ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Ідентифікаційні тексти (Розпізнавальний апарат книги)

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 Следующая

Ідентифікація (лат. identificare - ототожнювати) розуміється як розпізнання (впізнання) того чи іншого об'єкта, предмета, процесу або явища за певною сукупністю їх ознак. В ринкових умовах вона в повній мірі стосується всієї видавничої продукції і кожної книжки окремо, тобто тієї інформації, що вміщується в її допоміжних ідентифікаційних текстах.

Згідно з рекомендаціями Центру розвитку видавничої справи, створеного при Інституті „Відкрите суспільство" у Будапешті, така ідентифікація має сприяти:

• ідентифікації інтелектуальної власності на книгу;

• ідентифікації видавництв (особливо у юридично-правовій сфері);

• розробці статистичних даних чи реєстрів;

• допомозі в логістиці і маркетингу книги як товару;

■ допомозі у фіскальних потребах (обліку митних чи податкових органів).

У світлі перелічених завдань проблема полягає у визначенні необхідного мінімуму ознак книги, яких буде достатньо для вирішення вище означених завдань, і відмові від тих, які раніше виконували ідеологічно-антуражні функції. Перелік необхідних ознак визначається існуючими Державними стандартами (ДСТУ) в галузі редакційно-видавничої діяльності.

Ідентифікаційні тексти налічують найбільшу кількість елементів апарату книги, які в сукупності називаються вихідними відомостями. Вихідні відомості - це сукупність даних, які характеризують видання та призначені для його оформлення, бібліографічного опрацювання, статистичного обліку, інформування споживачів і полегшення читацького пошуку в бібліотеках та книгарнях.

Основним призначанням вихідних відомостей є повідомлеи ня (інформування) споживачів і посередників (книготорговців, бібліотекарів, бібліографів тощо) про видання. Зокрема, про те, хто автор і яка назва книги, до якого жанру чи виду вона відноситься, кому адресована, хто видавець, де, в якому місці вона видрукувана і в якому році вийшла, хто брав участь у її створенні, підготовці та випуску, до якого розділу та підрозділу класифікаційних систем (УДК, ББК) вона відноситься, який міжнародний стандартний номер книги (ISBN) чи серіального видання (ISSN) їй присвоєний, її кількісні та виробничі характеристики, в якій друкарні вона друкувалася (з вказівкою адреси), які фахівці її готували до друку тощо.

Обов'язкові елементи вихідних відомостей дають читачеві основну інформацію про книгу і дозволяють йому виокремити (віднайти) її серед маси інших видань. Неповнота обов'язкових елементів вихідних відомостей, навпаки, ускладнює пошук необхідної книги, а повна їх відсутність, взагалі, призводить до втрати інформації про книгу для споживача і для історії книговидання в цілому.

Склад, перелік і розміщення вихідних відомостей мав би регламентувати ДСТУ „Інформація та документація. Видання: Вихідні відомості", який планувалося ввести у дію з 2003 року, однак його запровадження з невідомих причин затримується до цього часу. Тому поки що потрібно орієнтуватися на стандарт -ГОСТ 7.4 - 86 «СИБИД. Издания. Выходные сведения», який є чинним в Україні як міждержавний стандарт.

Вся сукупність ідентифікаційних елементів книги - вихідних відомостей розташовуються:

• на одиноаркушевому (тобто двосторінковому) титулі - на титульній сторінці та на її звороті;

• на двоаркушевому (тобто чотирьохсторінковому) титулі основна частина ідентифікаційних елементів розміщується на титульній сторінці та на її звороті, решта (з повтором деяких) — на авантитулі (видавництво, видавнича марка (логотип), гасло чи присвята та ін.) та в інших місцях (на прикінцевому титулі, обкладинці, палітурці, чи суперобкладинці тощо).

Основні відомості про книгу повторюються на найпомітні-шихїї місцях - обкладинці чи суперобкладинці, палітурці, корінці обкладинки чи палітурки.

