ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

До яких наслідків призводить пошкодження зерна пшениці клопом-черепашкою?

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1314Следующая

зменшення вмісту білка

зменшення вмісту клейковини

зменшення урожаю

погіршення якості білка

погіршення якості клейковини

100. Транспіраційний коефіцієнт у вівса:

101. Тип суцвіття у вівса:

волоть

китиця

колос

складний колос

мутовка

102. Строк сівби вівса:

ранній, за фізичної стиглості ґрунту

ранній, після ячменю й гороху

разом із цукровим буряком

разом із соняшником

разом із соєю

103. Вимоги до вмісту білка у зерні пивоварного ячменю , %:

3 - 4

8 - 10

12 - 14

16 - 18

20 - 22

104. Крупа з цілих зерен ячменю:

перлова

ячнєва

ядриця

манна

105. Основна вимога до зерна продовольчого ячменю:

висока екстрактивність

добра вирівненість

високий вміст БЭР

висока енергія проростання

високий вміст білка

106. Ячмінь, який можна сіяти як восени, так і навесні:

озимий

напівозимий

ярий

дворучка

факультативно ярий

107. Хвороба, яка уражує ячмінь більше, ніж пшеницю:

борошниста роса

сажка

іржа

сенторіоз

фузаріоз

108. Стійкість озимого ячменю до вилягання:

така сама як у жита

така сама як у пшениці

вища за пшеницю

нижча за пшеницю

така сама як у вівса

109. Підвид ячменю з трьома розвиненими квітками у колоску:

H.vulgare

H.distichum

H.intermedium

H.sativa

H.nutantia

110. Країна – лідер за посівними площами кукурудзи:

Росія

Китай

Індія

США

Бразилія

111. Назва жіночого суцвіття кукурудзи:

волоть

китиця

зонтик

колос

качан

112. Чоловіче суцвіття кукурудзи:

завиток

китиця

султан

зонтик

волоть

113. Вагова норма висіву кукурудзи на суходолі, кг/га:

5 – 10

12 – 15

35 – 40

50 – 60

90 – 100

114. Зона рекомендованого виробництва сорго в Україні:

Степ

Лісостеп центральний

Лісостеп західний

Полісся

Лісостеп лівобережний

115. Що таке аеренхіма у рису?

спеціальні продихи

резервні ємкості для кисню у листях

фермент, що поліпшує фотосинтез

повітряна тканина у коренях

тип будови тканини стебла

116. Режим зрошення рису:

постійне затоплення

скорочене затоплення

вегетаційні поливи

вологозарядка + вегетаційні поливи

штучне дощування

117. Бобова культура з найменшим вмістом білка у насінні:

соя

нут

чина

горох

квасоля

118. Бобова культура з найбільшим вмістом білка у насінні:

сочевиця

нут

горох

люпин

боби

119. Латинська назва гороху польового:

Faba vulgaris

Ervum lens

Pisum sativum

Pisum arvense

Cicer arietimum

120. Колір насіння гороху польового:

білий

коричневий

зелений

жовтий

червоний

121. Шкідники гороху, які пошкоджують насіння:

попелиці

бульбочкові довгоносики

горохова зернівка

трипси

вогнівки

122. Типи справжніх листків сої:

пальчасті

трійчасті

парно-перисті

непарно-перисті

примордіальні

123. Оптимальна глибина загортання насіння сої , см:

2-3

4-5

8-10

11-12

14-15

124. Назва підземного стебла картоплі, де утворюється бульба:

пасинок

стікон

плодовий корінь

столон

125. Тип кореневої системи у картоплі: під час садіння бульбами / під час сівби насінням:

стрижнева / мичкувата

мичкувата / стрижнева

стрижнева / стрижнева

мичкувата / мичкувата

залежно від ґрунтових умов

“ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО”

ДО ЦЬОГО МОДУЛЯ УВІЙШЛИ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ:

“ГЕНЕТИКА” – 108 год; “СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР” – 108 год

1. Рослини, у яких гомозиготний тип організму:

перехреснозапильні;

самозапильні;

ентомофільні;

анемофільні.

2. Рослини, у яких гетерозиготний тип організму:

факультативно самозапильні;

перехреснозапильні;

облігатно самозапильні;

клейстогамно запильні.

3. Сільськогосподарські культури, що належать до гомозиготних типів організму:

вишня, квасоля, огірки;

перець, горох, баклажани;

ячмінь, помідори, овес;

цибуля, пшениця, жито.

4. Культури, що належать до гетерозиготних типів організму:

горох, квасоля, помідори, кукурудза;

капуста, цибуля, огірки, жито;

салат, перець, баклажани, просо;

боби, патисони, сорго, ячмінь.

5. Технологією вирощування зумовлюється наступна мінливість у рослин:

комбінативна;

мутаційна;

онтогенетична;

модифікаційна.

6. Сукупність усіх генів та їх алелей певної популяції, яка розмножується статевим способом, це:

генотип;

генетичний тягар;

генофонд;

гібрид;

фенотип.

7. Із названих органоїдів клітини мають власну ДНК:

апарат Гольджі;

лізосоми;

рибосоми;

ядро;

клітинні мембрани.

8. Процес, за перебігу якого гомологічні хромосоми можуть обмінюватися своїми ділянками та генами:

мутація;

кросинговер;

рекомбінація;

гетероплоїдія.

9. Типи взаємодії неалельних генів:

домінування;

епістаз;

комплементарна;

полімерія.

