 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| СУЧАСНА ПОЛЬСЬКА КОМПАРАТИВІСТИКА
Оксана Веретюк Сучасну польську компаративістику обмежую логічними рамками початку 80-х років та 2001 роком. Почіг ситуації, яку в 1980 р. схарактеризувала одна із найактивніїї популяризаторів компаративістичних ідей в Польщі Г. Янаи Іванічкова. Давши загальний огляд польської компаративіс кінця 70-х pp., вчена здійснила її оцінку зі сконкретизоваь переліком і реферуванням праць, які свідчать на користь галузі польської науки, та водночас вказала на діляй відставання. До позитивних зрушень належало витіснення тих, звужено контактних, суто "причинкових" впливологіч| студій" більш амбітними з наукової точки зору типологічнії аналізами "ідейних і формальних структур, ідей або жанрів, а також верифікаїїійних форм" {15, 191]. Підкреслювалося також позитивне значення синтетичних досліджень окремих літературних груп, напрямів, поетик, а також цілої світової літератури, опрацювання якої в порівняльній перспективі дозволяло визначити місце польської літератури серед інших національних літератур; тут авторка в першу чергу посилається на 1-й том об'ємного й важливого дослідження „Dzieje literatur europejskich'' за редакцією В. Фльориана (Варшава, 1977). Щодо напрямів, течій, періодів і т.п., зауважується, що найбільш- поширеним було звертання до античності, бароко, просвітництва, романтизму, натуралізму, тобто до передмодерністичної доби; виняток становила лише популярна й багата в той час "конрадо-логія" [15, 194-195] . Справді, саме на 60-70-і pp. припадають і на сьогодні цікаві й вагомі дослідження Владислава Мадиди, Ришарда Пшибильського, Стефана Забєровського [18; 26; 35] та Інших істориків польської літератури, які послуговувалися порівняльними методами. Надзвичайну вагу мала публікація чолового на той час теоретика польської компаративної науки Генрика Маркєвіча "Badania porównawcze w literaturoznawstwie polskim" (Варшава, 1976). Власне його настановами для польських компаративістів і замикається попередній період. Беремо на себе сміливість викласти певні уваги щодо напрямку й характеру змін сьогоднішнього польського порівняльного літературознавства на основі деяких його актуальних проблем, добре усвідомлюючи при цьому, що висновки не будуть позбавлені гіпотетичності, "білих плям" - зумовлюють це як відсутність значної кількості матеріалів, так і незначна часова дистанція. І сьогодні, як і в попередньому періоді - а про це знову ж гаки зауважувала на початку 80-го року Г. Іванічкова [15,195], -к Польщі немає окремих спеціалізованих кафедр порівняльного літературознавства. Не значить, однак, що польська компаративістика не розвивається й не має певних здобутків. Помітні осягнення має сьогоднішня польська транслято-логія, тобто теорія та практика літературного перекладу. Вона в 60-70-і роки займала домінуюче місце в польській компаративістиці, зосередженій головним чином на контактах і впливах. Після опублікування в 60-70-і pp. стратегічних праць з теорії перекладу Едвард Бальцежан плідно працює в цій галузі порівняльного літературознавства й гідно представляє польську Іранслятологію [5; 6]. Продовжують його перекладознавчі традиції вчені зі Сльонзького університету в Катовіцах, які, на чолі з Пйотром Фастом, починаючи з 1994 p., видали цілу сері: збірників "Перекладацькі студії". Нерідко рецензентом у виступав Е. Бальцежан. Останній, десятий номер випуску, реда-. гований П. Фастом і К. Жемлою, під назвою "Котр literacka a przekład", появився зовсім недавно [19]. Велике чення мають також колективні збірники, редаговані Ядвігов Конєчною-Твардаіковою, Уршулею ' Кропівєц,1 Аліно* Новіцькою-Єжовою та Данутою Книш-Томашевсъкою [27]| Цілих три розділи своєї нової книги присвятив проблема транслятології Анджей Боровський, розглядаючи перекладацьк діяльність саме в контексті компаративістики й звертаючи осос ливу увагу на функції перекладу та на старопольську теорі перекладу [8, 148-149]. До речі, реконструювавши на основ текстів, коментарів та приміток старопольську транслятолог автор наголошує, що необхідно розглядати її як "натуральну розширення або продовження теорії літератури, яку