 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Діагностика навчальних досягнень студентів. Сутність та функції контролю знань, умінь студентів. Педагогічні вимоги до контролю в процесі навчання.
Діагностика визначається як система точного визначення результатів дидактичного процесу і включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, прогнозування, вияв динаміки, тенденцій навчального процесу. У поняття "діагностика" вкладається більш широкий і глибокий сенс, ніж у поняття "контроль" і "перевірка знань, умінь, навичок". Остання, наприклад, тільки констатує результати, не пояснюючи їх походження. Тоді як діагностика розглядає результати із врахуванням способів їх досягнення, виявленням тенденції і динаміки навчального процесу.
Контроль— це встановлення зворотного зв'язку, тобто отримання викладачем інформації про результати навчальної діяльності студентів і прийняття рішення про характер наступної діяльності в залежності від цієї інформації. Контроль показує педагогові, наскільки його власна робота була плідною, чи вдало він використав можливості педагогічного процесу. Під час контролю отримує інформацію про свою навчальну діяльність і сам студент. Контроль допомагає йому зрозуміти, яких успіхів він досяг, і побачити недоліки. Постійний контроль дисциплінує, привчає до певного ритму, розвиває вольові якості. Контроль знань, навичок виконує ряд функцій: контрольна; дидактична; виховуюча; діагностична; організаційна; методична; освітня; коригуюча; функція перевірки знань; вимірювання знань та оцінювання; диференціююча; стимулююча; розвиваюча; прогностична; керуюча; соціалізуюча; констатуюча. Педагогічні вимоги до контролю успішності студентів: ü ясність і конкретність мети контролю; ü об'єктивність (створення таких умов, за яких студенти можуть максимально повно виявити свої знання); ü систематичність; ü всебічність контролю - забезпечення перевірки теоретичних знань, інтелектуальних і практичних умінь і навичок; ü різноманітність видів, форм організації і методів контролю; ü врахування специфіки навчальної дисципліни; ü врахування індивідуальних особливостей студентів; ü доброзичливість, забезпечення позитивної емоційної атмосфери в ході контролю; ü зрозумілість критеріїв оцінки, поєднання оцінки з самооцінкою; ü аргументованість оцінки, її високий авторитет, неприпустимість упередженого ставлення до студентів; ü єдність вимог з боку науково-педагогічних працівників. Виокремлюють такі основні види контролю у вищій школі:
Контроль здійснюється у різних організаційних формах: індивідуальній, груповій, фронтальній. При контролі використовують різні методи. Методи контролю— це способи, за допомогою яких визначається результативність навчально-пізнавальної діяльності студентів і педагогічної роботи викладачів. У педагогічній практиці використовують методиусного, письмового, практичного, комп'ютерного контролю і самоконтролю. Поєднання різних методів контролю називають комбінованим контролем. Звичайно
Під час усного опитування контролюються не тільки знання, але й тренується усне мовлення, розвиваються навички спілкування. Письмові роботи дозволяють документально встановити рівень знання матеріалу. Курсові, дипломні і магістерські роботи сприяють формуванню творчої особистості фахівця. Колоквіуммає на меті закріплення, поглиблення знань, контрольне повторення певної теми. Він передбачає бесіду викладача зі студентами. З метою більшої систематизації і кращого закріплення матеріалу питання рекомендують ставити в логічній послідовності. Залік — метод підсумкового контролю, який проводиться усно, письмово, за допомогою комп'ютерних програм в індивідуальній, груповій формі або фронтально. Під час заліку перевіряються результати засвоєння студентами певного навчального курсу, виконання практичних, лабораторних, курсових робіт (проектів), завдань навчальної або виробничої практики. Диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів. Іспити складаються, як правило, за білетами, затвердженими кафедрою. Деякі викладачі практикують іспити за білетами у вигляді вільної бесіди, запитання ж білету є стрижнем бесіди, оцінка оголошується як її підсумок. Іноді проводять іспити без білетів, іспити з "відкритим підручником". Останні розраховані на перевірку уміння швидко знайти необхідну інформацію, користуватися навчальними посібниками, додатковою літературою. Курсові роботи (проекти) студенти захищають публічно перед комісіями, затвердженими на кафедрах. Сучасних світова тенденція удосконалення навчального процесу – це Тести,система завдань стандартизованої процедури проведення і наперед спроектованої технології обробки і аналізу результатів, за якими судять про рівень знань, умінь, навичок студентів. Основною вимогою до розробки тестових завдань має бути дотримання принципу функціональної і змістової валідності. Валідність відбиває відповідність змісту тесту меті тестування. Вимоги: Під точністю формулювання тесту розуміють, що під час його виконання студент добре розуміє, що саме він має зробити, в якому обсязі, аби отриманий результат відповідав задачам тесту. Надійність тесту, це питання про те, в якій мірі його повторення призведе до тих самих результатів. Надійність покращується зі збільшенням часу його використання. Прогностична цінність полягає у вимозі того, щоб результати аналізу тестів знайшли свій подальший вияв у діяльності, за параметрами якої проводиться наступне тестування. Характерні ознаки тестового контролю: об'єктивність, дистанційне спілкування з екзаменатором, що знімає стрес і допомагає зібратися з думками, зосередитися; наявність єдиного підходу — усі виконують однаковий обсяг завдань, екзаменатор позбавлений можливості ставити додаткові запитання, впливати на студента "симпатією" чи "антипатією". До переваг належить також висока ефективність, адже тестуванням одночасно можна охопити великі групи студентів, та й результати обробляються швидше і легше. При всіх перевагах тестування як метод контролю має й негативні характеристики: важко перевірити глибину розуміння питання, логіку мислення; існує вірогідність випадковості, особливо при використанні закритих форм тестових завдань. Крім того тестові завдання не дозволяють перевірити творче застосування засвоєних знань у новій ситуації.
|
