ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 4 страница

Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Следующая

49. Кількість поколінь у капустяної попелиці:

6-10 поколінь за рік;

10-16 поколінь за рік;

2-4 покоління за рік;

одне покоління за рік.

50. Місце і стадія зимівлі капустяного клопа:

клопи під опалим листям в лісосмугах, садах;

яйця на капустяних бур’янах;

клопи та личинки в поверхневому шарі ґрунту;

личинки під рослинними рештками.

51. Кількість поколінь у капустяного клопа:

генерація однорічна;

має два покоління за рік;

має 2-4 покоління за рік;

має 6-8 поколінь за рік.

52. Характер пошкодження рослин жуками блішки хвилястої:

скелетування листків;

грубе об’їдання листків;

вигризання зверху на листках «виразок»;

«фігурне» об’їдання листків.

53. Які заходи захисту найбільш ефективні проти капустяних блішок:

агротехнічні: зяблева оранка, культивація міжрядь;

хімічні: обприскування рослин інсектицидами;

біологічні: застосування біопрепаратів;

біотехнічні: застосування статевих феромонів.

54. Місце і стадія зимівлі капустяної молі:

лялечка на бур’янах і рослинних рештках;

яйця на капустяних бур’янах;

гусениця в поверхневому шарі ґрунту;

яйця та гусениці на капустяних бур’янах.

55. У яку фазу розвитку капусти пошкодження гусениць капустяної молі найбільш небезпечні?

У фазу сходів.

У фазу утворення кільця («сердечка»).

У фазу ущільнення качана.

У фазу 2-3 пари листків.

56. Характер пошкодження гусениць капустяної молі:

вигризають у листках наскрізні невеликі отвори;

грубо об’їдають листкову пластинку;

вигризають з нижнього боку листкову тканину у вигляді «віконець»;

мінування листкової пластинки.

57. Місце і стадія зимівлі білана капустяного:

гусениці у ґрунті;

лялечки на капустяних бур’янах, стовбурах дерев, у чагарниках;

яйця на капустяних бур’янах;

лялечка у грунті.

58. Характер пошкодження гусениць капустяного білана:

прогризають наскрізні отвори у листі;

грубо об’їдають листя;

скелетують листя;

вигризають зверху на листках «виразки».

59. Місце і стадія зимівлі капустяної совки:

гусениці у ґрунті;

лялечки на капустяних бур’янах;

лялечки у ґрунті;

яйця на капустяних бур’янах.

60. Місце і стадія зимівлі ріпакового пильщика:

лялечки у ґрунті;

несправжні гусениці в коконах у ґрунті;

імаго під рослинними рештками;

яйця на рослинних рештках.

61. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи:

личинки у ґрунті;

яйця на капустяних бур’янах;

лялечки в пупаріях у ґрунті;

личинки та лялечки в рослинних рештках.

62. Характер пошкодження рослин личинками весняної капустяної мухи:

скелетування листя;

вигризання невеликих наскрізних отворів у листі;

пошкоджує коріння, листя капусти набуває синювато-свинцевого кольору;

виїдає ходи у стеблах.

63. Місце і стадія зимівлі цибулевої дзюрчалки:

личинка в цибулинах;

лялечка у ґрунті;

імаго в рослинних рештках;

личинки та лялечки у грунті

64. Характер пошкодження рослин личинками цибулевої дзюрчалки:

виїдає вузький звивистий хід у м’якуші листка;

живиться тканиною цибулини, яка загниває, листя жовтіє та в’яне;

виїдає паренхиму листка, утворюючи «міни»;

висмоктує сік із листків.

65. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи:

лялечка в пупарії у ґрунті;

личинка всередині цибулини;

лялечки під рослинними рештками;

імаго під рослинними рештками.

66. Місце і стадія зимівлі морквяної мухи:

гусениці у ґрунті;

імаго під рослинними рештками;

лялечки у ґрунті та в овочесховищах;

яйця на рослинних рештках.

