ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Морфолого-екологічні особливості гінкго дволопатевого

123 4 5

Мета роботи: вивчити морфологічні особливості відділу голонасінні, класу Гінкгові, родини Гінкгові, роду Гінкго.

Матеріали та обладнання: гербарій, ілюстративний матеріал, навчальні посібники, лупи і препарувальні голки.

Хід роботи:

1. Роздивитись гербарні зразки пагонів гінкго дволопатевого, звернути увагу на розташування листків, жилкування, форму і розташування мікро- і макростробілів, тип плодів.

2. Описати екологічну характеристику вивчає мого виду: відношення до світла, температури, вологи, ґрунтів та ін.

3. Охарактеризувати декоративні форми рослин цього виду, які використовуються у озелененні населених місць.

Звіт про роботу:

1. Замалювати пагони, листки, насіння рослин, що вивчається. Вказати під малюнком українську та латинську видову і родову назви рослини.

2. Заповнити таблиці 1 і 2:

Таблиця 1 – Загальна характеристика гінкго дволопатевого(Ginkgo biloba)

Вид	Висота, форма крони	Листки, пагони	Мікро- та мегастробіли	Декоратив-ні форми	Використання в озелененні	Розмно-ження

Таблиця 2 – Відношення гінкго дволопатевого до екологічних чинників

Вид	Відношення до освітлення	Посухо-стійкість	Морозо-стійкість	Відношення до грунтів	Відношення до вологи	Відношення до антропогенних чинників

3. Зробити висновки про використання гінкго дволопатевого у створенні об’єктів садово-паркового господарства.

Питання для самоконтролю

1. Назвати відміни за анатомічною і морфологічною будовою між представниками відділів Голонасінні і Покритонасінні.

2. Надати загальну характеристику відділу Голонасінні.

3. Назвати родини, триби, роди, які відносяться до відділу Голонасінні.

4. Вказати систематичне положення гінкго дволопатевого.

5. Охарактеризувати вегетативні органи гінкго дволопатевого.

6. Надати характеристику генеративним органам Ginkgo biloba.

7. Які вимоги Ginkgo biloba до світла, вологи, температури, родючості ґрунту тощо?

8. Назвати декоративні форми гінкго дволопатевого, що використовуються у озелененні та охарактеризувати їх.

Тема 2. Клас Хвойні (Pinopsida)

Родина Тисові (Тахаceae)

Родина Тисові (Тахаceae Lindl.). Відноситься до порядку Тисові (Тахаles). Нараховує 3 роди. У культурі на Україні 2 роди.

Рід Тис (Тахus L.)

Включає близько 8 видів, поширених по всьому помірному поясу Північної півкулі, з них на території України зростає 1 вид – тис ягідний і культивується 4 інтродукованих. Тиси – головним чином дерева, але інколи і чагарники. Хвоя – багаторічна, пласка, переважно дворядна. Жіночі квітки складаються з однієї насіннєбруньки; шишок не буває, сім'я голе, оточене знизу аріллюсом, вгорі відкрите.

Тис ягідний, або звичайний (Тахus bассаtа L.). Поширений в Європі, на Кавказі, в Малій Азії, Північній Африці. Релікт третинного періоду, занесений до „Червоної книги СССР” (1975) і „Червоної книги Української РСР” (1980). Природний ареал: Західна Європа (на півночі до Великобританії і Скандинавії, на півночі до Середземного моря), на сході до західних районів Білорусії і України. Ізольовано росте у горах Кавказу і Криму, у Алжирі, на півночі Сирії і Ірану.

Дводомне дерево 10–27 м висотою і 150 (200) см у діаметрі. Крона яйцеподібно-циліндрова, нерідко багатоверхівкова, у зв’язку з повільним ростом дуже густа. Бруньки округлі або овальні, тупі. Пагони ясно-зелені, гілки блискучі, коричневі. Кора тонка, у молодих дерев гладка, пізніше відшаровується пластинками (після відшаровування світло-охриста, гладка) (рис. 2). Кора гілок темно-сіра, однорічних пагонів – зелена. У старих дерев кора червонувата або червонувато-коричнева. Хвоя пласка, темно-зелена зверху і світло-зелена знизу, 1,5–2,5 (3,5) см довжиною, 0,2–0,3 см шириною. Однорічна хвоя (у кінці періоду росту) більш світла. На пагонах, направлених вгору, листки розташовані спірально, на горизонтальних – дворядно. Тримаються на дереві 4–8 років, отруйні. Мікростробіли майже шароподібні, блідо-жовті або жовті, складаються із щитинкоподібних мікроспорофілів, на коротких ніжках, вкритих дуже дрібними лусочками. Кожен мікроспорофіл несе мікроспорангії, які дозрівають у квітні – травні. Мегастробіли дрібні, поодинокі, розташовані на кінцях коротких сильно редукованих пагонів, несуть по 1–2 насіннєзачатка. Насіння овально-яйцеподібне, загострене, злегка сплюснуте, з 2–4 реберцями, з дуже твердою, бурою, дрібноточечною оболонкою, 0,6–0,8 см довжиною, 0,4–0,5 см шириною, дозріває у серпні – вересні. У 1 кг 17–23 тис. чистих (без аріллуса) насінин. Принасінники яскраво-червоні, келихоподібні, охоплюють насіння до його верхівки. Насіння дозріває у рік цвітіння.

