ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ТА ІСТОРІОГРАФії

12 3 4 5

ВСТУП

Актуальність дослідження - на сьогоднішній день мистецтво облоги Римської імперії є темою, яку найчастіше за все висвітлюють надто мало, в рамках даного питання існують багато невідповідностей, які в свою чергу спонукають істориків до дискусій. Тому вивчення даного питання надасть краще розуміння його і допоможе більш змістовно побачити тактику, знарядя облогової справи, що привели Римську імперію до абсолютного лідерства у військовій інженерній справі античного світу.

Об’єктом дослідження є воєнне мистецтво Римської Імперії.

Предметом дослідження є мистецтво введення облоги.

Метою є здійснити аналіз джерельної бази проблем дослідження; Розкрити стан проблем в сучасній історичній науці.

Мета обумовлює такі завдання:

— Дослідити стан облогового мистецтва римської армії часів імперії.

— Здійснити аналіз основних напрямків розвитку облогової справи Римської імперії.

— Розкрити основні тактичні принципи римської армії.

— Здійснити аналіз різновидів ведення облоги римської армії.

Хронологічні межі охоплюють час від 27 р. до н. е. та закінчуючи 476 р. н. е.

Методологія - принципи історизму, обєктивності і системності, аналізу та порівняння.

Наукова новизна - на сьогоднішній день дане питання дуже слабко досліджене в історіографії. Тому вивчення даної теми є досить новою проблемою для історіографії, яку варто більш детально розкрити.

Практичне значення - вивчення даної теми допоможе краще зрозуміти тактику застосування, а також надасть змогу побачити види знарядь облогового мистецтва Римської імперії.

Структура роботи складається зі вступу, трьох пунктів з підпунктами, висновків та списку використаних джерел та літератури.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ТА ІСТОРІОГРАФії

Основними джерелами з мистецтва облоги Римської імперії є писемні праці. Зокрема це Амміан Марцеллін [1, с. 558], Гай Юлій Цезар [2], Йосип Флавій [3], Фронтин С.Ю. [6, с. 34], Анонім Візантійський [4, с. 446], Прокопій Кесарійський [5]. З цих джерел не можна робити досить чіткі висновки, оскільки вони відрізняються своєю точністю і тому потребують ретельного аналізу.

Амміан Марцеллін «Римська Історія». Брав участь в поході імператора Юліана проти персів. У його «Історії», написаній латинською мовою, висвітлюються події I–IV століть. Амміан Марцеллін багато уваги приділив історії воєн. Коротко але детально описав військові облогові знаряддя римської армії, від балісти [дод.1] і скорпіона [дод.2] до тарану [дод.3]. Розкрив їх принцип праці.

Гай Юлій Цезар «Записки про Галльську війну». У них Цезар послідовно розповідає про те, як він завойовував Галію: які дипломатичні й тактичні виверти він використовував, розділяючи галлів, налаштовуючи одне плем'я проти іншого, як безнадійно і запекло галли чинили опір і повставали, як умів і безжально він їх приборкував. Цезар підкреслює стійкість, хоробрість, уміння своїх офіцерів і солдатів. Про себе він розповідає в третій особі, кажучи "Цезар", "він" і т.п. Цим він ніби прирівнюється до інших діючих осіб, центуріона, легатам, рядовим воїнам. Найбільше уваги приділяється битвам. У творі ми можемо знайти: основні тактичні пристрої римської армії, побачити на прикладі Алезії ведення облоги римської армії. Великий мінус «записок», їх вважають його пропагандистським твором, панегіриком демагога самому собі, за допомогою якого він усілякими способами виправдовує свої дії і прагне прославити завоювання.

Другий мінусом праці можно назвати, що через час життя Цезаря він не зміх охопити всі види облогових знарядь римської армії.

Йосип Флавій «Іудейська війна». Книга описує війну римлян з юдеями і зруйнування Єрусалиму та дає короткий нарис подій, що передували війні — від взяття Єрусалиму Антіохом IV Єпіфаном до відступу з Єрусалиму правителя римської провінції Сирії Цестія Галла та розгрому його військ юдеями. Ця перемога спричинила за собою повстання юдеїв проти римської влади, яке і стало предметом оповіді в останніх п'яти книгах аж до облоги та зруйнування Єрусалиму у 70 році Тітом Флавієм Веспасіаном.

