 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Обґрунтування та методика виконання завдання
В умовах ринкових відносин важливе значення має подальше вдосконалення планування, яке давало б можливість більш достовірно і з малими затратами часу провести розрахунки потреби матеріально-грошових витрат та оплати праці на одиницю продукції. Застосування в сільському господарстві різних форм господарювання та форм власності і ринкових відносин створили необхідну основу для застосування більш дієвого господарського механізму з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Практика підтвердила, що вимогам достовірності, оперативності та доступності в плануванні у найбільшій мірі відповідає нормативний метод планування, обліку і контролю. Це метод, при якому виробнича діяльність підприємства або його підрозділу планується на основі взаємопов’язаних норм і нормативів, розроблених в залежності від природних, технічних, технологічних і організаційно-економічних умов господарства (колективного, державного чи приватного), де вони будуть використовуватись. В рослинництві доцільно застосовувати комплексні нормативи. Комплексні нормативи – це сукупність в натурі та вартісному виразі норм і нормативів для розрахунку затрат праці і матеріально-грошових витрат на одиницю роботи, 1 га посіву, 1 ц продукції, годину послуг. Їх розробка і застосування відрізняються від методики розрахунків укрупнених нормативів по технологічних картах своєю будовою, обґрунтованістю, ступенем укрупнення та межами використання у виробничому процесі. Якщо укрупнені нормативи по статтях витрат охоплюють всі технологічні стадії (підготовка ґрунту і посів, догляд за посівами, збирання врожаю), що звужує їх використання складанням поточних і оперативних планів, то комплексні нормативи по видах робіт дозволяють не тільки розробляти всі види планів, але й використовувати їх як важливий засіб, спрямований на зниження витрат. Вони беруть участь в усьому виробничому процесі, включаючи облік, контроль, взаєморозрахунки і взаємовідносини, підведення підсумків і розподіл винагороди за кінцеві результати, тобто охоплюють весь механізм внутрігосподарського розрахунку. Саме в них найбільш вірно обґрунтовується рівень урожайності, технологія виробництва, матеріально-грошові витрати. Переваги таких нормативів в порівнянні з технологічними картами полягають у тому, що вони дозволяють одночасно вирішити декілька завдань: - обґрунтувати нормативний рівень урожайності сільськогосподарських культур, на основі якого встановлюються обґрунтовані ліміти витрат (розрахункові ціни) на 1 ц продукції, одиницю робіт, послуг; - обґрунтувати планово-облікові ціни для розрахунку матеріальних витрат на виробництво продукції з послідуючим їх використанням для обліку і контролю за допомогою нормативно-чекової системи, підведенням підсумків роботи підрозділів в умовах госпрозрахункового підряду, орендних і ринкових відносин (планово-облікові і розрахункові ціни є серцевиною економічних взаємовідносин між сільськогосподарським підприємством і його підрозділами, а також між самими підрозділами); - забезпечити єдність і співставність планування, обліку, контролю, взаєморозрахунків і підведення підсумків роботи госпрозрахункових підрозділів; - використати нормативи на всіх рівнях планування (для розробки перспективних, поточних та оперативних планів господарства в цілому, його госпрозрахункових підрозділів, включаючи орендні, окремих груп працівників, тимчасових формувань). Розчленування нормативів по видах робіт, технологічних стадіях, в цілому за рік, дозволяє здійснити щоденний і щомісячний контроль за витратами засобів, більш об’єктивно і правильно вести взаєморозрахунки зі всіма підрозділами, які беруть участь на умовах кооперації, в виробництві продукції по підрозділу, правильно здійснювати стимулювання колективу в цілому і кожного його працівника за кінцеві результати (при визначенні госпрозрахункового доходу підрозділу), а також накласти матеріальні стягнення на колектив та окремого працівника за перевитрату коштів. В такому варіанті вони стають практично універсальними і відповідають всім вимогам госпрозрахункового механізму, включаючи орендні відносини та приватизацію основних засобів виробництва через паювання або створення акціонерних товариств. На практиці вони піддаються коригуванню при зміні окремих процесів технології, техніки, умов оплати праці, цін на матеріальні засоби та продукцію, заміни одних видів добрив, отрутохімікатів, гербіцидів іншими, зміни цін на продукцію, яка використовується в процесі виробництва. Комплексними нормативами витрат називають документ, в якому визначена технологія виробництва продукції, необхідні технічні засоби, робоча сила і розмір матеріально-грошових витрат. Сукупність натуральних і вартісних нормативів, включених в кожний робочий процес технології, дають