ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 7 страница

Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 10 11 12 13 14 Следующая

післяжнивна культура;

основна культура;

підсівна культура.

85. Сільськогосподарська культура, яку висівають у полі сівозміни під покрив основної культури:

підсівна культура;

післяукісна культура;

основна культура;

післяжнивна культура.

86. Проміжна культура, яку вирощують у поточному році після збирання основної культури на зелену масу:

основна культура;

післяукісна культура;

післяжнивна культура;

підсівна культура.

87. Проміжна культура, яку висівають на початку осені після основної культури, а збирають на зелену масу навесні наступного року до сівби пізніх ярих культур:

післяукісна культура;

підсівна культура;

післяжнивна культура;

озима проміжна культура.

88. Поле сівозміни, вільне від сільськогосподарської культури протягом певного періоду, яке обробляють, удобрюють і утримують у чистому від бур'янів стані:

пар;

чистий пар;

зайнятий пар ;

чорний пар.

89. Класифікація парів:

чорні, ранні, чисті;

чисті, зайняті;

чорні, ранні, зайняті;

чорні, ранні, зайняті, сидеральні.

90. Поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом майже всього вегетаційного періоду:

чорний пар;

чистий пар;

зайнятий пар;

сидеральний пар.

91. Чистий пар, основний обробіток якого виконують у літньо-осінній період у рік збирання попередника:

зайнятий пар;

чорний пар;

ранній пар;

кулісний пар.

92. Чистий пар, основний обробіток якого виконують рано навесні наступного року після збирання попередника:

чорний пар;

зайнятий пар;

кулісний пар;

ранній пар.

93. Пар, на якому вирощують парозаймаючі культури:

кулісний пар;

зайнятий пар;

ранній пар;

чорний пар.

94. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:

кулісний пар;

чорний пар;

ранній пар;

сидеральний пар.

95. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:

ранній пар;

сидеральний пар;

кулісний пар;

зайнятий пар

96. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:

тип сівозміни;

вид сівозміни;

різновидність сівозміни;

клас сівозміни.

97. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:

вид сівозміни;

тип сівозміни;

спеціальна сівозміна;

кормова сівозміна.

98. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:

беззмінна культура;

повторна культура;

монокультура;

основна культура.

99. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:

монокультура;

повторна культура;

беззмінна культура;

основна культура.

100. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

соняшник, цукровий буряк;

озима пшениця, ячмінь;

сорго, гречка.

101. Середньочутливі до повторних посівів культури:

озима пшениця, овес;

льон-довгунець, соняшник;

коноплі, тютюн;

цукровий буряк, кукурудза.

102. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

цукровий буряк, соняшник;

ячмінь, овес;

просо, сорго.

103. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:

хімічні, токсичні, гумусові;

хімічні, фізичні, біологічні, економічні;

хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;

хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.

104. Хімічні причини необхідності чергування культур:

система обробітку ґрунту в сівозміні;

більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;

неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;

застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.

105. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення водного режиму ґрунту;

поліпшення повітряного режиму ґрунту;

поліпшення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур та полів сівозміни.

106. Причини фізичного порядку, які обумовлюють перевагу вирощування культур у сівозміні:

зменшення засміченості посівів;

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення боротьби із хворобами с.-г. культур;

поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту.

107. Економічною основою сівозміни є:

раціональна науково обґрунтована структура посівних площ;

науково обґрунтована система обробітку ґрунту;

перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування;

грунтово-кліматичні умови зони.

108. Сівозміна, призначена для вирощування кормових культур:

кормова;

спеціальна;

польова;

грунтозахисна.

109. Сівозміна, в якій вирощують зернові, продовольчі, технічні й кормові культури:

спеціальна;

кормова;

овочева;

польова.

110. Сівозміна, в якій вирощують культури, що вимагають спеціальних умов і технологій вирощування:

кормова;

спеціальна;

польова;

овочева.

