 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 3 страница
235. Грунт, що має чистий елювіальний горизонт: сірий опідзолений; темно-сірий опідзолений; чорнозем опідзолений; світло-сірий опідзолений. 236. Під сукупною дією яких процесів ґрунтотворення формувались опідзолені ґрунти? Болотний та гумусово-акумулятивний. Підзолистий та гумусово-акумулятивний. Солонцюватий та болотний. Болотний та підзолистий. 237. Будова профілю чорноземів опідзолених: He+HpI+HPI+Pk; He+HI+I+PI+Pk; HE+E(h)+IE+I+PI+Pk; HE+HIs+IHPs+Ps. 238. Для яких ґрунтів необхідно проводити комплекс заходів, який передбачає поступове поглиблення орного шару, внесення підвищених доз гною, мінеральних добрив і мікроелементів, вапнування? Чорнозем звичайний. Солонець. Світло-сірий опідзолений. Солончак. 239. Для якої зони характерні опідзолені ґрунти? Степ. Лісостеп. Напівпустеля. Полісся. 240. Які новоутворення характерні для елювіального горизонту дерново-підзолистих ґрунтів? Карбонати. Гіпс. Кремнезем. Легкорозчинні солі. Закисне залізо. 241. Підзолистий процес ґрунтоутворення характерний для ґрунтово-кліматичної зони: лісостепова; субтропіки вологі; субтропіки сухі; тайгово-лісова; тундрова. 242. Будова профілю дерново-сильнопідзолистого ґрунту: He + Hpi + Phi + Pk; HE + E + I + IP + P; Eh + IH + Phi +PKs; H + Hp + Ph + Pk. 243. Тип водного режиму, за якого формуються сірі опідзолені ґрунти: непромивний; промивний; періодично промивний; випітний. 244. Під якою рослинністю формуються сірі опідзолені ґрунти? Змішані хвойно-дрібнолистні ліси. Світло-хвойні ліси з мохово-трав’яним вкриттям. Злакове різнотрав’я. Широколистяні (або дрібнолисті) ліси з розвинутим трав’янистим покривом. 245. Будова профілю сірого опідзоленого ґрунту: Ho + HE + E + I + P; H + Hp + Ph + P; Ho + HE + І + IР + Pк; Eh + IHs + Phіks + Pks. 246. Материнська порода, на якій формуються дерново-підзолисті ґрунти: засолена; безкарбонатна; карбонатна (СаСО3 у формі “білозірка”); карбонатна (СаСО3 у формі вапнякового щебеню). 247. Особливості валового складу дерново-підзолистого ґрунту: верхня частина профілю збагачена SiО2 і збіднена R2 О3 ; вміст SiО2 невисокий; вміст R2О3 високий по всьому профілю; R2О3 і SiО2 рівномірно розподілені по профілю. 248. Ґрунти, що властиві Лісостеповій зоні: чорнозем типовий; чорнозем звичайний; чорнозем південний; каштановий; дерново-сильопідзолистий. 249. Будова профілю чорнозему типового: H+Hp+HP+Ph+Pgl; H/k+Hpk+HPk+Phk+Pk; He+HI+I+IP+Pk; H/k+HPk+Pk; H+HP+P. 250. Для чорноземів характерною структурою є: грудкувата і зерниста; горіхувата; стовпчаста; призмовидна; листувата. 251. Для профілю чорнозему характерне: оглеєння; засолення; перерозподіл колоїдів за профілем; колоїдне лакування; наявність кротовин. 252. Номер пропущеного індексу генетичного горизонту чорнозему карбонатного …+Hpk+HPk+Phk+Pk: H; Hgl; Hs; H/k; Hk. 253. Ґрунти властиві Степовій зоні: дерново-слабопідзолистий; чорнозем звичайний; чорнозем типовий; сірозем. 254. Для чорноземів типових характерні виділення карбонатів кальцію у вигляді: «білозірки»; шарів мергелю та лучного вапна; «псевдоміцелію»; «журавчиків». 255. Для чорноземів звичайних та південних характерні виділення карбонатів кальцію у вигляді: «дутиків»; шарів мергелю та лучного вапна; «журавчиків»; «білозірки». 256. На яких породах переважно утворюються чорноземи? Пролювій. Алювій. Лесові породи. Флювіогляціальні відклади. 