ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

V. КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

1 2 34

Гендерна лінгвістика – науковий напрям, що вивчає гендер у лінгвістичному прояві. Наприкінці 60-х років ХХ століття американським психоаналітиком Робертом Столлером (Robert Stoller) у науковий обіг був уведений термін "гендер", який позначає соціальний та культурний аспект статі. Систематичний аналіз гендерних аспектів мови розпочався лише в середині 1970-х років, проте окремі дослідження мовного зображення статей здійснювалися і раніше.

Герменевтика – між наукова галузь гуманітарних досліджень і одночасно філософсько-методологічне вчення про інтерпретацію та розуміння тексту з опертям лише на сам текст.

Гіпертекст – спосіб організації текстової інформації у вигляді сітки, вузли котрої співвідносяться з певними фрагментами тексту.

Дискурс – тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різні форми вияву (усну, писемну, паралінгвільну), відбувається в межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників; синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, які визначаються конкретним колом «форм життя», залежними від тематики спілкування, має своїм результатом формування різноманітних мовленнєвих жанрів.

Еколінгвістика –новий напрям лінгвістики, який вивчає проблеми збереження мов. Еколінгвістика сформувалася в межах соціолінгвістики. Еколінгвістику цікавлять мови, які під загрозою зникнення внаслідок обмеженого функціонування.

Етнолінгвістика –новий напрямлінгвістичних досліджень. Етнолінтвістичні дослідження ґрунтуються передусім на антропоцентричній основі розуміння мовних явищ, отже, передбачають, у свою чергу, антропоцентричну парадигму їхнього опису. Та чи та мова концентрує в собі безкінечне і невичерпне ціле духовних устремлінь того або іншого етносу.

Ідіостиль – неповторний спосіб спілкування, притаманний окремій особі; сукупність мовних і позамовних складових, чинників мовної та комунікативної компетенцій окремого носія мови і культури.

Кінесика – рухи, що сприймаються комуні кантами за допомогою зору: жести, міміка, постави тіла, оформлення зовнішності, почерк тощо.

Когезія – структурно-граматична категорія зв’язності тексту.

Когнітивна лінгвістика –мовознавчий напрям, у якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища.

Компетенція мовна – знання учасниками комунікації мови (мовного коду), передусім правил, за якими породжуються правильні мовні конструкції та повідомлення, здійснюється їх трансформація.

Комунікативна лінгвістика –розділ і водночас новий напрям сучасної науки про мову, предметом якого є процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних і ін.).

Комунікація міжкультурна – спілкування носіїв різних культур, які, як правило, послуговуються різними мовами.

Комп'ютерна лінгвістика - це галузь знань, пов'язана c вирішенням завдань автоматичної обробки інформації, представленої на природній мові. Центральними науковими проблемами комп'ютерної лінгвістики є проблема моделювання процесу розуміння змісту текстів (переходу від тексту до формалізованого поданням його сенсу) і проблема синтезу мовлення (переходу від формалізованого подання сенсу до текстів на природній мові).

Конотація – додаткові семантичні або стилістичні відтінки основного значення слова, фразеологізму тощо, які надають їм певного експресивно-емоційного забарвлення у спілкуванні.

Концепт –ментальний прообраз (нерозчленоване уявлення про об’єкт), ідею, поняття. Він має подвійну сутність – психічну та мовну. З одного боку, це ідеальний образ (прообраз), що уособлює культурно зумовлені уявлення мовця про світ, з другого – він має певне ім’я в мові.

Корпусна лінгвістика – це розділ мовознавчої науки, що зосереджений, з одного боку, на питаннях теорії і практики побудови різних комп’ютерних текстових корпусів національної мови, а з іншого – на питаннях теорії і практики наукового і практичного вивчення цієї мови через текстовий корпус як певну модель природної мови.

Лінгвістика тексту– галузь мовознавчих досліджень, об’єктом яких є правила побудови зв’язного тексту та його змістові категорії.

Лінгвостилістика – наука про стильові різновиди мови, що визначені умовами, метою спілкування, мовними засобами і мірою їх використання.

Завдання лінгвостилістики полягають у визначенні специфіки кожного із стильових різновидів, їхньому розмежуванні, встановленні умов функціонування і взаємодії стилів.

Металінгвістика – розділ науки про мову, який займається вивченням мови як суспільного явища, співвідношення мови і мислення.

Метамова – мова, яку використовують для опису самої мови.

