ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 6 страница

Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 11 12 13 14 Следующая

346. Як на сільськогосподарських рослинах застосовується інсектицидний протруйник Гаучо, з.п.?

Способом обприскування в період вегетації.

Способом обробки насіння цукрових буряків на насіннєвих заводах.

Способом фумігації.

Способом внесення в грунт.

347. Рослини, на яких застосовується Дуал Голд 96 ЕС, к.е.:

озима пшениця, ячмінь;

цукрові буряки, соняшник;

вишня, яблуня;

полуниця, малина.

348. Гербіциди, що належать до групи сульфонілсечовини:

Гранстар 75% в.г., Карібу 50% з.п.;

Зенкор 70 WG з.п., Вензар 80% з.п.;

Тітус 25% в.г., Трефлан 48% к.с.;

Гезагард 500 FW з.п., Базагран, в.р.

349. Гербіциди, що застосовують проти однорічних двосім’ядольних бур’янів у тому числі стійких до 2,4-Д і 2М-4Х:

банвел 4S 480 SL в.р., Базагран, в.р.;

Дуал Голд 960 EC к.е, Тарга Супер, к.е.;

Трефлан 480, к.е., Гезагард 500 FW, к.с.;

Тітус, в.г., Трефлан 480, к.е.

350. Сільськогосподарські рослини, на яких застосовується Зенкор 70 WG, в.г.:

зернові колосові, буряки;

картопля, томати;

капуста, огірки;

соняшник, плодові.

351. Культури, на яких застосовується Бетанал 15,9% к. е.:

плодові;

буряки;

зернові колосові;

овочеві.

352. Гербіциди на цукрових буряках, які застосовують у захисті від злакових бур’янів:

Шогун 100, к.е., Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.;

Зенкор 70 WG, в.г., Стомп 330, к.е.;

Шогун 100, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;

Дуал Голд 960 ЕС, к.е., Тітус, в.г.

353. Гербіциди, які застосовують у захисті посівів кукурудзи від бур’янів:

Дуал Голд 960 ЕС, к.е, Тітус, в.г.;

Зенкор 70 WG, в.г.., Базагран, в.р.;

Тітус 25, в.г., Вензар 80, з.п.;

Трефлан 480 к.е., Голтікс 70, в.п.

354. Фунгіциди, які застосовують на яблуні в захисті від парші:

Бордоська рідина, Антракал 70 WG, в.г.;

Дітан М-45, з.п., Топаз 100 ЕС, к.е.;

Бордоська рідина, Альєтт, з.п.;

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Раксил 2, к.с.

355. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб зернових колосових:

Вінцит 050 СS, к.с, Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;

Гаучо, з.п., Апрон XL 350 ЕS, т.к.с.;

Круїзер 350 FS, т.к.с., Роялфло, в.с.к.;

Хлорокись міді 90 %, з.п., Тачигарен 70%, з.п.

356. Фунгіциди, які застосовують на картоплі в захисті від фітофторозу:

Ридоміл Голд МЦ 68 WG, з.п., Акробат МЦ 69%, з.п.;

Конфідор 200 SL, в.р.к., Карате Зеон 050 CS, м.к.с.;

Гезагард 500 FW, к.с., Агрітокс, в.р.;

Коліксин 75% к.е., Корбель 75% к.е.

357. Компоненти, з яких складається бордоська рідина:

Металаксил+манкоцеб;

Мідний купорос+ вапняне молоко;

Мідний купорос+сірка;

Крбоксин+тирам.

358. Реакція середовища, яку повинна мати якісно виготовлена бордоська рідина:

сильнолужна;

нейтральна або слаболужна;

кисла;

слабокисла.

359. Коли виготовляється бордоська рідина?

Відразу ж перед застосуванням .

За 6 годин до застосування.

За добу до застосування.

За 2 доби до застосування.

360. Фунгіцид-протруйник, що обмежує розвиток борошнистої роси на сходах:

Кінто Дуо, к.с.;

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;

Сумі –8 ФЛО, к.с.;

Дітан М-45, 80% з.п.

