 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Методика виконання завдання
Кількість гною, який може поступити в плановому році від громадського тваринництва визначається виходячи із кількості використаних кормів і підстилки. Кількість кормів одержують підсумовуючи дані граф 12 і 13 (завдання 6 табл. 1) „Баланс продукції рослинництва” по відповідних рядках. Перемноживши кількість кормів по видах і підстилку на відповідні коефіцієнти виходу гною з 1т корму або підстилки (додаток 1) і підсумувавши результати, одержимо загальний вихід органічних добрив. Оцінюючи весь гній за ціною 25,00 грн. за 1т одержимо його вартість. Для заповнення робочої таблиці 3 „Використання добрив і пестицидів” рядок 010 в зв’язку з відсутністю в річному звіті даних про залишок гною, мінеральних добрив і засобів захисту рослин (завдання 7) на кінець року, умовно приймається, що наявність на 1 січня планового року (графа 2) і залишок їх на кінець року (рядок 340) рівні 20% розрахованої кількості. Плани надходження гною (рядок 020) і внесення під урожай планового року (рядок 030) в цьому випадку приймаються рівними кількості гною, розрахованому по кількості використаних кормів і підстилки. Цю кількість гною під сільськогосподарські культури в залежності від спеціалізації господарства розподіляють таким чином: під цукрові буряки – 40-50%; під кукурудзу на зерно – 20%; під овочі (капуста, помідори, столові коренеплоди) – 5-10%; під озимі – 20-30%. Визначивши загальну кількість гною, що буде внесена під конкретну культуру, розраховуємо норму на 1 га. Площу, на якій планується вирощування культур, слід взяти із таблиці 1 завдання 4 графа 1. Наприклад: план накопичення гною від громадського тваринництва в плановому році рівний 30000 т. під цукрові буряки планується 50% від цієї кількості, що складатиме 15000 т (30000 х 50 : 100). Планова площа посіву цукрових буряків – 500 га. Звідси норма внесення гною на 1 га складатиме 30 т (15000 т : 500 га). Після цього визначаємо потребу в мінеральних добривах. В даному завданні для спрощення розрахунків потребу в добривах визначаємо по аміачній селітрі, простому гранульованому суперфосфату і калійній солі. Якщо під якусь культуру внесення гною не планується, то потребу в мінеральних добривах розраховують за формулою: І. В тому випадку, якщо під ту чи іншу культуру планується внесення добрив і гною, то формула для розрахунків прийме такий вигляд: ІІ. Значення прийнятих в формулах букв вказані вище при обґрунтуванні завдання. Приклад розрахунку потреби в мінеральних добривах. Площа посіву ячменю складає 200 га. Запланований урожай – 40 ц/га. Внесення органічних добрив під дану культуру не планується. Розраховуємо можливе винесення з урожаєм даної культури азоту, фосфору і калію (В), використовуючи при цьому дані додатку 2: В (N) = 2,5 х 40 = 100 кг/га В (Р2О5) = 1,1 х 40 = 44 кг/га В (К2О) = 2,2 х 40 = 88 кг/га Для визначення вмісту в ґрунті рухомих форм азоту, фосфору і калію використаємо дані про середню забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних речовин із додатку 5 (студенти використовують дані кожний за своїм варіантом). Перемноживши ці показники (в мг на 100 г ґрунту) на 30 (постійний коефіцієнт для перерахунку в кг/га), одержимо загальний вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті (варіант 1): П (N) = 8 х 30 = 240 кг/га П (Р2О5) = 7 х 30 = 210 кг/га П (К2О) = 10 х 30 = 300 кг/га Коефіцієнти використання із ґрунту рухомих форм поживних речовин рослинами ячменю складають (додаток 3): К (N) = 40%; К (Р2О5) = 20%; К (К2О) = 40%. Коефіцієнти використання поживних речовин із мінеральних добрив (додаток 3): К добр. (N) = 60%; К добр. (Р2О5) = 25%; К добр. (К2О) = 70%. Вміст діючої речовини (д. р.) в добривах (С): в аміачній селітрі – 34%; в суперфосфаті гранульованому простому – 19,5%; в калійній солі – 40%. За необхідних даних, розраховуємо норми внесення мінеральних добрив на 1 га:
