Який ґрунт характеризується більш високою капілярною шпаруватістю і більш високим сумарним випаровуванням вологи? 12 страница вертикальні; похилі; старше 5-річного віку; розгалужені. 174. Хвороба, що є найбільш шкодочинною для яблуні та груші: моніліоз; парша; антракноз; іржа. 175. Хвороба, що є найбільш шкодочинною для смородини та агрусу: моніліоз; борошниста роса; антракноз; іржа. 176. Ягоди смородини особливо цінні: смаком; привабливістю; вмістом органічних кислот; вмістом вітаміну С. 177. Штамб і скелетні гілки треба очищати від відмерлої кори, моху та лишайників: влітку, в суху погоду; взимку під час відлиг; восени, в сиру погоду; весною після розпукування бруньок. 178. Після очищення кори дерева обов'язково проводять… дезінфекцію; обв’язування плівкою; прищипування; видалення сухих гілок. 179. Нагрівання кори штамбу і скелетних гілок вдень і різке охолодження їх вночі призводить до… утворення напливів кори; утворення сонячних опіків; відмирання серцевини; підмерзання камбіальних шарів. 180. Обв'язувати штамби молодих дерев треба: рано навесні, до розпукування бруньок; влітку, в період активного росту; у вересні; пізно восени, перед настанням морозів. 181. Рани та дупла на плодоносних деревах перед лікуванням – зачищають до живих тканин; обв’язують плівкою; замазують петролатумом або садовим варом; обмащують глиною. 182. У разі кільцевого пошкодження штамба мишами (до 8-10 см) дерево можна зберегти, застосовуючи… перещеплення дерева; весняне щеплення містком; сильне обрізування; посилене живлення азотними добривами. 183. Причини, за яких плоди можуть опадати аж до збирання врожаю: надмірна кількість опадів; підвищений вміст у плодах цукрів; низький рівень агротехніки; надмірне обрізування у попередній рік. 184. Форма крони, яку застосовують для персика: вазоподібна (чашоподібна); струнке веретено; розріджено–ярусна; кущова. 185. Здатність рослин витримувати критично низькі температури називається… витривалістю; морозостійкістю; зимостійкістю; стійкістю. 186. Здатність рослин переносити несприятливі умови в період спокою називається… витривалістю; морозостійкістю; зимостійкістю; стійкістю. 187. Для побілення штамбів найкраще використовувати… масляну фарбу; розчин козеїну; водоемульсійну фарбу; нітроемалеву фарбу. 188. Нестача світла призводить до … відмирання плодової деревини; росту пагонів; перевантаження дерев плодами; потовщення штамба. 189. Нестача води в рослині призводить до … осипання зав’язі; росту пагонів; посилення фотосинтезу; закладання плодових бруньок. 190. Надмірна вологість грунту та застій води призводить до … прискорення диференціації бруньок; відмирання коренів; поширення грибкових захворювань; загнивання скелетних гілок. 191. За надмірної кількості опадів у поріод дозрівання спостерігається розтріскування плодів у… яблуні; груші; черешні; малини. 192. Для ослаблення дії вітрів у садах застосовують … обрізування дерев; посів сидератів; садозахисні смуги; полив. 193. За нестачі заліза у плодових рослин спостерігається … посилений ріст; хлороз листя; знебарвлення плодів; всихання пагонів. 194. Для покращення поживного режиму грунту застосовують: удобрення; сидерати; полив; обприскування. 195. Для запобігання вітровій і водній ерозії грунту в садах застосовують: мульчування; задерніння міжрядь; полив по борознах; глибоку оранку. 196. Укажіть органи дерева найбільш вразливі до пошкоджень низькими температурами: генеративні бруньки; гілки; вегетативні бруньки; центральний провідник. 197. Сонячне світло є головним фактором для процесу: вологозабезпечення рослини; росту коренів; фотосинтезу; росту пагонів. 198. Вегетативне розмноження якої з перелічених культур є природнім? Яблуні. Малини. Абрикоса. Черешні. 199. Який з перелічених способів вегетативного розмноження є штучним? Кореневими паростками. Зеленими живцями. Вусами. Верхівками пагонів. 