МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні функції, ознаки педагогічної діяльності





Кожна професія є системою, що історично розвивається, трансформується відповідно до культурно-історичних змін; сферою самореалізації особистості; реальністю, яка творчо формується суб’єктом праці. Вона надає людині певного соціального статусу, потребує спеціальної підготовки, постійної перепідготовки, підвищення кваліфікації. Такою і є діяльність педагога.

Педагогічна діяльність - вид соціокультурної діяльності, спря­мованої на передачу накопичених людством культури й досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для Їх всебічного гар­монійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних а ролей у суспільстві.

Основою педагогічної діяльності є спільна діяльність людей (суб'єкт-суб'єктна взаємодія), у процесі якої кожен суб’єкт і засвоює загальнолюдський досвід, історично сформовані суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання й способи дій; формує себе як особистість. Отже, су­б'єкти педагогічної діяльності (вчитель і учень) - це носії активного, діяльного, перетворювального начала.

Метою професійної діяльності педагога є створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості учня, його самореалізації, розкриття індивідуальності, творчого потен­ціалу. Вчитель має усвідомлювати унікальність і неповтор­ність учня як індивідуальності, зважати на складність і не­однозначність процесу його становлення, свою відповідаль­ність як фахівця,

У співпраці вчителя й учнів розвиваються їх ділові та міжособистісні стосунки, відбувається вплив педагога на особистісний, інтелектуальний і діяльнісний розвиток учня (учнів), його саморозвиток й самовдосконалення. Така ді­яльність передбачає здатність педагога оцінювати свою роль в успіхах дітей, їх моральному становленні, готовність за­хоплюватись досягненнями учня, успіхами колег, школи, віддачею батьків.

У професійній діяльності педагога реалізуються такі функції:

1. Термінальні, або функції-цілі (пов'язані із стратегічними напрямами педагогічної діяльності, відображають її сутнісні цілі та завдання):

- навчальна функція. Вона сприяє оволодінню учнями системою знань, необхідних для життя в сучасному сус­пільстві, їх постійному оновленню, поглибленню, розширен­ню, удосконаленню та закріпленню;

- виховна функція. Ця функція забезпечує оволодіння учнями теоретичними надбаннями людства, сприяє фор­муванню моральних якостей, які зумовлюють нормативну поведінку людини, успішну адаптацію в певному соціокультурному, освітньому середовищі. ЇЇ реалізація передбачає формування системи ставлень, переконань, культури взає­модії з оточенням;

- розвивальна функція. Вона покликана створювати

можливості для контролювання й спрямування психічно­го, особистісного розвитку учнів;

- функція життєзабезпечення. З нею пов'язане фор­мування умов для особистісної самореалізації, задоволення базових потреб учителя і учнів;

- функція соціалізації. Зорієнтована вона на підготов­ку учнів до встановлення взаємних стосунків з людиною, колективом, реальним соціальним середовищем.

2. Тактичні, або функції-засоби (сприяють успішній реа­лізації стратегій, обслуговують всю сукупність стратегічних функцій):

- інформативна функція. Нею забезпечується повноцін­ний обмін повідомленнями, нормативами поведінки, опи­сами вимог щодо ставлення до дитини інших учнів тощо, виконання та дієвість всіх стратегічних напрямів навчаль­но-виховного процесу;



- експресивна функція. Доступно, цікаво, емоційно-ви­разно й яскраво передана інформація викликає у партнера необхідні емоційні стани (<обмін емоціями»), однак сила впливу вчителя настільки велика, що його погляди та ідеї, підсилені емоціями І переживаннями, можуть позбавити уч­нів здатності до тверезого обмірковування;

- смислоутворювальна функція. Вона сприяє привне­сенню сенсу в усі аспекти шкільного життя, розкриттю загальнолюдських, загальнокультурних смислів та профе­сійної й індивідуальної значущості педагогічних дій;

- діагностична функція. Ефективність педагогічної ді­яльності залежить від опанування вчителем інформації про стан, рівень знань, вихованість, розвиток учня, ступінь його поінформованості, наявність недоліків і прогалин у знаннях. Функція передбачає постійний зворотний зв'язок, який дає змогу «зчитувати» й аналізувати відповідну інформацію, ха­рактеризувати емоційно-вольові стани через зовнішні прояви, робити певні висновки;