10. До прокаріотів відносять живі організми за:

їх розмірами (одноклітинні);

відсутності хлоропластів;

вегетативного розмноження;

відсутності чітко відмежованого мембраною від цитоплазми ядра.

11. Каріотип – це:

набір хромосом соматичної клітини, типовий для даного виду;

гаплоїдний набір хромосом;

сукупність хромосом соматичної клітини, їх форма (локалізація центромер, наявність вторинної перетяжки);

локус хромосоми.

12. Основні властивості генетичного коду:

триплетність;

універсальність;

трансдукція;

трансформація.

13. Частота кросинговеру залежить від:

відстані між генами;

дії біотичних і абіотичних факторів;

щільності хромосом у клітині;

галоїдного набору хромосом.

14. Видатний селекціонер України, іменем якого названо Миронівський селекційний центр:

Ф.Г. Кириченко;

П.Х. Гаркавий;

В.М. Ремесло;

О.С. Мусіяка.

15. Основний напрям селекції польових культур:

селекція на насіннєву продуктивність;

селекція на придатність до механізованого вирощування і збирання;

селекція на високу врожайність;

селекція на стійкість до несприятливих умов;

селекція на стійкість проти хвороб і шкідників.

16. Екотип вихідного матеріалу, якому віддають переваги в селекції на посухостійкість:

лісостеповий;

степовий;

лісовий;

поліський.

17. Головний принцип добору батьківських пар під час схрещування:

за висотою батьківських форм;

еколого-географічний;

добір пар за кількістю зерен у суцвітті;

добір пар на основі відмінностей у стійкості сортів проти захворювання.

18. Класифікація сортів за походженням:

дефіцитні сорти;

перспективні сорти;

місцеві сорти;

екстенсивні та інтенсивні сорти.

19. Класифікація сортів за способом виведення:

гібридні і мутантні сорти;

дефіцитні сорти;

перспективні сорти;

вітчизняні і зарубіжні сорти.

20. Класифікують сорти за новизною, значенням:

сорти місцеві та селекційні;

гібридні і мутантні сорти;

перспективні і дефіцитні сорти;

вітчизняні і зарубіжні сорти.

21. Цінність місцевих сортів:

урожайність;

якість;

пластичність;

імунітет.

22. Теоретичною основою селекції є:

ботаніка;

генетика;

фізіологія рослин;

рослинництво.

23. Головна вимога виробництва до сортів польових культур:

великовагове, вирівняне і виповнене зерно;

придатність до механізованого вирощування і збирання;

стійкість проти хвороб і шкідників;

висока і стабільна урожайність за роками;

висока продуктивність, кущистість і відсутність недогонів.

24. Головна вимога виробництва до сортів зернових культур інтенсивного типу:

не вимагають високої культури землеробства;

характеризуються високим потенціалом урожайності;

стійкі до вилягання;

добре використовують високий агрофон.

25. Народна селекція бере свій початок з:

розвитком виробничих сил суспільства;

виникнення перших місцевих сортів;

початком вирощування людиною рослин;

появою фундаментальних праць Ч. Дарвіна (1859 рік).

26. Головна ознака моделі сорту майбутнього:

набір ознак;

генетичний потенціал;

адаптована цілеспрямованість;

стійкість до факторів довкілля.

27. Вихідний матеріал, що ввозять із-за кордону:

мутантні форми;

поліплоїдні форми;

гібридні форми;

інтродукційні зразки.

28. Вперше сформулював основні закономірності успадкування ознак за внутрішньовидової гібридизації:

К. Корренс;

Г. Мендель;

Г. де Фріз;

Ч. Дарвін.

29. Інтродукція рослин, це:

будь-яка робота, пов’язана з перенесенням рослин із місця на місце;

перенесення рослин з їх батьківщини в місце, де вони раніше не вирощувались, для використання;

вирощування рослин у захищеному ґрунті;

пересадка рослин із розсадника в поле.

30. Визначення, яке характеризує першу форму інтродукції рослин – натуралізацію:

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі природного і штучного доборів спонтанних мутантів;

переселення рослин у нові райони з близькими умовами середовища;

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі природного добору спонтанних мутантів;

пристосування популяцій рослин до нових умов середовища за рахунок генетичних змін на основі штучного добору спонтанних мутантів.

31. Визначення, яке характеризує другу форму інтродукції рослин – акліматизацію:

переселення рослин у нові райони з близькими умовами середовища;

підвищення врожайності за ввезення культури;

поліпшення якості продукції.

32. Аналітична селекція грунтується на:

доборі кращих рослин із мутантних популяцій;

доборі родоначальних елітних рослин із природних популяцій місцевих сортів методом розкладання (аналізу) їх на окремі лінії;

використанні для добору вихідного матеріалу, створюваного методом гібридизації.

33. Автор вчення про чисті лінії:

В. Іогансен;

М.І. Вавилов;

Ч. Дарвін;

Гуго де-Фріз.

34. Назвати природну гібридизацію:

внутрішньовидова;

міжвидова;

спонтанна;

міжродова.

35. Гібрид і його покоління позначається:

зМ, зТ;

F₀, F₁, F₂, F₃, Fn;

М₀, М₁, М₂, М₃, Мn;

М, С, Т;

МВ, СВ, ТВ;

І₀, І₁, І₂, І₃, Іn.

36. Прості схрещування:

між гібридні;

парні;

насичуючі;

конвергентні.

37. Важлива особливість внутрішньовидової гібридизації:

зимостійкість;

формотворчий процес;

засухостійкість;

імунітет.

38. Типи складних схрещувань:

реципрокні;

прості парні;

діалельні між лінійні;

міжгібридні.

