ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика і порядок виконання завдання

1. Використовуючи дані таблиці 1, проводять планування прибавки урожайності сільськогосподарських культур від намічених заходів за формулою:

де

П_у – підвищення урожайності в перерахунку на всю площу, ц/га;

Ф – підвищення урожайності від запланованих заходів, ц/га;

К – відсоток площі посіву, на який розповсюджується даний захід.

Урожайність культур, де не передбачається ніяких додаткових заходів, планується на рівні досягнутої за останні п’ять років (табл. 2 гр. 2) плюс 3% середньорічного темпу приросту (гр.7). Для цього використовують формулу:

де

Р_т – підвищення урожайності за рахунок темпів приросту;

У_с – середня урожайність за попередні п’ять років, ц/га;

Т_n – річний темп приросту урожаю, %.

2. Підсумовують одержані прибавки урожаю від кожного заходу з фактичною середньою за 5 років і отримують планову урожайність.

3. Всі розрахунки проводять в таблиці 2.

Таблиця 1

Основні заходи з підвищення урожайності сільськогосподарських культур

у плановому році

Таблиця 2

Планові показники урожайності сільськогосподарських культур

Продовження таблиці 2

ІІ. Планування урожайності озимої пшениці і цукрових буряків за допомогою методу лінійного програмування

Все більш широкого розповсюдження при плануванні урожайності набувають методи лінійного програмування.

Головне завдання при плануванні урожайності сільськогосподарських культур полягає в тому, щоб наперед визначити можливий приріст (прибавку) врожаю за той чи інший проміжок часу. Практично знаючи приріст (прибавку) врожаю, можна завжди визначити і так звану проектну урожайність окремо по кожній сільськогосподарській культурі.

З методичної точки зору більш правильним є планування урожайності сільськогосподарських культур по кожній сівозміні, виходячи із фактично досягнутого рівня за попередній період ротації (6-7 років) і середньорічного приросту за той же термін. Все це дає можливість прийняти до уваги сумісний вплив чисельних агрокліматичних і організаційно-економічних факторів і на цій основі провести планування урожайності науково обґрунтованим способом.

При визначенні вихідного рівня середньої урожайності тривалість часу може бути дещо іншою. Це залежить і від стійкості показників урожайності за окремі роки. Адже чим менше спостерігається коливань в динаміці, тим менше число років необхідно брати для визначення середньої вихідної урожайності.

Виходячи із цього, кожному студентові за вказаним викладачем варіантом (див. додатки 1 і 2) на прикладі свого господарства потрібно:

1) Визначити за шестирічний період середньорічний приріст урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

2) Вирівняти динамічні ряди урожайності цих культур за даний період, використовуючи при цьому математичне рівняння прямої:

у = а + в × t, де

у – розрахунковий рівень урожайності сільськогосподарської культури, ц/га;

а – вихідний рівень урожайності сільськогосподарської культури, ц/га;

в – приріст урожаю, ц/га;

t – порядковий номер року.

3) Для визначення величин параметрів „а” і „в” слід розв’язати нормальне рівняння способом найменших квадратів, які в даному випадку приймуть такий вигляд:

∑у = nа + в∑t

∑ut = а∑t + в∑t², де

у – величина рівня фактичного ряду динаміки урожайності сільськогосподарської культури;

n – кількість рівнів фактичного ряду динаміки урожайності сільськогосподарської культури;

t – часові дати (роки);

∑ – сигма (сума).

При цьому слід мати на увазі, що параметр „а” показує урожайність культури в останній рік попереднього періоду ротації сівозміни, а параметр „в” виражає фактичну прибавку урожайності цієї культури.

Таким чином, виконуючи ці рівняння по даних фактичного ряду динаміки урожайності кожної окремої сільськогосподарської культури, необхідно визначити параметри прямої і по ній розрахувати рівні вирівняних динамічних рядів урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

4) Розрахунки по визначенню вирівняних рівнів урожайності і її запланованого рівня на перспективу виконують в таблиці 1.

Після виконання розрахунків необхідно зробити письмовий висновок про вирахувані розміри параметрів і запланованої урожайності озимої пшениці і цукрових буряків.

5) Скласти графіки зміни урожайності озимої пшениці і цукрових буряків за минулі роки і на запланований період.

Таблиця 1

Розрахунки для визначення планової урожайності озимої пшениці

і цукрових буряків в сільськогосподарському підприємстві на 20__-20__ роки

Роки	Порядковий номер року	Фактична урожайність, ц/га	Добуток фактичної урожайності на порядковий номер року	Квадрат порядкового номера року	Розрахунковий рівень урожайності	Відхилення розрахункового рівня урожайності від фактичного (+, -)
n	t	у	уn	t2	у = а+вt	( - у)
Озима пшениця
Разом ∑t =	∑у =	∑уt =	∑t2 =	∑ =
20__(план) х	х	х	х		Х
20__(план) х	х	х	х		Х
Цукрові буряки
Разом ∑t =	∑у =	∑уt =	∑t2 =	∑ =
20__(план) х	х	х	х		Х
20__(план) х	х	х	х		Х

ІІІ. Планування урожайності озимої пшениці і цукрових буряків з врахуванням якісної оцінки землі і кількості внесених добрив

В даний період великого значення набувають методичні підходи планування врожайності тих чи інших сільськогосподарських культур з врахуванням якісної оцінки землі, розміру внесених мінеральних і органічних добрив і впливу інших факторів.