67. Характер пошкодження рослин личинками морквяної мухи:

проточує звивисті ходи в коренеплоді;

виїдає ходи в стеблах;

пошкоджує бутони, квіти, рідше листя;

вигризає на коренеплоді виразки.

68. Строки проведення хімічного захисту проти горохової попелиці:

від бутонізації до цвітіння;

після цвітіння;

на сходах;

перед збиранням врожаю.

69. Зимуюча стадія горохової зернівки:

яйце;

личинка;

лялечка;

імаго.

70. Характер пошкодження горохової зернівки:

грубе об’їдання бобів;

мінування стебел та листя;

пошкодження зернівки з середини;

об’їдання прикореневої зони рослин.

71. Квасолева зернівка дає поколінь у польових умовах:

два;

одне за два роки;

три;

одне.

72. Строки проведення хімічного захисту проти квасолевої зернівки:

перед цвітінням;

на початку утворення бобів;

після цвітіння;

на сходах.

73. Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика:

грубе об’їдання бобів;

пошкодження зерна;

фігурне об’їдання листя;

висмоктування соку рослини.

74. Зимуюча стадія горохової плодожерки:

імаго;

личинка;

лялечка;

яйце.

75. Характер пошкодження горохової плодожерки:

висмоктування соку з рослини;

грубе об’їдання бобів;

пошкодження зерна із зовні;

об’їдання квітів, листя.

76. Зимуюча стадія люцернового клопа:

імаго;

личинка;

яйце;

імаго та личинки.

77. Строки проведення хімічного захисту проти люцернового клопа:

у фазу бутонізації;

на початку утворення бобів;

після цвітіння;

у фазу відростання.

78. Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика:

імаго;

личинка;

лялечка;

яйце.

79. Скосар люцерновий дає за сезон поколінь:

одне;

одне за два роки;

три;

два.

80. Характер пошкоджень люцернового жовтого насіннєїда:

грубе об’їдання бобів;

пошкодження насіння із зовні;

грубе об’їдання бутонів;

мінування вегетативних частин рослин.

81. Характер пошкодження люцернової товстоніжки:

грубе об’їдання бобів;

мінування стебел та листя;

пошкодження насіння із середини;

висмоктування соку з листя, квітів, бобів.

82. Зимуюча стадія бурого плодового кліща:

запліднені самки;

яйця;

личинки;

личинки і німфи.

83. Характер пошкодження плодових кліщів наступний:

ушкоджуються бруньки, що розпускаються та листки. На листках з’являються світло-жовті плями вздовж жилок, невдовзі лист буріє, потім стає тьмяно-сірого кольору, листки передчасно опадають;

на листках утворюються гали — з верхнього боку вони опуклі світло-зелені, з нижнього заповнені повстю, яка спочатку жовтувато-зелена, згодом стає бурою;

бруньки збільшуються у розмірі, стають кулястими, листки з таких бруньок дрібні, деформовані, або зовсім не розвиваються;

листки скелетуються.

84. У хімічному захисті садів від комплексу плодових кліщів необхідною та обов’язковою є обробка акарицидами у фенофазу розвитку яблуні:

фенофаза утворення зав’язі;

фенофаза після цвітіння;

фенофаза цвітіння;

фенофаза рожевого бутона.

85. Бульби картоплі ушкоджують нематоди:

галові нематоди ;

стеблова картопляна нематода ;

золотиста цистоутворювальна нематода;

листкові нематоди.

86. Де і яка стадія зимує у золотистої картопляної нематоди:

зимують цисти у ґрунті;

зимують личинки другого віку в бульбах;

зимують всі стадії в рослинних решках;

зимують самки.

87. Для захисту цукрових буряків від бурякової нематоди ефективним є такі агротехнічні заходи:

сівозміна з поверненням цукрового буряку через 4–5 років;

чергування посівів цукрового буряку та капустяних культур;

зяблева оранка на глибину 28–30 см;

ранні строки сівби.

