ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Предыдущая 1 2 345 6 7 Следующая

Основні риси міжнародних відносин на зламі XIX-XX ст.Завершення колоніального розподілу світу. Утворення перших військово-політичних блоків – Троїстої Спілки та Антанти. Військові конфлікти та міжнародні кризи наприкінці XIX – на початку ХХ ст. Балканські війни.

Перша світова війна і міжнародні відносини (1914-1918 рр). Передумови, привід і початок Першої світової війни. Розширення Антанти. «Італійський казус». Трансформація Троїстої Спілки у Четверний Союз. «Російське питання! У царині міжнародних відносин в 1917-1918 рр. Саморозпад Четверного Союзу восени 1918 р.

Міжнародні відносини в 1919-1923 рр. Версальсько-Вашингтонська система.Міжнародна ситуація і плани країн-переможниць після Комп'єнського перемир'я. Паризька мирна конференція 1919 р. Утворення Ліги Націй. Ґенеза «версальської системи мирних договорів». Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. та її рішення. Утворення Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин як міжнародне юридичне оформлення геополітичних змін у світі після Першої світової війни. Протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи.

Міжнародні відносини в період стабілізації (1924-1928 рр.).Зміна міжнародної ситуації у 20 рр. ХХ ст. Спроби корегування, перегляду і доповнення Версальсько-Вашингтонської системи. Дипломатичне визнання СРСР. «Німецький фактор» у європейській системі міжнародних відносин. Локарнські угоди. «План Дауєса». Діяльність Ліги Націй.

Міжнародні відносини наприкінці 20-х – 30-х роках ХХ ст.«Велика депресія» і зміна зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу. «План Юнга». Пакт Бріана-Келлога. Ґенеза вісі Рим-Берлін-Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки на європейському континенті. «Радянський фактор» и системі європейських міжнародних відносин. Зовнішня політика «Третього рейху» у 1933-1936 рр.

Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни (1937-1939 рр.).Загарбницькі дії Німеччини та Італії. Політика «умиротворення агресора». «Мюнхенська змова» 1938 р. та її наслідки. Радянсько-японський конфлікт на Далекому Сході. Германо-італійська інтервенція в Іспанію і політика «невтручання» західних держав. Позиція СРСР стосовно громадянської війни в Іспанії. Англо-франко-радянські переговори навесні і влітку 1939 р.

Пакт Молотова - Ріббентропа та його наслідки.

Друга світова війна і міжнародні відносини (1939-1945 рр.).Передумови, привід та початок Другої світової війни. Доля першої антигітлерівської коаліції. «Дивна війна» та її наслідки. Радянсько-фінська війна та її наслідки. Радянсько-німецькі відносини у другій половині 1939 – першій половині 1941 рр. Місія Гесса. Ґенеза другої антигітлерівської коаліції. Завершення та підсумки Другої світової війни.

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.Ялтинська конференція 1945 р. та її рішення. Потсдамська конференція 1945 р. та її рішення. Оформлення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Утворення ООН. Ґенеза «біполярного світу».

Повоєнне врегулювання в Європі та на Далекому Сході.Мирні договори з союзниками «Третього рейху» в Європі. Сан - Францизька угода 1951 р. з Японією. Нюрнберзькі та Токійські Трибунали та їх міжнародне значення. Геополітичні зміни в світі після завершення Другої світової війни. Утворення «соціалістичного табору».

«Німецьке питання» в міжнародних відносинах.Розгляд повоєнної долі Німеччини на конференціях антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни. Окупація Німеччини і її розчленування на 4 зони. Розкол Німеччини на ФРН та НДР. Ґенеза феномена Західного Берліна. «Саарське питання».

Військово-блокове протистояння і міжнародні відносини 50-х – початку 60-х років ХХ ст.Передумови, привід та початок «холодної війни». Ознаки, фази, наслідки «холодної війни». «План Маршалла». Зародження і провідні вектори діяльності НАТО, ОВД, СЕНТО, СЕАТО. Корейська війна 1950-1953 рр. та її наслідки. Зовнішньополітичні доктрини президентів США у 1945-1963 рр. Зовнішньополітичні пріоритети СРСР доби М.С.Хрущова.