Суть методичного підходу або планування урожайності сільськогосподарських культур з врахуванням впливу вищеназваних факторів полягає в тому, що, наприклад, ріст виробництва зерна із року в рік збільшується майже пропорційно підвищенню якості землі і збільшенню розміру внесених органічних і мінеральних добрив.

Досвід показав, що цей метод планування урожайності сільськогосподарських культур заслуговує уваги. Разом з тим, при його використанні слід враховувати і те, що методика якісної оцінки землі недосконала і не враховує всієї різноманітності інших факторів, які впливають на формування врожаю. Тому поряд з якісною оцінкою землі необхідно при плануванні урожайності враховувати і інші фактори.

На заняттях кожному студенту зі вказаних викладачем даних господарства (додаток 3) або на прикладі свого господарства необхідно:

Визначити планову урожайність озимої пшениці і цукрових буряків за формулою:

У_n = (Б × Х₁) + (У_д × Х₂) + (Н × Х₃)^[1], де

У_n – планова урожайність сільськогосподарської культури, ц/га;

Б – якісна оцінка землі (в балах);

Х₁ – ціна 1 балу землі;

У_д – кількість внесених мінеральних добрив на гектар посіву запланованої культури (в стандартних туках);

Н – кількість внесених органічних добрив на гектар посіву запланованої культури (в тоннах).

Оцінку кожного фактору, в свою чергу, необхідно встановити за такими нормативними даними. При визначенні оцінки одного балу землі (Х₁), наприклад, в господарствах Уманського району за 100 балів прийнята рілля, яка забезпечує вихід озимої пшениці з гектара землі без внесення добрив в розмірі 28,2 центнера. Звідси оцінка одного балу землі, зайнятої під озиму пшеницю, рівняється 0,282 ц (28,2 ц : 100 балів), а цукрових буряків 1,69 ц (169 ц : 100 балів).

Середня прибавка урожайності сільськогосподарських культур при внесенні центнера мінеральних добрив в стандартних туках (Х₂) при найкращому (оптимальному) співвідношенні азоту, фосфору і калію прийнята в господарствах Центрального Лісостепу України для озимої пшениці 0,9-1,5 ц/га і цукрових буряків 7,0-9,3 ц/га.

Середня прибавка урожайності сільськогосподарських культур при внесенні тонни органічних добрив (гною – Х₃) в більшості господарств Лісостепу України прийнята: озимої пшениці – 1 центнер, цукрових буряків – 2,2 центнера.

Додаток 1

Урожайність озимої пшениці в господарствах Уманського району

за шість років, ц/га

Додаток 2

Урожайність цукрових буряків в господарствах Уманського району

за шість років, ц/га

Додаток 3

Бальна оцінка землі і запланований розмір внесення добрив

в господарствах Уманського району

ЗАВДАННЯ 4. ПЛАНУВАННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ І ВАЛОВИХ ЗБОРІВ

Мета завдання

Розрахувати:

1. Посівні площі і валові збори сільськогосподарських культур в початково оприбуткованій масі і масі після доробки.

2. Вартість валової продукції в порівнянних цінах (продукцію в масі після доробки).

3. Площу в обробітку.

4. Підсумок посівних площ, валових зборів і вартість валової продукції по групах культур і в цілому по господарству.

5. Середню урожайність по групах культур.

6. Валовий збір побічної продукції в натуральному і вартісному (грошовому) виразі.

Кожний студент працює над завданням за індивідуальним варіантом.

Обґрунтування завдання

Перехід сільського господарства на промислову основу і ринкові відносини вимагають підпорядкування структури посівних площ в сільськогосподарських підприємствах основному напряму їх виробничої діяльності, не порушуючи при цьому науково обґрунтованого чергування культур в сівозміні. Структура посівних площ повинна відповідати вимогам: обов’язкове виконання договірних зобов’язань з продажу продукції споживачам, задоволення внутрішніх потреб господарства в продукції рослинництва (насіннєвий і фуражний фонд, громадське харчування, натуроплата, орендна плата і ін.), а також забезпечити вихід з кожного гектара максимуму продукції при мінімальних витратах. Раціональна структура посівних площ повинна в значній мірі впливати на підвищення урожайності сільськогосподарських культур, загальну продуктивність ріллі, на зміцнення економіки господарства.

Залежно від виробничих типів господарств по зонах України (Лісостеп, Степ і Полісся) розроблені найбільш раціональні структури посівних площ. Виходячи з цих пропозицій для Лісостепової зони і напрямку спеціалізації господарства (завдання 2), а також використовуючи інший вихідний матеріал, виконують дане завдання.

