ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Класифікація органел клітини.

123 4

Ззовні клітина має цитолему (клітинну оболонку),яка відділяє її від зовнішнього біологічну мембрану, крізь яку здійснюється транспорт речовин усередину клітини й продуктів метаболізму з клітини в міжклітинну рідину, що її оточує.

В гіалоплазмі клітини міститься ядро, в якому закладена спадкова інформація у вигляді дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Всередині ядра є одно або кілька ядерець.

Усі біохімічні процеси відбуваються в органоїдах клітин. До них належать мітохондрії, ендоплазматична сітка, лізосоми, комплекс Гольджі й мікротільця. Органоїди ззовні мають мембрану завтовшки 6—7 нм.

Мітохондрії виконують функції енергетичних станцій: в них відбувається клітинне дихання — утворення енергії, яка використовується клітиною для різних функцій.

Рибосомивиробляють специфічний для кожного виду клітин білок. У його утворенні беруть участь транспортні й інформаційні РНК.

Ендоплазматична сітка складається із зернистої й незернистої сіток. Білки, що синтезуються в рибосомах ендоплазматичної сітки, виводяться назовні, а ті рибосоми, які містяться в гіалоплазмі, синтезують білки, необхідні для життєдіяльності самої клітини.

ЛЬосоми — пухирці, які містять багато ферментів, що забезпечують внутрішньоклітинне травлення.

Комплекс Гольджі має вигляд пухирців, пластинок, трубочок, мішечків, усередині яких теж є ферменти. Комплекс Гольджі бере участь у синтезі полісахаридів, а у взаємодії з білками сприяє відокремленню й виведенню з клітин продуктів їхньої життєдіяльності. Комплекс Гольджі розташований біля ядра клітини.

Цитоцентр (клітинний центр), як правило, міститься над ядром клітини або біля пластинчастого комплексу; він має два щільні тільця — центріолі. Перед поділом клітини центріолі подвоюються.

5. Кістка як орган. Ріст та розвиток кісток, сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток.

Кісткова тканина. Розглядаючи розпил кістки під мікроскопом, можна побачити, що вона складається із закономірно розподілених кісткових пластинок, утворених колагеновими волокнами кістки, просоченими кістковою основною речовиноютаостеоцитами.

Структурною одиницею кістки є остеон. Кількість кісткових пластинок у кожному остеоні неоднакова.

Між остеонами єпроміжки, заповнені кістковими пластинками, які сполучають остеони між собою.

Кістка складається з щільної і губчастої речовин. Перша розташована ззовні і являє собою щільне й міцне утворення. Губчаста речовина в трубчастих кістках міститься в епіфізах і складається з кісткових перекладин, напрям яких залежить від тяги діючих на них м'язів. Між перекладинами губчастої речовини лежить червоний кістковий мозок.

Кожна трубчаста кістка вкрита зверху окістям. Окістя складається здвох шарів сполучної тканини. Зовнішній шар — волокнистий, виконує захисну функцію. Внутрішній шар — ростковий — складається з пучків колагенових та еластичних волокон, які в процесі росту кістки розмножуються й перетворюються на остеоцити.

Трубчаста кістка складається з тіла — діафіза та двох кінців — епіфізів: проксимального, розташованого ближче до голови, й дистального, який міститься на протилежному кінці кістки відносно першого.

Всередині тіла трубчасті кістки мають порожнини, заповнені жировою тканиною — жовтим кістковим мозком.

Сполучення кісток.

Вчення про з'єднання кісток має назву артрологія, або синдесмологія.

Кістки в скелеті людини, залежно від функціонального навантаження, з'єднуються рухомо, напіврухомо й нерухомо.

Рухомі з'єднання — синовіальні (діартрози). До них належать суглоби У суглобі розглядають основні й допоміжні утворення. До основних належать: суглобові поверхні зчленованих кісток, капсула суглоба і порожнина суглоба.

Нерухомі з'єднання (синартроз) — фіброзні — такі види сполучень, за яких кістки немовби зрощені між собою за допомогою того чи іншого типу сполучної тканини, відповідно до чого й дістали назву: синдесмоз, синхондроз, синостоз, синсаркоз.

Синдесмоз — з'єднання кісток за допомогою волокнистої сполучної тканини. До синдесмозів відносять шви між кістками черепа та ін.

Синхондроз — з'єднання кісток за допомогою хрящової тканини. Рухомість і міцність хрящових з'єднань залежить від виду хрящової тканини й товщини хряща.

Синостоз — з'єднання за допомогою кісткової тканини. Наприклад, кістки таза до 15—16-річного віку з'єднуються між собою хрящовою тканиною, а пізніше, в дорослому віці, хрящ замінюється кістковою тканиною, внаслідок чого утворюється нерухоме з'єднання — синостоз.

6.Будова та функціональне значення скелету тулуба.

Хребетний стовп,або хребетє основою всього тіла і утворюється з 31—35 хребців, з'єднаних між собою рухомими й нерухомими зчленуваннями.

Хребетний стовп має 5 відділів: шийний — 7 хребців, грудний — 12 хребців, поперековий — 5 хребців, крижовий — 5 хребців, які зрослися в одну кістку — криж, і куприковий — 4—5 хребців.

Хребець має тіло, позаду якого є дуга. Тіло й дуга оточують отвір хребця . Отвори суміжних хребців утворюють хребетний канал, у якому міститься спинний мозок. У місцях з'єднання дуги з тілом утворюються вирізки. Вирізки суміжних хребців обмежують міжхребцеві отвори, крізь які виходять спинномозкові нерви. Від дуги відходять 7 відростків: задній, непарний — остистий , 2 бічні — поперечні, 2 верхніх суглобових і 2 нижніх суглобових . Суглобовими відростками хребці з'єднуються між собою в хребетний стовп. Хребці кожного відділу мають свої специфічні особливості, які відрізняють їх від хребців інших відділів.

Грудна клітка утворена грудиною, 12 парами ребер і 12 трудними хребцями.

Грудина,або грудна кістка,— це плоска видовжена кістка, яка складається з трьох частин: рукоятка, тіло та мечоподібний відросток.

123 4