88. Миші мають наступні зовнішні ознаки:

жуйна поверхня зубів бугорчата, хвіст дорівнює не менше ³/₄ довжини тіла, вуха та очі великі;

жуйна поверхня зубів гладка, довжина хвоста не більше ¹/₂ довжини тіла, вуха та очі малі;

жуйна поверхня зубів бугорчата, лапи вкриті білим волосом, хвіст менше половини довжини тіла, є защічні мішки;

хвіст з видовженою китицею. Задні кінцівки втричі довші від передніх.

89. Основною їжею мишей є:

зерно зернових культур та насіння диких рослин;

зелена маса, кора молодих пагонів дерев та чагарників;

коренеплоди, бульби та інші підземні частини рослин;

насіння зерняткових культур, стиглі вишні, черешні.

90. Взимку миші:

залягають у сплячку;

роблять припаси їжі та впадають у неглибоку сплячку, періодично просинаючись;

запасають коренеплоди, бульби, цибулини, кору дерев;

активні цілорічно, деякі роблять припаси насіння.

91. Полівки мають наступні зовнішні ознаки:

жуйна поверхня зубів бугорчата, хвіст дорівнює не менше ³/₄ довжини тіла, вуха та очі великі;

жуйна поверхня зубів гладка, довжина хвоста не більше ¹/₂ довжини тіла, вуха та очі малі;

у верхній і нижній щелепі з кожного боку по 1 передкореневому зубу. Хвіст пухнастий, без лусок.

92. Основною їжею полівок є:

зерно зернових культур та насіння диких рослин;

зелена маса, кора молодих пагонів дерев та чагарників;

личинки комах, дощові черви;

плоди дерев та чагарників.

93. Шкідливість полівок полягає в наступному:

пошкоджують посіви всіх зернових, просапних культур та багаторічних трав. На зиму зосереджуються в скиртах соломи, сіна, овочесховищах, погребах, теплицях;

на зиму збирають великі кормові запаси із колосся, волоті, великого насіння, які складають у великі кучі, які вкривають листям та ґрунтом;

пошкоджує плоди зерняткових та кісточкових садів, значну шкоду наносять горіховим насадженням;

пошкоджують підземні частини рослин, прокладають довгі кормові ходи.

94. Характер пошкодження слимаків наступний:

на листках утворюються жовті плями, згодом листки жовтіють, деформуються, всихають;

підгризають кореневу систему;

всередині листків з’являються неправильно округлі дірки, у плодах – широкі ямки, по краях яких часто помітні сліди радули;

скелетують листки.

95. Зимуюча стадія слимаків у природних умовах:

яйця;

дорослі особини;

молоді, щойно народжені особини;

яйця, рідше дорослі особини.

96. Добова активність та вимоги слимаків до вологості:

активні вдень, посухостійкі, трапляються скрізь на відкритих місцеперебуваннях, південних схилах;

активні увечері та вночі, вологолюбні, на орних землях ховаються на глибину 10–25 см, часто зустрічаються в овочесховищах, підвалах, теплицях, оранжереях;

активні цілодобово, невимогливі до вологості, трапляються скрізь на полях зернових та просапних культур;

активні увечері, дуже вологолюбні, трапляються тільки в долинах річок.

97. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці:

яйце;

личинка;

партеногенетична самка;

яйце під щитком.

98. Місце знаходження зимуючої стадії зеленої яблуневої попелиці:

у тріщинах кори;

на молодих пагонах;

на корінні дерев;

в опалому листі.

99. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону в Лісостепу України:

2 – 4 поколінь;

6 – 8 поколінь;

9 – 13 поколінь;

14 – 17 поколінь.

100. Області України найбільш заселені кров’яною попелицею:

східні;

південні;

західні;

північні.

101. Зимуюча стадія у кров’яної попелиці:

партеногенетична самка;

самець;

яйце;

личинка.