Розпад світової системи колоніалізму і створення Руху неприєднання.Продовження національно-визвольної боротьби у колоніальних країнах в період Другої світової війни. Надання незалежності Індії, Бірми та Пакистану. Війна в Індокитаї та її наслідки. Британська та Французька співдружність націй: загальне та особливе.1960 р. – рік Африки. Фази деколонізації. Міжнародні об'єднання країн Азії та Африки. Зародження Руху неприєднання.

Джерела розрядки міжнародної напруги.Виникнення Всесвітнього Конгресу прибічників миру. Зародження Пагуошського руху. Відновлення євроінтеграційного руху. Карибська криза 1962 р. та її наслідки. Поступове пом'якшення американо-радянських відносин у 60-ті рр. ХХ ст. «Нова східна політика» урядів ФРН. Посередницька місія Фінляндії.

Розрядка міжнародної напруги 70-х рр. ХХ ст. та її зрив.Нарада з безпеки та співробітництва у Європі. Початок Гельсінського процесу. Основні тенденції розрядки міжнародної напруги у 1975-1979 рр. Причини зриву процесу розрядки.

«Нове політичне мислення» в міжнародних відносинах другої половини 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст.Нормалізація відносин Західної Німеччини з країнами «соціалістичного табору». Радянсько-американські відносини»: від «хрестового походу» до нового діалогу. Прихід до влади в СРСР М.С.Горбачова та втілення в сферу міжнародних відносин його концепції «нового мислення».

Діяльність Організації Об'єднаних Націй в умовах «холодної війни».ООН: передумови зародження, структура, механізм дії. Вплив «холодної війни» на діяльність ООН. Рада Безпеки ООН та її вплив на царину світових міжнародних відносин. Зародження проблеми реформування ООН.

Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі міжнародних відносин.Діяльність ОВД та РЕВ.: організація, структура, форми роботи. Рух «Солідарність» у Польщі. «Оксамитові революції» кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. «Тихе розлучення» III«Берлінського муру» і Об'єднання Німеччини. Розширення НАТО.

Інтеграційні процеси в Західній Європі.Р.Куденхове-Калергі і проект «Пан-Європа», як зародження євроінтеграційних ідей у міжвоєнний час. Відродження ідеї євро дому після закінчення другої світової війни. Три опори євроінтеграційного руху. Маастрихтська угода 1992 р. і утворення Європейського Союзу. Хвилі розширення ЕС. Україна та ЕС: мифи та реальність.

Міжнародна ситуація на Далекому Сході і в Південно-Східній Азії.«Корейська проблема»: пошук вирішення. Міжнародне значення «японського економічного дива». Поява «Азійських тигрів». Еволюція зовнішньої політики Китаю після смерті Мао Цзедуна. Діяльність Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Діяльність ШОС.(Шанхайської організації співробітництва).

Країни Південної Азії у міжнародних відносинах.Індо - пакистанські відносини у другій пол. ХХ - на початку ХХI ст. Проблема прикордонних штатів Джаму та Кашміра. Сикхський та тамільський варіанти сепаратизму. Вплив Пакистану на події у Афганістані. Розширення членів «ядерного клубу» в Південній Азії. Діяльність СААРК (Асоціації регіонального співробітництва держав Південної Азії).

Близький і Середній Схід у системі міжнародних відносин.Ізраїльсько-палестинська проблема: пошук шляхів вирішення. Ірано-Іракська війна та її наслідки. Повалення режиму Саддама Хусейна і окупація Іраку. «Арабська весна» у 2010-2012 рр. Сумна доля Афганістану. Діяльність ЛАД.

Система міжафриканських відносин.Південна Африка після ліквідації системи апартеїду. Лівія та Єгипет - післяреволюційний розвиток.

Діяльність Африканського Союзу, ЕКОВАС (Економічної спільноти держав Західної Африки), Економічного і валютного союзу Західної Африки, «Общего ринку» країн Східної та Південної Африки, Африканського банку розвитку тощо.

Латиноамериканська система міжнародних відносин.Андське товариство. Боліваріанський альянс для Америк. Діяльність «МЕРКОСУР». Від Панамериканського Союзу до Організації американських держав. «Кубинське питання». Феномен Венесуели.