39. Найкращий спосіб запилення:

нанесення пилку на приймочку маточки;

нанесення пилку на верхівку квіткової луски;

нанесення пилку на квітку;

нанесення пилку на бутон.

40. Послідовність операцій під час проведення штучного запилення:

Збір пилку.

Нанесення пилку на приймочку.

Кастрація квіток.

Ізоляція запилених квіток.

Підбір батьківських компонентів.

41. Материнська форма позначається:

АхВ;

ВхА;

♀;

♂;

F₁;

F₂;

(АхВ)хА або (АхВ)хв.;

(АхВ)хС або (АхВ)х(СхД);

АхВ і ВхА.

42. Бекрос, це:

багаторазові схрещування гібрида з материнською формою;

багаторазові схрещування гібрида з батьківською формою;

схрещування гібрида з однією із батьківських форм;

насичуючі схрещування.

43. Бекрос позначається:

АхВ;

ВхА;

(АхВ)хА або (АхВ)хВ;

(АхВ)хС або (АхВ)х(СхД);

F₁;

F₂;

х;

АхВ і ВхА;

1.(АхВ)хА, 2.((АхВ)хА);

((АхВ)хА))х А;

♂;

♀.

44. Реципрокні схрещування:

схрещування материнської форми з батьківською і навпаки;

насичуючі схрещування;

складні схрещування;

конвергентні схрещування.

45. Цитоплазма успадковується у гібриді:

за батьківською формою;

за материнською формою;

за обома батьківськими формами.

46. Конвергентні схрещування:

схрещування двох батьківських форм;

схрещування гібрида паралельно з обома його батьківськими формами;

схрещування гібрида з материнською формою;

схрещування гібрида з батьківською формою.

47. Віддалена гібридизація:

гібридизація різних сортів;

схрещування різних видів і родів;

бекросні схрещування;

внутрішньовидове схрещування.

48. Основне призначення методів посередника:

підвищити продуктивність;

подолати несхрещуваність;

підвищити якість;

підвищити зимостійкість.

49. Міжвидовий гібрид тритікале був створений у:

Інституті рослинництва імені В. Юр’єва НААН України (м. Харків);

Селекційно-генетичному інституті – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса)

Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України (м. Миронівка)

Інституті зернового господарства НААН України (м. Дніпропетровськ)

50. Труднощі схрещування за віддаленої гібридизації:

неможливість кастрації квіток материнських рослин;

відкрите або закрите цвітіння;

несхожість гібридного насіння першого покоління;

стерильність гібридів першого покоління.

51. Схема створення подвійного гібрида:

[(АхВ)хА]хС;

[(АхВ)хВ]хС;

[(АхВ)хС]хД;

(АхВ)х(СхД).

52. Тритікале отримують шляхом:

схрещування м’якої пшениці з житом і поліплоїдія;

схрещування пшениці з пирієм;

схрещування твердої пшениці зі спельтою;

схрещування пшениці з ячменем.

53. Мутагенез:

вплив на рослину агротехнічних заходів;

утворення нових форм за інцухти;

гібридизація сортів, гібридів, диких форм;

спадкові зміни, зумовлені змінами генетичного матеріалу.

54. Яке схрещування не можна назвати бекросним:

багаторазові схрещування гібрида з материнською формою;

багаторазове схрещування з батьківською формою;

схрещування гібрида з однією із батьківських форм;

просте, пряме.

55. Назвати метод одержання мутантів:

штучний добір;

штучна гібридизація;

штучне випромінювання;

штучне запилення.

56. Адаптивний потенціал рослин – це:

здатність протистояти критичним температурам і умовам вологозабезпечення;

здатність забезпечувати стійкість до біотичних факторів на рівні нижчому від порогу шкодочинності;

здатність протистояти умовам вологозабезпечення;

здатність їх пристосуватись до умов середовища за рахунок як онтогенетичної, так і генетичної мінливості.

57. Мутантне покоління позначають:

зМ, зТ;

І₀, І₁, І₂, І₃, Іn;

F₀, F₁, F₂, F₃, Fn;

М, Т, С;

МВ, СВ, ТВ;

М₀, М₁, М₂, М₃, Мn.

58. Типи мутацій:

хромосомні;

генні;

геномні;

клітинні.

59. Зміни, які характерні для геномних мутацій:

число хромосом;

структура хромосом;

структура гена;

плазменні зміни.

60. За характером змін ядерного матеріалу до геномних мутацій належать:

структурні мутації хромосом;

зміна нуклеотидів у ДНК;

вставка нуклеотидів у ДНК;

поліплоїдія.

61. Мутації, пов’язанні із зміною кількості хромосом у ядрі:

нейтральні;

генні;

геномні;

соматичні.

62. Метод, що застосовують для створення мутаційних популяцій:

спонтанний мутагенез;

інбридинг;

гібридизація;

імпульсне лазерне опромінення.

63. Мутації за генотипічним проявом:

летальні;

природні;

фізіологічні;

домінантні;

рецесивні.

64. Мутації, що забезпечують синтез речовин:

морфологічні;

фізіологічні;

генні;

біохімічні.

65. Мутації, що призводять до загибелі рослин:

корисні;

нейтральні;

шкідливі;

летальні.

66. Мутації, від яких залежить життєдіяльність рослин:

геномні;

фізіологічні;

макромутації;

рецесивні.

