 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Тлумачні тексти (Науково-допоміжний апарат книги)
До тлумачних текстів безпосередньо належать: передмова, вступна стаття, післямова, коментарі та примітки. Передмова — важлива складова передтекстового апарату книги, своєрідне "попередження" читача про те, що йому потрібно взяти до уваги, читаючи, вивчаючи чи переглядаючи книгу. Найчастіше у передмові повідомляють про: а) значення теми книги, б) особливостях змісту і форми твору або видання, в) джерела твору, г) принципах відбору матеріалу, д) принципах побудови твору і книги, є) невирішених і невисвітлених проблемах і темах (щоб читач не розраховував на те, чого в книзі немає, ж) відмінність від книг на таку ж або близькі теми. Не слід забувати, що передмова також виконує ще одне завдання - інформаційно-пропагандистське, тобто сприяє тому, щоб видання знайшло як можна більше читачів-покупців. Саме за передмовою, у більшості випадків, книгопродавці і бібліотекарі формують попереднє (а нерідко й остаточне) уявлення про книгу- Ця обставина неминуче породжує певне критичне ставлення до передмови свідомої частини споживачів книги. Вступна стаття - відносно самостійний історико-літературний чи історико-науковий твір, в якому розгорнуто характеризується творчість автора або конкретний твір як складова частина цієї творчості, щоб читач краще, глибше зрозумів зміст книги. Отже, мета вступної статті значно ширша, ніж передмови. Вона потрібна перш за все у виданнях творів класики, складних за змістом книгах, а також в тих, що тлумачаться по-різному. Післямова за метою близька до вступної статті і відрізняється від неї тим, що розташовується поза текстом книги щоб не впливати на сприйняття твору читачем до його ознайомлення з ним, або ж саме тлумачення творчості письменника і його твору неможливе без гарного знання його читачем, чи тому, що ці знання потрібно доповнити новими даними. Коментарі - складова частина апарату книги, певна система тлумачення змісту основного тексту творів. За призначенням та об'єктами коментування найбільш розповсюджені:
Низовий М.А. Вступ до книгознавства Тема 6. Апарагі^
Текстологічний коментар - подає відомості з історії створення та вивчення тексту твору (історико-текстологічний коментар); Редакиійно-видавничий коментар - сповіщає про першу та найважливіші публікації твору та розкриває прийоми і методи його підготовки до друку; Історико-літературний коментар - показує суть, ідейний зміст та художні особливості твору, його значення і місце в історико- літературному процесі; Реальний коментар - подає пояснення реалій, тобто різноманітних об'єктів матеріального і духовного життя суспільства, про які йде мова у творі (факти, події, історичні імена та ін.); Словниковий (лінгвістичний) коментар — пояснює слова і звороти мови, які можуть бути незрозумілими читачеві. Усі вищезгадані (та інші) коментарі, за умови їх невеликого обсягу, можуть бути об'єднані в єдиний, комплексний коментар. Примітки — один з елементів апарату книги, коротке пояснення конкретного місця основного тексту або доповнення до нього, яке не має широкого тлумачення змісту і форми тексту, що характерно для коментарів. Примітки необхідні в першу чергу для того, щоб текст твору не залишився незрозумілим читачеві або не був ним сприйнятий перекручено чи лише частково. Різниця між примітками і коментарями полягає, головним чином, в тому, що примітки - це коротка довідка до слова (до слів), а коментарі — це тлумачення тексту твору в цілому з тої чи іншої сторони (текстологічної, історико-літературної, редакційно-видавничої та ін.) або його фрагментів. Інколи примітки і коментарі йдуть поруч, тоді їх краще назвати: "Примітки і коментарі". За авторством коментарі і примітки можуть були авторськими (автора твору) та видавничими (тобто підготовлені видавництвом) (8). Бібліографічні тексти (Бібліографічний апарат книги) Бібліографічні тексти зв'язують зміст книги з літературними та документальними джерелами на ту ж чи близькі теми - сповіщають бібліографічні дані про них у вигляді певної кількості елементів бібліографічного запису. Головна їх мета — познайомити читача з джерелами цитат, запозичень, фактів і дати йому мож~ ливість віднайти використану у тіюрі чи рекомендовану в кни31 літературу в бібліотеці чи в системі книжкової торгівлі. До бібліографічних текстів відносяться бібліографічні і10си" лання та прикнижкові (пристатейні) списки і покажчики. Бібліографічний апарат виконує два основних завд^ння: 1. Довідкове - дає можливість читачу знайти джерела цита*> запозичень, використаних автором; 2. Інформаційне - знайомить читача з літературою за темою книги, рекомендує йому літератУРУ для поглибленого вивчення викладеної у книзі теми або проблеми, відсилає читача до праць, де поставлене в