Секст Юлій Фронтін «Стратегематон». У передмові до своїх «Стратегем» Фронтін роз'яснює мету своєї праці і його композицію. Він сподівається, що зібрані і систематизовані зразки майстерних діянь полководців послужать джерелом і стимулом для військової творчості полководців. А виклад має бути коротким, бо: «людям зайнятим треба надавати допомогу швидку». Скомпільований історичний матеріал і, можливо, власні спостереження Фронтин розподіляє за трьома категоріями: 1) стратегеми, що відносяться до підготовки бою, 2) стратегеми в бою і безпосередньо після бою; 3) стратегеми при облозі міст.

Усередині цих великих розділів дано більш вузькі підрозділи. Ця систематичність викладу дозволяє легко оглянути всю книгу і знайти потрібну довідку. Всі «стратегеми» викладені по одному плану; кожен параграф починається з імені головної дійової особи, а весь параграф автор намагається укласти в одну-дві фрази. Це надає викладу напруженість і стрімкість і разом з тим полегшує знаходження діянь того чи іншого полководця.

Анонім Візантійський. «Инструкции по полиоркетике» Полиоркеетика - це область військового мистецтва античності. Проаналізував джерела доступні для його часу, здійснив свій аналіз різновидів ведення облоги македонської та римської армії. Описав тактичні пристрої цих армій. Дав поради при штурмі та облозі уріплень.

Прокопій Кесарійський. Розповідь про боротьбу Візантії з Персією в VI ст. та розповідь про похід знаменитого полководця Велісарія в Північну Африку проти королівства вандалів, а також про візантійську тактику облоги та штурму, яка була унаслідуванна від римської армії.

Історioграфія теми представлена чималою кількістю монографій та військових енциклопедій y яких висвітлено різні погляди на мистецтво облоги Римської імперії. Лише деякі аспекти цього періоду висвітлювалися в контексті публікацій.

Початковий етап історіографії характеризувався обмеженістю емпіричного підґрунтя досліджень. Здебільшого публікації в журналах, військових енциклопедіях.

На основі наявної джерельної бази було створено низку узагальнюючих праць. Важливими є: Машкин Н.А [8, с. 507], Дельбрюк Г. [7, с. 94], Коннолли П. [9, с. 214][10, с. 312], Дильс Г. [11, с. 108], Разин. Е. А. [12, с. 68], П. Гиро [13, с. 58], Строков А. А. [14], Лазарев С. А. [15].

Машкин Н. А. «Принципат Августа». праця присвяченна дослідженню проблем принципату як політичної форми і його ідеології, його соціальної сутності, соціальних та військових реформ. Після вступної глави, що стосується виникнення римського цезаризму, автор дає систематичний виклад історії громадянських воєн, розпочатих слідом за смертю Цезаря, приділяючи головну увагу тим соціальним відносинам, які не були достатньо висвітлені в науковій літературі.

Дельбрюк Г. «Історія військового мистецтва». досліджується виникнення і розвиток військової стратегії і тактики, узагальнюється досвід великих облог і битв, розкриваються закономірності та основні напрямки розвитку військового мистецтва. Автор відтворює широку історичну панораму військових дій, детально розглядає хід переломних битв, оцінює роль помилок і доленосних рішень полководців і політичних діячів. Добре відомі події постають у всій своїй драматичності і суперечливості.

Коннолли П. «Греція і Рим. Енциклопедія військової історії». У цій книзі автор звів воєдино результати своїх багаторічних досліджень військової історії Греції і Риму. Детально розповів по греко-перських війнах, і про багатовікове протистояння римлян і їх самого небезпечного супротивника – Карфагена. У праці детально дослідженно та описано організацію римської армії, тактику, зброю, облогові пристрої, фортифікацію.

Дильс. Г «Антична Техніка». У праці досліджуеться антична артилерія. Автор розкриває прицип праці римських облогових машин, говорить про основні напрямки розвитку римської облогової справи. Згадує деякі тактичні пристрої римської армії.

Разин. Е. А. «Історія військового мистецтва». У своїх дослідженнях автор описує практично всі відомі етапи в розвитку військового мистецтва народів Європи, найбільш відомі війни, битви, системи організації та озброєння армій. Демонструє військове мистецтво примітивних рабовласницьких держав (Єгипет, Ассирія, Персія) і класичних рабовласницьких держав (Греція і Рим). Викладає основи вчення про війну і армію, завдання і зміст історії військового мистецтва.

Строков. А. А. «Історія військового мистецтва». Висвітлюється військове мистецтво класичних рабовласницьких держав (Греція і Рим). У праці розкриваються закономірності розвитку військового мистецтва (способів і форм ведення війни), розглядається розвиток збройних сил і військово-теоретичної думки.

П. Гиро «Приватне і суспільне життя римлян». класифікував види облогових машин, та спробував описати іх тактику на полі бою.

12 3 4 5