200. У розсадництві плодових і ягідних культур використовують розмноження насінням: під час вирощування насіннєвих підщеп; під час розмноження сортів плодових і ягідних культур; під час вирощування саджанців смородини; під час розмноження клонових підщеп. 201. За якого способу розмноження отримують кореневласні рослини вегетативного походження: за насіннєвого розмноження; за розмноження відсадженнями; за розмноження щепленням; за окулірування. 202. Яка з перелічених ознак притаманна насіннєвому потомству? Потомство вирівняне за морфологічними ознаками. Рослини швидкоплідні. Рослини не мають кореневої шийки. Рослини мають кореневу шийку. 203. Яка з перелічених ознак притаманна вегетативному потомству? Рослини неоднорідні Рослини мають кореневу шийку Рослини мають поверхневу мичкувату кореневу систему Потомство пізно і неодночасно вступає у плодоношення 204. Який тип несумісності щеплюваних компонентів характеризується утворенням потовщення над місцем щеплення? Механічний тип Тип голодування підщепи Тип крапчастої хвороби Повна несумісність 205. Яким способом вегетативного розмноження користуються під час промислового вирощування садивного матеріалу смородини і порічки? Поділом куща. Вертикальним відсадженням. Кореневими паростками. Здерев'янілими живцями. 206. Яким способом вегетативного розмноження користуються під час промислового вирощування садивного матеріалу черешні? Горизонтальним відсадженнями. Щепленням. Іn vitro. Поділом куща. 207. Найчастіше використовують проміжну вставку під час вирощування саджанців груші: для зменшення сили росту дерева; для прискорення вступу в плодоношення; для подолання несумісності деяких сортів з айвою; для підвищення морозостійкості штамба. 208. Насіннєвою підщепою яблуні є: айва японська; груша лісова; вишня магалебська; сіянці яблуні сорту Антонівка звичайна. 209. Насіннєвою підщепою груші є: яблуня лісова; сіянці культурних сортів груші; сіянці аличі; сіянці культурних сортів яблуні. 210. Клоновою підщепою яблуні є: сіянці культурних сортів яблуні; ММ. 106; Айва А; Яблуня кавказька. 211. Насіннєвою підщепою вишні є: черешня дика вишня повстиста айва звичайна терен колючий 212. Карликовою клоновою підщепою яблуні є: 54-118; М.9; М.7; ММ. 106. 213. Напівкарликовою клоновою підщепою яблуні: 54-118; 62-396; М.9; ПБ–9. 214. Насіннєвою підщепою сливи є: Весєннєє плам’я; Алича дика; ВВА-1; Піксі. 215. Клоновою підщепою черешні є: культурні сорти вишні; Вишня магалебська; Гізелла 5 (GiSeLa 5); Черешня дика. 216. Карликові підщепи забезпечують висоту дерев яблуні: до 2-х метрів; 2 – 3 м; 3 – 4 м; 4 – 5 м. 217. Перша у світі класифікація клонових підщеп яблуні й груші за силою росту запропонована у країні: Польща; Росія; Англія; США. 218. До відділень розмноження плодового розсадника відносять: маточно-живцевий сад; шкілка сіянців; маточник смородини; маточно-насіннєвий сад. 219. До маточних відділень плодового розсадника відносять: шкілка смородини; відділення формування плодових саджанців; шкілка сіянців; маточно-сортовий сад. 220. Вирощують насіннєві підщепи у відділенні плодового розсадника: шкілка сіянців; маточно-живцевий сад; маточно-насіннєвий сад; маточник клонових підщеп. 221. У маточнику клонових підщеп отримують: відсадження клонових підщеп; живці сортів ; насіннєві підщепи; насіння. 222.Живці районованих і перспективних сортів отримують: у відділенні формування плодових саджанців; у маточно-насіннєвому саду; у маточнику клонових підщеп; у маточно-живцевому саду. 223. У якому з відділень плодового розсадника отримують саджанці смородини і порічки? Маточник смородини і порічки. Шкілка смородини і порічки. Маточник суниці. Маточник малини. 224. Відділення шкілки саджанців називають полем однорічок: перше поле; друге поле; третє поле; перешкілка. 225. Відділення шкілки саджанців називають полем окулянтів: перше поле; друге поле; третє поле; парове поле. 226. Третє поле шкілки саджанців називають ще: поле однорічок; поле дворічок; поле окулянтів; шкілка сіянців. 