361. Фунгіциди-протруйники, що обмежують розвиток коренеїда буряків:

Апрон XL, 35% т.к.с., Превікур, 607 SL, в.р.к.;

Гаучо 70% , з.п., Круізер 35%, т.к.с.;

Бордоська рідина, Хлорокис міді, 90% з.п.;

Байтан універсал 19,5% з.п., Вінцит 5% т.к.с.

362. Найбільш поширені способи захисту рослин:

обприскування, протруєння;

фумігація, отруйні принади;

аерозолі, фумігація;

опилення, отруйні принади.

363. У чому полягає сутність інтегрованого захисту рослин?

Застосування методів і способів захисту рослин.

Застосування селекційно-генетичного та біологічного методу захисту рослин.

Застосування біологічного та хімічного методів захисту рослин.

Застосування агротехнічного та хімічного методів захисту рослин.

364. Протруйники, що застосовують у захисті зернових культур від збудників сажкових хвороб:

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Вінцит, к.с.;

Круізер, т.к.с., Гаучо, з.п.;

Імпакт К, к.с., Тілт, к.с.;

Тачигарен 70% з.п., Апрон XL 35% з.п.

365. Гербіциди, що використовують у посівах цукрового буряку в період вегетації:

Бетанал Експерт,к.е., Лонтрел Гранд 75%, в.г.;

Вензар 80% з.п, Гранстар 75% в.г.;

Дуал Голд 96% к.е., Зенкор 70%з.п.;

Амінна соль 2.4Д 40% в.р.к., Тотріл 225 ЕС, к.е.

366. Причина виникнення резистентності у шкідливих організмів до пестицидів:

систематичне застосування пестицидів однієї хімічної групи в захисті від шкідливих організмів;

застосування пестицидів різних хімічних груп;

застосування хімічних та біологічних препаратів;

застосування хімічних препаратів та грибних препаратів.

367. Що таке фітотоксичність і причини її виникнення?

Порушення регламентів застосування пестицидів.

Застосування пестицидів в підвищених концентраціях.

Використання сумішей пестицидів.

Використання препаратів однієї і тієї самої хімічної групи в період вегетації.

368. Фунгіциди, що використовують у захисті від пероноспорозу огірка:

Акробат МЦ, в.г., Апрон XL, т.к.с.;

Актелік, к.е., Карате Зео, мк.с.;

Раундап, в.р., Базагран, в.р.;

Татту 55% к.с., Тілт. к.е.

369. Фунгіциди, що застосовують у захисті картоплі від фітофторозу:

Татту 55% к.с., Дітан М-45, з.п.;

Карате Зеон, мк.с, Конфідор 20%, в.р.к.;

Агрітокс 50%, в.р., Гезагард 50%, к.с.;

Карбель 70% к.е., Хлорокись міді 90% п.

370. Фунгіциди, що застосовують у захисті винограду від мілдью:

Дітан М-45%, з.п., Купроксат 34,5% к.с.;

Аполло 50%, к.с, Бі-58 Новий 40%, к.е.;

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Апрон XL,35% з.п.;

Татту 55% к.с., Вінцит 5% к.е.

371. Фунгіциди, що застосовують для захисту пшениці озимої від іржастих хвороб:

Імпакт 25%, к.с., Тілт 25%, к.е.;

Агрітокс50%, в.р., Раундап 36%, в.р.;

Апрон 35%, з.п.., Бі-58 Новий 40%, к.е.;

Дітан М-45, з.п., Купроксат 34,5% к.с.

372. Фунгіциди, що застосовують на буряках у захисті від церкоспорозу:

Дерозал к.с., Альто Супер к.е.;

Бі-58 новий 40%, к.е., Децис Профі 25%, в.г.;

Бетанал Експерт 16%, к.е., Голтікс 70, з.п.;

Вектра 70% з.п., Тілт, к.с.

373. Фунгіциди, що застосовують на яблуні проти борошнистої роси:

Рубіган 12% к.е., Топсин М 70% к.с.;

Актара 25%, В.Г., Децис Профі 10%, в.г.;

Фундазол 50% з.п, Дивіденд 3% т.к.с.;

Ровраль 25,5% к.с., Міраж 45% к.е.

374. Гербіциди, що застосовують на картоплі від двосім’ядольних бур’янів:

Фюзілад Форте, к.е., Тітус, в.г.;

Тітус, в.г., Агрітокс, в.р.;

Гезагард, к.с., Тотріл 22,5 к.е.;

Голтікс 70,з.п., Рейсер 25 к.е.

375. Гербіциди, що застосовують на посівах кукурудзи проти однорічних двосім’ядольних бур’янів:

Амінка, в.р., Тітус 25% в.г.;

Дуал голд 96% к.е., Бетанал 15,9% к.е.;

Банвел 4С 48% в.р., Бетанал 15,9% к.е.;

Дікопур 75% в.р., Тотріл 22,5% в.р.

376. Гербіциди, що застосовують на соняшнику для захисту від однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів:

Трефлан 480, к.е., Стомп 330, к.е.;

Трефлан 480, к.е., Зенкор 70, в.г.;

Стомп 330, к.е., Вензар, 80 з.п.;

Бетанал Експерт, к.е., Вензар 80, з.п.

377. Гербіциди, що застосовують на кукурудзі до посіву, одночасно з посівом та до появи сходів рослини для захисту від однорічних двосім’ядольних злакових бур’янів:

Гезагард 500, к.с., Шогун 100, к.е.;

Дуал Голд 960, к.е., Харнес, к.е.;

Фюзілад Форте 150, к.е., Шогун 100, к.е.;

Трефлан 480 к.е., Вензар, 80 з.п.

378. У захисті ріпака від однорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів застосовуються:

Бутизан 400, к.с., Дуал Голд 960, к.е.;

Дуал Голд 960, к.е., Голтікс 70, з.п.;

Бутизан 400, к.с., Бетанал Експерт к.е.;

Стомп 33 к.е., Трефлан 480 к.е.

379. У захисті люцерни від однорічних двосім’ядольних бур’янів застосовуються:

Бетанал Експерт, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;

Базагран, в.р., Зенкер, в.г.;

Базагран, в.р., Гранстар 75, в.г.;

Стомп 33% к.е., Дуал Голд 96% к.е.

380. Фунгіцид, що застосовують у захисті капусти від кили:

Фундазол 50% з.п.;

Фюзілад Форте 15%, к.е.;

Бі-58 новий 40%, к.е.;

Вітавакс 200 ФФ 75% з.п.

“ЗЕМЛЕРОБСТВО”

за ОПП – 180 год

1. Повне визначення землеробства як науки:

наука про захист землі від ерозії;

наука про раціональне використання землі, захист її від ерозії, відтворення родючості ґрунту для одержання високих урожаїв;

наука про відтворення родючості землі;

наука про властивості ґрунтів та способи їх покращення.

2. Землеробство складається із розділів:

наукові основи землеробства, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, обробіток ґрунту;

наукові основи землеробства, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, осушення;

наукові основи землеробства, бур'яни і захист від них, сівозміни, обробіток ґрунту, ерозія грунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї, системи землеробства;

наукові основи землеробства, технології вирощування с.-г. культур, бур'яни і боротьба з ними, сівозміни, обробіток ґрунту, рекультивація.

3. Землеробство, яке пристосоване до конкретних природно-кліматичних умов:

богарне;

біологічне;

адаптивне;

екологічне.

4. Землеробство конкретної природної зони:

біологічне;

екологічне;

богарне;

зональне.

5. Здатність ґрунту забезпечувати рослини водою, повітрям та поживними речовинами протягом їхнього життя називається:

елементами родючості ґрунту;

родючістю ґрунту;

умовами родючості ґрунту;

сприятливими умовами.

6. Підвищення родючості ґрунту фізичними, хімічними та біологічними методами – це:

знищення бур'янів;

оструктурення;

травосіяння;

окультурення.

7. Види родючості ґрунту:

штучна, хімічна, біологічна;

природна, штучна, ефективна;

біологічна, агротехнічна, економічна;

ефективна, агрохімічна, фізична.

8. Родючість ґрунту, що формується в процесі ґрунтотворення:

штучна;

ефективна;

природна;

економічна.

9. Родючість, що формується в процесі використання землі як засобу сільськогосподарського виробництва, це:

штучна;

ефективна;

природна;

економічна.

10. Ефективна родючість ґрунту – це:

природна родючість;

забезпечення рослин повітрям та вологою;

забезпечення рослин мінеральними речовинами;

сукупність природної і штучної родючості.

11. Показники родючості ґрунту поділяють на:

меліоративні, агрофізичні, біологічні;

фізико-хімічні, агрохімічні, агрофізичні;

агрофізичні, агрохімічні, біологічні;

біологічні, агрохімічні, фізико-хімічні.

12. До умов родючості ґрунту належать:

поживні речовини;

повітря;

тепло;

фізичні властивості ґрунту.

13. До елементів родючості грунту належать:

поживні речовини, вода;

теплові властивості;

фізичні властивості ґрунту;

чистота поля від бур’янів, хвороб.

14. До агрофізичних показників родючості грунту належать:

наявність у ґрунті мікро- та макроорганізмів, біологічна активність ґрунту;

будова, структура, об’ємна та питома маса ґрунту;

вміст поживних елементів, наявність у ґрунті органіки;

реакція ґрунтового розчину, сума ввібраних основ.

15. До агрохімічних показників родючості ґрунту належать:

гранулометричний склад ґрунту;

реакція ґрунтового розчину, сума ввібраних основ, уміст поживних елементів;

будова, структура, об’ємна та питома маса ґрунту;

твердість ґрунту, зв’язність та пластичність.

16. До біологічних показників родючості грунту належать:

вміст органічної речовини, біологічна активність ґрунту;

структура ґрунту, об’ємна маса ґрунту, питома маса ґрунту;

сума увібраних основ, реакція ґрунтового розчину, ступінь насичення основами;

гранулометричний склад ґрунту, вміст доступних елементів живлення.

17. Теплові властивості ґрунту:

теплоємність, теплопровідність;

термоізоляція, теплообмін;

теплоємність, теплообмін;

теплопровідність, віддача тепла.

18. Основні водні властивості ґрунту:

вологовіддача, вологомісткість;

водопроникність, випаровування;

водопідіймальна здатність, зволоження;

вологоємність, водопроникність, водопідіймальна здатність.

19. Нижня межа доступної вологи для сільськогосподарських культур:

капілярна вологоємність;

гігроскопічна вологоємність;

польова вологоємність;

вологість стійкого в’янення.

20. Кількість води, виражена у відсотках до маси сухого ґрунту:

вологість ґрунту;

капілярна вологоємність;

польова вологоємність;

вологість стійкого в’янення.

21. Здатність грунту утримувати воду:

вологоємкість ґрунту;

капілярна вологоємність;

гігроскопічна вологоємність;

вологість стійкого в’янення.

22. Найбільша кількість води, яку може утримувати ґрунт за умови заповнення всіх пор водою як капілярних, так і некапілярних:

повна вологоємкість;

капілярна вологоємність;

гігроскопічна вологоємність;

польова вологоємкість.

23. Найбільша кількість капілярно підпертої вологи, яка може вміщуватися в ґрунті в межах капілярної облямівки:

повна вологоємкість;

капілярна вологоємність;

гігроскопічна вологоємність;

польова вологоємкість.

24. Об’єм ґрунтових пор, заповнених повітрям за вологості ґрунту, яка дорівнює найменшій його вологоємкості:

повітроємкість;

повітропроникність;

повітрообмін;

дифузія газів.

25. Здатність ґрунту проводити тепло від більш нагрітих місць до холодніших:

теплоємність;

теплопровідність;

тепловіддача.

26. Найбільшу теплопровідність має:

тверда фаза ґрунту;

рідка фаза ґрунту;

газоподібна фаза ґрунту;

загальна пористість.

27. Аерація ґрунту – це:

процес накопичення повітря в ґрунті;

обмін газами між ґрунтовим та атмосферним повітрям;

об’єм ґрунтових пор, заповнених повітрям за вологості ґрунту, що дорівнює його вологоємкості;

процес використання повітря в ґрунті.

28. Повний зміст наукового поняття "шпаруватість ґрунту":

сумарний об’єм капілярних і некапілярних пор у ґрунті;

співвідношення об’ємів твердої фази ґрунту і капілярних і некапілярних пор;

об’єм капілярних пор, виражений у відсотках до загального об’єму ґрунту;

об’єм некапілярних пор, виражений у відсотках до загальногооб’єму грунту.

29. Оптимальна загальна пористість ґрунту, % від об’єму грунту:

45 – 50;

50 –55;

55 –65;

50 – 60.

30. Будова ґрунту – це:

гранулометричний склад;

співвідношення між об’ємами твердої фази ґрунту і загальною пористістю;

співвідношення між об’ємами твердої та рідкої фази ґрунту;

співвідношення між об’ємами твердої та газоподібної фази ґрунту.

31. Об’ємна маса ґрунту – це:

маса одного см³ сухого ґрунту за непорушеної будови;

маса одного см³ сухого ґрунту;

маса одного см³ ґрунту;

маса одного см³ сухого ґрунту, який не обробляється.

32. Відношення маси відповідного об’єму твердої фази ґрунту до маси такого самого об’єму води за t 4⁰^С:

питома маса ґрунту;

об’ємна маса ґрунту;

структура ґрунту;

будова орного шару ґрунту.

33. Пластичність ґрунту – це:

такий стан ґрунту, за якого він добре обробляється;

здатність ґрунту у зволоженому стані набувати відповідної форми, не утворюючи тріщин, і зберігати її після припинення дії зовнішніх сил;

здатність ґрунту зберігати відповідну форму, утворену в процесі обробітку;

здатність ґрунту добре оброблятися, а також утворювати і зберігати форму;

34. Сукупність агрегатів різної величини, форми, міцності і зв’язності властивих цьому ґрунту:

структура ґрунту;

тверда фаза ґрунту;

об’ємна маса ґрунту;

питома маса ґрунту.

35. Щільність ґрунту, що є оптимальною для рослин, г/см³:

0,8 – 0,9;

0,9 –1,2;

0,9 – 1,3;

1,1 – 1,3.

36. Агрономічно цінними вважаються частинки ґрунту розміром, мм:

понад 5;

від 0,1 до 10;

від 0,5 до 10;

від 0,25 до 10.

37. Розміри ґрунтових агрегатів, які належать до мікроструктури, мм:

понад 5;

менше 0,25;

понад 10;

від 0,25 до 10.

38. Властивість ґрунту розпадатися на окремі частинки або агрегати:

структура ґрунту;

структурність ґрунту;

питома маса ґрунту;

фізична спілість ґрунту.

39. На які групи поділяються умови середовища:

земні, космічні, агротехнічні;

грунтові, фітологічні, агротехнічні;

грунтові, агрохімічні, агрофізичні;

кліматичні, біологічні, земні.

40. Фактори життя рослин:

вода, тепло, світло, поживні речовини;

вода, тепло, кисень;

світло, тепло, кисень, вода, поживні речовини;

світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини.

41. Фактори життя рослин, до яких належить вода, повітря, поживні речовини:

космічні;

фітологічні;

земні;

біологічні.

42. Фактори життя рослин, до яких належать тепло і світло:

космічні;

земні;

фізичні;

кліматичні

43. Як використовуються рослинами космічні фактори життя:

надходять через повітря;

надходять через ґрунт;

надходять рослинам безпосередньо;

надходять через повітря і ґрунт.

44. Найбідніший на гумус грунт:

чорнозем опідзолений;

чорнозем типовий;

світло-сірий лісовий;

темно-сірий лісовий.

45. Найбільш високий уміст гумусу має тип ґрунту:

дерново-підзолистий;

чорнозем;

темно-сірий опідзолений;

сірозем.

46. Руйнування верхніх горизонтів ґрунту під впливом води:

деградація;

рекультивація;

ерозія;

перемішування.

47. Положення, що визначають розвиток землеробства як науки і розкривають основні принципи технологій землеробства як галузі виробництва:

принципи використання різних видів с.-г. угідь;

стратегія розвитку с.-г. виробництва прийнята на рівні держави;

розвиток систем землеробства на основі формування ринкових пріоритетів щодо с.-г. продукції;

закони землеробства.

48. Закон землеробства, що вимагає повернення в ґрунт всіх біологічно важливих елементів, втрачених під час вирощування попередньої культури:

мінімуму, оптимуму, максимуму;

автотрофності рослин;

плодозміна;

повернення.