102. Місце знаходження зимуючої стадії кров’яної попелиці:

у тріщинах кори, на корінні дерев;

на молодих пагонах;

у рослинних рештках;

у ґрунті.

103. Характер пошкодження кров’яної попелиці:

листя скручується й відмирає;

пагони викривляються;

на плодах червоні п’ятенця;

утворюються пухлини та нарости на гілках і корінні.

104. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки:

самка під щитком;

яйця під щитком;

личинки під щитком;

самці.

105. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються:

у період розпускання бруньок;

у період оголення суцвіть;

під час цвітіння;

під час опадання надлишкової зав’язі

106. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки:

одне;

два;

три;

понад п’ять.

107. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки:

самка під щитком;

яйця під щитком;

личинки під щитком;

самці під корою.

108. Навесні личинки каліфорнійської щитівки починають живитися:

з початком руху соку;

у період розпускання бруньок;

у період оголення суцвіть;

під час цвітіння.

109. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки:

одне;

два;

три;

понад п’ять.

110. У яблуневої горностаєвої молі на передніх крилах чорні крапки розміщені:

в один рядок;

двома рядками;

трьома рядками;

хаотично.

111. Вздовж спини гусениці яблуневої горностаєвої молі чорні бородавки розміщені:

в один ряд;

у два ряди;

у три ряди;

у чотири ряди.

112. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі:

яйця на молодих пагонах;

яйця під щитком на пагонах;

гусениці під щитком на пагонах;

гусениці під лусочками кори.

113. Навесні гусениці яблуневої горностаєвої молі спочатку живляться:

під епідермісом молодого листя;

на молодих листках;

на молодих плодах;

корою молодих пагонів.

114. У яблуневої плодожерки зимує:

гусениця в коконі в ґрунті;

гусениця без кокона в ґрунті;

гусениця без кокона під відсталою корою;

гусениця в коконі під відсталою корою.

115. Гусениці яблуневої плодожерки першого покоління відроджуються

за суми ефективних температур ( в градусах за Цельсієм):

100 –130;

190 –200;

230;

300.

116. У Лісостепу України живлення гусениць яблуневої плодожерки

в плодах триває:

21 – 23 доби;

25 – 30 діб;

37 – 40 діб;

45 – 50 діб.

117. Гусениці яблуневої плодожерки першого покоління пошкоджують:

1- 2 плода;

2 –3 плода;

3 – 4 плода;

4 – 5 плодів.

118. Перше обприскування на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки здійснюють через 8 – 10 діб після вилову феромонною пасткою за 7 діб:

2 метеликів;

5 метеликів;

8 метеликів;

10 і більше метеликів.

119. У грушевої плодожерки зимує:

лялечка;

гусениця в коконі під відсталою корою;

гусениця без кокона в ґрунті;

гусениця в коконі в ґрунті.

120. Грушева плодожерка пошкоджує плоди:

яблуні;

груші;

айви;

всіх плодових.

121. Літ метеликів грушевої плодожерки у Лісостепу України починається:

у другій – третій декадах травня;

у першій – другій декадах червня;

у другій – третій декадах червня;

у першій декаді липня.

122. Перше обприскування в боротьбі з грушевою плодожеркою проводять:

на початку вильоту метеликів;

на початку відкладання яєць;

на початку масового відкладання яєць;

на початку відродження личинок.

123. Сливова плодожерка пошкоджує плоди:

яблуні, груші, сливи;

сливи, аличі, абрикосу, персика;

айви, волоського горіху, вишні;

сливи, вишні, черешні.

124. У сливової плодожерки зимує:

гусениця в коконі;

гусениця без кокону;

лялечка під корою;

лялечка в ґрунті.

125. Перше обприскування в боротьбі зі сливовою плодожеркою проводять на початку відродження гусениць за суми ефективних температур (в градусах за Цельсієм):

100 – 130;

190 – 200;

230;

300.

126. Масові розмноження розанової листовійки частіше відбуваються

у зоні:

Степовій;

Лісостеповій;

в Поліссі;

у Лісостеповій і Поліссі.

