ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Еколінгвістика. Лінгвістика майбутнього (ф’ючерсна)

Еколінгвістика - новий напрям лінгвістики, який вивчає проблеми збереження мов. Еколінгвістика сформувалася в межах соціолінгвістики. Еколінгвістику цікавлять мови, які під загрозою зникнення внаслідок обмеженого функціонування. Серед завдань еколінгвістики – розробити систему заходів щодо збереження мови, формування відповідної мовної свідомості. Сучасна екологія мови позиціонує себе на перехресті ряду пов'язаних дисциплін: соціолінгвістики, психолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвістичної антропології, лінгвософії і навіть юрислінгвістики. Від часу виникнення в 1970-х лінгвістична екологія має два підрозділи: внутрішньомовна екологія і міжмовна екологія. Дослідники міжмовної екології наголошують на тому, вона стосується не окремої мови, а радше певного мовного ареалу і вимагає уваги не до вибраного кола мов, а до всіх мов у зазначеному ареалі.

Сенс застосування еколінгвістичного підходу до діагнозу мовної ситуації в Україні полягає насамперед у можливостях, які він надає в плані цілісності погляду на сукупність явищ, розпорошених по різних галузевих дослідженнях, інтерпретації існуючих і виявленні нових фактів і явищ, які в контексті інших методик випускалися з уваги як другорядні.

Україна успадкувала деформовану мовну ситуацію. Про це свідчить не тільки той факт, що співвідношення носіїв української та російської мов не відповідає співвідношенню етнічних українців та росіян. У масштабі країни мову було перетворено в допоміжний засіб комунікації, чим порушено її природний функціональний стан. Кваліфікована мовна політика має насамперед спиратися на точний діагноз мовної ситуації. Принцип мовної екології здатний внести суттєві корективи в розуміння того, що відбувається в країні. У політичних дебатах часто лунають заяви про те, що половина (більше ніж половина, більшість) населення України є російськомовною. Це хибна теза. Ілюзія тотальної російськомовності деяких регіонів чи професійних і соціальних середовищ виникає через застосування однобічних критеріїв оцінки мовної ситуації. Вона побудована на враженні, яке справляє значна присутність чи переважання російської мови в повсякденному публічному вжитку. При цьому ігнорується присутність мови в приватному вжитку, а також те, що в емоційному плані українська мова посідає в свідомості (і підсвідомості) двомовних і частини російськомовних громадян України досить важливе, місце. На це вказує самоідентифікація абсолютної більшості наших співгромадян з українською мовою як рідною - понад 67,5%.

Ф’ючерсна (футуролінгвістика) – новий напрям лінгвістичних студій, у межах якого робиться спроба спроектувати майбутній розвиток мовної системи.

Мовознавці краще чи гірше знають минуле мови та її сучасне, але не знають її майбутнього. Однак існують певні тенденції розвитку мови, соціолінгвістика, які можуть допомогти зазирнути в майбутнє. Що буде з мовою і мовознавством через тисячу років, приблизно на початку четвертого тисячоліття? Перш ніж ви­класти своє бачення, яке, зрозуміло, не позбавлене суб'єктивності, хотілося б закликати мовознавчу громадськість до дискусії, колективних роздумів на цю тему. Чому експерти-наукознавці давно й регулярно складають прогнози на 50, 100, 300 років, передбачаючи (іноді правильно) певні відкриття та винаходи, а експерти-мовознавці навіть не намагаються цього зробити? Просте анкетування фахівців могло б окреслити якщо не картину лінгвістичного і лінгвального май­бутнього, то хоча б сучасні уявлення цього майбутнього.

Автор переконаний, що через тисячу років продовжуватиме своє існування українська мова — народна і державна, збережуться діалекти, які лише істотно зміняться. Існуватиме мовознавство як наука взагалі й українське мовознавство зокрема. Свою сферу функціонування й питому вагу в науці мовознавство знач­но розширить, адже всі науки користуються в своїй експлікації мовою. На цьому слушно свого часу наголошував В. Звегінцев, а Б. Уорф зазначав, що якби І. Ньютон для викладу своєї теорії всесвітнього тяжіння користувався мовою хопі, а не англійською, його висновки дещо відрізнялися б від існуючих. Інакше кажучи, мовознавча проблематика (і не тільки термінологічна) так чи так увійде до складу кожної науки.