книзі питанні вис' вітлене більш повно і детально, популярно чи науково. Бібліографічне посилання - короткий бібліографічний опис (бібліографічний запис) джерела цитати чи запозичення, а гакож твору чи видання, які оцінюються, рекомендуються або кРити" куються в основному тексті. Длил Для бібліографічного посилання характерна стислість: иини> як правило, складається лише з обов'язкових елементів. Ді1* однотомної книги це автор, основний заголовок, порядковий н0 мер видання, місце і рік та номер чи номери сторінок, не яких надруковано цитоване або обговорюване місце. Прикнижковий бібліографічний список (покажчик) - Єіблі°' графічний список (покажчик), вмішений в книзі, що відображає використані, цитовані та (або) рекомендовані твори, видаг1"* іа інші документи. На відміну від внутрішньокнижкового бібліографічного списку (покажчика) записи такого списку (покажчика), всі або" Деяк1 так чи інакше пов'язані з основним текстом видання (знак(эм посилання, прізвищем автора та роком видання). Бажано, щоб заголовок прикнижкового бібліографічного' списку (покажчика) відображав загальну тему включених до нього творів, видань, документів, а підзаголовок їх характер (цитован1' рекомендовані, використані). В літературно-художніх книгах бібліографічний апарат є приналежністю головним чином тексту вступних статей та коментарів, де важко обійтись без бібліографічних посилань, бажании тут і список рекомендованої літератури про життя і творчіРть *»" тора. Обсяг списку залежить від читацької адреси книги: короткий - для масового читача, повний - для фахівців. Низовий М.А. Вступ до книгознавства _____ Д В наукових та виробничих книгах обов'язкові посилання НІ джерела цитат і, як правило, необхідний список літератури на тему твору, але не використаної, яка має багато зайвих для читача прань, а тієї, що складає активний фонд для вивчення теми. Рекомендаційні списки потрібні також і для науково-популярних та навчальних книг, без яких вони не можуть у повному обсязі виконати свою просвітницьку місію. Такі, в основному, різновиди допоміжних текстів книги, які називають апаратом книги. Не всі його елементи однозначно „впи ■ суються" в означені нами чотири групи за їх функціональним призначенням. Хоча б тому, що чимало з них виконують не одну, а декілька функцій. Наприклад, передмова, окрім свого прямого тлумачного призначення, може виконувати й орієнтуючі функції, якщо в ній розкрита, наприклад, структура видання, особливо багатотомного. Або тлумачні тексти можуть також виконувати ідентифікуючі та орієнтуючі функції, якщо в них, наприклад, розкрита історія вивчення та публікації основного тексту творів певного автора. Зрозуміло, що далеко не всі вище перелічені елементи апарату книги присутні в повному обсязі в кожній книжці. Різні книги з різними цільовим і читацьким призначенням мають різний набір обов'язкових і факультативних (тобто необов'язкових) компонентів допоміжного тексту, хоча для кожного виду книг встановлено необхідний мінімум обов'язкових елементів. Слід також зазначити, що у нашому книговиданні, в апараті книги ще багато чого до кінця не внормовано і не закріплено висококваліфікованими державними стандартами. Тому цілком зрозумілими є прагнення фахівців (особливо видавців) спростити апарат книги, відмовитися від усього зайвого, заідеологізованого, що перейшло до нас з радянських часів. Цілком поділяючи таке прагнення, однак, хотілося б застерегти від надмірно поспішної „революційності", щоб раптом не впасти в протилежну крайність. Важко, наприклад, погодитися з пропозицією не вказувати на книзі рік її видання або класифікаційні індекси УДК і ББК. А як же тоді відслідковувати поступ (чи регрес) держави у книговидавничій справі або дізнаватися про належність книги до тієї чи іншої галузі знань? Чи може нехай кожна бібліотека (і кожен зацікавлений споживач) самотужки відповідає на ці й подібні запитання? Тема 6. Апарат KHUIU Посилання на зарубіжний досвід у цій справі не є переконливим. Принаймні, тому, що увесь зарубіжний досвід навряд чи є іізірцем для наслідування. Крім того, навіть важко уявити, який шлях потрібно пройти (і чи варто це робити) нашому суспільству, щоб споживача книги, наприклад, перестав цікавити її рік видання. Немає сумніву, що потрібно уточнювати, спрощувати й покращувати апарат книги. Однак, за одним єдиним народним правилом: сім раз відмір, один раз відріж... 