 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Психолого-педагогічні проблеми проведення заліків і екзаменів
Екзамени й заліки є основною формою перевірки та оцінки знань студентів. Вони посідають чимале місце у навчальному процесі вищої школи, і для їх проведення відводяться певні періоди часу — так звані екзаменаційні сесії, які за наявними навчальними планами є завершальним етапом майже кожного навчального семестру. Підготовка, проведення й участь в екзаменах і заліках — дуже відповідальний і складний період навчальної діяльності і для студентів, і для викладачів ВНЗ. Сесійний контроль – відповідальна пора для студентів. Доводиться тривалий час готуватися до складання заліків та екзаменів, відчувати велике напруження. У більшості студентів у період сесії спостерігається негативні зрушення в здоров’ї, стомлюваність, різко падає життєвий тонус. При найбільш сумлінному проведенні їх важко забезпечити цілком точну й об'єктивну оцінку знань студентів, не завжди вдавалось уникнути випадковостей У процесі підготовки студентів до екзаменів та заліків і їх проведення у вищих навчальних закладах трапляється чимало недоречностей, педагогічних помилок[1]. По-перше, надія на залік як важливий чинник підсумкової перевірки якості знань, умінь та навичок студентів не завжди виправдовує себе. Коли студенти протягом семестру не включені в активну навчальну роботу, немає системи організації самостійної навчальної роботи, її оцінювання, вони підходять до залікової сесії з надто бідним багажем знань. За три-чотири дні перед екзаменом чи заліком, студенти заучують значний обсяг знань, на заліку "видають" їх, після чого залишається надто мало знань, а тим більше умінь і навичок. По-друге, під час сесії студенти витрачають надто багато фізичних і психічних зусиль. Велика нервова напруга, стресові ситуації, які зумовлюються недостатньою педагогічною культурою окремих викладачів, та ін. призводять до невиправданих витрат енергії. Період навчання у ВНЗ не сприяє збереженню здоров’я. По-третє, традиційно під час заліків та екзаменів надмірним тягарем для студентів є "система шпаргалок". На їх підготовку витрачається багато часу. Безпосередня процедура їх використання під час екзаменів, реакція викладачів на це явище — усе це принизливо і недостойно. Користі — ніякої, а шкоди багато: даремна витрата часу і сил на підготовку, створення на екзамені стресових ситуацій, породження конфліктів між студентами і викладачами, виникнення передумов для необ´єктивності оцінки знань, умінь та навичок студента та виявів соціальної несправедливості в оцінюванні. На заліках та екзаменах викладач має уважно вислуховувати відповіді студентів, стимулюючи їх до активного мислення словами ("добре", "правильно мислите") та стверджувальними і підбадьорливими жестами. Але дуже часто відповідь студента викладач перериває зауваженнями, додатковими запитаннями, виразами здивування, що є протипоказаним. Студент, готуючись до відповіді, у своїй пам’яті певним чином побудував виклад матеріалу. Коли викладач перериває студента, вдаючись до діалогу, це викликає у більшості студентів занепокоєння, нервовість, від чого відповідь стає плутаною, логічно непослідовною . У процесі заліку та екзамену викладач має виявляти доброзичливість, тактовність, толерантність, увагу, співпереживання. Варто подякувати студентові за гарну відповідь. Якщо були недоліки у відповіді, виявлені певні прогалини, то ні в якому разі не варто вдаватися до критики особистості студента, не принижувати його гідність. Передусім треба аналізувати помилки, виявлені у процесі заліку. Більшість викладачів приймають заліки по білетах, які містять два-три питання. На підготовку до відповідей звичайно відводиться 30—40 хвилин. За цей час дуже важливо ретельно обдумати і написати план побудови відповідей на всі питання. Нерідко студент, не розрахувавши час, детально пише відповідь на перше питання і не встигає обдумати, з’ясувати зміст двох інших. В результаті відповідь на перше питання виявляється надмірно детальною і глибокою, а на інші – короткою і поверхневою. Кожний студент повинен уміти будувати свої відповіді по суті, висловлювати їх упевнено, чітко, логічно і послідовно. Сесійний контроль – це не просто перевірка, констатація знань чи незнань. Студенти мають знати факти, першоджерела, різні погляди на певні проблеми, але при цьому в них має бути і своє власне ставлення до висловленого, а у відповідях – не лише висновки, а й доведення, критика неправильних суджень, свої приклади і спостереження. Цей вид контролю передбачає виявлення і тих змін, які відбулися в свідомості студентів під впливом вивчення тієї чи тієї дисципліни. Але, як відомо, не завжди вдається зробити це під час сесійного контролю, а також правильно відобразити в балах ступінь реалізації дидактичних цілей вивчення певної дисципліни[2]. За такого контролю можуть трапитися і випадковості. Іноді, наприклад, буває, що більш високу оцінку одержує той студент, який, не відзначаючись особливою старанністю, але володіючи чіткою пам’яттю і добре поставленим мовленням, «візьме предмет штурмом» протягом кількох днів і ночей. Необхідно враховувати і ставлення студентів до навчальних обов’язків, їхні зусилля, спрямовані на вивчення предмета. Особливий психологічний стан студентів під час сесії має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, в них різко підвищується сприйнятливість до навчального матеріалу, з іншого, - багатьох із них охоплює хвилювання. Стресова ситуація знижує можливість виявити істинні знання і здібності студента. Усе більш очевидним стає факт, що за допомогою залікових та екзаменаційних сесій примусити студентів регулярно працювати над собою майже неможливо.
|