111. Кормова сівозміна, розміщена поблизу тваринницьких ферм і призначена для виробництва соковитих і зелених кормів:

лукопасовищна;

прифермська;

спеціалізована;

спеціальна.

112. Сівозміна, що забезпечує захист ґрунту від водної та вітрової ерозії:

спеціальна;

кормова;

лукопасовищна;

ґрунтозахисна.

113. Найвищий ґрунтозахисний ефект забезпечують:

однорічні трави;

стерня озимих культур;

багаторічні трави;

чорний пар.

114. У структурі посівних площ ґрунтозахисної сівозміни переважають:

чисті пари;

просапні культури;

багаторічні трави;

круп’яні культури.

115. Зерно-трав’яна сівозміна – це:

сівозміна, в якій переважають культури суцільної сівби, що чергуються з просапними культурами;

сівозміна, в якій переважають зернові культури суцільної сівби, а решта рілля зайнята посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами і однорічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав.

116. Трав’яно-просапна сівозміна – це:

сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, що чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, а також є чисті пари та багаторічні трави.

117. Просапна сівозміна – це:

сівозміна, в якій зернові культури чергуються із просапними;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із багаторічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із зерновими та чистим паром;

сівозміна, в якій просапні культури займають більше половини площі ріллі.

118. Сидеральна сівозміна – це:

сівозміна, в якій склад чергування та агротехніка культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії;

сівозміна, яка насичена багаторічними травами і зерновими культурами;

сівозміна, яка насичена зерновими культурами, що чергуються з чистим паром та просапними;

сівозміна, в якій одне або декілька полів відводиться для вирощування культур на сидерат.

119. Вид польових сівозмін найбільш придатний для степової зони України:

зернопарова;

зернопросапна;

зернопаропросапна;

плодозмінна.

120. Вид польових сівозмін найбільш придатний для лісостепової зони України:

плодозмінна;

зернотрав’яна;

зернопарова;

просапна.

121. Тип наступної сівозміни: 1– пар чорний; 2 – пшениця озима;

3 – буряк цукровий; 4 – горох; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:

польова;

кормова;

грунтозахисна;

спеціальна.

122. Вид наступної сівозміни: 1 – пар чорний; 2 – пшениця озима;

3 – кукурудза на зерно; 4 – кукурудза на силос; 5 – ячмінь озимий;

6 – соняшник:

зернопарова;

зернопросапна;

зернопаропросапна;

плодозмінна.

123. Покривна культура для багаторічних бобових трав:

ячмінь;

горох;

льон;

суданська трава.

124. Попередники льону в зоні Полісся:

кукурудза на силос, цукровий буряк;

багаторічні трави, пшениця озима, картопля;

просо, суданська трава;

соняшник, ячмінь.

125. Кращий попередник для пшениці озимої в Лісостепу України є:

багаторічні трави на 1-й укіс;

соняшник;

цукровий буряк;

суданська трава.

126. Розміщення буряків цукрових у сівозміні:

після озимих;

після ярих зернових;

після кукурудзи на силос;

після гороху.

127. Соняшник доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:

7-8 років;

5-6 років;

4-5 років;

3-4 роки.

128. Льон доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:

2-3 роки;

3-4 роки;

5-6 років.

6-7 років.

129. Оптимально складене збірне поле сівозміни:

кукурудза на силос, льон, горох;

озима пшениця, кукурудза на зерно;

буряк цукровий, картопля;

багаторічні трави, жито озиме.

130. Освоєною вважають сівозміну, в якій :

встановлено правильне співвідношення між групами культур;

витримана структура посівних плоащ і розміщення культур по попередниках і передпопередниках відповідає прийнятій схемі чергування;

дотримуються розміщення культур відповідно до прийнятої схеми.

131. Найвища азотфіксуюча здатність у культури:

люпин;

соя;

горох;

квасоля.

132. Оптимальна ланка сівозміни для соняшнику:

кукурудза на зерно, ячмінь, соняшник;

чистий пар, озима пшениця, соняшник;

цукровий буряк, кукурудза на зерно, соняшник;

кукурудза на силос, кукурудза на зерно, соняшник.