6.4 Розміщення в книзі компонентів її апарату В практиці книговидання існує три основних варіанти розміщення компонентів апарату в книзі: 1. Вони можуть передувати основному тексту (передтексто- вий апарат); 2. Знаходитися всередині тексту {внутрішньотекстовий апарат); 3. Іти слідом за текстом (затекстовий апарат). Слід мати на увазі, що в кожний із трьох варіантів розміщення компонентів апарату книги входить по декілька компонентів, тому видавцю доводиться вирішувати, в якій послідовності їх розташовувати і якими принципами при цьому керуватися. Головне: знайти найбільш раціональне розміщення всіх компонентів, тобто вирішити, які саме з них мають бути перед текстом, всередині нього та після тексту. У видавничій практиці склався відносно простий порядок розміщення компонентів передтекстового апарату: 1) передмова видавництва; 2) список скорочень та умовних позначень (якщо його немає можливості надрукувати на форзаці); 3) передмова редактора (редакції) ;4) вступна стаття; 5) передмова авторадо видання в перекладі; 6) передмова автора до останнього оригінального видання; 7) передмова автора до попередніх оригінальних видань у зворотному порядку (наприклад, передмова автора до 3-го видання, передмова авторадо 2-го видання, передмова автора до 1-го видання); 8) присвята (компонент не апарату, а особливий елемент основного тексту або додатковий до нього); 9) епіграф (компонент основного тексту). Низовий М.А. Вступ до книгознавства Тема 6. Апарат книги
Всередині основного тексту(частіше за все під рядком, тобто внизу полоси) розміщують примітки автора та переклади іншомовних текстів. Причому, примітки авторів минулих епох і пере клади іншомовних текстів - в обов'язковому порядку, бо перин складають невід'ємну частину їх тексту, а другі тому, що переклади є власне основним текстом. Позатекстовий апарат всієї книги розміщується за двома основними принципами: 1) чим сильніший зв'язок компонента > основним текстом, тим ближче до нього він має бути розташованим; 2) чим частіше читач змушений звертатися до певного компонента затекстового апарату, тим доцільніше розмістити його ближче до кінця книги, де його легше і технічно зручніше знайти (можна "прицільно" розкрити книгу). Отже, можна зробити заключний висновок, що обсяг і скл апарату книги, його розташування залежать, в кінцевому підсуі ку, від її цільового і читацького призначення та загальної арх' тектоніки книги. Примітки 1. Елементи та особливі види тексту: Додаткові тексти //Вісн. Кн. палати. - 2002. - №9. - С 13-15. 2. Тимошик М. Службова частина видання /М. Тимошик //Друкарство. - 2004. - №2. - С. 24-28. 3. Апарат видання. Вихідні відомості видання. //Вісн. Кн. палати - 2003. - №1 - С 15-20; - № 2. - С. 19-21; №3.- С.15-19. 4. Тимошик М. Міжнародні „паспортні дані" українських видань /М. Тимошик //Друкарство. - 2004. - №3. - С 39-42. 126
5. Шевченко В. Видавнича марка (логотип) як фірмовий знак видавця /В. Шевченко //Друкарство. - 2004. — №3. - С 43-45. 6. Штриховий код //Вісн. Кн. палати. — 2001. — №6. — С. 15-16. 7. Довідково-пошуковий апарат видання. //Вісн. Кн. палати. — 2003. - №5. - СІ 1-13; №8.- С.9-11; №10.-С.13-16; - 2004. - №3. - С 9-12; №4. - С 20-22. 8. Довідково-пояснювальний апарат видання. //Вісн. Кн. палати 9. Бібліографічний апарат видання: Загальні відомості //Вісн. Запитання та завдання для самоконтролю ]. Дайте загальну характеристику допоміжних текстів книги за їх основним функціональним призначенням 2 Які елементи допоміжного тексту складають ідентифікаційні тексти ? 3. Охарактеризуйте сутність і значення орієнтуючих текстів 4. Охарактеризуйте функціональне призначення тлумачних текстів 5. Розкрийте різновиди коментарів за їх призначенням та об'єктами коментування 6. Охарактеризуйте бібліографічний апарат книги 7. Які існують основні варіанти розміщення компонентів апарату книги Низовий М.А. Вступ до книгознавства Додатки
53. Франчук Є.І. Українська книга і книжкова культура в на 54. Швецова-Водка Г. М. Про співвідношення документознан-чого і книгознавчого підходів у підготовці фахівців бібліотечної справи /Г.М. Швецова-Водка //Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: матеріали міжнарод. конф. до 70-річчя ХДАК. Ч. 2. - X., 1999. - С 114-118. 55. Швецова-Водка Г.Н. Некоторые дискуссионные вопросы типологической классификации документов /Г.Н. Швецова-Водка //Книга: Исслед. и материалы - 2002. - Сб. 80. - С. 186-202. 56. Шевченко Є. Перспективи розвитку видавничої справи н Україні /Є. Шевченко //Економіка України - 2005. - № 8. - С. 42-49. і Лопаток № 1 |
В основі такої компоновки покладено два основних принци пи: 1) охоплення матеріалу книги: чим більше охоплення, тим ближче до початку (титульної сторінки) місце елемента апарату (тому, наприклад, передмова видавництва передує вступній статті, а передмова автора до перекладу — його передмову до оригіналі, ного видання); 2) міра зв'язку компонента з основним текстом чим цей зв'язок сильніший, тим ближче до основного тексту вар то його розміщати. І, навпаки, чим зв'язок слабкіший, тим далі від основного тексту (і ближче до титульної сторінки) потрібно знайти йому місце (тому, наприклад, передмова редактора випе реджає передмову автора).