будували популяризували підручники поетики з епохи Ренесансу" [8,150]; Таку позицію - взяту значно ширше - займають і сьогол польські компаративісти: зазвичай компаративістика входить д<і теоретико/історико-літературознавчих кафедр, відділів інститутів як їх складова частина. Говорячи про переклад порівняльному літературознавстві^ варто згадати і про безпо редню перекладацьку діяльність польських істориків і теоре тиків літератури. Найважливіші досягнення зарубіжної kon тивістики'досить активно перекладаються на польську мов) популяризуються, впроваджуються в навчальні курси. При дом може служити хоча б популярна серед студентської молол "Antologia zagranicznej komparatystyki literackiej" за редакцією ; Янашек-Іванічкової [1]. Польща, яка, ніколи, навіть у часи найбільшої коь 50-60-х pp. не була відірвана від Заходу, у посткомуніст період з підвищеною увагою стежить за розвоєвим проь західних літератур і літературознавчої науки. У 80-і pp. шилася публікація кількатомового об'ємного видання „ literatur europejskich" за редакцією Владислава Фльори Історія слов'янських і неслов'янських літератур Європи у тирьох книгах подана в зіставленні з рідною, польська літературою. Майже одночасно виходить з друку "Hist literatury Stanów Zjednoczonych w zarysie" [20]. Тільки за І три роки на книжних прилавках Польщі появилися цікаві й сить ґрунтовні монографічні видання "Historia lit francuskiej" (1997) Юзефа Гейстейна та "Historia lit angielskiej"(1999) Пшемислава Мрочковського, а також (Іч І иужчих, але не менш цікавих колективних і монографічних ні* Іць, як от: „Dwieście lat dramatu amerykańskiego" (1996) Ірени І Інігмецької, „Proza świata"(1999) Вацлава Садковського, ,.||црспа i prowincje. O literaturze niemieckojezyc/nej i polskiej w fHiul/icstym vvieku"(2000) Єжи Лукоша та багато ін. В усіх [іМ'І.ІІІнх книгах явища світової літератури співвідносяться з Ш\ Іьською, у якийсь момент "переносяться" у польський мціпскст: десь проводиться аналогія чи опозиція щодо птііінтичного шалу" Міцксвича, десь, як ось у розділі Генрика ЬІреького про англійську літературу XX ст., згадується про •НІні контакти Б. Шоу з польським театром [13, 595]. Такий •Імпаративістичний підхід до історії зарубіжної літератури є •жродним і загальноприйнятим в Польщі. З іншого боку, НІ мдники історії польської літератури, навіть здійснюючи •Юртльозний аналіз конкретного. вузького явища, •рміїїаються дивитися на рідну літературу і під най ширшим •І І»" Усі шкільні підручники з польської літератури Hlfirt'jmoso мають розділи про найбільш характерні, яскраві й ШНнші аналогічні моменти з європейських літератур і інших •Кліп мистецтв. Наприклад, п'яту частину підручника для З Вяшу середньої школи „Młoda Polska" (період польського •ів'їсриізму) займає змістовна інформація про філософію •ЦІшснгаусра, Ніцшс, Бергсона й Маркса, про відхід від Кпурплізму в європейських літературах, про нові тенденції й Ifiiip'ii пошуки в європейських літературах, образотворчому І |Ій* н'цтві й музиці. Отож, стисло, але вагомо подається ||іирчість Г. Ібсена, Г. Флобера, Ф. Достоєвського, Дж. Конрада. ІТ Манна, А. Рембо, П. Вердена, О. Блока, К. Моне, П. Сезана, І А І'енуара, У. Морріса, Дж. Раскіна, К. Дсбюссі, M. Равеля і ін., І ісін мтусться на значенні європейської рецепції американського І рис І а У. Вітмена, і - що є найцікавішим - ілюстративно, зі І tuli Іонними коментарями, представляється польський І моїирський, пластичний і музичний модернізм. Таким чином, І и-шм.Ільний посібник укладається за законами літературної та І МІ* місциплінарної компаративістики й привчає учнівську І миІІІІдь до синтетично-аналітичного мислення в літературі. Саме І їв» Іроблена популярна серед широкого населення, особливо І нррд молоді, „Literatura powszechna"(1995; 1998) Яна І tiiMhoBCbKoro - розкішне, ілюстроване, кольорове видання, в І ііміму цікаво, нетрадиційно представляється історія всієї І рікшої літератури від Біблії й Талмуду до Боргеса, Кортазара і І f pu І а з обов'язковою реляцією до Польщі: рецепцією, І р*|и<кл;ідом, інтерпретацією, сценічною чи кіносценічною І рій ні Іацією тощо. І 85 Регулярно видається щомісячник „Literatura na