ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Рушійні сили та закономірності процесу навчання. Мотивація навчальної діяльності студентів.

Мета навчання, спрямована на досягнення моделі фахівця, визначає завдання навчального процесу і процесу учіння кожного студента, які по суті є конкретизацією мети в процесі поступу до її досягнення.

Діалектичні суперечності у внутрішній структурі відіграють роль рушійних сил навчального процесу. У навчальному процесі вищої школи діє велика кількість таких різноманітних за характером і сферою дії суперечностей: суперечності об'єктивні і суб'єктивні, зовнішні і внутрішні, істотні та неістотні. Об'єктивний характер мають ті суперечності, які наявні у самому предметі, фактах і явищах пізнання. До суб’єктивних належать суперечності між науковим знанням і життєвим уявленням; між наявним рівнем знань і вимогами вищого рівня; між наявними знаннями і здатністю застосовувати їх на практиці або за нових умов.

Внутрішні суперечності, існують між спонукальними причинами мети діяльності студентів і невідповідними їм реальними цілями навчання; у системі операціонального блоку навчально-пізнавальної діяльності (умінь і навичок) студентів — між складним навчальним завданням і наявним запасом способів їх вирішення.

Зовнішні суперечності існують між викладанням і учінням, тобто між діями викладача (постановка навчальних та практичних завдань, в тому числі висунення проблемних питань, вимога самостійного виконання їх, контроль навчальної діяльності тощо) і можливостями студента (недостатня сформованість способів і прийомів навчальної діяльності, умінь і навичок тощо); між вимогами майбутньої практичної діяльності фахівця і ступенем її моделювання на заняттях у вищому навчальному закладі і т.д.

Традиційно якість успішності в навчальній діяльності пов'язується перш за все з рівнем інтелектуального розвитку особистості. Саме такий підхід покладений і в основу конкурсного відбору абітурієнтів.

Серед мотивів навчальної діяльності студентів визначають такі:

Мотиваційне поле навчальної діяльності студентів створює інтеграція обох груп мотивів, однак дослідження доводять, що по-справжньому позитивно впливають на процес учіння студентів внутрішні мотиви.

За ступенем впливу різних внутрішніх і зовнішніх мотивів психологи виокремлюють чотири групи студентів:

- студенти з вираженою професійною і предметною мотивацією;

- з вираженою професійною, але слабкою предметною мотивацією;

- тільки з предметною мотивацією;

- з відсутністю і предметної, і професійної мотивації.

Фахівці виокремлюють три види спрямованості навчальної діяльності студентів:

- вузькоспрямовану, що характеризується недостатньою спрямованістю мотивації навчання, прагненням отримати позитивну оцінку, вивчивши основну літературу, маючи хороші конспекти тощо;

- навчально-професійну спрямованість, якій притаманне розуміння значущості навчання для розв'язання завдань професійної підготовки;

- професійно-творчу спрямованість, якій характерні глибоке розуміння студентами цілей навчання у вищому навчальному закладі; висока самостійність у пошуку й засвоєнні навчального матеріалу, посилення ролі професійних мотивів самоосвіти й самовиховання, активна участь у науково-пошуковій роботі тощо.

Усвідомлення визначальної ролі мотивації для навчальної діяльності призвело до формування принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу. Багато спеціалістів висловлюють думку про необхідність цілеспрямованого формування у студентів мотивації навчально-професійної діяльності, що має професійно-творчу спрямованість. Разом з тим підкреслюється, що управління процесом розвитку мотивів навчання тісно пов'язане з формуванням навчальних дій та операцій.