257. Який тип водного режиму має місце під час формування чорноземів? Промивний. Непромивний. Випітний. Періодично-промивний. 258. Яка рослинна формація є головним фактором розвитку гумусово-акумулятивного процесу? Деревна. Мохово-лишайникова. Трав’яна. 259. Які обмінно-увібрані катіони переважають у ґрунтовому колоїдному комплексі чорноземів? H+, Fe3+. Ca2+, Mg2+. Na+, K+, Mg2+. 260. Яка з перелічених нижче діагностичних ознак характерна для вилугуваних чорноземів? Оглеєння. Засолення. Наявність СаСО3 уздовж профілю. Вилугуваність карбонатів. 261. Під яким номером представлений профіль чорнозему вилугуваного? H+Hp+HP+Pк. H/k+Hpk+HPk+Pk. H/k+HPk+Pk. He+HpI+HPI+Pk. 262. Які ґрунти формуються за несприятливих умов (близьке залягання підґрунтових вод, близьке залягання щільних підстилаючих порід, сухість умов ґрунтотворення) за гумусово-акумулятивним процесом ґрунтотворення? Чорноземи опідзолені. Дерново-середньопідзолисті. Дернові (чорноземи короткопрофільні і дуже короткопрофільні). Каштанові. 263. Чим відрізняються лучно-чорноземні ґрунти від типових чорноземів? Наявністю «псевдоміцелію». Вилугуваністю карбонатів. Оглеєністю материнської породи. Наявністю кротовин. 264. Який тип профілю мають дернові ґрунти? Акумулятивний. Диференційований. 265. Номер профілю дернового ґрунту: HE+E+I+IP+P; HE<E; H+Hp+HP+Ph+Pgl; H/k+Hpk+HPk+Phk+Pk; H+HP+P. 266. Агротехнічні прийоми в чорноземній зоні повинні бути спрямовані на: регулювання окисно-відновного режиму; збереження та поновлення кількості вологи в ґрунті; запобігання вторинного засолення ґрунтів. 267. Чорноземи поширені у Південному степу: вилугувані; опідзолені; звичайні; південні; типові. 268. Ґрунти, для яких характерною морфологічною ознакою є наявність кротовин, ховраховин: підзолисті; чорноземи; солончаки; червоноземи; болотні. 269. Реакція ґрунтового розчину, якою характеризуються чорноземи: сильнокисла; нейтральна; лужна; середньокисла; середньолужна. 270. Для чорноземів співвідношення СГК/СФК становить: менше 0,6; 0,6-0,8; 0,8-1,0; 1,0-1,2; понад 1,2. 271. Чорноземи утворилися за: промивного типу водного режиму; непромивного типу водного режиму; мерзлотного типу водного режиму; випітного типу водного режиму; іригаційного типу водного режиму. 272. Найбільшу потужність (грубизну) гумусованого профілю має чорнозем: південний; звичайний; типовий; опідзолений; реградований. 273. Тип водного режиму, за якого утворюються каштанові ґрунти: непромивний; промивний; періодично промивний; випітний. 274. Підтипи чорноземів поширені в зоні Лісостепу: чорноземи звичайні і південні; чорноземи опідзолені і звичайні; чорноземи опідзолені, вилугувані і типові; чорноземи типові і південні. 275. Ґрунти, для яких є характерним гуматний тип гумусу: чорноземи типові; чорноземи опідзолені; ясно-сірі лісові; червоноземи. 276. Типові новоутворення у профілі каштанового ґрунту: прожилки, конкреції, плями розчинних солей у верхній частині профілю; «псевдоміцелій», конкреції, «білозірка» СаСО3 в середній і нижній частинах профілю; «білозірка» СаСО3 в ілювіально-карбонатному горизонті, конкреції гіпсу – в горизонті Р; рясна біляста присипка SiО2 в середній частині профілю. 277. Обов’язкова характерна відмінність вилугуваного чорнозему від типового: гранулометричний склад; щільність твердої фази; материнська порода; глибина лінії закипання карбонатів. 278. Галогенні ґрунти у своєму розвитку проходять три стадії. Вказати номер правильної відповіді. Солодь – солонець – солончак. Солончак – солонець – солодь. 