133. Ланка сівозміни, що складена правильно:

кукурудза на силос, озима пшениця, цукровий буряк;

зайнятий пар, озима пшениця, соняшник;

озима пшениця, зайнятий пар, горох;

ячмінь, цукровий буряк, льон.

134. Система обробітку ґрунту:

механічна дія на ґрунт робочими органами машин та знарядь;

сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку ґрунту виконаних у певній послідовності з метою створення найкращих умов для вирощування культурних рослин;

заходи основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту;

характер і ступінь дії робочих органів ґрунтообробних знарядь на ґрунт.

135. Безполицевий обробіток ґрунту:

обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

обробіток ґрунту із збереженням післяжнивних решток на його поверхні;

обробіток ґрунту полицевими знаряддями без перевертання ґрунту;

обробіток ґрунту, спрямований на захист від ерозії

136. Полицевий обробіток ґрунту:

обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

оранка плугом без полиць;

обробіток ґрунту з обертанням оброблюваного шару не менше ніж на 135⁰;

обробіток чизельними плугами.

137. Системи зяблевого обробітку ґрунту:

полицевий, безполицевий, мілкий;

поверхневий, глибокий, безполицевий;

звичайний, напівпаровий, комбінований;

контурний, протиерозійний, ерозійний, напівпаровий.

138. Система зяблевого обробітку ґрунту – це:

система основного обробітку ґрунту, що виконується у літньо-осінній період під сівбу або посадку ярих с.-г. культур у наступному році;

основний обробіток ґрунту, що виконується весною під ярі культури;

основний обробіток ґрунту, що виконується влітку під сівбу зернових колосових культур;

основний обробіток ґрунту, що виконується восени під сівбу просапних культур.

139. Основний обробіток ґрунту – це:

перший обробіток ґрунту після попередника;

обробіток ґрунту на велику глибину;

найбільш глибокий суцільний обробіток ґрунту під сільськогосподарську культуру або чистий пар;

глибокий обробіток ґрунту без перевертання скиби.

140. На яку глибину проводиться основний обробіток під ранній пар, см:

10-12;

14-16;

20-22;

28-30.

141. Культурна оранка:

оранка загінна;

оранка плантажна;

оранка плугом з передплужником;

оранка гладка.

142. Культура, що найбільш позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту:

льон;

ячмінь;

картопля;

овес.

143. Культура малочутлива до глибини основного обробітку ґрунту:

буряк цукровий;

пшениця озима;

соняшник;

рис.

144. Обробітки ґрунту, що виконуються після сівби озимих:

боронування, щілювання;

коткування, боронування;

щілювання, шлейфування;

культивація, боронування.

145. Завдання системи передпосівного обробітку ґрунту:

вирівнювання поверхні поля, збереження вологи, очищення ґрунту від бур’янів, формування посівного шару;

розпушування ґрунту, подрібнення агрегатів;

утворення насіннєвого ложа, знищення бур'янів;

вирівнювання поверхні та кришіння ґрунту, зароблення добрив у ґрунт.

146. Система обробітку ґрунту із догляду за зернобобовими:

коткування, боронування;

досходове і післясходове боронування;

боронування, щілювання;

боронування, малування.

147. Система обробітку ґрунту із догляду за озимими:

культивація, коткування;

післясходове боронування;

шлейфування, щілювання;

малування, лущення.

148. Захід обробітку ґрунту, що забезпечує підвищення його водопроникності:

кротування;

щілювання;

борознування;

фрезерування.

149. Технологічна операція, що забезпечує зменшення структурних агрегатів:

розпушування;

ущільнення;

кришіння;

перемішування.

150. Різноглибинний обробіток ґрунту проводять для:

перемішування добрив з ґрунтом;

загортання стерні та органічних добрив;

попередження утворення "плужної підошви";

оструктурення заораного розпиленого ґрунту.

151. Досходове боронування посівів проводять:

після сходів бур'янів;

коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а сходи культур ще не з’явилися;

після сходів бур'янів і культури;

коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а насіння культури почало сходити.

