 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Висловіть розвиток педагогічної теорії у практиках видатних педагогів(Джон Локк , Гельвецій, Песталоцці, Дістервергі )
Дж.Локк першим в історії розробив нову, що ґрунтується на світських началах, систему виховання підростаючого покоління. Основою для педагогіки Локка послужила його філософсько-психологічна концепція, відображена у головній філософській праці “Досвід про людський розум“ (1689 р.). Локк розробив філософсько-психологічну теорію “чистої дошки“, яка полягає у запереченні існування в свідомості людини “вроджених“ ідей i уявлень. Психіка людини від народження подібна до чистої дошки або чистого аркуша, де ще нема ніяких написів. Мета i завдання виховання за Локком є підготовка джентльмена. Виходячи з практики тогочасного дворянського виховання Локк відстоює домашнє, індивідуальне виховання дітей i категорично виступає проти шкільної освіти, оскільки остання є відбитком суспільства, яке за своєю суттю аморальне. Для джентльмена, на його думку, найважливіше виробити характер і волю. Морально вихована людина – це та, якій вчинки диктує розум, і яка вміє діяти всупереч своїм почуттям і бажанням. Локк виступає за суворе ставлення батьків до дітей, яке поступово повинно перерости у дружбу. Однак, він виступає проти авторитаризму та тілесних покарань у вихованні, бо “рабська дисципліна створює i рабський характер. У дітей треба виховувати гуманне ставлення до людей і тварин. Головним у цьому, як вказує Локк, є релігійне виховання. У дітей потрібно викликати любов і повагу до бога як вищої істоти. Але він заперечував виконання релігійних обрядів. Локк не виділяє окремо трудового виховання. Але рекомендує, щоб вихованець займався якимось ремеслом (столярним, токарним, теслярством), садівництвом, сільським господарством чи ін. Необхідність цього він мотивував тим, що, по-перше, знання ремесел може згодитися діловій людині як підприємцю, по-друге, праця на свіжому повітрі корисна для здоров’я. Праця попереджує можливість шкідливої бездіяльності.
Французький філософ Клод-Адріан Гельвецій (1715- 1771) свої педагогічні погляди виклав у творах "Про розум", "Про людину, її розумові здібності та її виховання в яких заперечував вирішальну роль спадковості та вроджених ідей, доводив, що виховання робить людину тим, чим вона є. Виходячи з того, що перебудова суспільства можлива завдяки вихованню, захищав суспільне виховання й освіту. Метою виховання вважав розкриття серця дитини для гуманності, а розуму - для правди, щоб виховати громадян, у свідомості яких ідея особистого добра поєднувалася б з ідеєю добра для всіх. Гельвецій надавав великого значення активності й самодіяльності дитини, ролі її особистого досвіду, виступав проти фізичних покарань. Застосування їх припускав лише за умови, що всі інші засоби виховного впливу вичерпано. Вирішальну роль у формуванні особистості він відводив її розумовому вихованню, вважаючи, що чим освіченіші народи, тим вони добродійніші, могутніші й щасливіші. Фізичне виховання має зробити її сильною, здоровою. Для цього при школах потрібні майданчики, де діти вправлялися б у бігу, боротьбі, стрибках, плаванні та ін. Свій багатий педагогічний досвід Й.-Г. Песталоцці теоретично узагальнив у творах "Лінгард і Гертруда", "Як Гертруда вчить своїх дітей", "Лебедина пісня" та ін. Виступаючи за нову початкову школу, вважав необхідним зосередження головної уваги на особі вихованця як центральної точки всіх виховних дій; створення теорії початкового навчання з опертям на психологічні засади; опрацювання методики початкового навчання. Виходячи з положення, що тільки власні сили людської природи є основою, яка формує людину, Й.-Г. Песталоцці вважав метою виховання розвиток усіх природних сил та здібностей дитини, причому цей розвиток має бути різнобічним і гармонійним. На його думку, родина - це перший зразок науки життя в спільноті, науки взаємодопомоги. Великого значення надавав він фізичному вихованню, вважаючи його найпершим видом розумного впливу дорослих на розвиток дітей. Фізичне виховання, за його словами, повинно бути тісно пов'язане з моральним і розумовим. Найвідомішим його послідовником був німецький педагог Фрідріх-Вільгельм-Адольф Дістервег (1790-1866), якого ще за життя називали "учителем німецьких учителів". Ф.-В.-А. Дістервег вважав, що людська природа виявляє себе у задатках. Але, на відміну від свого попередника, гадав, що ці задатки є тільки можливостями для розвитку й освіти, тому завдання виховання полягає у спонуканні і спрямовуванні самодіяльного їх розвитку. На його думку, головна мета виховання - гармонійний розвиток можливих задатків людини. її можна досягти через самодіяльність. Правильне виховання має ґрунтуватися на принципах природовідповідності, культуровідповідності та самодіяльності.Учитель, за Дістервегом, повинен досконало знати свій предмет, любити свою професію і дітей, бути рішучим, енергійним, мати тверду волю і характер, вести дітей уперед, мати громадянську мужність і власні переконання, постійно самовдосконалюватися, бути носієм високих моральних якостей, взірцем для своїх вихованців |
