ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Професійні знання, уміння, здібності і якості сучасного вчителя

Необхідність навчання і виховання підростаючих поко­лінь усвідомлюють усі людські спільноти. Особливо важ­ливі роль і значення педагогічної діяльності в сучасному суспільстві. Вимоги до педагога висвітлені в Законі Украї­ни «Про загальну середню освіту»: «Педагогічним праців­ником повинна бути особа з високими моральними якостя­ми, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень; професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізич­ний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти». Педагог повинен бути людиною з високим рівнем професійної культури, яка виявляється у здатності знаходити задоволення в праці; творчій діяльності, спрямованій на формування особистості учня; оволодінні культурною спа­дщиною, в особистих моральних якостях. Засвоєні педаго­гом культурні багатства втілюються в його діяльності, по­ведінці, у ставленні до світу та самого себе.

Культура педагогічної діяльності - рівень виконання вчителем своїх професійних обов'язків. Залежить вона від соціальне значущих мотивів діяль­ності педагога (потреби, інтереси, цінності, погляди); від­повідності психофізичних властивостей особистості (здібно­стей), які забезпечують необхідний рівень і ефективність професійної діяльності; ступеня розвитку психічних проце­сів особистості (мислення, пам'ять, емоції, почуття, воля); повноти і глибини засвоєних психолого-педагогічних і спеціальних знань, умінь, навичок, тобто набутого досвіду; со­ціальної активності.

Специфіка педагогічної діяльності вчителя полягає у тому, що він взаємодіє з учнями, яким властиві різнома­нітні інтереси. Це вимагає від нього володіння системою професійних знань, яку утворюють:

- загальнокультурні знання (знання про людину, її становлення, розвиток у реальній соціокультурній дійсності;

спеціальні знання з культурології, соціології, етики, естети­ки, деонтології, економіки, права, управління);

- психологічні знання (знання загальних характерис­тик особистості: спрямованість, характер, темперамент, зді­бності та ін.; особливостей перебігу психологічних процесів (мислення, пам'ять, уява та ін.); методів психологічно­го дослідження закономірностей навчання і виховання; закономірностей і особливостей вікового розвитку учнів; особливостей навчально-пізнавальної та комунікативної діяльності учнівського колективу, конкретного учня, взаємодії і спілкування; умін­ня застосовувати набуті знання у педагогічній діяльності;

- педагогічні знання (знання основних теорій форму­вання і розвитку особистості, провідних ідей і законо­мірностей цілісного педагогічного процесу, законів, принци­пів педагогіки і психології, основних форм діяльності тощо; конструювання навчально-виховного процесу; вирішення практичних завдань навчання і виховання в конкретних умо­вах; знання про основні напрями і зміст праці вчителя, сут­ність і особливості професійно-педагогічної діяльності, роз­виток педагогічної і психологічної науки, професійну під­готовку, позитивні та негативні сторони своєї професійної діяльності, особистісні якості з професійно-педагогічного вдо­сконалення, та ін.);

- знання з методики викладання предметів, методики виховної роботи, дидактики (підготовка і проведення уро­ків, організація діяльності школярів), знання педагогічної техніки (способів вирішення педагогічних задач і ситуацій, проведення дослідницької роботи), необхідні для організа­ції і ефективної взаємодії у педагогічному процесі.

Вчитель повинен володіти такими професійними умін­нями:

- вміння «переводити» зміст об’єктивного процесу нав­чання й виховання в конкретні педагогічні завдання: дос­лідження особистості і колективу з метою визначення рівня його готовності до активного оволодіння знаннями й про­ектування на цій основі процесу розвитку; виділення освіт­ніх, розвиваючих і виховних завдань, визначення серед них домінуючих;

- вміння створювати і задіювати логічно завершену пе­дагогічну систему: комплексне планування навчально-ви­ховних завдань, обґрунтований вибір змісту освітнього про­цесу; оптимальний вибір форм, методів, засобів його реа­лізації;

- вміння бачити взаємозв'язки між компонентами і фа­кторами виховання, приводити їх у дію; створювати для цього необхідні умови; активізація особистості учня, розви­ток його діяльності, яка перетворює його на суб'єкт вихо­вання; організація і розвиток спільної діяльності; забезпе­чення зв'язку з навколишнім середовищем, регуляція зов­нішніх непередбачуваних впливів;

- вміння враховувати і оцінювати результати педа­гогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу та результатів діяльності вчителя; визначення нових завдань¹.