286. Солонець – солончак – солодь. 279. Якою реакцією ґрунтового розчину характеризуються солоді? Нейтральною. Кислою. Лужною. 280. Для хімічної меліорації солонцюватих ґрунтів використовують: вапно; дефекат; гіпс. 281. Який з наведених профілів ґрунтів характерний для солонців? НЕ+НІs+IHPs+Ps. Нs+Нps+HPs+Ps. НЕ+E+I+IP+P. НЕ+І1h+І2+І3+Рі+Рk. 282. На якому ґрунті частіше спостерігається вимокання озимих? Чорноземі типовому. Чорноземі солончаковому. Темно-сірому опідзоленому. Солоді. Сірому опідзоленому. 283. Якою реакцією ґрунтового розчину характеризуються солонці? Кислою. Нейтральною. Лужною. 284. Які обмінно-увібрані катіони переважають у ґрунтовому колоїдному вбирному комплексі солонців? Н+ + Fe3+. Ca2+ + Mg2+. Na+ + K+ + Mg2+. 285. Реакція ґрунтового розчину, яка притаманна солончакам (за виключенням содових солончаків): кисла; лужна; нейтральна. 286. Для профілю солончаків характерний: акумулятивний тип профілю; диференційований тип профілю; відсутність солей по профілю; наявність глею по профілю. 287. Осолоділі ґрунти зустрічаються на особливих формах рельєфу: на схилах; на вододілах; на блюдцеподібних зниженнях, подах. 288. Для профілю солонців характерно: диференційований тип профілю за елювіально-ілювіальним типом; гумусово-акумулятивний тип профілю; накопичення SiO2 вздовж всього профілю; оглеєність усього профілю. 289. Який обмінно-увібраний катіон переважає у складі ґрунтового колоїдного вбирного комплексу осолоділих ґрунтів? Ca2+ + Mg2+. Na+ + K+. H+. 290. Ефективний захід покращення агрономічних характеристик осолоділих ґрунтів: гіпсування + органічні добрива + поглиблення орного шару; вапнування + дренаж; промивання ґрунту + підбір культур + органічні і мінеральні добрива. 291. Під яким номером представлений профіль чорнозему глибокосолончакуватого? Н/к + НРк + Рк. Нs+Нps+HPs+Phs+Ps. Н+Нps+HPs+Phs+Ps. Н+Нp+HP+Phs+Ps. 292. Поява якої солі викликає високу лужність у солонцях? NaCl, KCl. Na2CO3, NaHCO3. Na2SO4, K2SO4. СaSO4, MgSO4. 293. Що характерно для ілювіального горизонту (ІНs) солонців? Червоно-бурий колір. Чорний колір. Збіднений на мулувату фракцію. Пластинчаста структура. 294. Що характерно для надсолонцевого горизонту (ЕН) солонців? Червоно-бурий колір. Чорний колір. Збіднений на мулувату фракцію. Зерниста структура. 295. Що характерно для гумусово-елювіального (надсолонцьового ЕН) горизонту? Грудкувато-плитчаста або пластинчаста структура. Колоїдне лакування. Стовпчаста структура. Червоно-бурий колір. 296. В яких умовах формуються осолоділі ґрунти? В анаеробних умовах. В умовах нестачі вологи. У спорадично анаеробних умовах. 297. Що характерно для профілю осолоділих ґрунтів? Відсутність горизонтів вимивання та вмивання колоїдів, накопичення солей. Різко диференційований профіль за елювіально-ілювіальним типом, наявність соди. Диференційований елювіально-ілювіальний профіль, накопичення SiO2 уздовж профілю, відсутність солей. 298. Засолені ґрунти: зосереджені тільки в Південному Степу; інтразональні; зосереджені тільки в Лісостепу; зосереджені тільки в Північному Степу. 299. Тип засолення ґрунту визначається: якісним складом солей; глибиною залягання солей; кількістю солей; глибиною залягання і кількістю солей; джерелом надходження солей в ґрунт. 300. Автоморфні солончаки розвиваються в умовах: близького залягання мінералізованих підґрунтових вод; глибокого залягання підґрунтових вод на засолених ґрунтотворних породах. 