Вихідні дані

1. Відсоток відходів при доробці зерна:

2. Пари чисті і сидеральні не плануються. Міжряддя садів не засіваються.

3. Вихід побічної продукції з гектара визначається за співвідношенням урожайності основної і побічної продукції, що виражається такими коефіцієнтами:

Наприклад, урожайність озимої пшениці 50 ц/га, соломи і полови також 50 ц/га. Їх співвідношення 1 : 1.

Методика виконання завдання

1. Для визначення площі посіву і валових зборів сільськогосподарських культур необхідно:

а) знайти від площі ріллі (завдання 1 табл. 1 площа на 1 січня планового року) за процентним співвідношенням площу кожної культури. Наприклад, площа озимої пшениці складає 15%, загальна площа ріллі 3050 га. Площа під озиму пшеницю складатиме:

б) помноживши одержану площу на заплановану урожайність (дані по урожайності беруться з попереднього завдання), одержують валовий збір продукції у фізичній (бункерній) масі. Розрахунки виконуються в таблиці 1.

Для заповнення графи 06 таблиці 1 „Збір продукції після доробки” необхідно з валового збору основної продукції у бункерній масі зняти відходи, використовуючи при цьому формулу:

, де

К_і – кількість відходів;

В_п – валовий збір в бункерній масі;

П_і – відсоток відходів.

Масу після доробки визначають як різницю між валовим збором в бункерній масі і кількістю відходів.

2. Перемноживши масу урожаю після доробки на порівнянну ціну (дані приведені в додатку 1), одержують вартість валової продукції у порівнянних цінах.

3. Для обчислення площі в обробітку необхідно до площі ріллі додати площу міжрядь саду, яка використовується під посів с.-г. культур. А для обчислення всієї посівної площі необхідно від площі в обробітку відрахувати площу чистих і сидеральних парів.

4. Підсумок посівних площ, валових зборів і вартість валової продукції підраховують по однорідних культурах і записують у відповідності з вимогами таблиці 1.

5. Шляхом ділення валового збору по групах культур (табл. 1) на їх посівну площу визначають середню урожайність озимих і ярих зернових культур.

6. Валовий збір побічної продукції у вартісному виразі розраховується шляхом множення площі відповідних культур на урожайність побічної продукції і на порівнянну ціну.

7. При розрахунках п. 11 таблиці 1 „Виробництво всього” беруть до уваги, що вихід готового силосу із зеленої маси складає 85%, сінажу – 37%, трав’яного борошна – 20%.

Таблиця 1

Посівні площі, урожайність, валові збори та вартість валової продукції

Додаток 1

Порівнянні ціни 2005 року

Додаток 2

Структура посівних площ в господарствах

України, в % до землі в обробітку

ЗАВДАННЯ 5. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ І ВАРТОСТІ НАСІННЯ

Мета завдання

Визначити потребу в насінні і розрахувати його вартість на плановий і наступний роки.

Обґрунтування завдання

Одним з основних факторів підвищення урожайності сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво високоврожайних сортів, посів якісно підготовленим насінням.

Добре налагоджене насінництво, постійне сортооновлення і сортозаміна, впровадження сортової агротехніки вирощування сільськогосподарських культур – один з найбільш дійових факторів підвищення ефективності виробництва продукції.

Завдання кожного господарства полягає в тому, щоб забезпечити заплановані посіви високоякісним насінням власного виробництва, закупленим та одержаним від обміну.

Для розрахунку потреби в насінні необхідно визначити науково обґрунтовану норму висіву і перемножити на розмір посівної площі. Потреба в насінні покривається за рахунок власного насіння, яке є в наявності в господарстві на початок планового року, закупленого та одержаного від обміну.

Купівля насіння планується на насіннєві ділянки, при впровадженні і розмноженні елітного насіння високоврожайних сортів, насіння культур, яке не вирощується в даному господарстві (цукрових, кормових буряків, овочів, кукурудзи першого покоління тощо).

Вартість насіння власного виробництва оцінюється за собівартістю, вказаною в річному звіті господарства за попередній рік.

Вартість насіння, одержаного від обміну, визначається шляхом множення ціни 1 ц закупленого насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну, з включенням витрат на їх доставку в господарство.

Примітка: витрати на доставку насіння від обміну необхідно брати в дві сторони, тобто на обмін везуть власне насіння, а в зворотну сторону насіння, яке поміняли.

Витрати ж на доставку закупленого насіння розраховуються тільки на перевезення в одну сторону.

Шляхом додавання загальної кількості власного, закупленого і одержаного від обміну насіння і його вартості та діленням загальної вартості всього насіння на його кількість визначають середню ціну 1 ц.

Вихідні дані

1. Дані про посівні площі на плановий рік беруть з попереднього завдання 4.

2. Посівні площі на наступний рік прийняті такі, як і в плановому році.

3. Норми висіву насіння на 1 га, собівартість 1 ц власного насіння, ціна 1 ц закупленого насіння, потреба господарства в обміні і купівлі насіння наведені в додатку 1.