67. Загальна адаптивна здатність – це:

здатність протистояти критичним температурам і умовам вологозабезпечення;

здатність генотипу давати постійно порівняно високий урожай за різних умов вирощування;

здатність забезпечувати стійкість до біотичних факторів на рівні нижчому від порогу шкодочинності;

стійкість генотипу до дії конкретних умов середовища (екстремальних температур, посухи, ураження хворобами, пошкодження шкідниками тощо).

68. За якої дози мутагенних факторів отримують найбільшу кількість мутацій?

Критичної.

Оптимальної.

Максимальної.

Мінімальної.

69. Напрям експериментального мутагенезу в селекції на імунітет:

виведення карликових сортів;

виведення сортів стійких до хвороб і шкідників;

виведення сортів стійких до несприятливих умов;

виведення скоростиглих сортів.

70. Поліплоїдія, це:

вплив на спадковість мутагенних факторів;

аналогічне інбридингу;

кратне і спадкове збільшення набору хромосом у клітині;

схрещування форм із різним набором хромосом;

ступінчаста гібридизація гаплоїдів і диплоїдів.

71. Зміни, що характерні для поліплоїдів:

рекомбінація ДНК;

зміни каріотипу хромосом;

зміни структури гена;

зміни фенотипу.

72. Зміни хромосом у поліплоїдів:

зміни структури хромосом;

збільшення кількості хромосом;

зниження кількості хромосом;

зміна каріотипу хромосом.

73. Розмістіть послідовно етапи селекційного процесу у разі створення гетерозисних гібридів польових культур:

Виробництво гетерозисного насіння на ділянках гібридизації;

Одержання самозапильних ліній;

Випробування самозапильних ліній на комбінаційну здатність;

Підбір вихідного матеріалу для створення самозапильних ліній.

74. Типи поліплоїдів, що використовують у виробництві:

анеуплоїди;

гаплоїди;

алополіплоїди;

автополіплоїди.

75. Збалансовані поліпоїди:

2 n;

3 n;

4 n;

5 n.

76. Належить пшениця м’яка (T. Aestivum) до поліплоїдного ряду:диплоїдного (2n=14)

тетраплоїдного (2n=28);

гексаплоїдного (2n=42);

октаплоїдного (2n=56).

77. Виділити тетраплоїд жита:

2 n = 14;

2 n = 28;

2 n = 36;

2 n = 16.

78. Виділити тетраплоїд цукрового буряку:

2 n = 18;

4 n = 36;

3 n = 27;

2 n = 16.

79. Автополіплоїди:

організми з кратним збільшенням гаплоїдного набору хромосом одного і того самого виду;

організми, які виникли в результаті поєднання і наступного подвоєння хромосомних наборів двох видів;

організми, які мають зменшену або збільшену кількість (число) хромосом за однією або декількома гомологічними парами;

організми, які виникли в результаті поєднання і наступного подвоєння хромосомних наборів двох родів.

80. Алополіплоїди:

кратно зменшена кількість хромосом;

зменшена кількість хромосом не кратна гіплоїдній кількості;

збільшення кількості хромосом одного виду;

збільшення кількості хромосом різних видів та родів.

81. Типи поліплоїдів:

диплоїди;

гаплоїди;

тетраплоїди;

гексаплоїди.

82. Культури, що належать до поліплоїдних форм, створених людиною:

пшениця;

тритікале;

бавовник;

картопля.

83. Культури, що належать до алополіплоїдів:

тетраплоїдні сорти озимого жита;

тетраплоїдні сорти конюшини;

триплоїдні гібриди цукрового буряку;

пшенично-пирійні гібриди.

84. Триплоїдні цукрові буряки отримують шляхом:

гібридизації трьох гаплоїдів;

схрещування диплоїда з гаплоїдом;

схрещування диплоїда з тетраплоїдом;

схрещування трьох диплоїдів.

85. Триплоїдні цукрові буряки на основі ЦЧС одержані шляхом:

гібридизації трьох гаплоїдів;

схрещування диплоїда з гаплоїдом;

схрещування трьох диплоїдів;

схрещування ЦЧС диплоїда з тетраплоїдом.

86. Гаплоїди:

збільшений набір хромосом;

зменшений набір хромосом;

кратно зменшений набір хромосом;

особина, в якої хромосома чи ген наявні лише в одному екземплярі.

87. Анеуплоїди:

організми з кратним збільшенням гаплоїдного набору хромосом одного і того самого виду;

організми, які виникли в результаті поєднання і подальшого подвоєння хромосомних наборів двох видів;

організми, які мають зменшену або збільшену кількість (число) хромосом, що не кратна галоїдному набору;

організми, що виникли в результаті поєднання і подальшого подвоєння хромосомних наборів двох родів.

88. Спосіб одержання інцухт-лінії:

примусове самозапилення;

перехресне запилення;

спонтанне запилення;

штучне запилення.

89. Явище, яке широко використовується у виробництві з метою підвищення життєздатності і продуктивності у гібридів F ₁:

аутбридинг;

гетерозис;

поліплоїдія;

інцухт.

90. Гетерозис,це:

схрещування двох інцухт-ліній з контрастними ознаками в батьківських формах;

підвищена життєздатність й продуктивність у гібридів F₁;

біологічне явище, яке спостерігається в простих гібридів;

гібридизація ліній з високою продуктивністю.

91. Типи гетерозису польових культур за морфологічними ознаками:

трансгетерозис;

вегетативний;

цисгетерозис.

92. Ділянки гібридизації, це:

ділянка, на якій висівають батьківські форми для отримання гібридного насіння першого покоління;

ділянка, на якій висівають гібридне насіння першого покоління;

ділянка, на якій висівають елітне насіння;

ділянка, на якій висівають оригінальне насіння.