227. Отримують насіннєві підщепи: у відділенні формування плодових саджанців; у маточно-насіннєвому саду; у маточнику клонових підщеп; у шкілці сіянців. 228. Здійснюється заготівля насіння у: маточнику клонових підщеп; маточно-живцевому саду; маточно-насіннєвому саду; шкілці сіянців. 229. Вирощування насіннєвих підщеп здійснюється у: відділенні формування плодових саджанців; маточно-насіннєвому саду; шкілці сіянців; полі однорічок. 230. Рекомендують мокрий спосіб вилучення насіння під час заготівлі насіння: яблуні; груші; абрикоса; черешні. 231. Посівні якості насіння плодових культур визначають показником: масою; життєздатністю; схожістю; формою і розміром насінини. 232. Стратифікація насіння – це: процес післязбирального дозрівання насіння, який супроводжується тривалою дією низьких позитивних температур, підвищеною вологістю і достатньою аерацією; пророщування насіння за високої температури; метод визначення життєздатності насіння; метод визначення чистоти насіння. 233. Глибину висіву насіння визначає: чистота насіння; строки висіву; спосіб стратифікації насіння; спосіб висіву. 234. Глибина висіву насіння яблуні і груші, см: 2 – 3; 3 - 4; 4 – 5; 5 – 6. 235. Норма висіву насіння вишні і черешні, кг/га: 3 – 4; 15 – 20; 30 – 40; 200 – 300. 236. Обов’язковою технологічною операцією під час вирощування насіннєвих підщеп є: видалення верхівки; видалення частини листків; підрізання коренів; видалення кореневих паростків. 237. Розмноження клонових підщеп яблуні і груші здійснюють у: маточнику клонових підщеп; маточно-живцевому саду; відділенні формування плодових саджанців; шкілці сіянців. 238. За промислового вирощування клонових підщеп яблуні і груші найпоширеніший спосіб розмноження: вертикальними відсадками; здерев’янілими живцями; дугоподібними відсадками; щепленням. 239. За промислового вирощування клонових підщеп кісточкових культур найпоширеніший спосіб розмноження: вертикальним відсадженням; дерев’янілими живцями; зеленими живцями; щепленням. 240. Специфічний агрозахід, що проводять у маточнику клонових підщеп, це: культивація; підгортання пагонів; підживлення; обприскування пестицидами. 241. За горизонтального способу закладання маточника висаджують маточні рослини під кутом: 90 °С 60 °С 45 °С 10 °С 242. Середній термін експлуатації маточника клонових підщеп яблуні і груші: 1 –2 роки; 4 –5 років; 10 – 15 років; 20 – 25 років. 243. Перше підгортання кущів у маточнику клонових підщеп виконують у разі досягнення пагонами висоти, см: 5-10; 15 –20; 30-40; 50-70. 244. Проводять відокремлення вкорінених пагонів у маточнику в зоні Лісостепу України: у кінці жовтня – на початку листопада; у вересні; у червні; у кінці липня – на початку серпня. 245. Заготівлю і садіння зелених живців під час розмноження клонових підщеп кісточкових культур проводять у … березні; першій половині жовтня; кінці липня – на початку серпня; кінці травня – червні. 246. Укорінення зелених живців проходить: за низької вологості і порівняно високої (25-28°С) температури; в умовах штучного туману за порівняно високої (25-28 °С) температури; за низьких позитивних температур і високої вологості; за низької вологості і низьких позитивних температур. 247. Строки садіння підщеп, що рекомендовано для Полісся і північної частини Лісостепу України: осінній; весняний (1-2 декади квітня); літній; зимовий. 248. Кількість підщеп, що висаджують на 1 га чергового поля під час вирощування однорічок, тисяч: 10 – 20; 30 – 40; 60 – 75; 100 – 150. 249. Техніка садіння клонових і насіннєвих підщеп відрізняється: глибиною садіння; відстанню рослин у рядку; шириною міжрядь; нічим не відрізняється. 250. Специфічний агрозахід, що проводять у 1-му полі шкілки саджанців перед окуліруванням – це: пушення міжрядь; просапування рослин у рядках; видалення паростків на стовбурцях підщеп; прищипування верхівок підщеп. 251. Окулірування підщеп у зонах Полісся і Лісостепу України проводять: травень – червень; кінець липня – перша половина серпня; кінець вересня – перша половина жовтня; листопад. 