Рослина тіньовитривала, але добре росте при повному освітленні. Зимостійка, переносить морози до –20–25°С. Відносно посухостійка, толерантна до міського задимлення. Вибаглива до ґрунтових умов, середньо вибаглива до вологи. Добре переносить стрижку, особливо у молодому віці. Розмножується насінням і черенкуванням.

Рис. 2. Тис ягідний (Taxus baccata): гілка зі зрілими мегастробілами

Має декоративні форми за конфігурацією крони, забарвленням листків, їх розмірами. У культурі на Україні відомі наступні декоративні форми: „Aurea” – золотиста, „Fastigiata” – ширококолоноподібна, „Albo-variegata” – біло-пістряволиста, „Aureo-variegata” – золотисто-пістряволиста, „Fastigiotax variegota” – карликова золотиста, „Imperialis” – імператорський та ін. Рекомендується для поодиноких і групових насаджень і створення живоплотів. Один із крупних масивів тису гідного (більш ніж 200 га) розташований в Українських Карпатах в урочищі „Княжий двір” Івано-Франківської області.

Родина Головчатотисові (Серhаlоtахасеае)

Рід Цефалотаксус або тис головчастий (Серhаlоtаxus Siebold et Zucc. ex Endl.)

Представлений 5-ма видами, що зростають в Гімалаях, Центральному Китаї, Японії – в горах на висоті 700–2600 м над рівнем моря. В культурі на Україні 1 вид.

Невеликі вічнозелені дерева або чагарники з 3–4 гілками у мутовках. Листки (хвоя) шкірясті, лінійні, на кінці загострені, зверху з подовжнім поглибленням, розташовані спіральний або дворядно. Тичинки зібрані у кулясті групи в пазухах листків на пагонах останнього року. Жіночі стробіли на черешках по 1–3 в пазухах лусочок при основі пагонів останнього року, з 3–4 парами плодолистиків. Насіння костянкоподібне. Добре переносить стрижку і формування крони. Розмножується насінням, черенками і відводками.

Тис головчастий костянковий (Серhаlоtаxus drupaceae Siebold et Zucc. ex Endl.).Поширений в Центральному Китаї, Японії, в областях, багатих опадами. Росте під пологом хвойних і листяних лісів.

Дводомне дерево або чагарник до 15 м висотою, вічнозелене, з густою мутовчатою кроною, з 3–4 гілками в мутовках. Кора стовбура сіра, відшаровується подовжніми смугами, однорічних пагонів – світло-зелена. Бруньки дрібні, яйцеподібні. Листки (хвоя) 18–45 мм завдовжки, шириною 2–3,5 мм, плоскі, лінійні, шкірясті, на вершині різко загострені, іноді з жорстким вістрям, блискучі зверху, з обох боків з 12–15 рядами продихів, розташовані дворядно, V-подібно відходить від пагонів (особливо в однорічних). Мегастробіли на черешках 0,6–1,2 см довжиною, розташовані у основи пагонів останнього року. Мікростробіли шароподібні, на однорічних пагонах у пазухах хвої. Мікроспори дозрівають у квітні–травні. Насіння овальне або грушовидне, зелене з червонуватим відтінком, 2–3 см довжиною, 2 см у діаметрі, на верхівці з округлим поглибленням і загострене на дні, на черешках розміром 6–12 мм. Дерев'янистий покрив з гострими ребрами. Дозріває у вересні.

Рослина тіньовитривала, хоча добре росте і за повного освітлення. Зимостійка, у південних і західних областях України не підмерзає. Вибаглива до вологи і родючості ґрунту. Розмножується свіжезбираним насінням при осінньому посіві. Має декоративні форми за розміром, формою крони, листків. Рекомендується для поодиноких групових насаджень, створення живоплотів.

Лабораторне заняття № 2

123 4 5