93. Інцухт позначають:

зМ, зТ;

І₀, І₁, І₂, І₃, Іn;

F₀, F₁, F₂, F₃, Fn;

М₀, М₁, М₂, М₃;

М, С, Т;

МВ, СВ, ТВ.

94. Головна властивість інцухт-ліній:

гетерозиготність;

генотиповість;

гомозиготність;

фенотиповість.

95. Відсоток гомозигот оптимальний для самозапильних ліній, %:

50-60;

60-70;

70-80;

100.

96. Методи отримання інцухт-ліній:

стандартний, періодичного добору, кумулятивної селекції, зворотні схрещування;

прості, складні, зворотні, насичуючі схрещування;

стандартний, мутагенез, віддалена гібридизація;

стандартний, гніздовий, кумулятивної селекції, педігрі, гаплоїдії, індукованого мутагенезу.

97. Метод визначення загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ):

топкросу;

інцухту;

мутагенезу;

поліплоїдії.

98. Метод, що застосовують для визначення специфічної комбінаційної здатності:

східчасті схрещування;

діалельні схрещування;

бекросні схрещування.

99. Прості міжлінійні гібриди одержують у результаті схрещування:

сорту із самозапиленою лінією;

двох самозапильних ліній;

самозапильної лінії з сортом;

трьох самозапильних ліній.

100. Подвійні міжлінійні гібриди одержують у результаті схрещування:

простого гібрида із сортом;

простого гібрида із самозапильною лінією;

двох простих міжлінійних гібридів;

самозапильної лінії із простим гібридом.

101. Трилінійні гібриди одержують у результаті схрещування:

простого гібрида із самозапильною лінією;

сорту із простим гібридом;

простого гібрида із сортом.

102. Сортолінійні гібриди одержують у результаті схрещування:

двох самозапильних ліній;

сорту із самозапильною лінією;

трьох самозапильних ліній;

самозапильної лінії із сортом.

103. Лінійно-сортові гібриди одержують у результаті схрещування:

самозапильної лінії із сортом;

сорту із сортом;

самозапильної лінії з простим гібридом;

двох самозапильних ліній;

двох простих гібридів.

104. Гаметоциди:

речовини, що знищують бур’яни;

речовини, що знищують шкідників;

використовують для боротьби з хворобами;

використовують для стерилізації пилку.

105. Який із типів ЦЧС знятий з використання:

техаський;

молдавський;

парагвайський;

болівійський.

106. Генетичний контроль закріплювачів стерильності в кукурудзи:

фертильна цитоплазма і ядерні гени в рецисивному стані;

фертильна цитоплазма і ядерні гени в домінантному стані;

фертильна цитоплазма і ядерні гени в гетерозиготному стані;

стерильна цитоплазма і ядерні гени в домінантному стані.

107. Позначення типів стерильності у кукурудзи:

зМ, зТ;

І ₀, І ₁, І ₂, І ₃, І ₄ ;

F₀, F₁, F₂, F₃;

М₀, М₁, М₂, М₃;

М, С, Т;

МВ, СВ, ТВ.

108. Метод створення ліній на основі ЦЧС:

гібридизація;

насичуючі схрещування;

конвергентні схрещування;

мутагенез;

полікрос.

109. Закріплювач стерильності – це форма, яка:

схрещується з відновлювачем;

закріплює високий ефект гетерозису;

закріплює ЦЧС;

схрещується з фертильним джерелом.

110. Вкажіть, яка схема не передбачає використання ЦЧС під час виробництва гібридного насіння кукурудзи:

схема неповного відновлення;

схема повного відновлення;

схема змішування;

схема із застосуванням ручної кастрації.

111. Якщо материнська форма гібрида кукурудзи стерильна, а батьківська не відновлює фертильності, то таке гетерозисне насіння F₁ такого гібрида вирощують за схемою:

відновлення;

з ручною кастрацією;

гніздовим методом;

змішування.

112. Відновлювачі фертильності:

зМ, зТ;

І ₀, І ₁, І ₂, І ₃, І ₄;

F₀, F₁, F₂, F₃ ;

М₀, М₁, М₂, М ₃;

М, С, Т;

МВ, СВ, ТВ.

113. Методи покращення самозапилених ліній:

міжлінійна гібридизація;

самозапилення;

прості схрещування;

бекросні і конвергентні схрещування;

віддалена гібридизація.

114. Цитоплазматична чоловіча стерильність широко використовується в насінництві:

кукурудзи, цукрового буряку;

кукурудзи, жита;

жита, гречки;

пшениці, сорго;

гречки, цукрового буряку.

115. Роль природного добору в еволюції органічного світу:

елімінує форми з низьким умістом білка;

діє на ознаки якості плодів, насіння;

природний добір змінює спадковість організмів;

основний фактор, що спрямовує еволюцію.

116. Місце природного добору в еволюції органічного світу:

мінливість;

спадковість;

боротьба за існування;

добір родоначальних генотипів.

117. Місце штучного добору в селекції польових культур:

мінливість;

спадковість;

добір родоначальних генотипів;

боротьбі за існування.

118. Тип добору, який не входить у схему класифікації за Ч. Дарвіном:

природний;

методичний штучний;

несвідомий штучний;

дизруптивний.

119. Сутність понять “природний” і “штучний” добір:

створення сортів у природних умовах;

індивідуальний, штучний, масовий;

добір з природних і штучних популяцій;

добір у природних умовах без втручання людини і добір людиною;

добір із місцевих і селекційних сортів.