Теоретична і практична підготовка до педагогічної діяльності дає змогу вчителю набути такі професійні вміння:

- інтелектуальні вміння, які виявляються у здатності ефективно виконувати операціїлогічного мислення (аналіз синтез, порівняння, класифікація, виділення головного та ін.); утворюють інтелектуальну основу професійної праці, сприяють розвитку педагогічного мислення, форму­ванню глибоких знань;

- аналітичні вміння, через які виявляється узагальне­не вміння педагогічне мислити: діагностувати педагогічні явища, аналізувати їх складові (умови, причини, мотиви, засоби, форми та ін.), знаходити способи оптимального вирішення педагогічних проблем; *

- прогностичні вміння, що виявляються у прогнозу­ванні педагогічного процесу, побудові образу кінцевого ре­зультату діяльності, складанні плану дій для досягнення по­ставленої мети; розвитку особистості та її соціальних від­ношень;

- проективні вміння, що полягають у конкретизації педагогічного прогнозування в планах навчання і виховання, об­ґрунтуванні способів і етапів їх реалізації: підбір змісту пе­дагогічного процесу, визначення основних видів діяльності тощо;

- рефлексивні вміння, котрі виявляються в уміннях вчи­теля аналізувати власну професійну діяльність: правильність постановки мети і завдань, адекватність змісту педагогічно­го процесу поставленим завданням, відповідність форм, ме­тодів, засобів навчання індивідуальним і віковим особли­востям тих, хто навчається тощо;

- мобілізаційні вміння, що виявляються у розвитку ін­тересу, формуванні мотивації до навчального процесу, стимулюванні до саморозвитку й творчості, забезпеченні умов для ефективної самореалізації особистості тощо;

- інформаційні вміння, що передбачають отримання, систематизацію знань, їх адаптацію до педагогічного про­цесу, організацію їх чіткої та ефективної передачі;

- розвиваючі вміння, які спрямовують взаємодію з уч­нями задля створення умов для всебічного розвитку їх особистості (психічних процесів, властивостей);

- орієнтаційні вміння, спрямовані на формування цін­нісних установок особистості, її світогляду; стимулювання стійкого інтересу до навчання, організацію діяльності з ме­тою прояву і закріплення соціальне значущих якостей; орга­нізацію спільної творчої діяльності з метою розвитку соці­альне значущих якостей учнів;

- перцептивні вміння, що виявляються в загальному умінні сприймати й розуміти партнерів по взаємодії; адек­ватно інтерпретувати поведінку, протистояти стереотипам сприйняття тощо;

- комунікативні вміння, спрямовані на організацію педагогічного спілкування: встановлення психологічного контакту з учнями, їхніми батьками, колегами, обмін інформа­цією, вміння регулювати й управляти процесом, налагоджу­вати зворотний зв'язок, педагогічне доцільні відносини.

Вагомим для педагога є наявність педагогічних здіб­ностей.

Педагогічні здібності - сукупність психічних особливостей учите­ля, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення.

Основними їх показниками є швидкість, надійність і лег­кість засвоєння педагогічної діяльності. Систему педа­гогічних здібностей утворюють:

- організаційні здібності (виявляються в умінні вчите­ля організувати учнів, розподілити між ними обов'язки, спланувати власну діяльність і діяльність учнів, організу­вати й оцінити її та ін.);

- дидактичні здібності (передбачають конкретні умін­ня підібрати і підготувати навчальний матеріал, наочність, технічні засоби навчання; доступно, ясно, виразно, пере­конливо і послідовно викладати навчальний матеріал; сти­мулювати розвиток пізнавальних інтересів, духовних по­треб та ін.);

- перцептивні здібності (виявляються в толерантності, чутливості до особистості, здатності сприймати й розуміти іншу людину, її психологічний стан за зовнішніми ознака" ми; професійній проникливості, пильності, інтуїції та ін.);

- комунікативні здібності (передбачають наявність по­треби в спілкуванні, здатність налагоджувати контакти з уч­нями, їх батьками, колегами, керівниками навчального за­кладу; здатність викликати позитивні емоції у співрозмов­ника і відчувати задоволення від спілкування; здатність до співпраці, що виявляється в допомозі учням усвідомити свою своєрідність як необхідну для спілкування цінність);

- сугестивні знання (виявляються в емоційно-вольово­му впливі на учнів);

- дослідницькі знання (уміння пізнати й об'єктивно оцінити педагогічні ситуації, процеси);

- науково-пізнавальні знання (здатність до засвоєння наукових, фахових знань).

До педагогічних здібностей також належать: висока пра­цездатність, динамізм особистості (здатність активно впли­вати на іншу особистість); емоційна стабільність (володіння собою, самоконтроль, саморегуляція); оптимістичне прогно­зування (передбачення розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній); креативність (здатність до творчості, генерування нових ідей, уникнення традиційних схем, оперативне вирішення проблемних ситуацій); впливовість (зда­тність впливати на психічний і моральний світ дітей в пев­ному напрямі, зближуватися з ними, здобувати довіру, лю­бов і повагу, глибоко проникати у їх внутрішній світ, конструювати, проектувати його) тощо.