Мовна картина світу (МКС) — сукупність уявлень про світ, що історично склалася у свідомості мовного колективу, цілісний образ світу, у формуванні якого беруть участь всі сторони психічної діяльності людини. Це концептуалізація світу, вміщена у мові. Мова — це основна складова культури і водночас її знаряддя. Культура народу вербалізується у мові, а мова відображає ключові концепти культури, відтворюючи їх у словах. Таким чином, мова створює суб'єктивний образ об'єктивного світу.

Мовна особистість – людина, яка володіє сукупністю здатностей і характеристик, які обумовлюють створення й сприйняття нею текстів, що вирізняються мірою структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності.

Неофраземіка – розділ фразеології, який досліджує новотвори у фразеології.

Ономасіологія – розділ лінгвістичної семантики, об’єктом якого є номінативні структури мовних знаків, а предметом – їхня проекція на значення. Ономасіологію цікавлять питання особливостей найменування предметів. Ономасіологію пов’язують з теорією номінації.

Паралінгвістика – розділ науки про мову, який вивчає роль пара лінгвістичних засобів парамови (кінетики, проксеміки та ін.) та їх зв’язків з вербальними засобами у спілкуванні.

Парамова – семіотична система, яка ґрунтується на сукупності пара лінгвістичних засобів спілкування.

Породження мовлення – один із головних (поряд із сприйняттям і розумінням) процесів мовленнєвої діяльності, який полягає в плануванні та реалізації мовлення в звуковій або графічній знаковій формі.

Проксеміка – просторові взаємостосунки людей у процесі спілкування: відстань між мовцями, розташування робочих місць.

Прикладна лінгвістика – розділ мовознавства, пов'язаний із практичним розв'язанням питань застосування мови: створенні систем транскрипції усної мови, транслітерації іншомовних слів, систем стенографії;

стандартизація термінології; створення штучних мов, автоматизованих систем інформаційного пошуку; розроблення методів автоматичного анотування, реферування, машинного перекладу; створення синтезаторів мови.

Психолінгвістика – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого знака полягає насамперед в активізації когнітивних процесів індивіда. Мета психолінгвістики − опис та пояснення особливостей функціонування мови і мовлення як психічних феноменів із урахуванням взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників соціально-культурної діяльності особистості.

Семасіологія наука про значення слів та словосполучень, що використовуються для називання, номінації окремих предметів і явищ дійсності, зокрема в діахронному й психолінгвістичному розумінні, включаючи вчення про розвиток значень граматичних категорій та про засвоювання дитиною й мовцем нових понять, слів і значень і про виникнення нових значень.

Соціолінгвістика – соціальна лінгвістика – наукова дисципліна, що розвивається на перетині мовознавства, соціології, соціальної психології та етнології. Вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною природою мови, її громадськими функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову та роль, котру відіграє мова в житті суспільства. Найважливішими проблемами, що ними займається соціолінгвістика, є соціальна диференціація мови, мова і нація, мовна ситуація, взаємодія мови й культури, двомовність і багатомовність, мова і суспільство, мовне планування, мовна політика тощо.

Стратегія мовленнєвого спілкування – оптимальна реалізація інтенцій мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих кодів спілкування і гнучкої їх видозміни в конкретній ситуації.

Такесика – невербальна комунікація, пов’язана з тактильною системою сприйняття; включає найрізноманітніші дотики : потискування рук, поцілунки, поглажування, поляскування і т.ін.

Текст прецедентний – тип тексту, основними ознаками якого є особлива значущість як для окремих особистостей, так і значної кількості осіб, а також багаторазове звернення до нього в дискурсі цих особистостей.

Текстовий корпус – це певним чином організоване комп'ютерне зібрання писемних і/або усних текстів будь-якої національної мови, якому притаманні обов'язкові ознаки і який призначений для наукового та практичного вивчення цієї мови.

Функціональна лінгвістика– новий напрям мовознавства, який ґрунтується на принципі розуміння мови як цілеспрямованої системи засобів вираження (цільове призначення мови). Уперше цей принцип було проголошено в «Тезах Празького лінгвістичного осередку».

Ф’ючерсна (футуролінгвістика) – новий напрям лінгвістичних студій, у межах якого робиться спроба спроектувати розвиток мовної системи на майбутні століття.

Фрейм – структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості людини і призначення для ідентифікації нової ситуації, що ґрунтується на такому ситуативному шаблоні.

1 2 34