120. Спрямованість природного добору в алогамних популяціях:

спрямований на отримання гомозигот;

спрямований на підтримання гетерозиготності;

сприяє інбридингу;

спрямований на збереження крупнонасінних форм.

121. Метод методичного штучного добору:

стабілізуючий добір;

рушійний добір;

дизруптивний добір;

індивідуальний добір.

122. Масовий добір – це:

оцінювання популяцій рослин за господарськими ознаками;

добір великої кількості рослин у полі за певними ознаками;

бракування у розсаднику, формування нетипових рослин;

об’єднання в групу декількох селекційних номерів.

123. Недолік масового добору:

простота;

швидкість;

доступність;

неможливість оцінювання відібраних генотипів за потомством.

124. Переваги індивідуального добору:

можливість оцінювання відібраних генотипів за потомством;

простота;

швидкість;

доступність.

125. Добір, поширений серед самозапильних культур:

родинно-груповий;

індивідуальний багаторазовий;

масовий поліпшений;

масовий одноразовий.

126. Індивідуальний добір – це:

оцінювання популяцій рослин за господарськими ознаками;

добір елітного організму в полі за певними ознаками;

бракування у розсаднику формування нетипових рослин;

об’єднання в групу декількох селекційних номерів.

127. Добір, в якому родина ділиться на дві частини:

клонів;

родинно-груповий;

масовий;

метод резервів.

128. Добір, ефективний у селекції та насінництві вегетативно розмножувальних культур:

метод половинок;

індивідуальний;

клонів;

масовий.

129. Методи добору, які використовують у селекції і насінництві самозапильних культур на прикладі пшениці, вівса, ячменю:

індивідуальний добір;

клонів;

родинно-груповий;

метод половинок.

130. Не використовують у селекції і насінництві перехреснозапильних культур на прикладі гречки та жита, метод добору:

екотипний;

масовий;

родинно-груповий;

індивідуально-родинний.

131. Спосіб аналізу, який не належить до методів оцінювання селекційного матеріалу за місцем проведення:

лабораторний;

прямий;

польовий;

лабораторно-польовий.

132. Метод оцінювання селекційного матеріалу за місцем проведення:

лабораторно-польовий;

прямий;

побічний;

візуальний;

органолептичний.

133. Методи оцінювання селекційного матеріалу за видами ознак і властивостей:

лабораторні;

лабораторно-польові;

прямі;

польові.

134. Провокаційний метод оцінювання зимостійкості озимої пшениці:

посів на схилах і стелажах;

окомірне оцінювання посівів весною;

метод підрахунку весною;

метод монолітів;

вміст цукрів у вузлі кущення.

135. Побічний метод оцінювання зимостійкості озимої пшениці:

посів на схилах і стелажах;

окомірне оцінювання посівів весною;

метод підрахунку весною;

метод монолітів;

визначення вмісту цукрів у вузлі кущення.

136. Провокаційні методи оцінювання посухостійкості озимої пшениці:

метод оцінювання розвитку кореневої системи;

польовий метод;

метод засушників;

шляхом обліку приросту сухої речовини.

137. Побічні методи оцінювання посухостійкості озимої пшениці:

метод оцінювання розвитку кореневої системи;

монолітів;

метод засушників;

окомірне оцінювання посівів весною.

138. Метод розміщення селекційних зразків, що належать до найбільш об’єктивних:

стандартний;

випадковий;

систематичний;

рендомінізації.

139. Облікова площа ділянки в попередньому сортовипробуванні, м²:

5-20;

30-50;

1-5;

20-30.

140. Види селекційних посівів:

контрольний розсадник;

розсадник оригінального матеріалу;

розмноження нових сортів;

розсадник оригінального насіння.

141. Етап селекційного процесу, на якому закінчується виведення сорту:

оцінювання вихідного матеріалу;

добір кращих форм;

гібридизація;

оцінювання сорту.

142. Розсадник, у якому розмножують елітний матеріал:

колекційний;

контрольний;

гібридний;

селекційний.

143. Сортовипробування, яке можливо скоротити для прискорення селекційного процесу:

державне;

конкурсне;

виробниче;

міжстанційне.

144. Основне завдання державного сортовипробування:

оцінювання довжини вегетаційного періоду;

вибір найбільш урожайних і цінних сортів та гібридів для виробництва;

незалежне всебічне і точне оцінювання сортів та гібридів, що вивчаються;

оцінювання стійкості до несприятливих умов.

145. Остаточне рішення з внесення сортів до Державного Реєстру приймає:

держсортодільниця;

держсортостанція;

держінспектура;

держкомісія.

146. Морфологічні (апробаційні) ознаки сортів польових культур:

тип розвитку рослин;

будова і характер квітки, суцвіття і насіння;

рівень продуктивності;

якість врожаю.

147. Біологічні особливості сортів польових культур:

тип розвитку рослин;

будова і характер квітки, суцвіття і насіння;

якість продукції;

рівень урожайності.

148. Ознака, яка не належать до апробаційних ознак озимої пшениці:

ознаки зернівки (форма, розмір, консистенція);

ознаки колоса (форма, розміри, щільність);

тривалість вегетаційного періоду (ранньостиглі, пізньостиглі);

ознаки колоскових лусок (форма, кіль, плече, зубець).

149. Ознака, яка не належить до апробаційних ознак ячменю:

тривалість вегетаційного періоду;

форма колоса багаторядного колоса ячменю;

забарвлення нервів квіткових лусок (жовте, червоно-фіолетове);

форма зернівки (ромбічна, еліптична, видовжена).