можливість визначити собівартість одиниці роботи, продукції, послуг. Їх складають в кожному господарстві у відповідності з його конкретними умовами, системи машин, прийнятої технології і організації виробництва. Вони поділяються на оперативні (за видами робіт і періодами технології виробництва) та річні (в розрахунку на один гектар, центнер продукції). Використовуються комплексні нормативи для складання всіх видів оперативних і річних планів. Крім того, можуть розраховуватись і перспективні нормативи витрат для складання перспективних планів як у цілому для господарства, так і для його підрозділів, груп і окремих працівників. З метою спрощення планування нормативи розраховуються на 100 або 10 га посівів, що дозволяє розпочати розрахунки нормативів до того часу, поки ще не уточнені площі посіву. При розрахунках нормативів проводять таку підготовчу роботу: - аналізують технологічні, економічні і організаційні умови виробництва за попередні 3-5 років; - вдосконалюють і розробляють нові технології, форми організації праці, розраховують потребу в матеріально-технічних засобах; - розраховують планово-облікові ціни; - уточнюють паспортизацію полів, норми виробітку, умови оплати праці, обсяги робіт, які будуть виконувати обслуговуючі організації, кооперативи, залучені та наймані працівники. Після підготовчої роботи: - обґрунтовують нормативну урожайність сільськогосподарських культур, по яких будуть розраховувати нормативи; - уточнюють норми висіву насіння, внесення органічних і мінеральних добрив, пестицидів і гербіцидів, їх оцінку в планово-облікових цінах; - розраховують собівартість одиниці робіт допоміжних виробництв, комплексні ціни на пально-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування і поточний ремонт на еталонний гектар (по збиральній техніці – на гектар зібраної площі) і ін.; - розраховують комплексні нормативи по кожній культурі за видами робіт, періодах технології виробництва, в цілому по культурі (річні) в розрахунку на 1 ц продукції (розрахункова ціна). По кожній культурі в хронологічному порядку складають перелік робіт, передбачений прийнятою технологією вирощування сільськогосподарських культур. В загальному переліку робіт виділяються чотири періоди роботи: - незавершене виробництво; - підготовка ґрунту і посів; - догляд за посівами; - збирання врожаю. По кожному виду робіт та періоду технології виробництва розраховують загальну суму витрат на заплановані роботи по всіх статтях в розрахунку на 100 або 10 гектарів посіву. Обсяг робіт планують у фізичних одиницях і в еталонних гектарах. Для перерахунку фізичного обсягу робіт в еталонні гектари множать кількість нормо-змін трактора на коефіцієнт переведення в еталонні трактори. Наприклад: трактор Т-150 за семигодинну робочу зміну виробляє 11,55 умовних гектари. На 100 гектарах культивації при нормі виробітку 42 га він виробить 2,4 нормо-зміни, або 27,72 еталонних гектарів (11,55 ет. га х 2,4 нормо-зміни). Дані про коефіцієнт переводу нормо-змін в еталонні гектари беруть із завдання 9 (додаток 3 гр. „Норма виробітку за семигодинну робочу зміну, ет. га”). На кожний вид роботи в бланках нормативів вказується марка трактора, автомобіля, сільгоспмашини та інвентарю, а також кількість обслуговуючого персоналу (механізаторів і інших працівників), виходячи із діючих в господарстві норм закріплення робітників на обслуговуванні окремих агрегатів. На основі фізичного обсягу робіт і норм виробітку визначають кількість людино-днів (людино-годин) трактористів і інших працівників на кожній роботі. Для цього фізичний обсяг робіт ділять на норму виробітку і множать на кількість працівників, які обслуговують агрегат (трактористів і інших працівників). За довідником тарифікації механізованих і кінно-ручних робіт визначають, до якого розряду відноситься той чи інший вид роботи. (В аудиторному завданні розряди робіт вказуються в агротехплані (табл. 3); в домашньому – в Типових нормах на механізовані і кінно-ручні роботи). Користуючись тарифними ставками (табл. 2), визначають оплату по тарифу за одну нормозміну. При цьому тарифні ставки для трактористів-машиністів беруть по другій групі господарств по тому розряду, до якого відноситься дана робота. Для інших працівників приймаються тарифні ставки для розрахунку на ручних роботах (табл. 2). Помноживши розцінку по тарифу за норму виробітку на кількість нормо-змін трактористів і інших працівників (кожних окремо), отримують загальну суму оплати по тарифу механізаторів і інших працівників. За видами робіт на суму оплати по тарифу нараховують додаткову оплату за якість і строки робіт на тих роботах, які передбачені Положенням про оплату праці приватного сільськогосподарського підприємства, кооперативу, товариства, фермерського господарства. Крім цього нараховують: - надбавки за класність трактористам-машиністам та майстрам рослинництва і зрошування 