świecie" (гол. ред. Пйотр Зоммер). „Ви Ва Ви і Inni (Ukraińcy)", №10 сопису за 1995-й рік, був присвячений молодій українській літературі: представлені перекладені на польську мову твори Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборак Костянтина Москальця та ін. з коментарями перекладачів, не татками про авторів, молодою польською критикою й дакційною дискусією. Так, компаративістика стала в Польц ланкою, що пов'язує між собою різні літератури, своєрідни містком для відмежованих, але подібних своєю функціонально» структурою різних ділянок творчості. Останнім часом появилася значна кількість книг зі спрс бою типологічного зіставлення; найчастіше це порівняння твор чості окремих польських письменників з представникам! літератур країн-сусідів Польщі - російською, німецькою й раїнською [34], так званий пограничний матеріал. Ще сім-п'я років тому floro розглядали як "кресовий" [14; 18; 33]. Нерідк "креси" сприймалися звужено й не без політичного акцентував ня. Головні проблеми сьогоднішньої польської компар тивістики - це періодизація літератури, польський модернізм^ авангарда "в рішуче змодернізованому значенні", постмс дернізм, інтертекстуальність і проблеми європейську свідомості. Над ними плідно працюють відомі польські вчеі-"компаративістичні авторитети" Едвард Бальцежан, Малгожа Черміньська, Станіслав Бараньчак, Владислав Болецький, Рк шард Нич та ін. Польські літературознавці надають величезну періодизації як різновиду таксономії (таксономія - система аб процес класифікації, здійснюваної на засаді споріднене зв'язків). Саме так розглядає таксономію відома американсьи компаративістка Анна Балакян. На XI Міжнародному конгресі] компаративістики вона зауважила, що періодизація компар тивістові "допомагає кодифікувати групові ознаки письменну і стильовий напрямок. Вона допомагає здійснювати перцепі найбільш рафінованих явищ між лінгвістичними та групови зонами, між епохами, напрямками та літературними рухами" 19]. Активно досліджується в Польщі період модернізму і гардизму. Цікаво, що авторитетні попередні аналізи польсь авангарди (сьогодні під "авангардою" польсь літературознавство розуміє історико-літературний період, я« охоплює Краківську, Люблінську, Варшавську і Вільнюсь авангарди, футуристів і експресіоністів й міститься в хрон логічних рамках 1910-1930-х pp.) актуалізуються, модифікуються, розширюються, як ось, провідний дослідник поетичної іівангарди у 60-70-х pp. Анджей Лям шдрикінці 90-х сшвставляє авангарду з постмодернізмом f24; 24]. Інший вчений, Мечислав Домбровський (а він, до речі, є автором підручника з компаративістики), розглядає прозову польську авангарду в контексті закономірних процесів у світовій літературі та в контексті співвідносних з нею світових філософських вчень [11]. Той же М. Домбровський, аналізуючи постмодернізм у філософії та літературі в монографії "Postmodernizm; myśl i lekst" (2000), зачіпає проблему постмодернізму в компаративістиці, а саме, в розділі "Kultura i literatura polska wobec modernizmu" підкреслює вплив західної літератури д.п. XX ст. на "польську художню й філософську свідомість". "Здається, що польська культура вже в межах 1956* року • підкинула тоталітарний, а значить, однорідний, однобічний і, крім того, нав'язаний характер і широко відкрилася для різнорідності мов і філософій, від чого пізніше ніколи не підмовлялася" [12, 81], - зауважує дослідник і цим пояснює порівняно швидку готовність польської літератури до прийняття нею нової мови, нового стилю в мистецтві й мисленні. Б. Касперський, як теоретик, звертає свою увагу до завдань і методів постмодерністично-деконсгрукційної парадигми компаративістики, яка характеризується "переміщенням уваги з предметного поля компаративістичних зацікавлень - зі 11 руктурних відповідностей і незмінюваних різниць, що появляються серед літератур і культур, - на компаративістику як ІІіоєрідшш, самостійний об'єкт зацікавлення, окрему форму дискурсу. Компаративістика сьогодні охоче займається І ама собою, - підсумовує він. - Буйні, нерідко непридатні для мішання рефлексії про майстерність і методологію сприяють І ІІкому - мнимому по суті - "усамосгійненню" [17,342]. Колективним компаративістичним студіям постмодернізму пула присвячена наукова конференція в Катовіцах І Іостмодернізм у літературі та культурі країн Центральної та Східної Європи" (1995), зорганізована проф. Г. Янашек-Інанічковою. Учасники конференції спробували виявити спільні І а відмінні риси польського, болгарського, російського, чеського, словацького і навіть українського літературного постмодернізму, Як підсумок - була спростована- теза І оландсько-американського професора Д.