150. Ознака, що не належать до сортових (апробаційних) ознак вівса:

маса 1000 зерен;

тип зернівки (товстоплівкова, тонкоплівкова, шатилівська, довгоплівкова, голчаста);

тип метелки (положення гілочок метелки – підняті, напівпідняті, горизонтальні, пониклі);

остистість (остюки прямі, зігнуті, короткі, середні і довгі, мякі і грубі);

опушеність і форма стеблових вузлів.

151. Ознака, що не належить до сортових (апробаційних) ознак кукурудзи:

сортові ознаки рослин (висота, кількість листя, висота прикріплення нижнього качана);

сортові ознаки качана (форма, розміри, кількість рядів зерен, озерненість, форма борідки між рядами зерен);

вихід зерна з качанів під час обмолоту;

ознаки зерен (форма, колір, маса, консистенція).

152. Насінницька ланка, в якій одержують самозапилені лінії:

насінгоспи 1-ї групи;

насінгоспи 2-ї групи;

науково-дослідні установи;

товарні господарства.

153. Установа, в якій одержують оригінальне насіння:

товарні господарства;

спеціалізовані ланки;

науково-дослідні заклади;

насіннєві господарства.

154. Ланка в системі насінництва, де одержують елітне насіння:

спецгоспи;

елітно-насінницькі господарства;

науково-дослідні установи;

насінгоспи.

155. Репродукція, що одержують у перший рік розмноження насіння:

РН-3;

РН-4;

РН-1;

РН-2.

156. Спеціалізація в насінництві, яку використовують для вирощування гетерозисного гібридного насіння:

внутрішньогосподарська;

внутрішньорайонна;

міжобласна (регіональна);

внутрішньообласна.

157. Ланки, в яких одержують гібридне насіння першого покоління:

наукові підрозділи;

держгоспи;

спеціальні ділянки;

посіви гібридів першого покоління.

158. Сортову чистоту насінницьких посівів визначають за результатами:

лабораторного аналізу насіння;

грунтового контролю;

польової апробації;

насіннєвого контролю.

159. Апробацію (інспекцію) сортових посівів здійснюють шляхом:

відбору апробаційного снопа для аналізу;

окомірного оцінювання без аналізу рослин;

окомірного оцінювання з аналізом рослин у полі;

лабораторного аналізу насіння.

160. Посадковий матеріал, що використовується в більшості господарств для одержання товарної продукції:

Оригінальний (ДБ насіння);

Елітний (БН);

1-3 репродукції (СН_1-3);

наступних репродукцій (СНН).

161. Розміри страхових фондів для добазового насіння (ДБ):

100% до потреби;

50-70% до потреби;

25- 30% до потреби;

10-20% до потреби.

162. Розміри страхових фондів для розсадника розмноження 2 року (РР₂):

100% до потреби;

50-70% до потреби;

25- 30% до потреби;

10-20 % до потреби.

163. Розміри страхових фондів для сертифікаційного насіння (СН_1-3):

100% до потреби;

80-90 % до потреби;

50-70% до потреби;

25- 30% до потреби;

10-20% до потреби.

164. Сортозаміна, це:

заміна насіння, яке під час вирощування у виробництві погіршило свої сортові і біологічні властивості, кращим насінням того самого сорту;

заміна старих, що вирощувалися у виробництві, новими внесеними до Державного реєстру сортів рослин, більш урожайними і більш цінними сортами;

заміна сертифікованого насіння (СНН) на базове (БН).

165. Сортооновлення, це:

заміна насіння ДБ на СНН;

заміна СН₁ на СНН;

заміна насіння ДБ на БН;

заміна насіння СНН на БН.

166. Посіви, з яких одержують насіння високої натури:

розріджені посіви;

сформовані посіви з оптимальною густотою;

полеглі посіви.

167. Сортову чистоту визначають під час апробації:

озимого жита;

гречки;

озимої пшениці;

соняшнику.

168. Під час післязбиральної доробки сухого насіння зернових культур на промисловій основі не використовують...

попереднє очищення;

первинне очищення;

активне вентилювання;

вторинне очищення.

169. Фактор, що не впливає на рівень чистосортності:

розщеплення;

поява мутантів;

низька енергія проростання насіння;

механічне і біологічне засмічення.

170. Показник посівних якостей насіння:

чистосортність;

біологічна засміченість;

засміченість важковідокремлюваними культурами і бур’янами;

схожість.

171. Показник сортової характеристики насіння:

схожість;

енергія проростання;

біологічна засміченість;

вологість.

172. Основні показники, які характеризують якість насіння польових культур:

схожість насіння;

сортова засміченість;

посівні якості;

урожайні властивості.

173. Яка мінливість не належить до типів різноякісності насіння:

матрикульна;

генетична;

модифікаційна;

екологічна.

174. Фактор, що не впливає на рівень різноякісності насіння:

нерівноцінність статевих елементів;

різниця в рівні забезпечення водою і елементами поживи;

різниця у висоті рослин;

різниця в проходженні фаз морфогенезу.

175. Екологічні фактори насінництва:

висота і продуктивна кущистість;

біотичні та антропогенні;

кліматичні та едафічні.

176. Зона гарантованого насінництва і врожайних властивостей зернових культур в Україні:

Полтавська, Харківська, Сумська;

Черкаська, Вінницька і лісостепова частина Київської;

райони південного Степу.

177. Зона ризикованого насінництва і врожайних властивостей зернових культур в Україні:

Полтавська, Харківська, Сумська;

Черкаська, Вінницька і лісостепова частина Київської;

Північно-західне Полісся і райони Карпат.