1-го класу ‑ 20%; 2-го класу – 10% від суми тарифного фонду (для зручності розрахунків на заняттях беруть в середньому 10% надбавки за класність механізаторам і 5% ‑ майстрам рослинництва і зрошення); - підвищену оплату на збиранні урожаю цукрових буряків – 60% тарифного фонду механізаторам і 15% - працівникам ручної праці; - надбавки за стаж роботи механізаторам в розмірі 8-16% в залежності від стажу роботи в господарстві (при виконанні завдання взяти 10%) від суми тарифного фонду, надбавки за класність, підвищеної оплати на збиранні, додаткової оплати за якість і строки робіт, доплати за шкідливі умови праці та доплати за продукцію; - доплату за інтенсивність праці в розмірі 12%, за роботу в важких і шкідливих умовах ‑ 12% і особливо важких і шкідливих умовах – 24% (культивація з внесенням гербіцидів, обприскування посівів і протруювання насіння, підживлення аміачною водою і інші); - відпускні – 8,3%, єдиний внесок на соціальне страхування – 37,19%. Ці відрахування нараховуються на весь заробіток. - крім того працівникам, зайнятим на вирощуванні цукрових буряків за кожний зданий на завод центнер в заліковій масі виплачується доплата в розмірі 50 коп., із яких 50грн./га виплачується працівникам ручної праці за формування густоти рослин 90-100 тис. шт. на гектар. Решта суми доплати видається в кінці року і розподіляється між механізаторами і працівниками ручної праці пропорційно отриманій оплаті по тарифу. Так як надбавки за стаж роботи виплачуються в кінці року, то в нормативи ці нарахування включають після доплати за продукцію в графі „Всього оплати”. При складанні комплексних нормативів по зернових і кормових культурах доплата за продукцію нараховується в розмірі 50% від суми тарифного фонду оплати. Підвищену оплату для механізаторів на збиранні всіх культур (крім плодів, овочів та кормових буряків) нараховують в розмірі 60% від суми оплати по тарифу в перші 10 днів збирання і 30% - в решту днів обмеженого періоду. По інших культурах зберігається описаний вище порядок нарахування надбавок і додаткової оплати на роботах із шкідливими умовами праці, нарахування на оплату, а також доплати по кормових буряках, аналогічні що по цукрових буряках на їх збиранні. Витрати пально-мастильних матеріалів в розрахунку на одиницю роботи беруть із типових норм виробітку на механізовані роботи, на весь обсяг робіт – отримують шляхом множення обсягу робіт на норму витрат основного палива на одиницю роботи. Вартісну оцінку витрат на пально-мастильні матеріали отримують множенням комплексної ціни 1 ц на весь їх обсяг (завдання 11). Вартість мінеральних та органічних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів розраховують шляхом добутку норми їх витрат на 1 га на ціну одиниці (завдання 7 та 8) та на площу, що обробляється або удобрюється. При цьому враховують витрати на завезення добрив у господарство. Витрати на добрива та хімікати включають в той вид роботи, де вони безпосередньо вносяться або використовуються. Наприклад: „посів з внесенням мінеральних добрив”, „протруювання насіння”, „обприскування посівів проти бурякового довгоносика”, „культивація з внесенням гербіцидів”, „міжрядний обробіток з внесенням аміачної води” і т. ін. При цьому вказують, які отрутохімікати, гербіциди, добрива і в яких дозах вносяться при виконанні того чи іншого виду робіт. Це дає змогу чітко виконувати технологію виробництва, при відсутності того чи іншого виду добрив замінити його рівноцінним, або ж оперативно приймати заходи щодо коригування технологічних процесів. Затрати на послуги автотранспорту, живої тяглової сили, електроенергію визначають шляхом множення кількості послуг (коне-днів, т/км, кВт /год.) на собівартість їх одиниці (в завданні вони дані в табл. 1). Вартість насіння та посадкового матеріалу планують на основі норми висіву (посадки) на один гектар і площі посіву. Помноживши потребу в насінні на собівартість 1 ц насіння (1000 шт. розсади) визначають загальну суму витрат на насіння або посадковий матеріал. Насіння власного виробництва оцінюють за собівартістю, а придбане – за цінами його придбання з врахуванням витрат на завезення в господарство. Ці дані беруть із завдання 5. Витрати на амортизацію та поточний ремонт отримують шляхом множення кількості еталонних гектарів по кожному виду робіт на норматив їх відрахувань на амортизацію в розрахунку на один еталонний (або фізичний по збиральній техніці) гектар (нормативи відрахувань беруть із завдання 12). Витрати на амортизацію і поточний ремонт збиральної техніки включають безпосередньо в ті види робіт, які вона виконує на збиранні сільськогосподарських культур. Наприклад, витрати на амортизацію і поточний ремонт по бурякозбиральних комбайнах включають в роботу „копання цукрових буряків”, а по гичкозбиральній техніці (БМ-6) – в роботу „збирання гички”. В „Інші прямі витрати” враховують витрати