152. Основне завдання ранньовесняного боронування зябу:

розпушує ґрунт;

знижує випаровування вологи;

вирівнює ґрунт і знижує капілярне випаровування вологи;

розпушує ґрунт і знищує бур’яни.

153. Показник водно-фізичного властивостей ґрунту, що найбільше змінюється під час обробітку ґрунту:

водопроникність ґрунту;

щільність ґрунту;

механічний склад ґрунту;

вміст органічних і мінеральних сполук.

154. Знаряддя, яким проводять передпосівну культивацію:

культиватор з підрізувальними лапами;

культиватор з підрізувальними лапами в агрегаті з котком;

культиватор з розпушувальними лапами;

культиватор з чизельними лапами.

155. Система основного обробітку ґрунту в сівозмінах може бути:

безполицева, комбінована, зяблева;

комбінована, полицева, безполицева;

меліоративна, полицева, передпосівна;

післяпосівна, плоскорізна, полицева.

156. Культури, під які проводять зяблевий обробіток ґрунту:

пшениця озима, ячмінь ярий, соняшник;

буряк цукровий, овес, жито озиме;

просо, кукурудза, сорго;

тритикале, ріпак озимий, кукурудза.

157. Одноразова дія на ґрунт ґрунтообробними знаряддями та машинами:

система обробітку ґрунту;

захід обробітку ґрунту;

механічний обробіток ґрунту;

основний обробіток.

158. Заходи механічного обробітку ґрунту класифікують:

залежно від знарядь;

за глибиною;

за способами;

залежно від знарядь, за глибиною, за способом.

159. Заходи основного обробітку ґрунту:

оранка, чизелювання, плоскорізне розпушування;

плоскорізний обробіток, оранка, культивація;

лущення, боронування;

коткування, боронування, ярусна оранка.

160. Спеціальні заходи обробітку ґрунту:

боронування, коткування, оранка;

кротування, щілювання, борознування;

гребенеутворення, малування, культивація;

оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток.

161. Заходи поверхневого обробітку ґрунту:

шлейфування, коткування, боронування;

оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток;

чизелювання, культивація, шлейфування;

лункування, фрезування, плантажна оранка.

162. Яка глибина обробітку ґрунту належить до глибокого, см:

18-20;

20-24;

24-35;

30-40.

163. Глибина звичайного обробітку ґрунту, см:

8-16;

16-24;

25-30;

30-40.

164. Глибина поверхневого обробітку ґрунту, см:

до 5;

до 8;

до 10;

до 12.

165. Поліпшений зяблевий обробіток ґрунту:

лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення;

декілька лущень і оранка в жовтні;

лущення і оранка наприкінці липня;

лущення і оранка вслід за лущенням.

166. Напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту:

лущення після збирання попередника, оранка через 1.5-2 тижні, поверхневі обробітки в міру проростання бур’янів;

оранка вслід за збиранням попередника;

декілька лущень і оранка в жовтні;

лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення.

167. Комбінований зяблевий обробіток ґрунту:

оранка вслід за збиранням попередника;

лущення і оранка вслід за лущенням;

лущення дворазове важкими дисковими боронами і оранка при появі шилець пирію;

лущення і оранка наприкінці липня.

168. Сівба без попереднього обробітку ґрунту:

розкидна;

стрічкова;

перехресна;

пряма.

169. Оранка з утворенням гребенів на поверхні поля:

ярусна;

гребенева;

ступінчата;

мілка.

170. Оранка спеціальним плугом на глибину понад 40 см:

загінна;

гребениста;

плантажна;

гладка.

171. Безполицевий обробіток ґрунту плоскорізними знаряддями із збереженням післяжнивних решток на його поверхні:

протиерозійний;

контурний;

плоскорізний;

меліоративний.

172. Спосіб основного обробітку ґрунту, що застосовується в умовах водної ерозії ґрунту:

ямкування і малування;

ярусна оранка;

гребенева оранка;

безполицевий обробіток.