178. Перспективний сорт – це:

новий, внесений до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні;

новий, внесений до переліку сортів рослин перспективних для поширення в Україні, який значно перевищує сорти за урожайністю та іншими показниками;

переданий оригінатором на державне випробування;

вперше завезений сорт іноземної селекції.

179. Дефіцитний сорт:

новий, внесений до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні;

який дав найвищу врожайність у конкурсному випробуванні установи-оригінатора;

вперше завезений сорт іноземної селекції.

180. Рослини, для яких використовують метод масового добору для одержання насіння еліти:

самозапильні;

самоплідні;

озимі;

технічні.

181. Селекційними називають сорти, створені...:

у науково-дослідних установах на основі наукових методів селекції;

індивідуальним добором у вегетативно-розмножувальної культури;

шляхом тривалої дії природного і найпростіших способів штучного добору.

182. Метод добору, який використовують для одержання елітного насіння озимої пшениці:

масовий;

метод половинок;

індивідуальний;

клоновий.

183. Зони найменшого виродження картоплі в Україні:

Полісся;

Гірські райони Закарпаття і Чернівецької області;

Степові райони південних областей;

Правобережний Лісостеп.

184. Зони сильного виродження картоплі:

Гірські райони Закарпатської і Чернівецької області;

Кримська АР;

Полтавська і Черкаська області;

Поліська зона.

185. Рекомендований порядок сортооновлення картоплі в Степу України:

щорічно;

один раз на три роки;

один раз на чотири роки;

один раз на п’ять років.

186. Рекомендований порядок сортооновлення картоплі в Лісостепу України:

щорічно;

один раз на три роки;

один раз на п’ять років;

один раз на сім років.

187. Рекомендований порядок сортооновлення картоплі в Поліссі України:

щорічно;

один раз на два роки;

один раз на три роки;

один раз на п’ять років.

188. Головний вид сортового контролю:

лабораторний сортовий контроль;

насіннєвий контроль;

грунтовий контроль;

польова апробація.

189. Який з пунктів не належить до етапів проведення польової апробації:

підготовча робота;

оформлення апрбаційних документів;

окомірне оцінювання з аналізом рослин у полі;

лабораторний аналіз насіння.

190. Визначення терміна “кондиційне насіння”:

насіння, що відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів;

насіння, сортові та посівні якості якого не відповідають вимогам нормативних документів;

насіння, сортові якості якого не відповідають вимогам нормативних документів;

насіння, посівні якості якого не відповідають вимогам нормативних документів.

191. Показники, що характеризують чистосортність посівів зернових культур:

відсоток стебел основного сорту;

висота рослин;

кількість недорозвинених стебел інших культур і бур’янів;

усі відповіді правильні.

192. Сортові ознаки під час апробації пшениці:

колоскові лусочки, остюки, кіль, плече, кільовий зубець, форма і щільність колоса, зернівка, стебло, листки, форма куща і сходи;

зернівка, плече, кіль, кільовий зубець, форма колоса;

форма і щільність колоса, колосові лусочки, зернівка, остюки;

остюки, колосові лусочки, кільовий зубець, зернівка, щільність колоса.

193. Розмістіть послідовно етапи селекційного процесу під час створення нових сортів польових культур:

Добір родоначальних генотипів;

Створення популяцій для добору;

Випробування потомства відібраних рослин;

Розмноження перспективних сортів.

194. Розмістіть послідовно ланки схеми виробництва посадкового матеріалу еліти картоплі.

Добір клонів.

Суперсупереліта.

Еліта.

Розсадник випробування клонів.

Супереліта.

195. Назвіть послідовність операцій під час проведення індивідуального добору в селекції озимої пшениці:

Відбір родоначальних рослин у полі

Аналіз зерна із рослин

Аналіз рослин за елементами структури урожаю

Пакетування зерна відібраних родоначальних рослин

196. Порядок проходження селекційного процесу:

Селекційний розсадник

Попереднє сортовипробування

Контрольний розсадник

Розсадник вихідного матеріалу

Конкурсне сортовипробування

197. Розмістіть послідовно ланки системи насінництва ЧС гібридів цукрового буряку:

Маточний спосіб базисного насіння

Репродукційний посів батьківських компонентів

Вирощування базисного насіння

Вирощування гібридного F₁ (фабричного насіння)

198. Розмістіть послідовно ланки схеми насінництва польових культур:

Еліта

Оригінальне насіння

Первинні ланки насінництва

Перша і послідуючі репродукції

199. Розмістіть послідовно етапи підготовки насіння зернових культур на промисловій основі:

Сушіння насіння

Попереднє очищення

Вторинне очищення

Первинне очищення

Протруювання і затарювання насіння

200. Способи прискореного розмноження сортів зернових культур, їх послідовність:

Широкорядні і стрічкові посіви

Створення оптимальних умов для росту материнських рослин

Занижені норми висіву

201. Основні елементи технології вирощування насіння еліти, їх послідовність:

Посів насінницьких площ

Підготовка насіння до сівби

Догляд за посівами

Розміщення посівів

Збирання насінницьких посівів

202. Послідовність операцій підготовки насіннєсховищ до зберігання насіння:

Очищення від решток

Дезінфекція

Захист від шкідників і хвороб

Ремонт

203. Назвіть послідовно критерії, за якими проводять добір у селекційній популяції:

Нормальний розвиток рослин для даного року

не уражені хворобами

рівномірне розміщення колосся

крупний колос

висока продуктивна кущистість і мінімальна кількість недогонів

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1314Следующая