Основні тенденції розвитку міжнародних відносин на зламі ХХ – ХХI ст.Ґенеза монополярного світу за американським зразком. Євросоюз на сучасному етапі. Проблеми розвитку в СНД. Ісламський фактор у міжнародних відносинах. Глобальні проблеми світу і царина сучасних міжнародних відносин: інтеграція чи взаємовплив?

МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

Об’єкт і предмет історичної науки. Природа і специфіка історичного пізнання. Класифікація наук. Місце історії в системі гуманітарних наук.Різні підходи до визначення предмета та об’єкта історичного дослідження. Історія і соціальна пам’ять, історія і досвід.

Сутнісна парадигма предмета історичної науки. Представники школи “Анналів” про предмет історії. Р.Колінгвуд про історію як думку. Структура предмета історичної науки. Історичні факти і засоби вираження як основні компоненти структури предмета історичної науки. Питання про співвідношення між історією і соціологією. Відмінності історичного процесу від еволюції живої і неживої природи.

Специфіка історичної науки: якісне співпадіння суб’єкта і об’єкта пізнання; незавершеність об’єкта пізнання історика; недоступність об’єкта пізнання історика прямому спостереженню дослідника; реконструктивний характер історичного пізнання; ретроспективний характер історичного пізнання; залежність від сучасності; залежність від ідеології і політики.

Соціальні функції історичної науки. Функція соціальної пам’яті. Надання сучасному суспільству стійкості, стабільності, впевненості у майбутньому. Виховна функція. Моралізаторство. Задоволення потреби в житейській мудрості. Науково-пізнавальна функція. Прогностичні потенції історії. Критика К.Поппером історицизму. Історія як лабраторія методології пізнання Іншого. Політико-ідеологічна функція: легітимізація влади, пошук спільної мови між різними соціальними і національними спільнотами (функція школи політики); засіб забезпечення національної єдності, виховання громадян. Розважальна функція. Психолого-кмпенсаторна фукція історії.

Принципи історичного пізнання. Поняття наукового принципу. Загальнонаукові принципи: принцип об’єктивності, принцип історизму. Дискусії про критерії істинності історичного знання. К.Поппер про загальнозначимість наукового знання, засади наукової об’єктивності і про “богоодкровенну” та “крузоніанську” науку. П.Рікер про об’єктивність і суб’єктивність в історії. Компоненти об’єктивності історичного пізнання: всебічне охоплення явища з метою виявлення його сутності і багатоманітності його зв’язків з історичним світом; спирання на досягнутий рівень наукового знання з урахуванням висунутих точок зору; творчий підхід: застосування всієї сукупності різноманітних методів, а також прагнення враховувати досягнення в інших галузях науки. Передумови реалізації принципу об’єктивності: спирання на метод як протокольовану центральну частину дослідження; забезпечення умов для необмеженої наукової критики. Об’єктивність і об’єктивізм.

Ціннісний підхід в історії. Аксіологічний метод пізнання в історії. Проблема цінності і оцінки в історії. Об’єктивна цінність і суб’єктивна оцінка історичного знання.

Структура історичного дослідження. Постановки наукової проблеми. Актуальність дослідження.

Операції історичного дослідження: збирання фактів, побудова моделі і її верифікація, інтерпретація. Гіпотеза. Парадигма.

Роль наукової теорії. Рівні теоретичного узагальнення.

Види пояснення: виведення закону; причинне (каузальне) пояснення; генетичне пояснення; структурне пояснення; функціональне пояснення. Поняття і терміни, категорії. Категорії історичної науки: історичний час, сутність і явище, необхідність і випадковість, дійсність і можливість, сенс історії, менталітет, суспільно-економічна формація, цивілізація, всесвітньо-історичний, локально-історичний, структура повсякденності, ідеальний тип.

Організація і представлення історичного знання. Описання в історичній науці. Історичний дискурс. Нарратив і метанарратив. Тропи як фігури слова і фігури думки. Роль метафори в історичних творах.

Предыдущая 1 2 345 6 7 Следующая