173. Напрямок проведення обробітку ґрунту на схилах спрямований на його захист від водної ерозії:

основний обробіток проводити упоперек схилу, решту у будь-якому напрямку;

усі види обробітку проводити упоперек схилу;

напрямок усіх видів обробітку встановлюється залежно від крутизни схилів;

сівба просапних упоперек схилу, а культур суцільної сівби – у будь-якому напрямку.

174. Загальні вимоги до заходів боротьби з вітровою ерозією:

створювати мікрорельєф поля, покращувати структуру ґрунту;

зменшувати швидкість вітру в приземному шарі, створювати вітростримну поверхню ґрунту, поліпшувати водозабезпеченість ґрунту;

своєчасно проводити усі агротехнічні заходи, поліпшувати водний режим ґрунту;

збереження на поверхні поля стерні, проведення вологонакопичувальних заходів.

175. Заходи полицевого обробітку ґрунту:

коткування, шлейфування;

чизелювання, плоскорізний обробіток;

оранка звичайна, оранка плантажна;

культивація, боронування.

176. Заходи, що належать до безполицевого способу обробітку ґрунту:

лункування, культурна оранка;

плоскорізне розпушування, чизелювання;

фрезування, ярусна оранка;

лущення дисковими лущильниками, коткування.

177. Система обробітку ґрунту, яку застосував Т.С. Мальцев у своєму господарстві:

постійний поверхневий обробіток ґрунту на 6 – 8 см;

обробіток ґрунту у сівозміні без обертання скиби; раз на 4 роки оранка під просапні культури;

поліпшений зяблевий обробіток ґрунту;

напівпаровий обробіток ґрунту.

178. Існуючі способи механічного обробітку ґрунту:

поверхневий і нульовий;

зяблевий і весняний;

полицевий і безполицевий;

глибокий і мілкий.

179. Культури, під які застосовується плантажна оранка:

під час закладання виноградників;

під цукровий буряк;

під кукурудзу;

у міжряддях саду.

180. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є вирівнювання поверхні поля:

плантажна оранка;

шлейфування;

гребенювання;

боронування.

181. Доцільне застосування напівпарового зяблевого обробітку ґрунту:

зона достатнього зволоження;

зона нестійкого зволоження;

зона недостатнього зволоження;

зона, де можлива ерозія.

182. Захід обробітку ґрунту, що прискорює проростання висіяного насіння:

культивація;

коткування;

боронування;

шлейфування.

183. Захід обробітку ґрунту, для якого найбільш вираженим технологічним процесом є його ущільнення:

оранка, чизелювання;

плоскорізне розпушування, культивація;

коткування;

боронування.

184. Умови застосування системи поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту:

за однорічного типу забур’яненості;

за багаторічного типу забур’яненості;

в умовах достатнього зволоження;

в умовах нестійкого зволоження.

185. Мета застосування щілювання ґрунту:

зменшення водної ерозії;

боротьба з вітровою ерозією;

за умов сухої погоди;

для зароблення добрив.

186. Зяблевий обробіток, орієнтований на знищення кореневищних бур’янів:

поліпшений комбінований;

метод виснаження бур’янів;

напівпаровий обробіток;

звичайний зяб.

187. Застосування триярусної оранки:

за поліпшення дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтів;

під час зароблення органічних добрив;

під час закладання садів і виноградників;

під час підготовки ґрунту під картоплю.

188. Глибоку оранку в сівозміні проводять:

під час підготовки ґрунту під озиму пшеницю;

під час підготовки ґрунту під цукровий буряк;

під час підготовки ґрунту під горох;

під час підготовки ґрунту під просо.

189. Заходи в системі передпосівного обробітку ґрунту, які зменшують капілярне випаровування вологи:

передпосівне коткування ґрунту;

ранньовесняне боронування зябу;

веснооранка;

культивація зябу.

190. Заходи обробітку ґрунту, якими досягають його найбільшого подрібнення:

фрезування, боронування, коткування;

дискування, лункування;

гребенювання, борознування;

оранка, кротування.