- індивідуалізаційна функція. Вона задовольняє інди­відуальні особливості учня, його прагнення, бажання зале­жно від здібностей, інтересів, можливостей шляхом вико­ристання різноманітних форм, методів, технологій навчан­ня і виховання;

- спонукальна функція. Ця функція передбачає пошук шляхів переведення учня у позицію суб’єкта власної життє­діяльності, спонукає його до активності, саморозвитку, само­виховання, самореалізації;

- прогностична функція. Можливі зміни, що відбува­ються з учнем, слід виявляти, аналізувати їх тенденції, ек­страполювати отримані результати на моделювання подаль­шого його розвитку;

- культурологічна функція. Педагогічна діяльність дає змогу вчителю, який має бути взірцем втілення культурних надбань суспільства, носієм загальнолюдських ідеалів, демон­струвати рівень особистісної культури, спонукати учнів до наслідування значущих соціально-культурних стандартів по­ведінки;

- психотерапевтична функція. Забезпечує глибоке розу­міння учителем особистості учня, надання йому у разі необ­хідності психологічної допомоги, попередження конфліктів, нівелювання або компенсування Їх негативних впливів;

- рекреаційна функція. Вона передбачає визначення адекватного рівня навантаження учнів, можливість його зниження, вчасність відтворення фізичних та психічних сил.

3. Операціональні, або функції-прийоми (обслуговують кілька функцій-інструменталій, хоча в певних межах можуть бути пов'язані з тією чи іншою педагогічною стратегією або тактикою):

- функції вимірювання та оцінювання. У них поєднує­ться: вимірювання (виокремлення сукупності конкретних еталонів та прийомів визначення необхідних параметрів) і оцінювання (висновки на основі здійснених певних узагаль­нень). Отримання якісно-кількісних показників сприяє конкретизації процесу порівняння. Реалізується через по­шук, удосконалення інформативних форм і технік вимірю­вання важливих показників;

- методична функція. За наявності «зворотного зв'яз­ку» відбуваються зіставлення мети і засобів педагогічної діяльності з її результатами, визначення їх ефективності, виявлення недоліків та прогнозування майбутнього з ура­хуванням результатів аналізу попередніх реалій;

- управлінська функція. Керівництво діяльністю учнів, спрямування їх в необхідному напрямі, привчання учнів до самоврядування є необхідними складовими навчання;

- координаційна функція. Полягає вона у передбаченні. узгодженні дій учасників педагогічного процесу, внесенні змін у власну діяльність, діяльність учнів, її результати;

- функція самоствердження. Ця функція покликана сприяти усвідомленню учнем власного «Я», відчуттю влас­ної особистісної значущості, формуванню адекватної само­оцінки і перспектив особистості, рівня домагань;

- функція формоутворень. Відповідне зовнішнє оформ­лення вербальних висловлювань, невербальних проявів тощо, залежно від характеру педагогічної діяльності, умов її здійснення, особистісних якостей учителя й учнів, надає ці­лям, змісту, завданням, намірам певної форми, в якій вони втілюються.

У цій сукупності функцій втілюються основні напрями педагогічної роботи вчителя (викладацька, виховна, дослід­ницька тощо).

Зміст, форми і засоби реалізації тих чи інших функцій можуть варіюватися залежно від фахової спрямованості пе­дагога, типу навчального закладу (загальноосвітня школа, професійний навчальний заклад).

Педагогічна діяльність має безперервний, динамічний характер. Їй притаманні цілісність (реалізує її головну фун­кцію - формування всебічно розвиненої, гармонійної осо­бистості учня; комплексний підхід до виховання, забезпе­чуючи єдність всіх його напрямків; співдружність педаго­гічних, учнівських, батьківських та трудових колективів, взаємодії школи, сім'ї та громадськості у вихованні; гармонійне поєднання різноманітних видів діяльності: нав­чальної, виховної, громадської, методичної, наукової, само­освітньої); варіативність (відсутність жорсткої детерміно­ваності подій); дія водночас у кількох вимірах (прогнозування подій, спонтанне поточне реагування, зіставлення прогнозу з фактичним перебігом подій, внесення коректив, ретроспек­тивний аналіз); інтегративність (кожна подія шкільного життя є проекцією багатьох систем); багаторівневість взає­модії (вчитель має мобілізувати учня на спільні дії, стиму­лювати його активність, особисту відповідальність, керува­ти діяльністю); постійне пізнання (ситуації, учня, себе, со­ціального оточення, умов взаємодії).

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.