127. Відродження гусениць розанової листовійки починається:

у фазу зеленого конуса;

у період висування суцвіть;

у період відокремлення бутонів;

у фазу рожевого бутона.

128. Кількість поколінь у розанової листовійки за рік:

одне;

два;

три і більше;

одне в два роки.

129. Гусениці розанової листовійки пошкоджують:

бруньки, молоде листя, бутони, зав’язі, плоди;

листя;

листя та кору молодих пагонів;

плоди.

130. Зимуюча стадія у зимового п’ядуна:

яйце;

гусениця;

лялечка;

метелики.

131. Місце знаходження зимуючої стадії зимового п’ядуна:

на молодих пагонах;

у тріщинах кори;

у ґрунті;

під опалим листям.

132. Гусениця зимового п’ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:

дві пари;

три пари;

п’ять пар;

шість пар.

133. У зимового п’ядуна генерація:

чотири генерації за рік;

дві генерації за рік;

однорічна;

дворічна.

134. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:

яйця в тріщинах кори;

личинки в тріщинах кори;

яйця на корі стовбурів;

яйця на молодих пагонах.

135. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:

у фазу зеленого конуса;

у період розпускання бруньок;

у фазу рожевого бутона;

під час цвітіння яблуні ранніх сортів.

136. Під час живлення гусениці кільчастого шовкопряда влаштовують гнізда:

серед пошкодженого листя;

на верхівках гілок;

від верхівки до основи гілки;

у розгалуженні гілок.

137. У білана жилкуватого зимує:

яйце;

гусениця;

лялечка;

метелик.

138. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:

на пагонах біля основи бруньок;

у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;

на стовбурах і скелетних гілках;

в ґрунті.

139. Живлення гусениць білана жилкуватого починається у фенофазу:

зеленого конуса;

зеленого бутона;

рожевого бутона;

цвітіння.

140. Кінець живлення гусениць білана жилкуватого збігається із:

закінченням цвітіння літніх сортів яблуні;

закінченням цвітіння пізніх сортів яблуні;

опаданням надлишкової зав’язі;

відродження гусениць яблуневої плодожерки.

141. У яблуневого плодового пильщика зимує:

личинка в коконі під корою;

личинка без кокона в ґрунті;

личинка в коконі у зимових гніздах із листків;

личинка в коконі в ґрунті.

142. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:

частково насіння й насіннєву камеру;

все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;

все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;

тільки насіння.

143. Обприскування в боротьбі з яблуневим плодовим пильщиком проводять у фенофазу:

зеленого конуса;

висування бутонів;

рожевого бутона;

після цвітіння.

144. Вишнева муха зимує в стадії:

яйця на пагонах;

личинки в пошкоджених ягодах;

личинки в пупаріях у ґрунті;

лялечки в пупаріях у ґрунті.

145. Виліт вишневої мухи починається за суми ефективних температур (в градусах за Цельсієм):

100 – 130;

190 – 200;

220 – 230;

370 – 400.

146. Обприскування в боротьбі з вишневою мухою проводять після початку вильоту мух через:

2 –3 доби;

5 – 6 діб;

10 – 12 діб;

15 діб.

147. Для якого шкідника ягідних культур характерний такий тип личинки: завдовжки 18 – 20 мм, з головою, без ніг, жовтувато-біла, з чітко виділеними сегментами тіла, дещо сплюснута, на кінці тіла два коротких хітинових гачкоподібних відростка:

агрусовий п’ядун;

смородинна вузькотіла златка;

малинна муха;

смородинна листкова галиця.

148. Характер пошкодження личинкою смородинної вузькотілої златки:

проточує хід у середині пагона, який щільно забитий дрібним буруватим борошном;

вигризає середину пагона, спускаючись до його основи;

личинка вгризається в середину бруньки, де живиться;

живиться вмістом бутона, внаслідок пошкоджень бутони неприродно розростаються, набувають червоно-жовтого кольору і гинуть.

