ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Дискурсивний підхід до аналізу особливостей функціонування метафори на матеріалі англомовних поетичних текстів Вивчення метафори в письмовому дискурсі здійснюється на основі дискурсивного аналізу, основною задачею якого виступає розуміння задуму тексту, ідей за допомогою яких автор пояснює навколишню дійсність. В дискурсивній теорії метафору розглядають з точки зору когнітивного,функціонального, комунікативного напрямків, до уваги береться не лише така особливість людського мислення, як метафоричність, але і функціональність метафори і наміри автора. Дискурсивний підхід до аналізу концептуальної метафори розглядає метафоричні вирази, як спосіб смислоутворення, який реалізується в поданому дискурсі. Розглянемо результати аналізу англомовних поетичних текстів авторів ХХІ століття отримані при реалізації дискурсивного підходу. Гюнтер Вільгельм Грас – німецький письменник, поет, драматург і лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року. Основною темою в роботах Грасса виступає Друга Світова війна та її вплив на Німеччину та німецький народ, в тому числі критика форм ідеологічного мислення впроваджених під час нацистського режиму. Його літературний стиль поєднує в собі елементи магічного реалізму, змішуються реалістичні автобіографічні елементи з казковими і фантастичними подіями, які створюють іронію або за задумом автора конкретні проблеми сатирично висміюють у його творах [10]. У поезії «What Must Be Said» ми спостерігаємо реалізацію концепту SOVIET UNION у рядках: «Yet why do I hesitate to name that other land in which for years – although kept secret – a growing nuclear power has existed beyond supervision or verification, subject to no inspection of any kind?» В уяві читача виникає чіткий образ Радянського Союзу, наддержави за «залізною завісою» що приховувала свою потенціальну загрозу для світу, адже концептуальні метафори «that other land», «subject to no inspection» що містяться у цих рядках поетичного дискурсу викликають у читача емоції таємниці, небезпеки, «nuclear power» вказує читачу на те, що він читає про могутню ядерну державу. У цих рядках прагматича функція метафори, а саме оцінна інформаційна функція реалізована автором з метою донести до читача інформацію про предмет мови та відобразити його авторську оцінку. Більш того, на наш погляд рядки метафор не позбавлені сугестивності – автор передає інформацію через метафори, які містять натяки, якими метафори насичені семантично. Концепт SILENCE в цій поезії носить специфічний зміст, а саме у рядках: «This general silence on the facts, before which my own silence has bowed». У свідомості читача за допомогою метафор «general silence on the facts», «my own silence has bowed» виникає асоціація з добою Другої Світової війни, адже саме у той час у світі де панував фашизм, широким загалом замовчувалися факти антилюдських вчинків щодо народів під гнітом. У цьому фрагменті поезії прагматична функція метафори полягає у зображенні автором тогочасної дійсності. Концепти CRIME та WAR у творі втілено у метафорі рядків: «But now that my own country, brought in time after time for questioning about its own crimes, profound and beyond compare». Звідси випливає, що метафора «my own country,brought in time after time for questioning about its own crimes» наштовхує читача лише на одну думку, а саме про рідну країну автора, що несла відповідальність за злочини проти людства. Розглядаючи метафору «crimes,profound and beyond compare» читач розуміє, що мова йде саме про воєнні злочини вчинені Німеччиною у роки Другої Світової війни, адже таку політику держави у літературі та пресі характеризують саме такими прикметниками, оскільки злочини фашистської держави не мають аналогів для порівняння у всесвітній історії. У цій строфі прагматична функція метафори полягає у зображенні автором об’єктивної історичної дійсності та впливова складова прагматичної функції метафори зорієнтована на переконання читача у негативній точці зору поета, у його меті впливу на читача прийняти її. Мaйя Енджелоу — американська письменниця і поетеса другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Авторка семи автобіографій, п'яти збірок есе, кількох поетичних збірок, низки п'єс, кіносценаріїв. У поезії «Human Family» ми спостерігаємо реалізацію концепту RACE урядках метафор: «The variety of our skin tones can confuse, bemuse, delight, brown and pink and beige and purple, tan and blue and white». У цих рядках поезії автор описує різновиди людських рас вживаючи назви відповідних кольорів які вже звично асоціюються у читачів з представниками кожної, а саме «brown and pink and beige and purple,tan and blue and white». У наведеному прикладі метафора виконує зображальну функцію, тобто метафора виступає засобом експресії, метафоричне слововживання у поезії закономірне для реалізації автором зображальної функції метафори. Концепт JOURNEY в цій поезії спостерігаємо у строфі, що містить ряд метафор: «I've sailed upon the seven seas and stopped in every land, I've seen the wonders of the world, not yet one common man.» Автор використовує широко відомі метафори «sailed upon the seven seas», «wonders of the world» викликаючи у читача асоціації з дальніми подорожами та унікальними місцями світу, більш того автор порівнює людину з унікальними феноменами світу, «I've seen the wonders of the world, not yet one common man» тим самим стверджуючу унікальність кожного з людей. У поезії метафора має розгалужену систему асоціацій, які роблять метафору насиченою семантично тим самим реалізовано зображальну прагматичну функцію метафори. У рядках твору «Still I Rise» ми можемо виділити концепт RESURECTION, а саме: «You may write me down in history With your bitter, twisted lies, You may trod me in the very dirt But still, like dust, I'll rise». Автор втілює у поезії своє відчуття й ставлення до дійсності, викликає у читача відчуття, що ліричний герой здатен подолати будь-які труднощі та негаразди спричинені іншими, і відродитися, почавши все з початку. У строфі реалізовано моделюючу функцію метафори, адже автор вдається до метафоричного зображення негативних явищ та позитивної стійкості духу героя, тим самим переконуючи читача у ній. У цьому творі ми спостерігаємо концепт SLAVERY , реалізований у рядках: «Out of the huts of history's shame I rise Up from a past that's rooted in pain I rise I'm a black ocean, leaping and wide, Welling and swelling I bear in the tide. Leaving behind nights of terror and fear I rise» За допомогою метафор «the huts of history's shame», «a past that's rooted in pain», «nights of terror and fear» наведених автором у поезії, читач може декодувати повідомлення автора про жахливий для темношкірого населення Америки період рабства до громадянської війни, формуючи у читача палітру негативних асоціацій, інакше кажучи, спонукає прийняти негативну точку зору автора. Таким чином, ми спостерігаємо реалізацію інформативної та моделюючої функцій метафори. Карл Сендберг — американський поет, історик, романіст, фольклорист, лауреат Пулітцерівської премії (1919, 1940, 1951). Героями поезій є прості робітники, народ. Він часто використовує форму верлібру, інколи звукопис, варіює ритми, багатство лексики, наголосів та інтонацій. У поезії « The People Yes» ми спостерігаємо реалізацію концепту CYCLE OF LIFE у наведених рядках автор втілив концепт за допомогою ряду метафор : «The people will live on. They will be tricked and sold and again sold And go back to the nourishing earth for rootholds, The people so peculiar in renewal and comeback, You can't laugh off their capacity to take it. The mammoth rests between his cyclonic dramas.» Таким чином, читач розуміє задум автора охарактеризувати постійний плин життя людини, закінчення життя та його новий початок за тими ж принципами на закономірностями. Отже, ми спостерігаємо реалізацію автором зображальної функції метафори. Автор використовує образність поетичної мови за допомогою метафор «They will be tricked and sold and again sold», «And go back to the nourishing earth for rootholds», «The people so peculiar in renewal and comeback». У поезії «Honey and Salt» ми спостерігаємо концепт LOVE у ряді метафор : «then forget everything you ever heard about love for it’s a summer tan and a winter windburn and it comes as weather comes and you can’t change it: it comes like your face came to you, like your legs came and the way you walk, talk, hold your head and hands— and nothing can be done about it—you wait and pray». ВИСНОВКИ У ході виконання нашого дослідження метафори як когнітивно-дискурсивного механізму моделювання дійсності, згідно поставлених для роботи завдань ми дійшли наступних висновків, а саме охарактеризувавши теоретичні засади дослідження метафори в поетичному дискурс ми з’ясували, що серед підходів до вивчення метафори виділяють лексикологічний, що характеризується як найбільш традиційний, оскільки тісно пов'язаний з уявленням про мовлення як самостійну від мови стабільну систему, синтаксичний, що розглядає метафору як складову синтаксичної семантики. Третій підхід це функціонально-комунікативний, в межах якого метафора сприймається як елемент тексту. Магістральними для нашої роботи виступають прагматичний і когнітивний підходи до вивчення метафори допомагають аналізуватиособливості функціонування метафори у різних функціональних стилях мови, зокрема художньому стилі. залучення метафори для розуміння досвіду є одним з найбільших тріумфів людського мислення. На думку Н. Д. Арутюнової, вивчення метафори стає все більш інтенсивним, захоплює різні галузі знання.Когнітивна метафора, будучи важливим чинником розвитку свідомості людини, має ряд характерних властивостей, носить системний характер.