191. Показники якості плоскорізного обробітку ґрунту:

збереження до 80% післяжнивних решток на поверхні ґрунту;

відсутність бриластості;

глибина обробітку;

обертання скиби.

192. Заходи обробітку ґрунту, які сприяють мінералізації органічної частини ґрунту:

мілкий обробіток;

плоскорізне розпушування;

глибока оранка;

поверхневий обробіток.

193. В основу мінімізації обробітку ґрунту покладені такі показники родючості ґрунту, як:

гумус;

поживні речовини;

структура ґрунту та його щільність;

вологість ґрунту.

194. Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:

глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування;

глибока зяблева оранка, передпосівна культивація;

напівпаровий зяблевий обробіток;

лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація.

195. Основними якісними показниками сівби сільськогосподарських культур вважають:

вирівнювання поверхні поля;

повне знищення бур’янів;

оптимальна норма висіву і глибина загортання насіння;

добре розпушений ґрунт.

196. Під час оранки ґрунт обертається на, градусів:

45 - 90;

90 - 110;

110 - 130;

135 – 180.

197. Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:

дискування ґрунту на 5 – 6 см;

глибока культивація;

оранка плугом з передплужником;

оранка плугом з вирізними полицями.

198. Технологічний процес під час шлейфування:

розпушування;

ущільнення ґрунту;

вирівнювання поверхні поля;

подрібнення часточок ґрунту.

199. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:

оранка;

чизелювання, щілювання;

фрезування, культивація, дискування;

плоскорізний обробіток.

200. No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:

зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;

сівба без попереднього обробітку ґрунту;

поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;

зменшення глибини обробітку.

201. Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:

система післяпосівного обробітку;

система передпосівного обробітку;

система досходового обробітку;

система основного обробітку.

202. Ерозія ґрунту – це:

змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

процеси руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту талими водами та вітром;

процеси руйнування грунту талими водами на схилах.

203. Втрата врожаю на сильно змитих ґрунтах, %:

10-20;

30-40;

40-50;

50-60.

204. Втрата врожаю на середньо змитих ґрунтах, %:

20-25;

25-30;

30-40;

40-50.

205. Природні фактори ерозії ґрунтів:

клімат, рельєф, ґрунт, рослинність;

вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту;

рослинність, механічний склад, клімат;

грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат.

206. Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту, називають:

системою землеробства;

системою обробітку ґрунту;

системою сівозмін;

системою ведення господарства.

207. Центральна ланка системи землеробства:

система механічного обробітку ґрунту;

система застосування добрив;

система сівозмін;

комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.

208. Назвати системи землеробства в порядку їх історичного розвитку:

примітивна, екстенсивна, перехідна, інтенсивна;

перелогова, заліжна, інтенсивна;

заліжна, перехідна, інтенсивна;

заліжна, парова, перехідна, інтенсивна.

209. Система землеробства, поширена в Україні на сучасному етапі:

підсічно-вогнева;

інтенсивна промислова;

перелогова;

заліжна.

210. Сутність інтенсивних систем землеробства:

використовують до 50% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом із спрямованим впливом людини;

використання 100% придатних земель, родючість ґрунту відтворюють природним шляхом з помітним впливом людини;

посівна площа переважає сівозмінну, відтворення родючості ґрунту за рахунок промислових засобів і природним шляхом, у структурі посівів значна частина просапних культур;

посівна площа не більше 25% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом, вирощують зернові культури.

211. Система землеробства, за якої процес відновлення родючості грунту відбувається природним шляхом:

заліжна;

плодозмінна;

травопільна;

зернопаропросапна.

212. Примітивні системи землеробства:

плодозмінна, зернопросапна;

травопільна, зернопарова;

заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева;

просапна, промислово-заводська.

213. Системи землеробства, які належать до екстенсивного типу:

парова, багатопільно-трав’яна;

Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 10 11 12 13 14 Следующая