 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Родина Хвойникові (Ефедрові)
Дніпропетровський державний аграрний університет
Навчальний посібник
Бессонова В.П., Іванченко О.Є.
Дендрологія Відділ ГОЛОНАСІННІ Відділ Покритонасінні Частина 1
Дніпропетровськ – 2008 Дніпропетровський державний аграний університет Навчальний посібник
Бессонова В.П., Іванченко О.Є.
Дендрологія Відділ ГОЛОНАСІННІ Відділ Покритонасінні Частина 1 (Підклас МАГНОЛІїди, підклас Ранункуліди, Підклас Розіди (Родина РОЗОЦВІТІ) для студентів вищих навчальних закладів , які навчаються за спеціальністю 6.130400 „Садово-паркове господарство”
ТОВ ТВГ „Куніца” Дніпропетровськ УДК 634.017 + 582.42 Дендрологія. Відділ Голонасінні. Відділ Покритонасінні (підклас Магноліїди, підклас Ранункуліди, підклас Розіди (родина Розоцвіті). Навчальний посібник / Бессонова В.П., Іванченко О.Є. – Дніпропетровськ: ООО ТПГ „Куніца”, 2008. – 203 с.
У даному методичному посібнику надані морфологічні та екологічні характеристики деревних рослин відділу Голонасінні, відділу Покритонасінні (підкласи Магноліїди, Ранункуліди, Розіди (родини Розоцвіті)). Всього описано 179 види, що відносяться до 47 родів, 10 родинам. Посібник проілюстровано 145 рисунками. Наводяться дані про перспективність застосування описаних видів для озеленення за умов степової зони України. Призначається для студентів агрономічного факультету спеціальності „Садово-паркове господарство”. В даному посібнику вдало сполучається викладення теоретичного матеріалу, практичних занять та матеріалу для самостійної роботи.
Затверджено науково-методичною радою Дніпропетровського державного аграрного університету в якості навчального посібника (протокол № 3 від 26 листопада 2007 року)
Укладачі: д.б.н., професор Бессонова В.П., к.б.н., доцент Іванченко О.Є.
Рецензенти: д.б.н., професор Лихолат Ю.В. д.б.н, професор Цвєткова Н.М.
ЗМІСТ
Передмова
У системі підготовки висококваліфікованих кадрів зі спеціальності 6.130400 – „Садово-паркове господарство” теоретична та практична підготовка студентів з курсу «Дендрологія» мають виключно велике значення, особливо це стосується практичних занять, під час яких студенти поглиблюють, закріплюють і осмислюють теоретичні знання, одержані на лекціях, набувають навички виконання науково-дослідної роботи та аналізу експериментальних даних. Лабораторно-практичні заняття виховують увагу, ініціативу, самостійність у роботі. Успішний хід практичних занять залежить від забезпечення заняття необхідним робочим матеріалом, обладнанням і навчальними посібниками. У даному навчальному посібнику вдало сполучається викладання теоретичного матеріалу, практичних занять та матеріалу для самостійної роботи. Охоплені такі розділи: відділ Голонасінні (Pinophyta L.) (класи Гінкгові (Ginkgopsida L.) та хвойні (Pinopsida L.)), відділ Покритонасінні (Magnoliopphyta L.) (підклас Магноліїди (Magnolidae L.) та Ранункуліди (Ranunculidae L.), підклас Розріди (Rosidae) родина Розові (Rosaceae L.). Матеріал поділено на 29 тем і 30 лабораторних занять. Наведений в методичній розробці матеріал дає змогу визначити приналежність рослин до певних родин, родів, видів тощо. Частина матеріалу з описанням видів передбачається для самостійної роботи у вільний від аудиторних занять час. Лабораторні заняття доцільно побудувати за таким планом: 1. Організаційна частина. 2. Перевірка виконання домашнього завдання. 3. Вступне пояснення викладача. 4. Самостійна робота студентів. 5. Контроль самостійної роботи студентів. 6. Підведення підсумків. 