 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Метричний рівень поетичної мови (метрика)
Додаток до семінарського заняття з віршування Метричний рівень поетичної мови (метрика) Метрика – 1) сукупність законів побудови вірша; синонім Віршування. 2) Наука про закони побудови вірша; синонім Віршознавства. 3) Іноді під Метрикою розуміємо один з розділів віршування – вчення про побудову віршованого рядка (поряд з евфонією – вченням про звукосполучення, строфікою – вченням про сполучення рядків); у цьому випадку зазвичай використовується вираз «метрика й ритміка» без точного розмежування цих понять. Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Стопоюв силабо-тонічній системі віршування називають сполучення наголошених з певною кількістю ненаголошених складів, яке повторюється у рядку. Стопа сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. У силабо-тонічних віршах застосовуються ті самі основні стопи, що були в античному віршуванні. Але з заміною довгого складу наголошеним, короткого – ненаголошеним. Залежно від кількості складів стопи поділяють на: 1) двоскладові:
2) трискладові:
NB : До трискладових стоп належать також: трибрахій [U U U] ; молос [__ __ __] ; бакхій [U __ __] ; антибакхій [__ __U] ; амфімакр або кретик [__ U __].
3) чотирискладові:
Нарощення (гіперкаталектика) – поява «зайвого» або «зайвих» (двох) слабких складів після останньої стопи у вірші (у силабо-тонічному віршуванні – ненаголошених). Приклад односкладового нарощення в 1 та 3 віршах: День росте в височінь і вдаряє роз’яреним вітром. Вже хребти бурунів на шматки розривають туман. Запах квітів і трав у солодкому в’ється повітрі, Біле сонце в безодні полудень важкий підніма. (А. Гарасевич) UU __ / UU __ / UU __ / UU __ / UU __ / U UU __ / UU __ / UU __ / UU __ / UU __ / Усічення (каталектика) – відсутність метрично необхідних слабких складів у останній стопі віршованого рядку (в метричному віршуванні – коротких, в силабо-тонічному – ненаголошених. Сіра, непевна дрижить каламуть, __ UU / __ UU / __ UU / __ Берег та баржа навколо. __ UU / __ UU / __ U З берега коней на баржі везуть, __ UU / __ UU / __ UU / __ Очі зав’язують коням. (Б. Мамайсур) __ UU / __ UU / __ U Так, ямб і анапест можуть бути нарощеними; відповідно: а) U __ / U __ / U б) UU __ / UU __ / U або UU __ / UU __ / UU (явище гіперкаталектики), а хорей і дактиль — усіченими (явище каталектики) – відповідно: а) __ U __ U __ б) __ UU __ UU __ U або __ UU __ UU __ При визначенні віршованого розміру нарощена стопа не враховується, а усічена – навпаки. Щодо амфібрахія, то він може бути і нарощеним (U __ U / U __ U / U), і усіченим (U __ U / U__ ).
У деяких строфах поєднуються різні стопи. Такі вірші називаються логаедами. Цю любов Я із вересня виніс UU __ / UU __ / UU __ / U за вдачу птичу, U __ / U __ / U і за очі, що шепотом синім UU __ / UU __ / UU __ / U початок кличуть.(Б.Рубчак) U __ / U __ / U
Найпоширенішим розміром античної поезії був гекзаметр (грец. hex – шість і metron – міра, шестимірник). Гекзаметр – рядок з п’яти дактилів та одного хорея з цезурою (ритмічно-інтонаційною паузою в середині віршового рядка, яка розділяє його на дві, іноді три частини) після першого складу третьої стопи. У перекладі на українську мову гекзаметр мас такий вигляд: Гнів оспівай, о богине, //нащадка Пелея Ахілла __UU / __UU / __U//U/ __UU / __UU / __U Згубний, що дуже багато // ахейцям лиха накоїв. Душ багато героїв //славетних в Аїд він спровадив, їхні тіла па поживу//собакам і птицям покидав. («Іліада». Переклад В. Самійленка)
Александрійський (або олександрійський) вірш(фр. le vers alexandrin, нім. der Alexandriner, англ. an alexandrine) – система двовіршів, шестистопний ямб з цезурою після третьої стопи та суміжними римами. Свою назву отримав з епічної поеми «Роману про Александра Македонського» (ХІІ ст.), хоча перші зразки спостерігалися раніше, в ХІ ст. («Мандри Карла Великого в Єрусалим та Константинополь»). Широкого розповсюдження набув у поезії Західної Європи, зокрема у Франції, де цей правильний дванадцятискладник вважається класичним віршем (там його називають alexandrin). В російській поезії вживався в поемах й трагедіях поетів XVIII-ХІХ ст., в урочистих ліричних віршах. Зима. Что делать нам | в деревне? Я встречаю Слугу, несущего // мне утром чашку чаю, Вопросами: тепло ль? // Утихла ли метель? Пороша есть иль нет? // И можно ли постель Покинуть для седла, // иль лучше до обеда Возиться с старыми // журналами соседа?.. (А. Пушкин) В українській літературі александрійським віршем писав зокрема М. Зеров (цикл «Александрійські вірші»): Високий рівний степ. Зелений ряд могил /U __ /U __/ U__ //U __ /U __/U__ І мрійна далечінь, що мглою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген – ген на обрії силуети диких коней, Намети, і вози, і скирти – орачі. Із вирію летять, курличучи, ключі…
|