149. Поколінь у смородинної вузькотілої златки:

два покоління за рік;

одне покоління за рік;

одне покоління за два роки;

одне покоління за п’ять років.

150. Личинка характерна для червоносмородинного жовтого пильщика:

несправжня гусениця, тіло сірувато-зелене, на спинній стороні багаточисленні великі плями, голова чорна;

справжня гусениця, брудно-зелена, на тілі дрібні бородавки зі світлими волосками;

червоподібна з головою та трьома парами грудних ніг;

червоподібна з головою без ніг.

151. Місце розташування зимуючих коконів червоносмородинного жовтого пильщика:

у ґрунті на глибині 5 –8 см, біля основи кущів;

у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням;

під відмерлою корою пагонів;

під рослинними рештками.

152. Шкідливою стадією у червоносмородинного жовтого пильщика є:

імаго;

гусениця;

імаго і личинка;

несправжня гусениця.

153. Для личинок якого шкідника це характерно: потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку – згортаються в кільце і падають на землю:

ріпаковий пильщик;

агрусовий блідоногий пильщик;

червоносмородинний жовтий пильщик;

яблуневий плодовий пильщик.

154. Самки якого шкідника відкладають яйця, розміщуючи їх у надрізи “кишені” уздовж країв молодих листків:

червоносмородинний жовтий пильщик;

яблуневий плодовий пиляк;

малинний мінуючий пиляк;

агрусовий блідоногий пиляк.

155. Де в основному заляльковуються личинки літніх поколінь агрусового блідоногого пиляка:

у пошкоджених бутонах;

у ґрунті;

у рослинній підстилці;

поміж листків.

156. Зимуюча стадія та місце зимівлі малинного довгоносика:

статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям;

жуки та личинки в ґрунті під кущами кормових чагарників;

личинки в ґрунті;

жуки і личинки в ґрунті.

157. Самка якого шкідника відкладає по одному яйцю в прогризений збоку бутона отвір, закриваючи його екскрементами й підгризаючи квітконіжку:

яблуневий квіткоїд;

малинний довгоносик;

ріпаковий квіткоїд;

сірий бруньковий довгоносик.

158. Кількість поколінь у малинного довгоносика:

одна генерація за два роки;

2-3 покоління за рік;

однорічна генерація за чотири роки;

одна генерація.

159. Жук завдовжки 6 – 8 мм, золотисто-зелений з металічним малиновим полиском, вкритий густими світлими волосинками, головотрубка пурпурова із затемненою верхівкою, у самця по боках передньогрудей два гострих, спрямованих у боки щипи:

вишневий трубкокрут;

глодовий червонокрилий трубкокрут;

букарка;

казарка.

160. Самки вишневого трубкокрута відкладають яйця:

у середину ще м’якої кісточки;

на листя;

на кісточку затверділу;

на листя.

161. Систематичне положення трубкокрута вишневого:

ряд лускокрилі – Lepidoptera, родина листовійки – Tortricidae;

ряд твердокрилі – Coleoptera, родина довгоносики – Curculionidae;

ряд твердокрилі – Coleoptera, родина трубкокрути – Rhynchitidae;

ряд лускокрилі – Lepidoptera, родина листовійки – Sessiidae.

162. Які шкідники є переносниками плодової гнилі та викликають муміфікацію плодів яблуні:

букарка;

казарка;

яблунева плодожерка;

яблуневий квіткоїд.

163. Де розвивається личинка казарки:

у насіннєвій камері плода;

у ґрунті;

у листях;

у м’якуші плода.

164. ЕПШ казарки:

7 – 8 жуків на одне дерево;

15 жуків на одне дерево;

20 жуків на одне дерево;

50 жуків на одне дерево.

165. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:

букарка;

вишневий трубкокрут;

сірий бруньковий довгоносик;

казарка.