7. Прибирання робочих місць. У процесі вивчення головних видів студенти повинні засвоїти комплекс характерних видових ознак, охарактеризувати основні екологічні особливості та здійснити оцінку ступеня перспективності використання виду для озеленення за умов Південного Сходу України. Успішне проведення лабораторних занять залежить від забезпеченістю робочим матеріалом, обладнанням і навчальними посібниками залежно від теми занять. При самостійній роботі необхідно вивчити запропоновані гербарні зразки рослин (пагін з листками), плоди, насіння, використовуючи опис, таблиці і рисунки навчальних посібників, потім в альбомі зробити рисунки і дати пояснення до них. В рисунках необхідно відобразити їх характерні особливості: листкорозташування; форму листкової пластинки і прилистків, якщо останні є; край, верхівку та основу листка; наявність опушення, залозок тощо; особливості будови і забарвлення плоду. За можливістю рисунки повинні бути виконані у натуральну величину, з чіткими контурами і необхідними деталями. Плоди і насіння слід замальовувати поряд із квітучим пагоном даного виду. При збільшенні зображення дрібного насіння слід вказати, у скільки разів воно збільшено. Кожен рисунок повинен мати українську та латинську видову і родову назви рослини, а також родини, до якої вона відноситься. У тексті, що пояснює рисунок, необхідно вказують головні діагностичні видові ознаки рослини, його декоративні якості, наявність декоративних форм, екологічні вимоги і перспективність для озеленення у степовій зоні України. Під час підготовки до занять студенти також користуються навчальними посібниками, список яких наведений у кінці методичної розробки. Нижче надається перелік видів, характеристики яких пропонується засвоїти самостійно.
Родина Соснові Сосна кедрова корейська – Pinus koraiensis Sieb. et Zucc. Сосна румелійська (бальканська) – Pinus peuce Gris. Ялина Шренка – Piceae schrenkiana Fisch. Ялина східна (кавказька) – Piceae orierialis (L.) Link. Ялиця кавказька – Abies normanniana Spach. Ялиця сибірська – Abies sibirica Lebed. Ялиця цілолиста – Abies holophylla Maxim.
Родина Тисові Тис гострокінцівковий – Taxus cuspidata Sieb. et. Zucc.
Родина Таксодієві Кріптомерія японська – Cryptomeria japonica Don. Секвойядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum Lindl Buchholz.).
Родина Кипарисові Мікробіота перехреснопарна – Мicrobiota decussata Kom. Кипарисовик горохоплідний (Сhamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc.). Родина Хвойникові (Ефедрові) Ефедра двоколоскова – Ephedra distachya L. Родина Магнолієві Магнолія Зібольда (Мagnolia siboldii К. Koch) Магнолія Лебнера (Мagnolia loebneri Kache) Магнолія лілієквіткова (М. liliflora Desr.) Магнолія великоквіткова (М. grandiflora L.) Підродина Яблуневі Глід шарлаховий – Crataegus coccinea L. Глід чорноплідний – Crataegus nigra W. et K. Аронія чорноплідна – Aronia canadeusis L. Яблуня ягідна – Malus baccata (L.) Borkh.
Підродина Сливові Слива домашня – Prunus domestica L. Вишня пташина – Cerasus avium Moench. Вишня звичайна – Cerasus vulgaris Mill. Відділ голонасінні (Pinophyta) Тема 1. Клас Гінкгові (Ginkgopsida) Родина Гінкгові (Ginkgoacea)
Характерною особливістю голонасінних є те, що насіння і насіннєбруньки лежать у них відкрито на насіннєвих лусочках (мегаспорофілах), а не заключені у плід, як у покритонасінних. Більшість голонасінних відносять до деревних або чагарникових, вічнозелених рослин. Для представників цього відділу рослин характерно наявність моноподіального способу галуження. Листки (хвоя) існують від 2 до 5 років і обпадають щорічно. Є і такі голонасінні, у яких хвоя обпадає щорічно (модрина). Голонасінні відрізняються анатомічною будовою деревини, яка заповнює майже всю масу стовбура, тоді як серцевина в них розвинута слабко і кора дуже тонка. На відміну від провідної системи покритонасінних провідна система деревини голонасінних складається тільки з трахеїд і не має судин. У голонасінних є також чергування двох поколінь – безстатевого (спорофіта) і статевого (гаметофіта). Переважає спорофіт – сама рослин. Жіночий гаметофіт розвивається із мегаспори всередині насіннєбруньок, які є відозмінами мегаспорангієв. Чоловічий гаметофіт являє собою пророслу мікроспору і на відміну від вищих спорових рослин зовсім не має антерідієв.
