №3, вул. 50 років ВЛКСМ, 1, тел. для довідок 5-64-16.

2. Наукова бібліотека Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53).

3. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.І. Короленка (пр. Миру, 41).

При виступі на семінарському занятті оцінюється не тільки глибина підготовки й обсяг опрацьованого матеріалу, але й здатність студента до самостійного аналізу, вміння робити власні висновки, висловлювати особисту точку зору на ті чи інші події. Після виголошення доповіді завжди позитивно оцінюється вміння студента поставити питання доповідачу, розпочати або підтримати дискусію. Доповнення до виголошеної доповіді мають бути чіткими та змістовними, вони не повинні повторювати сказане доповідачем іншими словами.

Студенти повинні мати на увазі, що оцінка (відповідні бали) за заняття виставляється викладачем не лише за висвітлену студентом інформацію (виступ, письмова робота), а й за активність на занятті, своєчасність виконання самостійної та індивідуальної роботи, вміння роботи рецензію виступу колеги по групі, охайність ведення конспектів лекцій та папок самостійної роботи студентів.

Для діагностики знань використовується модульно-рейтингова система зі 100-бальною шкалою оцінювання.

Поточний контроль проводиться шляхом спілкування із студентами під час лекцій, семінарських занять та консультацій, рішення тестів, контрольних завдань під час виконання самостійної та контрольної роботи, під час опитувань студентів, підготовки ними постерів, творчих робіт, складання есе.

Дотримання даних методичних рекомендацій, сумлінне ставлення до відвідування лекцій та семінарських занять, виконання вимог викладача щодо навчального процесу забезпечить не тільки отримання позитивної оцінки, а й дозволить всебічно засвоїти матеріал курсу.

Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи контролю з відповідною оцінкою за кожний вид роботи:

· усний контроль(опитування);

· письмовий контроль;

· тестовий контроль (розв’язування тестів);

· створення постерів;

· написання рефератів, повідомлень, презентацій;

· складання есе;

· підготовка творчих робіт.

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1 ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ

Предыдущая12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая