 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 10 страница
Восени під оранку ґрунту. У рядки під час сівби. Розкидання на поверхні ґрунту перед сівбою. Підживлення рослин. 211. Вміст фосфору в рослинах, ґрунтах та добривах зазвичай виражають у: РО4; РО3; Р2О5; Н3РО4. 212. Хімічна частка та символ, якими зазвичай виражають вміст калію у рослинах, ґрунтах, добривах: Атом калію (К); Іон калію (К+); Оксид калію (К2О); Гідроксид калію (КОН). 213. Внесення добрив з поливною водою називається: Фумігація; Фертигація; Фосфатизація; Меліорація. 214. Яка маса гумусу створюється у разі внесення 1 т/га підстилкового гною? 8-10 кг/га. 50 – 80 кг/га. 200 – 300 кг/га. 300 – 400 кг/га. 215. Який торф доцільно використовувати для підстилки тваринам? Низинний. Верховий. Перехідний. Мезотрофний 216. Який гній санітарно-гігієнічно небезпечний у разі внесення в ґрунт? Напівперепрілий. Перепрілий. Свіжий. Перегній. 217. За якого способу зберігання гною спостерігаються найменші втрати поживних речовин? За щільного (холодного). За пухкого (гарячого). За гаряче-холодного. За холодно-гарячого. 218. Втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси під час отримання напівперепрілого гною, %: до 10; близько 50; 10 – 30; близько 75. 219. Втрати гною і сухих органічних речовин від початкової маси під час отримання перепрілого гною, %: близько 50; близько 75; 10 – 30; до 10. 220. Оптимальна норма гною в Лісостепу під просапні культури, т/га: 30 – 40; 20 – 25; 15 – 20; 10 – 12. 221. Оптимальна норма внесення пташиного посліду під просапні культури, т/га: 20 – 30; 15 – 20; 10 – 12; 4 – 5. 222. Реакція яких торфів слабокисла або близька до нейтральної? Низинних. Перехідних. Верхових. Оліготрофних. 223. Як підвищити коефіцієнт використання вуглецю соломи для утворення гумусу? Додатково внести на 1 т соломи 7 – 10 кг N. Подрібнити і заробити в ґрунт. Додатково на 1 т соломи додати 10 – 15 кг Р2О5. Додатково внести на 1 т соломи 7 – 10 кг NH4NO3. 224. Що таке вермикомпости (біогумус)? Високомолекулярні органічні сполуки, що утворилися в результаті переробки органічних речовин черв’яками. Компости отримані із різних відходів с.-г. виробництва. Компости отримані в результаті гуміфікації соломи. Компости отримані в результаті гуміфікації біокомпостів. 225. Якого елемента найбільше в торфах? Фосфору. Калію. Кальцію. Азоту. 226. З якого органічного добрива найвищий коефіцієнт використання азоту в перший рік його використання? Зелене добриво. Підстилковий гній. Солома. Торф. 227. Які приблизні добові норми підстилки соломи на голову ВРХ (великої рогатої худоби), кг? 1 – 2. 3 – 6. 10 – 15. 15 – 20. 228. Скільки органічних добрив, в середньому на 1 га ріллі, слід вносити на Поліссі для досягнення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті, т/га? Від 12 до 14. Від 7 до 8. Від 10 до 12. Від 30 до 40. 229. Який торф краще використовувати для приготування компостів? Слаборозкладений. Розкладений. Нерозкладений. Немінералізований. 230. Які основні вимоги до с.-г. культур під час відбору їх на зелене добриво? Висока схожість насіння, здатність засвоєння елементів живлення з важкодоступних сполук. Короткий період вегетації (40 – 60 днів), зимостійкість, високий коефіцієнт розмноження. Висока посухостійкість. Великий вегетаційний період (90 – 110 днів). 231. Гній яких тварин містить більше сухих речовин? Коней і овець. Великої рогатої худоби і свиней. Молодняку ВРХ. Молодняку свиней. 232. Гній яких тварин містить більше води? Свиней. Коней. Овець. Птиці. 233. За якого способу зберігання гною відбуваються найбільші втрати азоту і органічних речовин? За щільного. За пухкого з наступним ущільненням. За пухкого. Під худобою 234. Під час внесення якого гною може відбутися денітрифікація і втрачатися доступний азот ґрунту? Напівперепрілого. Свіжого. Перепрілого. Перегною. 235. Яким чином за зовнішніми ознаками соломистої підстилки визначити свіжий слаборозкладений гній? Солома темно-коричневого кольору, легко розривається. Гній має однорідну масу і в ньому зустрічаються окремі соломини. Міцність та колір соломистої підстилки майже не змінюється. Гній представлений пухкою темною однорідною масою. 236. Яким чином за зовнішніми ознаками визначити напівперепрілий гній? Міцність та колір соломистої підстилки майже не змінюється. Гній представлений пухкою темною однорідною масою. Солома темно-коричневого кольору, легко розривається. Гній представлений щільною темною однорідною масою. 237. Яка особливість рідкого безпідстилкового гною? Під час внесення у ґрунт у перший рік використовується лише 20 – 30 % поживних речовин. Висока розчинність та доступність рослинам його поживних речовин у рік внесення . Складається лише з твердих і рідких виділень тварин і води . Містить близько 20 % органічних речовин. 238. Які ґрунти малопридатні для вирощування сидератів? Важкі, перезволожені та заболочені. Дерново-підзолисті та супіщані. Сірі і темно-сірі опідзолені. Чорноземи. 239. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під озимі культури? Відразу після сівби покривної культури. У період трубкування. Рано навесні впоперек рядків. Перед збиранням. 240. Коли краще здійснювати підсівну сидерацію під ярі культури? Відразу після сівби покривної культури. У період трубкування. Перед збиранням. Відразу після збирання основної культури. 241. Коли здійснюється післяжнивна культура сидерації? Відразу після сівби покривної культури. Відразу після збирання покривної культури. Протягом вегетації покривної і сидеральної культур. Упродовж вегетації покривної культури. 242. Які переваги бобових культур, що використовують для сидерації? Переносять надлишкову кислотність ґрунту і невисокий вміст у ньому поживних речовин. Вимогливі до рівня культури землеробства. Негативно реагують на нестачу вологи. Не потребують додаткового внесення азоту. 243. Найбільш радикальні та економічно вигідні заходи, що поліпшують якість підстилкового гною? Видалення гною за допомогою гідрозмиву, додавання NH4NO3. Заміна торфу соломою, додавання СО (NH2)2. Збільшення норм підстилки, подрібнення соломи, щільне зберігання. Використання на підстилку тирси, додавання до соломи Са(NO3)2. 244. Від яких показників родючості грунту найбільш залежить величина біомаси редьки олійної, ріпаку, суріпки під час використання їх на зелене добриво? Від наявності азоту в ґрунті і рівня родючості ґрунту взагалі. Від забезпеченості ґрунту фосфором і калієм. Від забезпеченості ґрунту обмінним кальцієм і магнієм. Від наявності в ґрунті рухомих мікроелементів. 245. Які повинні бути параметри бурта завширшки і заввишки за щільного укладання гною, м? Відповідно 3 і 5. Відповідно 2 і 1. Відповідно 4 і 2. Відповідно 1 і 1. 246. Як впливає аміачна вода на реакцію ґрунту? Підкислює. Підлуговує. Спочатку підлуговує, а потім підкислює. Спочатку підкислює, а потім підлуговує. 247. Як вбирається ґрунтом фосфор суперфосфату? Обмінно. Хімічно. Механічно. Біологічно. 248. Яке мінеральне добриво є фізіологічно лужним? KCl. NaNO3. CO(NH2)2. (NH4)SO4. 249. Яке з цих добрив є комплексним? Ca(H2PO4)2•H2O. KNO3. KCl. 4СaO•P2O5•CaSiO3. 250. Яке з названих добрив вбирається ґрунтом хімічно? KNO3. Ca(H2PO4)2•H2O. KCl. NaNO3. 251. Яке з указаних добрив є вапняковим? CaSO4•2H2O. KNO3. CaCO3. KCl. 252. Сапропель це: озерний мул; відходи спиртової промисловості; відходи цукрової промисловості; торф. 253. З 1т гною може утворитися гумусу, кг: 58; 290; 580; 180. 254. В яких одиницях маси планують та вносять органічні добрива? кг/га; т/га; ц/га; м3/га 255. Якого з цих макроелеменів більше в складі гною: азоту; фосфору; кальцію; калію. 256. Не входить до складу компосту: гіпс; торф; солома; рослинні залишки. 257. Яку з цих культур доцільніше використовувати як зелене добриво? овес; ячмінь; вику; пшеницю. 258. З чого починається розробка системи удобрення культур у сівозміні? 3 визначення місця внесення хімічних меліорантів та їх норм. З визначення норм мінеральних добрив. З визначення норм органічних добрив. З визначення ефективності добрив. 259. З якого внесення слід розпочинати поділ мінеральних добрив за їх дефіциту? 3 рядкового З підживлення З основного З локального 260. Коли проводиться основне внесення добрив? Разом з сівбою с.-г. культур Під час міжрядного обробітку До сівби с.-г. культур Під покривну культуру 261. Існуючі методи встановлення норм добрив: методи: а) що ґрунтуються на використанні результатів польових дослідів з добривами; б) балансово-розрахункові; в) комплексні; г) економіко-математичні; балансово-розрахункові, наукові польові, вегетаційні, лізиметричні комплексні, математичні 262. Як визначити витрати елементів живлення добрив на 1 т вирощеного врожаю? Множенням окупності 1 ц д.р. на заплановану прибавку врожаю Діленням величини врожаю на масу внесених елементів живлення з добривами; Множенням ціни бала на бал бонітету грунту. Діленням прибавки врожаю на масу внесених добрив. 263. Які показники родючості грунту та мінерального живлення рослин використовують у балансово-розрахункових методах? Нормативи витрат на 1 т врожаю. Ціну 1 бала, окупність 1 ц д.р., прибавку врожаю. Винос елементів живлення запланованим врожаєм, запас їх у грунті, коефіцієнти використання NPK з грунту і добрив. Запланований урожай, урожайність за рахунок природної родючості, норми добрив. 264. Як повинна бути забезпечена пшениця озима елементами живлення в осінній період? Помірно фосфорно-калійним живленням і підвищеним азотним Помірно азотним живленням і підвищеним фосфорно-калійним Підвищеним азотним і калійним Низьким азотним та помірним фосфорним і калійним. 265. Яку врожайність буряку цукрового з 1 га (центнерів) можна отримати на чорноземі типовому (бал бонітету 80) за рахунок природної родючості грунту, коли ціна 1 бала 4 ц? 60; 320; 240; 640. 266. На які показники структури урожаю озимої пшениці впливає перше підживлення азотом у фазу кущіння? На кількість продуктивних пагонів. На масу 1000 зернин. На кількість зерен у колосі. На масу 100 зернин. 267. Яким мікродобривом доцільно обробити насіння зернобобових культур перед сівбою? Сульфатом марганцю. Борною кислотою. Мідним купоросом. Молібдатом амонію. 268. Як впливає на продуктивність гречки внесення під неї гною? Затримується достигання насіння, збільшується вихід соломи, знижується врожайність. Насіння достигає рівномірніше. Покращується запилення квіточок і підвищується якість насіння. Підвищується врожайність. 269. Які сорти ячменю повинні більше отримувати фосфорних і калійних добрив порівняно з азотними? Пивоварні. Кормові. Озимі. Ярі. 270. Коли найефективніше проводити підживлення кукурудзи? У фазі 9–10 листків. У фазі 3–5 листків. У фазі цвітіння волотей. У фазі викидання волоті. 271. На які показники структури врожаю впливає підживлення озимої пшениці азотними добривами під час виходу в трубку? На масу та кількість зерен у колосі. На кількість продуктивних стебел. На якість зерна. На синтез вуглеводів. 272. Коли, якими елементами і в якій дозі проводиться перше підживлення буряку цукрового? Відразу після змикання листків у міжряддях у дозі Р 30–40. У фазі 2–3 пар листків дозою N30–40 . Перед змиканням листків у рядках в дозі К25– 30. Відразу після сходів дозою Р60–К60. 273. Які можливі негативні наслідки внесення азоту під буряк цукровий у нормах, які перевищують оптимальні? Підсилене наростання гички, збільшення вмісту небілкового азоту, зменшення цукристості. Збільшення цукристості, зменшення вмісту небілкового азоту, збільшення площі листків. Збільшення вмісту небілкового азоту, зменшення листкової поверхні. Зменшення врожайності коренеплодів, але підвищення їх цукристості. 274. До якого макроелемента найчутливіша картопля на легких ґрунтах? До молібдену. До бору. До марганцю. До магнію. 275. Яке з названих калійних добрив найефективніше для внесення під картоплю на легких ґрунтах? Калімаг. Калій хлористий. 30–40% калійна сіль. Каїніт. 276. До чого призводить нестача азоту в ранньовесняний період розвитку озимої пшениці? До вилягання. До зниження якості зерна. До зниження врожаю зерна. До посилення денітрифікації. 277. До чого призводить нестача азоту в період наливання зерна озимої пшениці? До зниження врожаю. До зниження якості зерна. До іммобілізації азоту. Знижується стійкість до вилягання посівів. 278. Перевага яким елементам живлення надається під час удобрення кормових і харчових ячменів? Азоту і фосфору. Фосфору і калію. Азоту і калію. Фосфору. 279. З якою метою проводиться листкова діагностика живлення зернових культур? Для визначення потреби ґрунту у вапнуванні. Для визначення доступних форм азоту і калію в грунті. Для коригування доз азоту під час підживлення. Для визначення валового виносу NРК рослиною. 280. Як запобігти осінньому переростанню озимих, непродуктивній витраті вологи і поживних речовин, забезпечити їх високу зимостійкість? Відмовитися від внесення повної норми фосфорних і калійних добрив з осені. Віддати перевагу азотним добривам на фоні фосфорних і калійних. В основне внесення запланувати внесення фосфорних і калійних добрив, а азотні добрива не вносити. Провести вапнування ґрунту перед внесенням у рядки азотних добрив. 281. Які основні три періоди в розвитку і живленні буряку цукрового? Розвиток листків, ріст коренеплодів, нагромадження цукру. Фази: "вилочки", 3–5 листків, 5 –7 листків. Фази: сходів, 3–5 листків, наростання листків. Розвиток кореневої системи, ріст листків, закінчення росту. 282. Яке повинно бути під час нагромадження цукру в коренеплодах цукрового буряку мінеральне живлення? Помірне азотне та посилене фосфорно-калійне. Помірне фосфорне та посилене азотно-калійне. Помірне калійне та посилене азотно-фосфорне. Рівномірне всіма елементами. 283. Як реагує картопля на безпосереднє внесення повної норми вапнякового матеріалу? Уражається паршею. Не реагує. Вилягає. Засихає. 284. Який елемент живлення сприяє формуванню міцності, гнучкості та номерності волокна льону? Кальцій. Фосфор. Калій. Азот. 285. Якого елемента живлення найбільше виносить з врожаєм соняшник? Фосфору. Азоту. Калію. Кальцію. 286. Які добрива в першу чергу вносять під соняшник у посушливих районах? Азотні і калійні. Лише азотні. Лише калійні. Лише фосфорні і азотні. 287. Яке з азотних добрив слід рекомендувати для першого поверхневого підживлення озимих? CO(NH2)2. NH3. NH4NO3. Аміак водний. 288. Від яких норм (т/га) найбільша окупність 1 т органічних добрив урожаєм картоплі? 20. 80. 90. 100. 289. До якого з мікроелементів найчутливіший буряк цукровий? До бору. До кобальту. До міді. До молібдену. 290. З яким періодом пов’язана найбільша потреба в підсиленому азотному живленні? З максимальним розвитком у рослин асимілюючої поверхні. Від проростання насіння до появи сходів. З періодом формування у рослин генеративних органів. З періодом формування репродуктивних органів. 291. З якою метою проводять діагностику живлення зернових культур? Для коригування доз азотних добрив під час підживлення. Для визначення вмісту недоступних форм елементів живлення у грунті. Для визначення потреби ґрунту у вапнуванні. Для визначення валового виносу елементів живлення. 292. Коли слід вносити аміачну селітру під сільськогосподарські культури у зоні Полісся України? Восени. Навесні. Половину восени і половину весною. Дві третини восени та одну третину весною. 293. Що таке річний план застосування добрив? Це загальна система застосування добрив. Щорічно уточнені норми добрив у прийнятій системі удобрення з урахуванням родючості грунту на полі, погодних умов, фактичної наявності добрив у господарстві. Це календарний план придбання (накопичення) добрив, де зазначають загальну кількість певних видів і форм добрив та черговість їх придбання. Це черговість придбання добрив. 294. Що таке календарний план, придбання (накопичення добрив)? Це план, де зазначають загальну кількість певних видів і форм добрив та черговість їх придбання. Це уточнена система удобрення в сівозміні з урахуванням наявності добрив у сівозміні. Це середня кількість добрив 9 на 1га, які вносяться щороку та за ротацію сівозміни (насиченість 1 га площі сівозміни добривами) і кількісно характеризують систему удобрення. Щорічно уточнені норми добрив у прийнятій системі удобрення з урахуванням родючості грунту на полі, погодних умов, фактичної наявності добрив у господарстві. 295. Які показники кількісно характеризують систему удобрення? Окупність 1 кг. д.р. мінеральних добрив і 1 т органічних добрив урожаєм усіх культур сівозміни (в перерахунку в зернові або кормові одиниці залежно від типу сівозміни). Середня кількість (на 1 га добрив), які вносять щороку та за ротацію сівозміни (насиченість площі сівозміни добривами). Умовно чистий дохід з 1 га та окупність витрат, пов’язаних із застосуванням добрив. Окупність 1 кг. д.р. мінеральних добрив урожаєм усіх культур сівозміни 296. Рівень агрономічної ефективності добрив – це: Умовно чистий дохід з 1 га та окупність витрат, пов’язаних із застосуванням добрив. Окупність приростом урожаю всіх культур у сівозміні (у перерахунку на зернові або кормові одиниці) 1т органічних і 1кг д.р. мінеральних добрив (сума NPK). Обсяг органічних (у тоннах) і мінеральних (у кг д.р.) добрив у розрахунку на 1 га площі сівозміни. Обсяг органічних (у тоннах) добрив у розрахунку на 1 га площі сівозміни. 297. Високими нормами добрив: можна компенсувати невиконання деяких агротехнічних заходів; можна компенсувати неякісне виконання деяких агротехнічних заходів; можна компенсувати несвоєчасне внесення добрив; не можна компенсувати невиконання або неякісне виконання деяких агротехнічних заходів. 298. Обов’язковою умовою ефективності системи удобрення нечорноземних ґрунтів є: вапнування; гіпсування; внесення мікродобрив; внесення фосфогіпсу. 299. Роздрібне внесення азотних добрив у зоні Полісся: знижує їх ефективність; підвищує їх ефективність; залишає без змін їх ефективність; підвищує втрати азоту. 300. Ефективність застосування мікроелементів підвищується: на фоні внесення гною; на фоні внесення високих норм мінеральних добрив; на не вапнованих полях; без внесення органічних та макродобрив. 301. Для бездефіцитного балансу NРК у зоні Лісостепу середньорічна їх норма з органічними і мінеральними добривами в польовій сівозміні повинна становити, кг/га NPK: 50-100; 200-250; 400-500; 300-350. 302. Яка оптимальна норма внесення підстилкового гною у польовій сівозміні Лісостепу, т/га? 30-40. 60-80. 80-90. 100-110. 303. У степових районах богарного землеробства у системі удобрення має переважати: основне удобрення; позакореневе удобрення; рядкове удобрення; роздрібне внесення добрив. 304. На ґрунтах легкого гранулометричного складу добрива потрібно заробляти: глибше; мілкіше; глибина зароблення суттєвого значення не має; вносити поверхнево 305. За поверхневого внесення найбільші втрати азоту спостерігаються з: аміачної селітри; карбаміду; сульфату амонію; карбамід-аміачної селітри (КАС). 306. Дозу внесення фосфорних добрив (кг/га Р2О5 ) під картоплю у борозни можна збільшити до: 5-10; 20-30; 40-50; 60-70. 307. Для культур, які не люблять високі концентрації ґрунтового розчину (кукурудза, трави, льон, морква, цибуля, огірок та ін.) доза рядкового удобрення має не перевищувати, кг/га д.р.: 10; 30; 50; 40. 308. Балансові методи розрахунку норм добрив ґрунтуються: на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з грунту і добрив; на нормативах витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю; на основі бального оцінювання природної родючості грунту; на основі окупності добрив. 309. Нормативні методи розрахунку норм добрив ґрунтуються: на основі даних виносу елементів живлення врожаєм; на нормативах витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю; на основі виявлення функціональних залежностей у системі грунт–рослина–добрива; на основі коефіцієнтів використання елементів живлення з грунту. 310. Позакореневе підживлення пшениці озимої карбамідом в період колосіння – на початку молочної стиглості зерна сприяє: підвищенню врожаю зерна; зниженню пошкодження шкідниками; формуванню якісного зерна та незначному підвищенню його врожаю; зниженню пошкодження хворобами. 311. Під пивоварні сорти ячменю на відміну від харчових норму азотних добрив: підвищують на 20%; зменшують на 30-50%; залишають без зміни; підвищують на 50%. 312. Найбільш ефективнішим під бобові культури є застосування: мідних добрив; безхлорних добрив; молібденових добрив; хлорних добрив. 313. Основним мікроелементом для кукурудзи є: молібден; марганець; цинк; мідь. 314. На формування врожаю соняшник найбільше використовує: азоту; фосфору; калію; фосфору та азоту. 315. На провапнованих полях норму калійних добрив потрібно: залишати без змін; збільшувати; зменшувати на 50%; зменшувати на 75%. 316. Яке азотне добриво краще вносити під ріпак? безводний аміак; сульфат амонію; хлористий амоній; нітрат амонію. 317. Яку максимальну концентрацію добрив у поливній воді вважають нешкідливою для рослин? До 0,3% (3г/л). До 1% (10г/л). До 3% (30 г/л). До 30% (300г/л). 318. Яка система подавання добрив у поливну систему є найбільш досконалою і точною? Система Вентурі. Система місткостей, що працюють під тиском. Система інжекторних насосів. Усі однакові. 319. Приблизна доза азотних добрив для фертигації під час вирощування овочевих культур, кг/га д.р. за добу: 1-3; 10-30; 20-30; 30-50. 320. Приблизні дози фосфорних добрив для фертигації під час вирощування овочевих культур, кг/га д.р. за добу: 0,5-1,0; 5-10; 10-20; 20-30. 321. Загальноприйнято, що добрива в комплексі з іншими заходами забезпечують приріст урожаю на: 20%; 50%; 75%; 90%. 322. В якій частині бульб картоплі найбільший вміст нітратів? Всередині бульб. У шкірці бульб. вміст в частинах бульб однаковий. Ближче до периферії. 323. Збагачення вод елементами живлення, насамперед азотом і фосфором, антропогенним і природним шляхом називається: Денітрифікацією. Евтрофікацією. Дефляцією. Нітрифікацією. 324. Маса азоту, що засвоює ріпак озимий за осінній період, кг/га: 10–20. 30–50. 60–80. 100–120. 325. Врожайність пшениці озимої без добрив 40 ц/га. Приріст від добрив – 35%. Яка очікується врожайність пшениці озимої, ц/га? 54. 42. 27. 14. 326. Врожайність гороху без добрив 30 ц/га. Яка очікується врожайність гороху, якщо приріст від добрив – 27%? 38. 42. 19. 10. 327. Рекомендована доза азоту для основного внесення під буряк кормовий 120 кг/га. Забезпеченість азотом ґрунту на цьому полі середня. Яка буде доза азоту після корегування на рівень забезпеченості ? Залишиться без змін. 130 кг/га. 110 кг/га. 100 кг/га. 328. Рекомендована доза азоту для основного внесення під буряк цукровий 110 кг/га. Забезпеченість азотом ґрунту на цьому полі підвищена. Яка буде доза азоту після корегування на рівень забезпеченості? 90 кг/га. Залишиться без змін. 150 кг/га. 200 кг/га. 329. Краще вносити роздрібно в різні періоди росту і розвитку рослин такі добрива: Гній. Калійні. Комплексні. Азотні. 330. Рекомендована норма мінеральних добрив під картоплю на темно-сірих ґрунтах із середнім рівнем вмісту NРК в них: N50P50K40; N90P90K90; N180P180K180; N 150P 150K 150. 331. Відповідно з біологічною класифікацією до важких металів належать елементи, атомна маса яких перевищує: 10; 20; 30; 40. 332. Норма добрив під час сівби кукурудзи: N50P50K40; N10P10K10; N20P20K20; N 90P 90K40. 333. Хімічна форма мінеральних добрив, яку небажано застосовувати під гречку: сульфатні; нітратні; амонійні; хлорні. 334. Що означає термін інокуляція? Прищеплення бульбочкових бактерій бобовим культурам. Вирощування культур на зелене добриво. Збагачення ґрунту ґрунтовими мікроорганізмами. Внесення добрив у грунт. 335. Інокуляцію проводять: насіння сої; насіння гречки; насіння буряку цукрового; насіння пшениці. 336. Що означає безперевальна схема доставки і внесення добрив? Добрива завантажують у авторозкидачі або тракторні причепи, якими їх транспортують і розкидають на полі з наступним заробленням у грунт. Застосовуються в разі відстані 7–15 км від складу до поля. Добрива транспортують до поля спеціальними транспортно-перевантажувальними засобами, і перевантажують у розкидачі. Добрива транспортують до поля і вивантажують на спеціальні майданчики. Добрива транспортують до поля, перевантажують і розкидають. 337. Що означає перевантажувальна схема доставки і внесення добрив? Добрива завантажують у авторозкидачі або тракторні причепи, якими їх транспортують і розкидають на полі з наступним зарубленням у грунт. Застосовуються в разі відстані 7–15 км від складу до поля. Добрива транспортують до поля спеціальними транспортно-перевантажувальними засобами і перевантажують у розкидачі. Добрива транспортують до поля і вивантажують на спеціальні майданчики. |