за послуги сільськогосподарської авіації, інших підприємств і організацій, вартість малоцінного інвентарю та страхування продукції. Після додавання витрат по культурі до них додаються загальновиробничі витрати, які складають в господарствах 14-15% і розподіляються на суму всіх витрат без врахування та вартості насіння, посадкового матеріалу. Нормативи витрат на 1 га посіву і 1 ц продукції отримують шляхом ділення загальної суми витрат по культурі на кількість гектарів і планову кількість продукції. По тих культурах, де є побічна продукція, від загальної суми витрат мінусують витрати з тих видів робіт, які пов’язані із збиранням та заготівлею побічної продукції. Поділивши отриману суму на кількість основної продукції в заліковій масі отримують нормативи витрат на 1 ц продукції. Другу ж суму, зв’язану із витратами на побічну продукцію, ділять на валовий збір побічної продукції і отримують нормативи витрат на 1 ц побічної продукції. Нормативи визначаються також по кожній статті витрат. Завдання виконується в бланку нормативів, що наведені в додатку 1. В домашньому завданні для складання нормативів по заданій викладачем культурі студенти використовують такі літературні джерела: 1. Типові норми продуктивності і витрат палива на сівбі, садінні та догляді за посівами. – К. : НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 544 с. 2. Типові норми продуктивності на кінно-ручних роботах у рослинництві. - К. : НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 735 с. 3. Типові норми продуктивності машин і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур. – К.: НДІ «Укрпромпродуктивність», 2005. – 544 с. 4. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Основний і передпосівний обробіток ґрунту. (Випуск 10). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 144 с. 5. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Сівба зернових, зернобобових, технічних культур та догляд за посівами. (Випуск 11). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 96 с. 6. Методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрати палива на нову сільськогосподарську техніку. Збирання кормових, зернових та технічних культур. (Випуск 12). – К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2008. – 80с. 7. Коефіцієнти переведення тракторів у фізичному обчисленні в трактори в умовному обчисленні і норми виробітку за семигодинну робочу зміну (завдання 9, додаток 3). 8. Денні тарифні ставки для працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві (табл. 2). 9. Бланки комплексних нормативів витрат. 10. Вихідні дані по урожайності, кількості внесених добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, нормах висіву насіння і їх вартості, комплексній ціні пального і мастильних матеріалів, відрахування на амортизацію і поточний ремонт необхідно використати із попередніх завдань свого варіанту. Показники, яких не вистачає, беруться з таблиці 1 (вартість коне-дня, кВт -год., т/км, середня відстань перевезення вантажів). В домашньому завданні розрахунок нормативів витрат розпочинають з незавершеного виробництва.
Таблиця 1 Вихідні дані для складання комплексних нормативів витрат на вирощуванні цукрових буряків та інших культур
Таблиця 2 Мінімальні гарантовані розміри денних та погодинних тарифних ставок окремих категорій працівників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень
1. Годинні тарифні ставки робітників розраховані, виходячи з мінімального гарантованого розміру тарифної ставки робітника І-го розряду, середньомісячної норми тривалості робочого часу 166,33 години в 2011 році при 40-годинному робочому тижні та коефіцієнтів співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників І розряду. 2. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки робітника І розряду на ручних роботах в рослинництві: 1024 : 166,33 × 1,00 = 6,16 грн. (згідно Галузевої угоди). 3. Денна тарифна ставка визначається множенням годинної тарифної ставки на 7 (6,16 х 7 = 43,12). 4. Годинні та денні тарифні ставки 2-6 розрядів розраховуються з урахуванням коефіцієнтів міжрозрядних співвідношень. Примітка: в 2012 році та подальших роках тарифні ставки потрібно змінювати виходячи з встановленого мінімального гарантованого розміру тарифної ставки робітника І-го розряду згідно з щорічним додатком до Галузевої угоди.
Таблиця 3 Агротехплан із складання нормативів затрат на вирощування цукрових буряків
Продовження таблиці 3
Продовження таблиці 3
Додаток 1 НОРМАТИВИ ПРЯМИХ ВИТРАТ на вирощування __________________________________________ по видах робіт на 100 га площі і 1 ц основної і побічної продукції
продовження додатку1 Урожайність, ц/га ____________________________________ Основної продукції __________________________________ Побічної продукції___________________________________
©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов. |