(калію в ґрунті є достатня кількість, тому вносити його з добривами немає потреби). Перемноживши норму внесення кожного добрива на всю площу посіву ячменю, визначаємо його необхідну кількість для удобрення цієї культури (кількість аміачної селітри, суперфосфату гранульованого простого, калійної солі): 0,20ц х 200га = 40 ц (аміачна селітра) 0,41ц х 200га = 82 ц (суперфосфат гранульований простий), калій є в надлишку. Якщо для одержання запланованого урожаю якої-небудь культури крім мінеральних добрив застосовуються і органічні (гній), то слід провести додаткові розрахунки: - визначаємо норму внесення гною на 1 га (див. вище); - розраховуємо кількість поживних речовин (Го), які вносяться в ґрунт при даній нормі органічного добрива (в кг/га ). При цьому слід виходити із того, що в 1 т напівперепрілого гною в середньому міститься: N – 5 кг; Р2О5 – 2,5 кг; К2О – 6 кг. - коефіцієнт (Ко) використання рослинами азоту, фосфору і калію із гною рівняються (додаток 3): (N) = 30%; (Р2О5) = 40%; (К2О) = 60%. Всі інші дані розраховують по схемі, приведеній вище для ячменю. Норми внесення мінеральних добрив в даному випадку розраховуємо за формулою ІІ. Одержані дані заносяться в таблицю 1. Потім визначаємо необхідну кількість кожного виду мінеральних добрив на всю площу посіву конкретної культури і в цілому по господарству. розрахунки проводяться в таблиці 2. Для визначення вартості мінеральних добрив необхідно потребу в кожному виді добрив перемножити на його ціну, збільшену на 25%. Таблиця 1 Винесення поживних речовин рослинами при плановій урожайності в сільськогосподарському підприємстві
Таблиця 2 Забезпеченість поживними речовинами рослин на заплановану урожайність і розрахунок потреби внесення добрив на всю площу
Примітка: в завданні при підсумуванні по всіх культурах одержуємо кількість аміачної селітри, гранульованого суперфосфату і калійної солі в центнерах, гною в тоннах у фізичній масі. Для перерахунку в умовні туки мінеральних добрив необхідно одержану фізичну масу перемножити на коефіцієнт перерахунку в умовні туки : аміачної селітри – 1,7, суперфосфату – 1,04, калійної солі – 0,96. Одержані дані в таблиці 2 по кількості добрив у фізичній масі множать на ціну 1ц добрив у фізичній масі з врахуванням націнки. На основі проведених розрахунків заповнюється таблиця 3. Таблиця 3 Використання добрив і пестицидів
Додаток 1 Надходження гною від громадського тваринництва
Додаток 2 Винесення поживних речовин с.-г. культурами на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг д. р.
Додаток 3 Використання поживних речовин с.-г. культурами, %
Додаток 4 Ціни на деякі види мінеральних добрив і вміст в них поживних речовин
Примітка: за умовні одиниці (туки) прийняті добрива, які містять азоту – 20,5%, фосфору –18,7%, калію – 41,6%.
Додаток 5 Середня забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних речовин
ЗАВДАННЯ 9. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ТРАКТОРАХ, КОМБАЙНАХ І СІЛЬГОСПМАШИНАХ Мета завдання Визначити потреби господарства в тракторах, комбайнах і сільськогосподарських машинах. Обґрунтування завдання Переведення сільського господарства на індустріальну основу вимагає забезпечення не тільки кількісного набору машин, а й цілого їх комплексу, здатного виконувати роботу за даною технологією з найменшими витратами. Тому перед машинобудівниками стоїть завдання розробити і поставити сільському господарству нову високопродуктивну техніку, яка зможе виконувати весь комплекс робіт з вирощування сільськогосподарських культур за різних форм господарювання (кооперативів, фермерських, селянських господарств, товариств тощо). Кількісний склад машинно-тракторного парку залежить від технології виробництва. На кожному етапі розвитку сільського господарства оптимальний розмір машинно-тракторного парку повинен відповідати: 1. Рівню технологій виробництва та продуктивності землі і худоби; 2. Науково-технічному прогресу в машинобудуванні; 3. Рівню підготовки механізаторських кадрів. Визначити потребу в тракторах, комбайнах та сільськогосподарських машинах в кожному господарстві можна різними способами: 1. Графічним (базується на використанні технологічних карт і побудові графіків завантаження машинно-тракторного парку протягом року); 2. Проектно-розрахунковим (базується на визначенні кількості машинно-тракторного парку з обсягу робіт в найбільш напружений період); 3. По заздалегідь розрахованих нормативах тракторних робіт в розрахунку на 1 га сільськогосподарських культур, в ум. ет. га; 4. По нормативах потреби техніки на 10000 га ріллі або площі посіву. У завданні для розрахунку потреби в тракторах, комбайнах та сільськогосподарських машинах застосовуються два останні способи. Вихідні дані 1. Площі посіву сільськогосподарських культур беруться з таблиці 1 завдання 4. 2. Нормативи обсягу тракторних робіт на 1 га посіву сільськогосподарських культур в умовних еталонних гектарах (додаток 1). 3. Структура тракторного парку по ефективній потужності (додаток 2). 4. Нормативи потреби в тракторах, комбайнах в розрахунку на 10000 га ріллі або площі посіву культури (додаток 4). |