49. Закон оптимуму:

найвища продуктивність сільськогосподарських культур забезпечується за оптимальної кількості всіх факторів життя рослин;

найвища продуктивність сільськогосподарських культур забезпечується за максимальної кількості всіх факторів життя рослин;

вміст факторів життя повинен змінюватися від мінімуму до максимуму;

всі фактори життя рослин повинні бути присутні під час формування врожаю і не можуть бути замінені один одним.

50. Закон обмежувального фактора:

рівень урожаю визначається фактором, який знаходиться в недостатній чи надмірній кількості;

вміст факторів життя повинен змінюватися від мінімуму до максимуму;

мінімальний фактор життя рослин найбільш продуктивно буде використовуватися тоді, коли інші фактори життя будуть в оптимумі;

для отримання високих і сталих врожаїв та для підвищення родючості ґрунту не допускати зниження вмісту будь-якого фактора до мінімальної кількості.

51. Закон мінімуму, оптимуму і максимуму дійсний для:

елементів живлення, тепла, світла;

тепла;

світла;

води, тепла, світла;

елементів живлення, тепла, світла, повітря, води.

52. Суть закону незамінності і рівнозначності факторів життя рослин:

не можна замінити одні добрива іншими;

у ґрунт необхідно вносити лише ті добрива, яких там не вистачає;

всі фактори життя рослин рівнозначні і незамінні;

всі фактори життя однаково потрібні рослинам і жоден з них не може бути замінений іншим.

53. Автор закону незамінності і рівнозначності факторів життя рослин:

Костичев П.А.;

Стебут І.А.;

Вільямс В.Р.;

Виноградов О.П.

54. Автор закону обмежувального фактору життя рослин:

Лібшер;

Теєр А.Д.;

Лібіх Ю.;

Вольні Е.

55. Відповідно до закону сукупної дії факторів, найвищий урожай можна отримати в разі:

забезпеченості рослин поживними речовинами;

забезпеченості рослин водою;

забезпеченості рослин поживними речовинами і водою;

одночасного забезпечення рослин усіма факторами життя.

56. Розробляючи агротехнічні заходи вирощування сільськогосподарських культур у контексті використання законів землеробства, слід звернути увагу в першу чергу на:

забезпеченість рослин поживними речовинами;

забезпеченість рослин усіма факторами життя;

забезпеченість рослин земними факторами життя;

забезпеченість рослин космічними факторами життя.

57. Методи регулювання світлового режиму:

оптимальна густота рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрям рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин;

оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, хімічна меліорація ґрунтів, запровадження сидератів;

глибина загортання насіння, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту.

58. Методи регулювання водного режиму:

запровадження правильної сівозміни, осушення і зрошення, обробіток ґрунту, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, контроль забур’яненості посівів, запровадження чистих та кулісних парів, снігозатримання;

хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин;

правильна система удобрення, запровадження сидератів, формування густоти рослин, напрям рядків під час сівби, вибір схилу, мульчування ґрунту.

59. Методи регулювання поживного режиму:

запровадження науково-обгрунтованої сівозміни, обробітку ґрунту, системи удобрення; хімічна меліорація ґрунтів, внесення органічних добрив, запровадження сидератів, запровадження чистих та кулісних парів, контроль забур’яненості посівів;

осушення і зрошення, оптимальна норма висіву насіння, оптимальна густота стояння рослин, глибина загортання насіння, формування густоти рослин;

гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, напрямок рядків під час сівби, снігозатримання, вибір схилу, своєчасна сівба с.-г. культур, мульчування ґрунту.

60. Методи регулювання теплового режиму:

осушення і зрошення, обробіток ґрунту, внесення органічних добрив, гребеневі посіви та посадки с.-г. культур, снігозатримання, вибір схилу, мульчування ґрунту;

оптимальна густота стояння рослин, оптимальна норма висіву насіння, контроль забур’яненості посівів, напрямок рядків під час сівби, способи сівби і оптимальна геометрія площі живлення, формування густоти рослин.