301. Солонці мають реакцію ґрунтового розчину: лужну; кислу; нейтральну. 302. Будова профілю солончаку: HE + E + I + Pk. HE + E + I + P. HE + I + Ik + Pk. Hs + HPs + Ps. 303. Типові новоутворення в профілі солончаку: конкреції СаСО3 і конкреції гіпсу в горизонті Р; легкорозчинні солі у формі кірочки на поверхні ґрунту, прожилок, конкрецій і плям – у профілі; чітка «білозірка» СаСО3 в ілювіально-карбонатному горизонті; присипка SiO2 на гранях структурних окремостей. 304. Визначте, в якому порядку зменшується токсичність розчинних солей у ґрунтах. Сульфати - хлориди - гідрокарбонати - нормальні карбонати. Нормальні карбонати - хлориди - гідрокарбонати - сульфати. Нормальні карбонати - гідрокарбонати - хлориди - сульфати. Хлориди - нормальні карбонати - сульфати - гідрокарбонати. 305. Профіль лучно-болотного ґрунту має такий вигляд: H+Hpgl+HPgl+Phgl+Pgl. Hgl+Hpgl+HPgl+Phgl+Pgl. HtGl+HPGl+PGl. H+Hp+HP+Pgl. H+Hp+HPgl+Pgl. 306. Біохімічний процес, що розвивається в анаеробних умовах за участю органічних сполук та анаеробних мікроорганізмів, і закінчується диспергацією ґрунтової маси та накопиченням закисних форм заліза і мангану, називається: торфоутворення; засолення; осолонцювання; глеєутворення. 307. Біохімічний процес, що проходить під впливом різних мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких консервують рослинні рештки, називається: глеєутворення; осолодіння; торфоутворення; осолонцювання. 308. Для якого горизонту характерна більш-менш щільна (в сухому стані) і липка (в разі зволоження) суглиниста або глиниста маса сизувато-сірого кольору з оливковим відтінком? Елювіального. Глейового. Ілювіального. Гумусово-акумулятивного. 309. Який процес ґрунтотворення відбувається в умовах перезволоження та повного анаеробіозу? Солонцюватий. Гумусово-акумулятивний. Болотний. Підзолистий. 310. У якому випадку може відбуватися розвиток болотного процесу ґрунтотворення? На рівних територіях у разі глибокого залягання підґрунтових вод. Під час накопичення води у замкнутих депресіях місцевості. На вододілах, територій, що добре дренуються. На схилах. 311. Тип боліт, що утворюється в разі перезволоження поверхневими водами: низинні; перехідні; верхові. 312. Тип боліт, що утворюється в разі перезволоження підґрунтовими водами, які майже завжди засолені легкорозчинними солями: низинні; перехідні; верхові. 313. Який тип боліт утворюється під час перемінного зволоження поверхневими та підґрунтовими водами (залежить від сезону року)? Низинні. Перехідні. Верхові. 314. Мінерали, що надають специфічне оливкове забарвлення ґрунту в результаті процесів оглеєння: пірит, вівіаніт, гідротроїліт; каолініт, монтморилоніт; кварц; ортоклаз. 315. До появи яких газів призводять процеси відновлення в болотних ґрунтах? H2S, CH4. O2. N2. 316. Профіль мінерального болотного ґрунту має такий вигляд: HGl+HpGl+HPGl+PGl. H+Hpgl+HPgl+Pgl. T+HGl+HpGl+HPGl+PGl. H+Hp+HPgl+Phgl+Pgl. 317. Профіль торф’яно-болотного ґрунту має такий вигляд: H+Hpgl+HPgl+Pgl. HGl+HpGl+HPGl+PGl. T+HGl+HPGl+PGl (Т= 25-50 см). H(т)Gl+HPGl+PGl. 318. Новоутворення, що мають місце в болотних ґрунтах: «білозірка»; колоїдне лакування; кремнеземова присипка; залізо-манганові конкреції. 319. Ґрунти, що мають потужність торфового шару від 50 см до декількох метрів: мулувато-болотні; торф’янисто-болотні; торф’яно-болотні; торфовища. 320. В якій природній зоні на території України найбільш часто зустрічаються болотні ґрунти? Лісостеп. Степ. Полісся. 