Професійні якості віддзеркалюють єдність професійно­го та особистісного компонентів педагогічної діяльності. Врахування і прогнозування їх впливу є необхідною умо­вою успішності педагогічної діяльності.

Професійні якості - індивідуальні особливості суб'єкта діяльності, що впливають на її ефективність та успішність і є стійкими, суттєвими, рів­ноцінними та вираженими.

До професійних якостей відносять:

- професійне мислення: аналітико-конструктивний склад, самостійність та критичність мислення, гнучкість, ди­намічність, продуктивність, творчість, відкритий тип пізна­вального ставлення, ерудиція, установка на засвоєння сис­теми знань, передового педагогічного досвіду і всіх надбань світової та національної культури;

- професійну спрямованість: соціальна активність, на­станова на виконання замовлення суспільства щодо фор­мування особистості дитини; ставлення до професії, що ви­являється в системі мотивів, особистісних смислів і цілей, принциповість, високий рівень професійної мотивації, адек­ватна самооцінка, адекватний рівень домагань, цілеспря­мованість, гуманістична спрямованість, ідейна перекона­ність, позитивне ставлення до себе;

- експресивні якості: емоційно-вольова стабільність, стійкість до стресу, оптимізм, емоційна сприйнятливість, витримка, оптимістичність, самоконтроль;

- організаційні якості: відповідальність, працездат­ність, дисциплінованість, ініціативність, вміння організо­вувати себе, наполегливість;

- комунікативні якості: контактність, емпатійність (уміння співпереживати оточуючим, оцінювати різноманіт­ні ситуації з їх позицій, здатність виявити своє розуміння), терпимість, тактовність, рефлективність (здатність людини уявити собі, як її сприймають інші), толерантність.

Важливу роль відіграють особистісні якості педагога.

Особистісні якості педагога - якості, які виявляються у фаховій діяльності, професійних зв'язках, спілкуванні, визначають поведінку педагога і характеризують його як фахово самодостатню, від­повідальну особу. У своїй сукупності ці якості формують передумови для створення сприятливих відносин у педагогічному, учнів­ському колективах, ефективної педагогічної діяльності. Найважливішими серед них є: людяність, співчуття, гуман­ність у помислах і діях тощо.

Працю справжнього педагога живить віра в людину. Він повинен бути оптимістом, глибоко вірити в сили й мож­ливості дітей, бачити насамперед їх найкращі риси «про­ектувати хороше» (А.Макаренко). Учитель - це завжди активна, творча особистість, організатор життя уч­нів, лідер. Педагогічне керівництво учнівським колективом зобов'язує його бути винахідливим, толерантним, виявля­ти терпимість до дітей.

Уважність і спостережливість допомагають вчителю враховувати найменші зміни у настроях, самопочутті уч­нів, корегувати подальшу роботу, обраний план дій.

Обов'язковою нормою є ставлення вчителя до учнів, яке виявляється в оцінюванні їх знань, умінь, вчинків. Будь-які прояви несправедливості з боку педагога ображають, обурю­ють учнів, завдають шкоди навчанню і вихованню.

Неадекватні емоційні реакції учнів можуть провокува­ти аналогічні й у вчителя, тому необхідними його особистісними якостями є витримка і стриманість.

Вчитель має бути вимогливим, оскільки безпринципність, поблажливість, потурання слабкостям, байдужість завдають великої шкоди вихованню особистості. Найвидатніші педаго­ги обстоювали єдність вимогливості й поваги, бо саме у вимог­ливості до людини полягає повага до неї.

Самокритичність сприяє аналізу власних дій, вчинків, професійної діяльності, баченню помилок та шляхів їх подолання.

Важлива для вчителя позитивна емоційна налаштованість, яка виявляється в умінні абстрагуватися від неприємних переживань, поганого настрою при спілкуванні з дітьми.

У стосунках з учнями необхідна тактовність, почуття міри. Неприпустимо вдаватися до крайнощів, що виходять за межі пристойності й педагогічної доцільності. Учитель завжди має бути послідовним у вимогах і водночас гнучким, здатним переглядати окремі рішення, якщо це зумовлено конкретни­ми обставинами та інтересами справи.

Учитель - головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад є могутнім фактором виховного впливу.

Позитивні якості вчителя є основою його авторите­ту - визнання учнями його інтелектуальної, моральної сили й переваги, глибокої пошани до вчителя, віри в нього.