61. Фактори, що впливають на повітрообмін між ґрунтом і атмосферою:

температура, атмосферний тиск, зміна рівня підгрунтових вод, вітер;

обробіток ґрунту, снігозатримання;

внесення мінеральних добрив;

використання хімічних меліорантів, гербіцидів.

62. Кількість витраченої вологи на створення одиниці сухої речовини рослиною:

коефіцієнт транспірації;

відносна транспірація;

інтенсивність транспірації;

продуктивність транспірації.

63. Кількість сухих речовин, що утворюється з розрахунку на одиницю маси витраченої рослиною води:

коефіцієнт транспірації;

відносна транспірація;

інтенсивність транспірації;

продуктивність транспірації.

64. Тип водного режиму зони Полісся України:

періодично промивний;

непромивний;

промивний;

осушувальний.

65. Тип водного режиму Лісостепу України:

мерзлотний;

непромивний;

промивний;

періодично промивний.

66. Тип водного режиму у Степу України:

іригаційний;

непромивний;

промивний;

періодично промивний.

67. Форми води в ґрунті доступні рослинам:

неміцнозв’язана, пароподібна;

гравітаційна, капілярна;

міцнозв’язана, гравітаційна;

кристалізаційна, капілярна.

68. Інтервал польової вологості, за якою найкраще обробляється чорноземний важкосуглинковий ґрунт, %:

10-12;

15-18;

18-20;

25-30.

69. Вміст вуглекислого газу в ґрунтовому повітрі, %:

0,01-0,03;

0,03-0,04;

0,08-0,10;

0,10-10,0.

70. Закон землеробства, що об'єднав теорію фотосинтезу і мінерального живлення рослин:

плодозміни;

повернення поживних речовин;

сукупної дії факторів;

автотрофності рослин.

71. Співвідношення площ посівів різних с.-г. культур, виражених у відсотках до загальної площі сівозміни:

посівна площа;

сівозміна;

структура посівних площ;

система сівозмін.

72. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в полі сівозміни – це:

ротаційна таблиця;

схема сівозміни;

структура посівних площ;

польова сівозміна.

73. Сукупність прийнятих у господарстві різних типів і видів сівозмін:

плодозмінна система землеробства;

травопільна система землеробства;

система сівозмін;

прифермські та лукопасовищні сівозміни.

74. Сівозміна – це:

чергування культур та парів на території;

науково обґрунтоване чергування культур і парів на території;

науково обґрунтоване чергування культур і парів на території та в часі або тільки в часі;

чергування культур у часі і на території.

75. Рівновеликі ділянки сівозмінної території:

поле сівозміни;

парове поле;

вивідне поле;

збірне поле.

76. Частина сівозміни, яка складається з двох-трьох сільськогосподарських культур або чистого пару та однієї – двох культур:

ланка сівозміни;

сівозміна;

тип сівозміни;

вид сівозміни.

77. Проміжок часу, протягом якого культури або пар проходять через кожне поле сівозміни у послідовності, передбаченою її схемою:

ротація сівозміни;

ротаційна таблиця;

ланка сівозміни;

поле сівозміни.

78. План розміщення культур і парів на полях сівозміни в роки її ротації:

ротація сівозміни;

ротаційна таблиця;

сівозміна;

тип сівозміни.

79. Сільськогосподарська культура чи пар, що займали це поле минулого року:

передпопередник;

попередник;

основна культура;

беззмінна культура.

80. Поле сівозміни, на якому окремо вирощують кілька сільськогосподарських культур одночасно:

парове поле;

збірне поле;

вивідне поле;

поле сівозміни.

81. Сільськогосподарська культура, яка займає поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду і використовується для отримання основної продукції:

основна культура;

проміжна культура;

післяжнивна культура;

підсівна культура.

82. Класифікація проміжних культур:

післяукісні, підпокривні, післяжнивні;

післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні, підсівні;

післяукісні, післяжнивні, озимі, підсівні, підпокривні;

післяукісні, післяжнивні, озимі.

83. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на полі сівозміни, у вільний від основної культури проміжок часу:

проміжна культура;

основна культура;

післяукісна культура;

післяжнивна культура.

84. Проміжна культура, яку вирощують і збирають на полі сівозміни після вирощування основної культури в тому самому році:

післяукісна культура;

Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 11 12 13 14 Следующая