321. Окультурювання торфовищ, як орних земель, передбачає такий комплекс заходів: поглиблення орного шару + вапнування + органічні добрива; осушення + мінеральні добрива, мікроелементи + сівозміни + піскування + глинування; заходи спрямовані на збереження та накопичення вологи в ґрунті + органічні та мінеральні добрива + сівозміна. 322. Характеристики, властиві мінеральним болотним ґрунтам: низький рівень родючості, поганий водно-повітряний режим, багато токсичних речовин (Fe, Mn, Al), низький вміст гумусу; достатньо високий вміст гумусу, гарні фізичні характеристики, добре забезпечені N, P, K, сприятливий водно-повітряний режим; бідні на основи (Ca, Mg), кислі, бідні на поживні речовини (особливо N), структура неміцна, при зволоженні запливають; кисла реакція ґрунтового розчину, насиченість увібраним воднем, невисока гумусованість, низькі показники ємності вбирання, періодичне перезволоження. 323. Тип водного режиму, що мають ґрунти болотного типу ґрунтотворення: автоморфний; напівгідроморфний; гідроморфний. 324. Рослинність, поселення якої спричиняє формування дуже бідних оліготрофних боліт: осока, щільнокущові, злаки; журавлина, куничник; очерет, рогіз; сфагновий мох. 325. Характер зволоження, за якого формуються низинні болотні ґрунти: надмірне зволоження атмосферними водами; надмірне зволоження підґрунтовими водами; періодичне короткострокове зволоження атмосферними водами; періодичне короткострокове перезволоження підґрунтовими водами.
МОДУЛЬ “ЗАХИСТ РОСЛИН”, ДО НЬОГО УВІЙШЛИ НОРМАТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ: “ЕНТОМОЛОГІЯ” – 126 год, “ФІТОПАТОЛОГІЯ” – 126 год, “АГРОФАРМАКОЛОГІЯ” – 108 год
1. Відділи, з яких складається тіло комахи: головогруди, черевце; голова, груди, черевце; голова, тулуб; головогруди, тулуб. 2. Скільки ніг у комахи? Шість. Вісім. Десять. Чотири. 3. Тип ротового апарату у жуків: гризучий; універсальний; сисний; мускоїдний 4. Тип ротового апарату у клопів: сисний; мускоїдний; гризучий; колюче-сисний. 5. Тип ротового апарату у метеликів: лижучий; сисний; універсальний; колюче-сисний. 6. Тип личинки у представників ряду прямокрилих: імагоподібна; гусеницеподібна; камподеоподібна; червоподібна. 7. Тип личинок у представників ряду твердокрилі: червоподібні; гусеницеподібні; камподеоподібні та червоподібні; імагоподібні. 8. Тип личинки у представників ряду метелики: камподеоподібна; червоподібна; справжня гусениця; імагоподібна. 9. Де і в якій стадії зимує сарана перелітна, або азіатська? Зимують личинки 5-го віку під рослинними рештками. Зимують дорослі комахи у поверхневому шарі ґрунту. Зимують яйця в ґрунті. Зимують личинки четвертого віку під рослинними рештками. 10. У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана італійська? У двох. В одному. У трьох. У чотирьох. 11. Тривалість розвитку капустянки звичайної? Шість місяців. Один рік. Близько двох років. Три роки. 12. В якій стадії зимує кравець? зимують жуки і личинки. зимують личинки. зимують жуки. зимують яйця. 13. Які види відносяться до травневих хрущів? Волохатий хрущ. Західний і східний хрущі. Мармуровий хрущ. Бронзовка звичайна. 14. За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика? За п’ять років. За чотири роки. За два роки. За три роки. 15. В якій стадії шкодить мідляк піщаний? Шкодять жуки і личинки. Шкодять личинки. Шкодять жуки. Шкодять личинки другого віку. 16. Де розвиваються гусениці першого покоління озимої совки? На озимих: пшениці і тритикале. На багаторічних травах. На просапних культурах (буряк, кукурудза, соняшник). На ріпаку озимому. 