166. Личинки якого шкідника викликають “літній листопад“:

сірий бруньковий довгоносик;

глодовий червонокрилий трубкокрут;

букарка;

плодовий заболонник.

167. Самки букарки відкладають яйця:

на молоді пагони;

у черешок або в центральну жилку листа;

у плоди;

у ґрунт.

168. ЕПШ яблуневого квіткоїда:

8 – 10 жуків на одне дерево;

40 жуків на дерево;

70 жуків на дерево;

100 жуків на дерево.

169. Зимуюча стадія та місця зимівлі яблуневого квіткоїда:

личинки в ґрунті;

лялечки серед опалого листя, під відсталою корою, в тріщинах кори;

статевонезрілі жуки в тріщинах і щілинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям;

жуки і личинки в ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2 –3 см, під опалим листям.

170. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується:

у грунті;

у середині пошкодженого бутона;

серед пошкоджених листків;

під лусочками і в тріщинах кори

171. За якої середньодобової температури починається вихід жуків сірого брунькового довгоносика з місць зимівлі ( в градусах за Цельсієм):

+6;

+8;

+10;

+12.

172. Самки сірого брунькового довгоносика відкладають яйця:

у листкові бруньки;

під зігнутий край верхівки листка;

на молоді пагони;

з нижнього боку листка.

173. Генерація у сірого брунькового довгоносика:

одне покоління за рік;

одне покоління за два роки;

два покоління за рік;

одне покоління за три роки.

174. Зимуюча стадія та місця зимівлі малинного жука:

жуки та личинки в ґрунті під кущами кормових чагарників;

личинки в середині пагонів;

лялечки під рослинними рештками;

жуки в грунті.

175. Личинка малинного жука розвивається:

у ґрунті;

у бутонах;

в ягодах;

у середині пагонів

176. Для малинного жука характерна така личинка:

справжня гусениця;

несправжня гусениця;

червоподібна, з головою без ніг;

червоподібна, з головою та трьома парами грудних ніг.

178. Стадія та місце зимівлі американського білого метелика:

яйця в тріщинах кори;

гусениці в лісовій підстилці;

гусениці в тріщинах кори;

лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками та ін.

179. Кількість генерацій розвитку американського білого метелика:

одна за рік;

дві за рік;

три за рік;

одне покоління в два роки.

180. Шкідливість американського білого метелика полягає у:

скелетуванні та грубому об’їданні листя, утворенні павутинних гнізд;

мінуванні листя;

дірчастому об’їданні листя;

грубому об’їданні бруньок.

181. Стадія та місце зимівлі золотогузки:

гусениці 2-3 віків у зимових гніздах із листків щільно скріплених павутиною на кінцях пагонів;

гусениці 2-3 віків у зимових гніздах із сухого листя, прикріпленого павутинними нитками до гілок;

лялечки у ґрунті;

яйця біля бруньок.

182. Харчова спеціалізація золотогузки:

монофаг;

олігофаг;

пантофаг;

поліфаг.

183. Стадія та місце зимівлі непарного шовкопряда:

лялечки в тріщинах кори;

сформовані гусениці в яйцевих оболонках на нижній частині стовбура;

яйця біля бруньок;

гусениці у ґрунті.

184. Стадія та місце зимівлі зеленої дубової листовійки:

яйця під щитками на корі молодих гілок;

яйця на корі всихаючих гілок та стовбурах;

гусениці у ґрунті;

гусениці в тріщинах кори.

185. Шкідливість зеленої дубової листовійки:

пошкодження бруньок, скелетування листя, згортання та скручування його за допомогою павутини;

скелетування листя;

грубе об’їдання листя;

пошкодження плодів.

186. Шкодочинна стадія мармурового хруща:

жуки;

личинки;

жуки та личинки;

лялечки.

187. Стадія та місце зимівлі звичайного соснового пильщика:

імаго в підстилці;

яйця в хвоїнках;

лялечки в тріщинах кори;

личинки в коконах під підстилкою або в ґрунті.

Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Следующая