Що стосується самих мов, об'єкта лінгвістики, то їх кількість зменшиться. За деякими даними, на світі зараз існує 6809 мов, але з них 46 знає лише по одній лю­дині, мовою леко (в Андах) користується 20 чоловік, а мовою камбал (Каме­рун) — ЗО (газ. «Сегодня» від 19 трав. 2003 р.). Узагалі 90% існуючих мов мають менше ніж 100 тис. носіїв кожна. Зрозуміло, що подальше існування цих мов пе­ребуває під загрозою, яку слід мінімізувати. Лінгвістична екологія все настійніше ставитиме свої проблеми перед суспільством. Так, професор А. Дульзон зразково дослідив умираючу кетську мову (Сибір) і записав нею багато текстів.

Комп’ютерна лінгвістика

Комп'ютерна лінгвістика - це галузь знань, пов'язана c вирішенням завдань автоматичної обробки інформації, представленої на природній мові. Центральними науковими проблемами комп'ютерної лінгвістики є проблема моделювання процесу розуміння змісту текстів (переходу від тексту до формалізованого поданням його сенсу) і проблема синтезу мовлення (переходу від формалізованого подання сенсу до текстів на природній мові). Ці проблеми виникають при вирішенні низки прикладних завдань і, зокрема, задач автоматичного виявлення та виправлення помилок при введенні текстів в ЕОМ, автоматичного аналізу та синтезу усного мовлення, автоматичного перекладу текстів з одних мов на інші, спілкування з ЕОМ природною мовою, автоматичної класифікації і індексування текстових документів, їх автоматичного реферування, пошуку документів у повнотекстових базах даних.

Лінгвістичні засоби, які створюються і застосовуються в комп'ютерній лінгвістиці, можна умовно розділити на дві частини: декларативну і процедурну. До декларативної частини відносяться словники одиниць мови й мови, тексти і різного роду граматичні таблиці, до процедурної частини - засоби маніпулювання одиницями мови і мовлення, текстами та граматичними таблицями. Комп'ютерний інтерфейс відноситься до процедурної частини комп'ютерної лінгвістики.

Успіх у вирішенні прикладних задач комп'ютерної лінгвістики залежить, перш за все, від повноти і точності представлення в пам'яті ЕОМ декларативних засобів і від якості процедурних засобів. На сьогоднішній день необхідний рівень вирішення цих завдань поки ще не досягнуто, хоча роботи в області комп'ютерної лінгвістики ведуться в усіх розвинутих країнах світу (Росія, США, Англія, Франція, Німеччина, Японія та ін.)

Тим не менш, можна відзначити серйозні наукові та практичні досягнення в галузі комп'ютерної лінгвістики. Так в ряді країн (Росія, США, Японія, тощо) побудовані експериментальні та промислові системи машинного перекладу текстів з одних мов на інші, побудований ряд експериментальних систем спілкування з ЕОМ природною мовою, ведуться роботи зі створення термінологічних банків даних, тезаурусів, двомовних і багатомовних машинних словників (Росія, США, Німеччина, Франція та ін), будуються системи автоматичного аналізу та синтезу усного мовлення (Росія, США, Японія та ін), ведуться дослідження в області побудови моделей природних мов.

Важливою методологічною проблемою прикладної комп'ютерної лінгвістики є правильна оцінка необхідного співвідношення між декларативною і процедурної компонентами систем автоматичної обробки текстової інформації. Чому віддати перевагу: потужним обчислювальним процедурам, що спирається на відносно невеликі словникові системи з багатою граматичної та семантичної інформацією, або потужної декларативної компоненті при відносно простих комп'ютерних інтерфейсах? Більшість вчених вважають що, другий шлях переважно. Він швидше приведе до досягнення практичних цілей, тому що при цьому менше зустрінеться тупиків і важко переборних перешкод і тут можна буде в більш широких масштабах використовувати ЕОМ для автоматизації досліджень і розробок.