17. В якій стадії зимує совка-гамма ? Зимують гусениці і лялечки в поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Зимують яйця в поверхневому шарі ґрунту. Зимують гусениці. Зимують лялечки в поверхневому шарі ґрунту. 18. Які найбільш ефективні агротехнічні заходи щодо зниження чисельності стеблового (кукурудзяного) метелика? Передпосівний обробіток насіння. Зрошення кукурудзи. Своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи, глибока зяблева оранка з попередньою обробкою решток важкими дисковими боронами. Ранні строки сівби кукурудзи. 19. Які культури більш за все пошкоджують гусениці лучного метелика? Озиму пшеницю і ячмінь. Гірчицю і гречку. Буряк, соняшник, кукурудзу, бобові і баштанні культури. Капустяні культури. 20. В якій стадії і де зимує звичайна злакова попелиця? Зимують дорослі комахи серед рослинних решток. Зимують личинки в ґрунті. Зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків. Зимують запліднені самки під рослинними рештками. 21. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки? Рослини не колосяться і відмирають. Пошкоджені рослини мають вигляд побитих градом або потолочених. Білоколосість рослин. Плямистість листків і стебел. 22. В якій стадії і де зимує трипс пшеничний? Зимують дорослі комахи за піхвою листків. Зимують яйця на листі пшениці. Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками. Зимують дорослі комахи в ґрунті. 23.Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці: пошкоджені рослини мають вигляд полеглих; пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд; пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках; пошкоджені рослини в’януть і засихають. 24. Які сорти вівса та ярої пшениці менше пошкоджуються п’явицею червоногрудою? Ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з опушеними листками. Пізньостиглі сорти вівса і ярої пшениці. Середньостиглі сорти вівса і ярої пшениці. Ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з вузькими листками. 25. Які із зернових культур найбільш пошкоджує стеблова блішка? Яру пшеницю та ячмінь. Овес і озиму пшеницю. Кукурудзу. Яру пшеницю тверду. 26. Де і в якій стадії зимує смугаста хлібна блішка? Зимують жуки в щілинах складських приміщень. Зимують личинки в стеблах озимої пшениці. Зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками. Зимують жуки на галявинах лісів. 27. Де зимує пильщик хлібний звичайний? Зимують дорослі комахи під рослинними рештками. Зимують яйця на листі злакових культур. Зимують личинки останнього віку в прозорих коконах усередині “пеньків” стерні пшениці, ячменю, жита. Зимують лялечки в прозорих коконах усередині стерні. 28. Агротехнічні заходи щодо обмеження шкідливості гессенської мухи: ранні строки сівби зернових колосових культур; зрошення; дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування відносно стійких сортів; внесення збалансованих норм добрив. 29. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин личинками шведських мух? Жовтіє і засихає центральний листок. У пошкоджених рослин утворюються характерні коліна. Міновані листки в’януть, жовтіють. У пошкоджених рослин міни. 30. Де і в якій стадії зимує зеленоочка ? Зимують дорослі мухи під рослинними рештками. Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту. Зимують личинки всередині стебел озимих (пшениці, жита), багаторічних і дикорослих злакових (пирію та ін.). Зимують несправжні кокони всередині стебел. 31. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці: яйця на бур’янах родини лободових; яйця на пагонах бересклету, калини; безкрилі самки у ґрунті; імаго на бур’янах родини лободових. 32. Характер пошкодження рослин листковою буряковою попелицею: висмоктує сік із листків, листя зморщується і засихає; висмоктує сік із листків, які жовтіють і засихають; пошкоджене листя підсихає з країв, скручується; утворення на листках галів. 33. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа: яйця на стеблах лободових бур’янів; яйця у стеблах і черешках листків багаторічних бобових трав; личинки на бур’янах родини лободових; імаго під рослинними рештками. 34. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика: жуки та личинки у ґрунті; лялечки у ґрунті; личинки та лялечки у грунті; жуки у ґрунті на глибині 25-40 см. 35. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика: з’їдають сім’ядольні та справжні листки; вигризають наскрізні отвори в листках; скелетують листя; мінують листя. 36. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика: жуки у ґрунті; жуки та личинки різного віку у ґрунті; личинки та лялечки у ґрунті; яйця у поверхневому шарі грунту. 37. Генерація сірого бурякового довгоносика: генерація однорічна; має два покоління за рік; генерація дворічна; генерація чотирирічна. 38. Місце і стадія зимівлі чорного бурякового довгоносика: жуки у ґрунті; личинки у ґрунті; жуки та різновікові личинки у ґрунті; личинки та лялечки у ґрунті. 39. У якій фазі розвитку рослин буряку найбільш небезпечні пошкодження бурякових довгоносиків? У фазі однієї пари справжніх листків. У фазі двох пар справжніх листків. У фазі “вилочки” і однієї пари справжніх листків. У фазу змикання рослин у рядках. 40. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки: жуки під рослинними рештками в лісосмугах, чагарниках; личинки у ґрунті; лялечка у поверхневому шарі ґрунту; яйця у грунті. 41. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки: грубе об’їдання листків; вигризання зверху на листі “виразок”; скелетування листків уздовж жилок; мінування листків. 42. Кількість поколінь у щитоноски бурякової: три-чотири покоління за рік; одна генерація за рік; генерація дворічна; два покоління за рік. 43. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою: грубе об’їдання листків; скелетування листків; прогризання наскрізних отворів у листі; «фігурне» об’їдання листків. 44. Характер пошкодження рослин буряковою мінуючою мухою: личинки грубо об’їдають листки; личинки скелетують листки; личинки мінують листкову пластинку; личинки вигризають наскрізні отвори у листовій пластинці. 45. Кількість поколінь у колорадського жука: два-три покоління за рік; генерація однорічна; генерація дворічна; чотири – шість поколінь за рік. 46. Місце і стадія зимівлі картопляної молі в природних умовах: імаго під рештками рослин; гусениці та лялечки під рослинними рештками; гусениці у ґрунті; яйця на рослинних рештках. 47. Кількість поколінь картопляної молі в природних умовах: одне покоління за рік; 2-3 покоління за рік; 5 поколінь за рік; 8-10 поколінь за рік. 48. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці: личинка на капустяних бур’янах; яйця на кочеригах та капустяних бур’янах; імаго під рослинними рештками; імаго та личинки на капустяних бур’янах. |