252. Плодова культура, що окулірують на підщепі М.9 – це: вишня; груша; абрикос; яблуня. 253. Заготовляють живці для окулірування: у маточнику клонових підщеп; у маточно-насіннєвому саду; у маточно-сортовому саду; у 2-му полі шкілки саджанців. 254. Відрізняється окулірування насіннєвих і клонових підщеп: способом окулірування; технікою окулірування; висотою окулірування; технікою обв’язування. 255. У другому полі шкілки саджанців проводять … підокулірування; зрізування надземної частини підщепи на культурну бруньку; окулірування; викопування дворічок. 256. Саджанець “кніп-баум” – це… однорічний саджанець без крони; однорічний з кроною; дворічний з кроною; дворічний з однорічною кроною. 257. Головна перевага зимового щеплення порівняно з окуліруванням: підвищує якість садивного матеріалу; скорочує період вирощування садивного матеріалу; підвищує стійкість рослин проти хвороб; запобігає поширенню вірусних хвороб. 258. Живці для зимового щеплення заготовляють… у липні-серпні; в період активного росту пагонів; в період глибокого спокою до настання сильних морозів; у фазі розпукування бруньок. 259. Підщепи і живці для зимового щеплення зберігають за температури… -5 – -10°С; 5 – 10°С; 20 – 25°С; близько 0°С. 260. Спосіб щеплення, який найчастіше використовують за зимового щеплення: окулірування сплячою брунькою; за кору; в розщіп; поліпшене копулірування. 261. Парафінування зимових щеп проводять із метою… запобігання передчасному проростанню бруньок; запобігання підсиханню прищепи; запобігання зараженню вірусами; скорочення періоду стратифікації. 262. Проводять стратифікацію зимових щеп з метою: прискорення росту прищепи; запобігання підсиханню щеплюваних компонентів; знищення збудників хвороб; утворення калюсу і первинного зростання щеплюваних компонентів. 263. Проводять стратифікацію зимових щеп яблуні за температури: 0 – 2°С; 5 – 10°С; близько 20°С; 25 – 30°С. 264. Проводять зберігання зимових щеп після стратифікації за температури: 0 – 2°С; 5 – 10°С; –5 – -10°С; 10 – 15°С. 265. Для обв’язування щеплень кращим матеріалом є … поліетиленова стрічка; поліхлорвінілова фоточутлива стрічка; шовкова стрічка; паперова стрічка. 266. Застосування зимового щеплення дозволяє скоротити період вирощування садивного матеріалу на 2 роки: у разі вирощування дворічок; у разі вирощування оздоровленого садивного матеріалу; у разі вирощування саджанців із проміжною вставкою; не дозволяє в жодному з випадків. 267. Плодова культура здатна, розмножуватися зеленими живцями – це: яблуня; абрикос; алича; черешня. 268. Використовувати для вкорінення зелених живців рекомендовано культиваційні споруди: вони взагалі не потрібні; стаціонарні теплиці, що опалюються; вологий підвал; плівкові неопалювані теплиці, оснащені установкою штучного туману. 269. Готують субстрат для укорінення зелених живців із: пісок+торф; глина+торф; глина+торф+пісок; пісок+глина. 270. Живці для зеленого живцювання заготовляють… у маточно-живцевому саду; у виробничому насадженні; у черговому полі розсадника; у шкілці сіянців. 271. Заготовляють пагони для зеленого живцювання у фазі: початку росту; інтенсивного росту; закінчення росту; повторного росту. 272. Зелені живці перед садінням обробляють гормональними препаратами для: покращення укорінення; збільшення приросту; боротьби з вірусними хворобами; запобігання в’янення листя. 273. Схема садіння зелених живців, що найчастіше застосовують під час їх укорінення: 0,7 Х 0,2м; 0,5 Х 0,1м; 10 Х 5см; 3 Х 3 см. 274. Параметри температури і вологості, які слід підтримувати в період укорінення зелених живців у денний час: 25-30°С, 25-30%; 10-15°С, 50-60%; 25-30°С, 95-100%; 35-40°С, 95-100%. 275. Розпочинають загартування рослин із зелених живців: відразу після садіння живців; відразу після вкорінення; безпосередньо перед викопуванням; за місяць до викопування. 276. Перевага зеленого живцювання над іншими способами вегетативного розмноження – це: високий коефіцієнт розмноження; слабкорослість дерев у саду; швидкоплідність дерев у саду; вища врожайність рослин. 