 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Народного господарства” (1893).
Методологія досліджень.Учений широко використовуєісторичний метод економічного аналізу. На основі мінової концепції К. Бюхер здійснює поділ історії розвитку народного господарства на три етапи, закладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції, а саме: − Період домашнього, або замкнутого, господарства, члени якого працюють винятково на свої потреби Це період чистого натурального господарства, у якому продукти виступають тільки у вигляді споживчих вартостей. − Період міського господарства, коли виробник безпосередньо контактує зі споживачем. На цій стадії переважає ремесло, що працює на замовлення. Частина продуктів виступають тепер як мінова вартість. − Період народного господарства, коли виробник працює на невідомий ринок. На цій стадії більшість продуктів є міновими вартостями. Таким чином, періодизація К. Бюхера була витримана в дусі мінової концепції, яка абсолютизувала сферу обміну та ігнорувала сферу виробництва. Людвіг Луї Брентано (1844 − 1931) Професор Берлінського та Мюнхенського університетів. Основний твір– “Класична політична Економія” (1888). Методологія досліджень.Л. Брентанозаперечував існування універсальних законів економічного розвитку.Економічні процеси та явища, як стверджує вчений, завжди регулюються звичками й правовою основою нації та пов'язані з ними. Він визнає провідну роль етичних і правових чинників розвитку господарського життя. На відміну від класиків, які вважали, що дотримання справедливості можливе тільки в умовах конкуренції, Л. Брентано підкреслює, що справедливість полягає в праві та звичках. Основні положення теорії Л. Брентано можна сформулювати таким чином: 1. Головним фактором “класового миру” вважає активну економічну діяльність профспілок, які цілком захищають інтереси робітничого класу й здатні знищити експлуатацію та поліпшити економічне становище трудящих. 2. Закладає основи теорії “організованого капіталізму”, стверджуючи, що картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, оскільки намагаються пристосувати за допомогою планування виробництво до потреб споживачів і виступають як засіб покращення становища найманих робітників. 3. Брентано доводить, що сільське господарство регулюється законами, відмінними від промисловості. Для успішної роботи цієї галузі вважав за необхідне розукрупнювати господарства і визнавав останнє законом розвитку даної сфери виробництва. Був прихильником теорії спадної родючості грунту і стійкості дрібних селянських господарств.
Вернер Зомбарт (1863 − 1941) Німецький соціолог, філософ, економіст, професор Бреславського та Берлінського університетів. Основний твір– “Сучасний капіталізм” (1902). Методологія досліджень.Учений зводить мету економічного аналізу до пошуку “духу” господарської епохи, того, що присутнє в соціальних підвалинах, поведінці, моралі та звичках народу. Розглядаючи історію виникнення капіталізму (до речі, завдяки В. Зомбарту термін “капіталізм” став загальновживаним), він доводить, що цей суспільний лад своєю появою зобов'язаний найліпшим рисам людського характеру. Капіталістичний господарський уклад, вважає вчений, виник в надрах західноєвропейської душі – “із духу турботи й підприємництва, поєднаного з жадобою до наживи”. Теорія “капіталістичного духу”. На думку В. Зомбарта, людина економічна людина епохи капіталізму несе в собі дух підприємництва та дух міщанства. Підприємницький дух – це синтез жадоби до грошей, жаги пригод, новаторського пошуку, винахідництва, ініціативи та багатьох інших рис. Міщанський дух базується на бережливості, скромності, ощадливості, працьовитості, хазяйновитості. Зомбарт визначив підприємництво як прагнення до влади та матеріального достатку, які завжди переходять одне в одне. Учений вводить у наукову практику поняття “господарська система” та “господарська епоха”. Господарська система – це абстрактно-теоретична конструкція, позбавлена історичної специфіки і призначена для систематизації емпіричних фактів. Господарська епоха – це реально існуюча господарська система. Концепція "соціального плюралізму". Зомбарт висунув та обґрунтував учення про так званий соціальний плюралізм (суть його в тому, що поряд із новими організаційно-господарськими формами існують і старі). В. Зомбарт вважає, що в суспільстві майбутнього будуть співіснувати такі господарські форми: а) капіталізм; б) кооперативне господарство: в) суспільне господарство (підприємства, що належать державі або іншим громадським організаціям); г) натуральне господарство; д) ремесло; е) селянське господарство. Концепція "соціального плюралізму" лягла в основу теорії "змішаної економіки" (поєднання приватного і державного секторів національної економіки). Макс Вебер (1864 − 1920) Німецький соціолог, історик, економіст, професор Берлінського, Фрайбурзького, Гейдельберзького та Мюнхенського університетів. Основний твір– “Протестантська етика І дух капіталізму” (1904). Методологія досліджень.М. Вебер серед усіх представників історичної школи найбільшою мірою був вільний від упередженості націоналізму та однобокості історичного методу. У методології повернувся до традицій абстрактно-логічного аналізу, із заперечення якого почала розвиток німецька історична школа. Вважав, що розвиток економічного життя народів та їх культури визначаються деякими загальними законами, які неминуче знаходять собі дорогу скрізь усі особливості національних традицій, конкретних історичних обставин та національного характеру. Теорія ідеальних типів господарства.Його концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Це інструмент аналізу минулого, який дозволяє розібратися з набором фактичного матеріалу, встановлювати закономірності економічного розвитку і робити узагальнення, відстежуючи ступінь відхилення загальнотеоретичної моделі від національної практики. Теорія капіталістичного господарського духу.Капіталізм, на думку М. Вебера, – це не просто прагнення до наживи, багатства, а раціональне приборкання цього прагнення, це кваліфікована праця для отримання прибутку на засадах мирного обміну, це господарський облік при зіставленні витрат і результатів господарської діяльності. Дух капіталізму передбачає спосіб мислення та поведінки, для якого характерне раціональне й систематичне прагнення отримувати прибуток на законних підставах у рамках свого фаху, своєї господарської діяльності. Формування такої господарської системи М. Вебер пов'язує з існуванням протестантської етики. Протестантська релігія сприяла розвитку ділової хватки, підприємницької активності. Вона допомагала формуванню ощадливості, заповзятливості, спритності, здатності до ризику. Сама система господарювання вибирає тих, хто задовольняє умови її існування. Саме із числа власників та організаторів виробництва перш за все формується клас підприємців. |
