 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Основні тенденції та етапи розвитку історичної науки другої половини XX – початку XXI ст.Зміни в історичній науці другої половини XX ст. Вплив постмодернізму на напрями та зміст історичних досліджень. «Лінгвістичний зворот» в історичних студіях. Особливості інтелектуальної ситуації для розвитку історичної науки другої половини XX ст. Етапи та напрями розвитку історичної науки другої половини XX – початку XXI ст. Історичні дослідження 50-60-х років XX ст.: марксистська історіографія, теорія модернізму в історичних студіях, вплив школи «Анналів». «Нова історична наука». Г. Вайт: метаісторія та проблема історичних стилів. «Наративна історія». Поширення культурно-антропологічної історії: Е. Лє Руа Ладюрі, К. Гінзбург, П. Берк та розробка проблем історіописання. Теоретичні пошуки третього покоління школи «Анналів». Напрями історичних досліджень «нової культурної історії»: інтелектуальна історія, гендерна історія, усна історія, постколоніальні студії тощо. Розвиток наукового співробітництва істориків у другій половині XX – початку XXI ст. Міжнародний конгрес історичних наук та його вплив на розвиток наукового співробітництва істориків у другій половині XX – на початку XXI ст.Організаційні заходи МКІН. Роль МКІН у розвитку сучасних історичних досліджень. Головні теми XX і XXI Міжнародних конгресів історичних наук. Розробка питання історичного синтезу: форми історичного синтезу, суспільна роль, критика, проекти нової «глобальної історії». Міжнародні організації істориків у формуванні глобальної системи історичного знання. Особливості розвитку історичної науки в країнах Центральної та Східної Європи другої половини XX – на початку XXI ст.Етапи розвитку історичної науки в країнах Центрально-Східної Європи другої половини XX – на початку XXI ст. Історична наука в умовах ідеологічного диктату: спільні риси, ортанізація наукової діяльності, досягнення та втрати. Особливості післявоєнного розвитку історичної науки в країнах Центрально-Східної Європи. Історична наука країн Центрально-Східної Європи в умовах переходу від ідеологічного диктату до свободи наукової творчості: основні ознаки процесу. Основні напрями сучасних історичних досліджень: історія XX століття, історія Другої світової війни, історія національних рухів, історія Середньовіччя та раннього Нового часу. Провідні міжнародні наукові установи з дослідження історії країн Центральної та Південно-Східної Європи: особливості організації та основні напрями діяльності. Переосмислення новітньої історії Польщі у сучасній польській історіографії. «Катинська справа» як предмет історіографічних та документознавчих дискусій. Специфіка організації історичних досліджень у сучасній Польщі. Інститут Національної Пам’яті та інші польські державні установи історичного профілю. Проблема модернізації у сучасній російській історіографії: методологічний перегляд проблем російської і всесвітньої історії та нові напрями історичних досліджень. Французька історіографія другої половини XX – початку XXI ст.: ключові напрями та тематика історичних досліджень. Вплив суспільно-політичних процесів на розвиток історичної науки у Франції. Місце школи «Анналів» у французькій історіографії другої половини XX ст. Школа «Анналів» 50-60-х років Ф. Бродель та розробка «тотальної» і «структурної» історії. П. Шоню. Е. Лє Руа Лядюрі. Розробки політичної історії французькими істориками кінця XX – початку XXI ст. Економічна та соціальна історія як напрям дослідження школи Е. Лабрусс. Дискусії про Велику французьку революцію у сучасній французькій історіографії. «Атлантична» концепція революцій кінця XVIII ст. «Ревізіоністська» концепція Французької революції. Ф. Фюре. 200-річчя Французької революції у наукових та суспільно-політичних дискусіях та їх наслідки. Італійська історіографія другої половини XX – початку XXI ст. Формування напрямів історичних досліджень в Італії у повоєнний період: протистояння методологій. Організаційні засади наукової діяльності італійських істориків. Народження та розвиток напряму «мікроісторія». К. Гінзбург, Д. Леви. Проблеми національної історії в дослідженнях другої половини XX ст.: історія Рісорджименто, питання економічної історії Італії, проблема фашизму, історія руху опору. Основні напрями наукових розробок німецької історіографії другої половини XX – початку XXI ст.Тематика та напрями історичних досліджень у ФРН та НДР у післявоєнний період. Дискусії з питань історії нацизму. Соціальна історія в розробках німецьких істориків та її досягнення. В. Конце. «Історія понять» як напрямок досліджень інтелектуальної історії у німецькій історіографії. Р. Козеллек. Вплив культурно-антропологічної історії на розвиток наукових студій у ФРН. Розвиток досліджень «історії повсякденності». Проблеми синтезу національної історії: дослідження історії XX ст. Англо-американська історіографія другої половини XX – початку XXI ст. та її вплив на розвиток сучасної історичної науки.Основні етапи розвитку англо-американської історіографії другої половини XX – початку XXI ст. Традиції та новації у розвитку історичного знання у Великій Британії. Культурно-антропологічний напрям в історіографії Великої Британії. Зміна предмету наукового аналізу. Дискусії навколо проблем методології: А. Тойнбі, К. Поппер, І. Берлін. Марксистська концепція історії в британській історіографії. Вплив школи «Анналів» на формування «нової історії» у Великій Британії. Вплив постмодернізму на британську історіографію. Основні концепції сучасної американської історіографії, їх теоретичні та ідеологічні засади. Організаційні засади наукової діяльності американських істориків. «Нова історична наука в США» та її напрями: «нова економічна історія», «нова політична історія», «нова соціальна історія», «нова робітнича історія», «нова негритянська історія», «психоісторія» тощо. Дискусії в історіографії з проблеми американоцентризму.
|