Дж. Лакофф і М. Джонсон вважали, що метафоричні репрезентації концептів носять системний характер. Когнітивна метафора забезпечує концептуалізацію невивченого об'єкта за аналогією з уже сформованою системою понять. Моделююча функція концептуальної метафори знаходить прояв у тому, що метафора створює певну модель дійсності й досліджує взаємозв’язок між її елементами Охарактеризувавши концепт і концептуальну метафору, ми з'ясували їх основні функції та специфічні особливості, а саме з наукових праць ми дізналися, що концепт як поняттєва категорія, на відміну від власне поняття,виступає пріорітетом не лише для філософії, а й для лінгвістики. Одначе на сучасному етапі розвитку мовознавства неможливо відстежити єдину думку у трактуванні поняття "концепт" і його можливість характеризувати оточуючий світ. Незалежно від типів концептів, вони виступають як матеріал концептосфери певної мови, в якій можна виділити менші утворення. Концепт – це й зміст поняття, й культурний смисл (а частіше комплекс смислів) слова, навіяний реалією. Він структурує знання про світ і відображає національну специфіку членування світу. Тому, магістральним для нашого дослідження, є подальше дослідження понять "концепт" та "концептосфера" у поетичному дискурсі. Концептуальна метафора відтворює фрагменти соціального досвіду певної культурної спільноти, формує цей досвід. Оскільки значна частина соціальної реальності осмислюється в метафоричних термінах, наше уявлення про матеріальний світ також частково метафоричне, таким чином метафора відіграє істотну роль в встановленні нової для нас реальності. З’ясувавши основні принципи когнітивного і дискурсивного підходів до вивчення особливостей функціонування концептуальної метафори, ми дійшли висновків, що когнітивний напрямок вивчення природи метафори ставить собі за мету визначити організаційні основи ментальних систем, розвиває традиційні погляди на метафору, висхідні ще до Аристотеля. В основі цьго напряму лежить когнітивний підхід до вивчення метафори, відповідно до якого метафора являє собою одну з форм мислення, особливо ефективну в умовах осмислення нових реалій, прагнення по-новому поглянути на щос відоме, видозмінити властиву адресату картину світу. Основними передумовами когнітивного підходу до дослідження метафори стали положення про її ментальний характер і пізнавальний потенціал. Дискурсивний підхід розглядає метафору як спосіб смислоутворення, який реалізується в певному дискурсі. Термін «дискурс» налічує багато різних, часом суперечливих дефініцій, дискурс за своєю структурою відрізняється від всіх інших одиниць даної мови, з яких він будується. Цей термін виступає одним з найскладніших для трактування, адже він позначає вищу реальність мови – дискурсивну діяльність. Поетичний текст розглядають як ментальне, психофізичне, культурне, соціальне і, найголовніше, духовне явище що вважається рідкісним у зіставленні з непоетичними текстами та має специфічні особливості. Текст і дискурс необхідно диференціювати. Під час реалізації такого підходу до вивчення метафори враховують семантику лексичних одиниць, які утворюють метафоричну конструкцію. Метафору розглядають якодиницю, що виступає засобом утворення тексту, спосіб структурування і категоризації навколишньої дійсності, засіб передачі думок та ідей автора і впливу на адресата. Проаналізувавши особливості функціонування концептуальної метафори як механізму когнітивного моделювання дійсності на матеріалі англомовних поетичних текстів Роберта Фроста, Томаса Гарді, Джеймса Болдуїна, Йосипа Бродського, Томаса Еліота та Джона Кітса ми спостерігали, що когнітивна, концептуальна метафора полягає у перенесенні ознаки предмета на концепції та інші абстрактні поняття, надає мові логічні предикати, що позначають послідовність, причинність, обумовленість. Образна сторона концепту включає в себе зорові, слухові, тактильні, смакові та інші характеристики предметів, явищ, подій, які відображені у нашій пам'яті. Понятійна сторона концепту – це те, як концепт зафіксовано в мові, його значення, опис, структура, дефініція, порівняльні характеристики даного концепту по відношенню до інших концептів. Ціннісна (інтерпретаційна) сторона концепту характеризує важливість цього психічного утворення як для індивіда, тобто зміст певного вислову можливо передати за допомогою рядів метафор, які в свою чергу виступають механізмами моделювання концептів, які автор бажав виразити для подальшого розуміння читачем. Проаналізувавши особливості функціонування концептуальної метафори як механізму дискурсивного моделювання дійсності на матеріалі англомовних поетичних текстів Гюнтера Граса та інших ми дійшли висновків, що концептуальна метафора постає як приватна одиниця використання автором стійкого в свідомості суспільства способу категоризації навколишньої дійсності з метою досягнення конкретних комунікативних цілей. Саме соціалізованість, загальноприйнятість в суспільстві процесу метафоризації уможливлює адекватне сприйняття адресатом переданої адресантом інформації. В поданому підході метафора виступає як спосіб зіставлення та взаємодії уявлень автора і адресата про навколишню дійсність, забезпечуючи, таким чином, процес комунікації. Особливе значення при цьому мають фонові знання учасників процесу комунікації, соціально-культурний контекст і співвіднесеність дискурсу з певною ситуацією. |