Фоккема, що иостмодерністичний код, будучи "пов'язаний зі специфічним І Іюсобом життя й світоглядом, спільними для західного світу, Ін с більш і більш поширюється у заможних країнах Східної Азії й Латинської Америки" і не може з'явитися в країнах бі, технічно відсталих і заідеологізованих, бо ж він не узгоджує ані з їх політичним догматизмом, ані з рел фундаменталізмом [16, 78-79] . До таких країн, розвинених технічно, убогіших'і заідеологізованих; на Фокема, належали у 80-і ^роки Чехословаччина, Ра Єоюз і Польща. У Катовщах стверджується постмодернізму у слов'янських літературах у 80-х pp. та національна специфіка й тим самим поліцентрична концепція літератур — різних водночас і рівв сшвзалежних і самостійних, підпорядкованих тенденціям розвою - універсуму - і специфічно самобутнім своїй еволюції. Компаратистика як ішертекстуальнісгь — це чи найширша ділянка порівняльних досліджень у Пол "Текстовий світ" [29], присвоєні вартості світової літератури • ширше — культури - у сучасних дискурсах, процеси ; (розбиття змісту) і саплементації (прищеплення інтертексгуальність як медіатизація, пантекстуальв інтертекстуальність як текст культури, "загальна Бібліотека" "сукупна культурна пам'ять", "intertextual incompabilitie (інтертекстуальні несумісності, конфлікт між текстом пратекстом), інтертекстуальність як рецепція - ці та інших проблем є предметом дискусій теоретиків та історй літератури* Польщі. Окрім добрих опрацювань компаративістичних теорій і методологій (а в інформаційне питання дуже добре розв'язується: функціо об'ємна антологія „Współczesna teoria badań literackich granicą" за редакцією Г.Маркевіча, яка весь час поповнює оновлюється, регулярно публікуються переклади зарубіжних вчених у професійному часописі Humanistyczny" та ін.), польські компаративісти на рідкої літератури активно шукають своїх, власних мо,д інтертекстуальності та рецепції [7; 10]. Знаменним досягненням сьогоднішньої пол літературознавчої науки стала книга Ришарда Нича , współczesne" (1996), де на прикладі прози Бучков розглядається проблема діалогу між текстом і „сильвічність" (тобто конфронтація сучасної літератури: установленими, загально прийнятими вимогами, опозиція між закостенілою традицією і новатора.» творчим, деконструкція літератури) [28]. Окремим напрямком діяльності польсьв компаратистики є проблема європейської культ спільноти, європейський універсалізм, повернення до Європи, європейська криза, антиєвропеїзм, модернізація Східної Європи, Східна і Центральна Європа, європейська свідомість. Тут література нерідко зачіпає політику, філософію, історію, соціологію. Аналіз кризи європейської свідомості на прикладі польської літератури XX ст. [21] відбувається паралельно з синтезом освоювання здобутків європейського культурного надбання, "набування" європейської свідомості. Європейська свідомість стає актуальною проблемою літературної компаративістики і все більше розширює свої горизонти. "В роздумах про літературну європеїстику не можна не згадати ролі, яку виконує, чи, вірніше, відігравати повинно порівняльне літературознавство; - зауважує Анджей Боровський, який розглядає цю проблематику на широкому й показному матеріалі - від модерністичної і європоцентричної моделі Європи до образу "руїн" Європи, розбитої й поділеної революціями та світовими війнами, тобто аналізує європейську свідомість на постатях трьох видатних компаративістів: двох польських - Александра Брюкнера і Станіслава Кота та Урнста Роберта Куртіуса, який представляє німецьку модель. Тут же автор акцентує на ролі літературного перекладу в дослідженні проблеми формуваня європейської свідомості [8, 217-219]. Входження в Європейську Унію змушують задумуватися польських