Низовий МЛ. Вступ до книгознавства

Тема 6. Апарат книги

На титульній сторінці книги вміщуються такі основні вихід 11 відомості:

• надзаголовкові дані (відомостіпро найменування організаці від імені якої видається книга, або відомості про серію та підсв рію);

• відомості про автора чи авторів (у називному відмінку зім' автора на першому місці);

• назва книги (основна та інша у тому вигляді, як вона еста новлена автором чи видавцем);

• підзаголовкові дані (цільове і читацьке призначення, тема тика, рід літератури, жанртвору, відомості про учасників ство рення і підготовки видання та /«.);

• видавнича марка (зоровий образ друкованої продукції, один основних елементів образу видавництва, що відображає його спе цифікута особливості);

• вихідні дані (місце видання, видавництво, рік видання).
На звороті титульної сторінки:

• класифікаційні індекси УДК і ББК (Класифікаційні індек си Універсальної десяткової класифікації (УДК) та Бібліотечно бібліографічної класифікації (ББК) вказують, до якої галузі чи підга лузі знання відноситься книга);

• авторський знак (Умовне позначення у вигляді першої (вели кої) букви прізвища автора чи назви книги і відповідного початко вому складу прізвища чи назви (за „Авторськими таблицями Л. Б. Хавкіної) двозначного числа у цифровій формі. Авторський зна разом з класифікаційними індексами складає шифр зберігання кни ги. Розміщуються вони у верхньому лівому кутку окремими рядка ми у вказаній вище послідовності);

• макет анотованої каталожної картки (Введений за пропози цією бібліотек, щоб скоротити шлях (час) надходження книги д споживача. Розмішується, як правило, над Міжнародним стандар тним номером книги);

• анотація (Стисло характеризує зміст книги, її цільове і чи тацьке призначення, особливості форми, стилю іт. д. Розмішуєть у складі макета каталожної картки, на останній сторінці книги_: на другій або четвертій сторінці обкладинки чи на передньому клапані суперобкладинки або на її четвертій сторінці);

• міжнародний стандартний номер книги (ISBN) (Розміщується в нижньому лівому кутку. Повторюється у нижній час-

тині четвертої сторінки обкладинки чи палітурки у поєднанні іі штриховим кодом);

• знак охорони авторського права (копірайт) (Складається $
латинської букви С в колі - ©. У риданнях, що охороняються ав
торським правом, наводиться у правому нижньому кутку. Спові
щає про виключні права на дане видання конкретної особи чи органі
зації, а також дату настання таких прав, яка вказується поруч з
цим знаком);

На останній сторінці розміщуються: Надвипускні (передвипускні) да^ні^:

• Ім'я, по-батькові та прізвиїДе автора (авторів) чи упорядника;

• повна назва видання;

• вид видання за цільовим призначенням (наукове, навчальне, довідкове);

• Ініціали та прізвища учасників редакційно-видавничого процесу (редактора, художнього, технічного редактора, художника, оператора комп 'ютерного складання, коректора);

Випускні дані

• номер свідоцтва на видавничу діяльність;

• дата підписання видання дс> ДРУКУ;

• формат паперу та частка аріО™³;

• гарнітура шрифту;

• спосіб друку;

• обсяг видання в друкованих, обліково-видавничих та інших

аркушах,

• наклад (тираж);

• номер замовлення;

• назва та адреса друкарні,

• назва та адреса видавництві

• штриховий код (Ідентифікаційний номер (код) Міжнародної асоціації товарної нумерації EAN, призначений для кодування цифрової інформації та побудови штрихкодових позначок EAN (комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків міжними,розміритарозташуванйяякихвстановленіпевними правилами) для маркування одиниць дбліку та їх автоматичної іден -тифікації. Наявність штрихових кодів дозволяє повністю автоматизувати і прискорити процес проходження видавничої продукції через усі ланки її реалізації в Україні, експорту та імпорті).

И J

Низовий МЛ. Вступ до книгознавства

Тема 6. Апарат книги

Як бачимо, більшість елементів ідентифікаційних текстів унормовані, тобто відповідними державними стандартами визначено їх функціональне призначення і місце на певних сторінках ти- j тульних аркушів. Однак, є й такі, місцерозташування яких чітко не зафіксоване. Наприклад, вищенаведений „штриховий код" може розташовуватися на останній сторінці картонної боковин и обкладинки, палітурки, суперобкладинки внизу в лівому чи правому кутку. Більш того, при необхідності видавець може додати до обов'язкових вихідних відомостей будь-які інші відомості, що характеризують книгу.

Це необхідно враховувати при пошуку та використанні ідентифікаційних текстів книги [3-6]

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 Следующая