277. У якому з відділень розсадника вирощують розсаду суниці? черговому полі шкілки саджанців; маточнику кущових ягідників; маточнику суниці; шкілці сіянців. 278. Під час закладання виробничого маточника суниці використовують розсаду класу: суперсупереліта; супереліта; еліта; перша репродукція. 279. Розмножується суниця: сланкими пагонами (вусами); батогами; кореневими паростками; зеленими живцями. 280. Під час закладання маточника суниці в Лісостепу України є оптимальним строк садіння рослин: квітень; кінець травня – початок червня; перша половина вересня; лстопад. 281. Ширина міжрядь, за якою висаджують рослини суниці у виробничому маточнику, см: 5 – 10; 40 – 50; 70 – 100; 100 – 150. 282. Агрозахід, що проводять у маточнику суниці: видалення квітконосів; пасинкування; видалення вусів; коткування. 283. Оптимальний термін експлуатації виробничого маточника суниці – це: 1 – 2 роки; 2 – 3 роки; 3 – 4 роки; 5 – 10 років. 284. Оптимальні строки заготівлі розсади суниці для осіннього садіння – це: травень – червень; кінець липня – початок серпня; кінець серпня – перша половина вересня; жовтень – листопад. 285. Температура, за якої зберігається розсада суниці “фріго” – це: –5°С; -1°С; 5°С; 10 – 15°С. 286. Середня продуктивність маточника суниці у виробничих умовах – це: 10 тис.шт. розсади з 1 га; 100 тис. з 1 га; 5 млн з 1 га; 400 – 800 тис. з 1 га. 287. Вирощуються саджанці малини у відділенні розсадника: маточнику кущових ягідників; маточнику малини; шкілці сіянців; шкілці саджанців. 288. Малина розмножується: кореневими паростками; кореневищами; пагонами заміщення; вертикальними відсадками. 289. Експлуатується виробничий маточник малини: 1 рік; 2 – 3 роки; 5 – 10 років; 10 – 15 років. 290. Заготовляють живці кущових ягідників у відділенні розсадника: шкілці кущових ягідників; маточнику кущових ягідників; маточнику клонових підщеп; комплексі для зеленого живцювання. 291. Оптимальні строки для висаджування здерев’янілих живців смородини і порічки у Лісостепу України: квітень; травень; перша половина вересня; друга половина жовтня. 292. Схема садіння здерев’янілих живців смородини і порічки у щкілку – це: 5 Х 5 см; 50 Х 50 см; 70 Х 10 см; 70 Х 70 см. 293. Сортують саджанці смородини за: кількістю основних коренів і довжиною кореневої системи; за висотою надземної частини; кількістю бічних розгалужень; кількістю листків. 294. У виробничих умовах розмножують агрус: вертикальним і горизонтальним відсадженням; кореневими паростками; кореневищами; верхівками пагонів. 295. Назвіть підщепу – штамбоутворювач для агруса, смородини і порічки: М. 9; ВА –29; аронія; смородина золотиста. 296. Спосіб окулірування під час вирощування садівного матеріалу грецького горіха – це: щитком вприклад; напівтрубкою; в Т-подібний розріз; щитком з товстим шаром деревини. “ОВОЧІВНИЦТВО” за ОПП – 162 год 1. Овочева рослина з родини Селерові: редиска; кріп; шпинат; крес-салат. 2. Дворічна овочева рослина: морква столова; салат посівний; помідор; капуста цвітна. 3. Однорічна овочева рослина: ревінь; буряк столовий; редиска; капуста білоголова. 4. Овочева рослина з групи морозо- та зимостійких: огірок; спаржа; перець; кукурудза цукрова 5. Мінімальна температура, за якої розпочинається відростання морозо- та зимостійких овочевих рослин: 1–20°С 3–50°С 6–70°С 8–100°С 6. Овочева рослина, що розмножується тільки вегетативно: цибуля порей; часник; цибуля ріпчаста; щавель. 7. Спосіб регулювання водного режиму: внесення мінеральних добрив; підживлення рослин; дощування; дорощування. 8. Овочева рослина родини Гарбузові: морква столова; редька; кабачок; спаржа; 9. Спосіб регулювання повітряно-газового режиму у відкритому ґрунті: застосування кулісних посівів; пасинкування рослин; внесення мінеральних добрив; прищипування. 10. Оптимальна концентрація діоксиду карбону у повітрі для більшості овочевих рослин, %: 0,05–0,1; 0,01–0,03; 0,20–0,30; 0,45–0,65. 