Рід Гінкго (Ginko L.) Гінкго дволопатевим (Ginko bіlоbа L.).Релікт японо-китайського походження. У природних умовах гінкго зростає у Китаї у гірських лісах у басейні Янцзи, у лісному заповіднику на горі Темуса близь Ханчжоу. Листопадне дерево до 35–40 м висотою і 4–4,5 м у діаметрі (рис. 1). Крона пірамідальна, у жіночих екземплярів крона більш вузька (гілки відходять під гострим кутом), у чоловічих – більш широка, оскільки гілки відходять майже прямим кутом. Є відомості, що з вузькою кроною бувають і чоловічі екземпляри. У більш пізньому віці крона стає округлояйцеподібною або циліндричною. Пагони двох родів: подовжені – ростові і короткі, завдовжки 3–4 см, покриті слідами від опалих листків і брунькових лусочок. Річні пагони у кінці вегетаційного періоду світло-коричневі, голі, у зимовий період – матово-сірі, як і гілки інших порядків. Кора молодих пагонів коричнева або палева, блискуча, з віком стає матовою коричнево-сірою або сірою, а на старих стовбурах з глибокими тріщинами. Пагони конічні, розташування листків чергове на подовжених пагонах і пучками (по 3–5) на коротких пагонах; листки – шкірясті, прості, щільні, голі, віялоподібні, на довгих черешках. Листкова пластинка завдовжки до 10 см і шириною 10–11 см, по краю хвиляста або розсічена на лопаті (частіше 2), з віялоподібним жилкуванням і деякими жилками, що гілкуються дихотомічно. Черешок завдовжки 8–10 см. Листки весною і влітку ясно-зелені, восени, перед листопадом, жовті до кармінно-червоного.
Рис. 1. Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba): а – жіноча гілка з молодими мегастробілами; б – чоловіча гілка з мікростробілами; в – зрілий мегастробіл (насіння) у розрізі
Рослина дводомна. Мікро- і макростробіли гінкго утворюються на вкорочених пагонах. Мікростробіли (чоловічі колоски) пухкі, сережкоподібні, до 3–4 см довжиною, по 3–5 у пучках, при дозріванні пилку яскраво-жовті. Пилок гінкго дозріває у травні. Насіннєзачатки дрібні (до 2 мм у діаметрі), розташовані на довгих (2,5–3,5 см), потовщених на верхівці, ніжках. Квітки невиразні, мало відрізняються від листків. Бруньки починають розпукуватися у кінці квітня – початку травня. У південних районах насіння має добру схожість, дозріває у жовтні. Насіння з м’ясистою оболонкою, крупне, еліпсоподібне або округлої форми. Покрив його складається з трьох шарів: зовнішнього (саркотеста) – м'ясистий жовтувато-янтарний, середнього (склеротеста) – задерев'янілий і внутрішнього (ендотеста) – папероподібний. М'ясистий покрив з різким неприємним запахом. Насінини без м’ясистої оболонки дерев’янисті, більшою частиною двогранні, рідше 3–4-гранні. Товщина 1–1,2 см, ширина 1,2–1,7 см, довжина 2,0–2,2 см. Маса 1000 насінин з м’ясистою оболонкою 5,5–6 кг, без оболонки – 1,5–2 кг. Рослина світлолюбна, переносить морози до –35 °С. Відносно посухостійка, до ґрунтів невимоглива. Добре переносить задимлення і велику кількість пилу і газів у повітрі. Живе до 2 тис. років. На Україні культивується з початку ХІХ ст. Розмножується насінням, стебловими і кореневими черенками, діє паростки від пенька. Дуже цінна рослина для зеленого будівництва, особливо у великих промислових центрах. Ефективні поодинокі і групові посадки, тінисті алеї. Декоративні форми: пірамідальна, з пониклими гілками, із золотистими забарвленими листками. Лабораторне заняття № 1 |
