 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Методика виконання завдання
1. Дані про посівні площі сільськогосподарських культур з таблиці 1 завдання 4 переносять в таблицю 1 (гр. 1) завдання 5. 2. В гр. 2 таблиці 1 з додатку 1 заносять дані про норми висіву насіння на 1 га. 3. Перемноживши площу на норму висіву (гр. 1 × гр. 2), одержують загальну потребу в насінні на плановий рік (гр. 3). 4. В графу 7 заносять кількість насіння, яке господарство одержить від обміну. Для цього загальну потребу в насінні (графа 3) перемножують на процент обміну насіння (додаток 1) і ділять на 100. 5. Вартість насіння, одержаного від обміну (графа 8), визначають множенням ціни 1 ц закупленого насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну (графа 7). Кількість власного насіння, яке підлягає обміну на вищі репродукції, оцінюють по закупівельній ціні, приплюсовуючи суми грошової доплати за якість насіння. Одержують ціну покупки, до якої плюсують витрати по обміну. 6. В графу 10 вносять кількість закупленого насіння, яка береться з додатку 1. 7. Вартість даного насіння одержують шляхом множення ціни 1 ц купленого насіння (додаток 1) на його кількість (графа 10). 8. Різниця між загальною потребою у насінні і насінням закупленим та одержаним від обміну покривається за рахунок власного насіння (гр. 4 = гр. 3 – гр. 7 – гр. 10). 9. Вартість власного насіння (графа 6) одержують множенням собівартості 1 ц насіння (додаток 1) на його кількість (графа 4). 10. Вартість доставки закупленого насіння і насіння, одержаного від обміну, визначається множенням загальної кількості насіння, доставленого в господарство, в тоннах на відстань перевезення (25 км) і на собівартість 1 тонно-кілометра (2,50 грн.). При цьому слід відзначити, що на насіння, яке одержане від обміну, витрати на перевезення необхідно подвоїти, так як один раз автотранспорт використовується на перевезення власного насіння на обмін, а вдруге – на перевезення насіння від обміну в своє господарство (розрахунок показати в графі 13). 11. В графах 15 і 16 підраховують загальну вартість всього насіння і середню вартість 1 ц насіння. 12. В графі 17 розраховують страховий і перехідний фонд на наступний рік. Він буде рівний потребі насіння на поточний рік плюс кількість насіння страхового фонду. 13. Страховий фонд встановлюється в розмірі 15% від загальної потреби в насіннєвому матеріалі ярих зернових культур і засипається насінням ячменю, вівса і гороху. Таблиця 1 Потреба і вартість насіння
Додаток 1 Норми висіву, ціни і потреба господарства в обміні і закупівлі насіння
ЗАВДАННЯ 6. БАЛАНС ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
Мета завдання Розробити план використання продукції рослинництва за варіантом свого господарства. Обґрунтування завдання При плануванні балансу продукції рослинництва враховується її надходження і використання в календарному році. В частину надходження (табл. 1) показують наявність продукції на початок року (залишок продукції минулого року), надходження її з урожаю планового року, закупівлю, обмін та інші надходження. У витратну частину включається продукція, яка буде використана в плановому році: продаж заготівельним організаціям, споживчій кооперації, через систему громадського харчування, насіннєвий фонд, продаж працівникам підприємства, оплата за оренду землі, використання на корм худобі тощо. Залишок на кінець року одержують як різницю між надходженням і витратами. Використання продукції на годівлю худобі розраховується у відповідності з потребою в кормах на плановий рік, необхідного страхового запасу кормів. При цьому на годівлю худобі до одержання урожаю в плановому році (гр. 12 табл. 1) використовуються, головним чином, перехідні залишки кормів, а з одержаного урожаю на годівлю використовується до 50% концентрованих, 100% зелених кормів, 37% грубих і соковитих кормів (гр. 13 табл. 1) від залишку на кінець року (гр. 21 табл. 1). Страховий фонд концентрованих кормів визначається в розмірі місячної потреби, грубих кормів – в розмірі 15-20% від потреби кормів у стійловий період. Розрахунки виконуються в таблиці 1. |