істориків і теоретиків літератури над неперервністю середземноморської традиції і результатами розбиття Європи. Перше виявляється в посиленій зацікавленості до античної культури, її присутності й функціональній ролі в давній і сучасній польській літературі [2; 3], друге в контровсрсійних питаннях: чи повернемось до Європи, чи чуємося європейцями своїй свідомості та літературі - ? Окреме, важливе місце займають ці та подібні проблеми в здобутках польської славістичної компаративістики. Тільки за останні сім років було проведено ряд конференцій, видано кілька важливих колективних праць, серед них чільне місце займають »бірники, редаговані Т. Домбек-Вігровою та А.З. Маковєцким. Автор статті цілеспрямовано не скористалася з підсумків досягнень польської компаративістики, •фоблсних М. Цєсьля-Коритовською. Спостереження з боку, з дистанції, з середовища українського порівняльного літературознавства, зрозуміло, менш скрупульозні, містять прогалини, але, мабуть, тим і цінні, шо зберігають відсторонену об'єктивність і є природньо компа-ративістичними. Література: 1. Antologia zagranicznej komparatystyki literackiej /pod redakcją M. Janaszck- 2. Axer i, „Lalinitas" jako składnik polskiej tożsamości kulturowej //Tradycji 3. Axer J. „Latinitas" w historii i pamięci historycznej Europy Środkowo 4. Balakian A. Literary Theory and Comparative Literature //Toward a Theory of 5. Balcerzan E. Literatura z literatury (strategie tłumaczy).- Katowice, 1998. 6. Balcerzan E. Styl i poetyka w twórczości dwujęzycznej Brunona Jasieńskicgo. Z 7. Bolecki W. Od potworów do znaków pustych. 7 dziejów groteski: Młoda Polska 8. Borowski. Powrót Europy. - Kraków, 1999. - SS. 148-149,217-219. 9. Czaplejewicz E., Kasperski E. Literatura i różnorodność. Kresy i pogranicza. -
10. Dąbrowski M. Buczkowski i Borges - modele intertekstualności //Przegląd 11. Dąbrowski M. Polska awangarda prozatorska. - Warszawa, 1995. 12. Dąbrowski M. Postmodernizm: myśl i tekst. - Kraków, 2000. 13. Dzieje literatur europejskich /pod red. W. Floryana. T.2, cz.l. - Warszawa, 1982.
14 Hadaczck B. Kresy w literaturze polskiej XX wieku. Szczecin, 1993; 15 Janaszek-lvaniclcovà H. O współczesnej komparatystyce literackiej. - Warszawa,
16. Janaszek-IvaniCkovà H. Paradoksalny żywot postmodernizmu w krajach 17. Kasperski E. O teorii komparatystyki //Literatura. Teoria. Metodologia /pod 18 Kolbuszewski J. Kresy. - Wrocław, 1995. 19. Komparatystyka literacka a przekład /Pod red. P. Fasta i K. Żemły. - Katowice, 20. Kopcewicz M. Sicnioka. Historia literatury Stanów Zjednoczonych w zarysie. 21. KowalcTyk A.S. Kryzys świadomości europejskiej w escistyce polskiej lat 1945- 22. Kresy w literaturze. Twórcy dwudziestowieczni. - Warszawa, 1996. 23. Kresy. Syberia i literatura. Doświadczenie dialogu i uniwersalizmu /Pod red. E. Ill I-am A. 7. teorii i praktyki awangardyzmu. - Warszawa, 1976; S. Lam. Awangarda w perspektywie postmodernizmu //Przegląd Humanistyczny. - 1996. -Nr 2. Lam Л. Polska awangarda poetycka. Programy lat 1917-1923, l 1-2 - Kraków, 1969. Madyda W. Motywy antyczne w poezji Leopolda SlaflTa.- Wrocław, 1962. Między oryginałem a przekładem I. Czy istnieje teoria przekładu? (pod redakcją J.Koniecznej-Twardzikowej i U. Kropiwicc). - Kraków, 1995. Nycz R. Sylwy współczesne. - Kraków, 1996. Nycz R. Tekstowy świat. PosUtrukturalizm a wiedza o literaturze. - Warszawa. 1995. Pisarze polscy o sztuce przekładu 1440-1974 Antologia, wybór, wstęp i komentarzeE.Balcerzan. -Poznań, 1977. Przekład literacki. Tcoria-historia-wspólczesnoić /pod redakcją A. Nowickicj- Jeżowej i D. Knysz-Tomaszcwskiej. - Warszawa. 1997. Przybylski R. Et in Arkadia ego, Esej o tęsknotach poetów. - Warszawa, 1966. Uliasz S. Literatura Kresów - Kresy literatury. Fenomen Kresów Wschodnich w literaturze polskiej dwudziestolecia międzywojennego. - Rzeszów, 1994. Weretiuk O. Wizja Ukrainy we współczesnej powieści polskiej i ukraińskiej (Leopold Buczkowski, Andrzej Kuśniewicz, Włodzimierz Odojewski. Ułas Samczuk, Iryna Wilde, Roman Andrijaszyk).- Warszawa, 1998. /abierowski S. Conrad w Polsce, Wybrane problemy recepcji krytycznej w latach 1896-1969. - Gdańsk, 1971. |