11. Оптимальна температура для вегетації холодостійких овочів: 5 -10°С; 12 -23°С; 25 -30°С; 32 –33°С. 12. Квадратно-гніздовий спосіб сівби: 20х5 см; 90х90 см ( 3 рослини у гнізді); 45х45; (20+20+20+60)х3 см. 13. За розміром /масою/ насіння овочеві рослини поділяють на: 2 групи; З групи; 4 групи; 5 груп. 14. Овочева рослина, що належить до групи овочів та вживається лише у свіжому вигляді: помідор; морква; цибуля; салат. 15. Овочева рослина, яка містить найбільше вітаміну С: перець солодкий; капуста білоголова; кукурудза цукрова; шпинат городній. 16. До якої господарсько-біологічної групи овочевих рослин належить салат посівний листковий: плодові; зеленні; багаторічні; цибулинні. 17. Продуктовий орган капусти пекінської: листки; стеблеплід; соковита ягода; суцвіття. 18. Для покращення якості продуктового органу цвітної капусти під час його формування проводять: підгортання рослин; притінювання суцвіття; прорідження рослини; пасинкування. 19. Ріст овочевих рослин – це: якісні зміни в точках росту; процес дисиміляції; процес утворення та збільшення розміру клітин; нагромадження поживних речовин. 20. Рослина, що розмножується і статевим, і вегетативним способами: кріп; помідор; диня; морква. 21. Показник, що характеризує дружність проростання насіння: схожість; сила росту; енергія проростання; вологість насіння. 22. Овочева рослина, що розмножується лише вегетативно: щавель; хрін; спаржа; картопля. 23. Розподіл насіння на фракції за масою і розміром називається: барботування; калібрування; інкрустація; дражування; 24. На винос поживних речовин з ґрунту овочевими рослинами найбільше впливає: розвиток кореневої системи; коткування; застосування регуляторів росту; освітленість; 25. Овочева рослина, яку можна дорощувати: помідор; морква столова; ревінь; капуста цвітна; 26. Овочева рослина, для якої проводять пасинкування: помідор; шпинат; капуста пекінська; щавель. 27. Овочева рослина, урожай якої збирають у технічній стиглості: кавун столовий; огірок; диня; гарбуз мускатний. 28. Рослина, для якої застосовують багаторазове збирання врожаю: пастернак; часник; огірок; капуста білоголова пізньостигла. 29. Едафічний фактор, що впливає на ріст і розвиток овочевих культур: структура ґрунту; попелиця; забруднення атмосфери; бур’яни. 30. Вид збирання врожаю, що застосовують для моркви: вибіркове; суцільне; багаторазове; у біологічній стиглості. 31. Назва продуктового органу капусти кольрабі: стеблеплід; суцвіття; листки; черешки. 32. Збирають урожай у біологічній стиглості овочевої культури: огірок; баклажан; патисон; диня. 33. Споруди, в яких вирощують розсаду капусти білоголової ранньостиглої: плівкові теплиці без обігріву; плівкові теплиці з обігрівом; пізні парники; холодні гряди. 34. Овочева культура, що у наших умовах розмножується лише статевим способом: помідор; буряк столовий; хрін; ревінь. 35. Допустима мінімальна маса (кг) головки, за якої починають збирання капусти ранньостиглої згідно зі стандартом ДСТУ 6013:2008: 0,1 – 0,2; 0,3 – 0,5; 0,6 – 0,8; 0,9 – 1,8; 36. Одна з головних вимог до сортів капусти білоголової пізньостиглої для механізованого збирання: вегетаційний період 160-180 діб; придатність до безрозсадного вирощування; дружність достигання; стійкість проти хвороб. 37. Строк висаджування у відкритий ґрунт розсади капусти ранньостиглої в Лісостепу України: 5–15.03; 25.03-10.04; 15–25.04; 1–15.05. 38. Букетування капусти пізньостиглої за безрозсадного вирощування проводять у фазі: сходів; 1-го справжнього листка; 2– 3-го справжнього листка; 5-го справжнього листка. 39. Ботанічна ознака помідора за безрозсадної культури: коренева система стрижнева; коренева система мичкувата; має суцвіття волоть; листки ланцетоподібні. 40. Вид органічних добрив, який краще вносити під капусту білоголову ранньостиглу: пташиний послід; свіжий гній ВРХ; перегній; гноївка. 41. Оптимальний рівень рН ґрунту для капусти білоголової: |