ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Джерела та інформаційне забезпечення прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1 2 345 6

Негласні слідчі (розшукові) дії як різновид слідчих дій спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Однак відомості про факт і методи їх проведення не підлягають розголошенню, виняток становлять випадки, визначені КПК України. Неможливість розголошення відомостей про проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначає і певний правовий режим ознайомлення з інформацією щодо їх здійснення.

Проведення зазначених слідчих дій негласно означає неочевидність, прихованість від осіб, які у них не беруть участь, в тому числі й від співробітників правоохоронних органів, навіть якщо вони мають відповідний допуск, але насамперед від осіб, груп, організацій, стосовно яких вони проводяться. Зазначене дає можливість нейтралізувати можливу протидію з боку цих осіб, забезпечити безпеку учасників таких дій, їх результативність, зберегти в таємниці факт їх здійснення, засоби та методи, що при цьому застосовувалися[5].

Для негласного виявлення, вивчення і фіксації слідів та інших джерел інформації проводяться окремі негласні слідчі (розшукові) дії, дозволені законом, при цьому враховуються:

– доцільність і достатність певної негласної слідчої (розшукової) дії;

– відповідність поставленій меті;

– особливості здійснення (забезпечення конспірації, безпеки працівників);

– дотримання законності при проведенні такої дії;

– матеріально-технічне, інформаційне та морально-психологічне забезпечення[6].

Прокурор, який здійснює нагляд у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, є активним учасником відносин, пов’язаних із проведенням негласних слідчих (розшукових) дій та, відповідно, наділений правом доступу до інформації, що стосується їх реалізації. Зокрема, це вбачається з положень ст. 246 КПК України. Так, прокурор:

– приймає рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій або про їх припинення;

– подає клопотання до слідчого судді про необхідність проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

– погоджує клопотання слідчого до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

– приймає рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Майже в усіх випадках прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії прокурор безпосередньо вивчає інформацію з наявних матеріалів кримінального провадження щодо законності підстав, доцільності, необхідності їх здійснення. Якщо рішення про проведення зазначених дій приймає слідчий, він зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати.

Джерела інформації та інформаційне забезпечення прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є важливими матеріалами, які дають йому змогу не лише ознайомитися з процедурою здійснення вказаної дії, а й оцінити значення її результатів для конкретного кримінального провадження як доказів.

Серед таких джерел варто виокремити наведені нижче.

1. Клопотання слідчого про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до ст. 248 КПК України у клопотанні зазначаються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) стислий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8) відомості залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дають можливість унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання долучається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого подається клопотання.

Прокурор, вивчаючи таке клопотання, невідкладно з’ясовує зазначені обставини та визначає, чи є правові підстави і можливість проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії для отримання доказової інформації. Прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед погодженням зазначених клопотань необхідно перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.

2. Письмове повідомлення слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення яких не потребує дозволу слідчого судді чи прокурора. Чітких вимог до змісту такого повідомлення у законі не наведено, однак в наказі Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4 гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» зазначено про обов’язковість письмової форми такого повідомлення (п. 10.3). Більше того, враховуючи, що прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій, він повинен детально вивчити матеріали провадження та з’ясувати правові підстави і доцільність проведення конкретної дії, в тому числі вивчати і постанову слідчого про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

3. Постанова слідчого, про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1) найменування та реєстраційний номер кримінального провадження;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

3) відомості про місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться[7].

Такі постанови приймаються слідчим при спостереженні за особою, річчю або місцем. Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, прокурор повинен вивчати зазначені документи, з метою забезпечення режиму законності.

4. Протоколи про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до письмової форми кримінального провадження закріплюються у протоколі. Фактично цей процесуальний документ є важливим джерелом інформації, яке відображає загальну картину законності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Такий протокол складається або слідчим (у випадку його безпосередньої участі), або уповноваженою службовою особою оперативного підрозділу і повинен відповідати загальним вимогам фіксації кримінального провадження.

Періодичність складання протоколів залежить від декількох факторів: виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора. Але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожен випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол.

Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Конкретних вимог до змісту вказаного протоколу не визначено ні в КПК України, ні в наказі Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», ні в Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Однак у постанові Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169 «Про затвердження порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації» вказано, що за результатами здійснення заходу складається протокол із відповідними додатками. Оскільки постанова була прийнята в умовах дії КПК України 1960 року, передбачалося, що у протоколі зазначаються дата його складення, посада, прізвище й ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа, номер справи, за якою здійснювався захід, номер ухвали, дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу, вид заходу та строки його здійснення, найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу, дані про особу, стосовно якої здійснювався захід, результати здійснення заходу, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання (п. 11).

Відповідно до загальних вимог до протоколів у кримінальному провадженні протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається із:

– вступної частини, яка повинна містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії, особу, яка її проводить (прізвище, ім’я, по батькові, посада), присутніх осіб (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання), однак у разі здійснення заходів безпеки щодо співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучались до їх проведення, відомості про цих осіб у протоколі зазначаються із забезпеченням конфіденційності в порядку, визначеному законодавством, інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, а також характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови і порядок їх використання;

– описової частини, яка має містити відомості про: послідовність дій та методи їх проведення, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

– заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі та документи, спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Однак у таких протоколах, незважаючи на загальні вимоги, мають бути відтворені особливості проведення конкретного виду негласної слідчої (розшукової) дії, що дасть змогу зрозуміти хід проведення такої дії та цінність одержаної інформації у кожному конкретному випадку.

Водночас проведення негласної слідчої (розшукової) дії може тривати певний період, однак не всі події, що відбуваються за цей час, варто протоколювати. Доцільним вбачається фіксування лише тих, які стосуються кримінального провадження та можуть бути використані як докази. Більше того, надмірність у веденні протоколу може призвести до порушення прав осіб, які хоч і брали участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, однак їхня діяльність не стосується певного кримінального провадження. Йдеться про забезпечення основоположних конституційних прав людини і громадянина.

Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинні відповідати критеріям законності, обґрунтованості, своєчасності, вмотивованості, справедливості, всебічності, повноти, визначеності, високої культури і грамотності документального оформлення[8].

Важливим джерелом інформації для прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій є додатки до протоколів. Так, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (п.4.7 Інструкції)[9].

5. Інші документи (рапорти оперативних працівників, пояснення опитаних осіб тощо).

Співробітники оперативних підрозділів зобов’язані вжити необхідні заходи щодо забезпечення збереження і цілісності одержаних матеріалів (захист від несанкціонованого втручання, деформації, розмагнічування, знебарвлення, стирання тощо) у період до передачі їх прокурору. Прокурор, у свою чергу, вживає заходи щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані як докази.

Для дослідження інформації про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурором може бути запрошений спеціаліст. Така особа повинна мати допуск до державної таємниці, оскільки вивчає матеріали щодо проведення вказаних дій, тобто має доступ до державної таємниці (ст. 27 Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю»[10]). Якспеціаліст може бути запрошений співробітник (працівник) органу, якому слідчим доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії, який володіє спеціальними знаннями та навиками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації слідчому, прокурору в ході дослідження матеріалів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

За результатами вивчення інформації прокурор уповноважений на прийняття таких рішень:

– про залучення певних матеріалів як доказів у кримінальне провадження;

– про повернення речей їх володільцю;

– про знищення речей, які не мають значення для кримінального провадження.

У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом невідкладно складається протокол, що не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення ознак зазначеного кримінального правопорушення надається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Прокурор досліджує отриману інформацію і в разі підтвердження даних про виявлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні, узгодивши це питання з керівником прокуратури, складає відповідне клопотання і вносить його на розгляд слідчому судді. (п.п. 4.3.1, 4.3.2 Інструкції).

Таким чином, своєчасність і достовірність інформаційного забезпечення прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій дає змогу забезпечити законність, всебічність та повноту конкретного кримінального провадження. Можливість ознайомлення прокурора із зазначеними вище джерелами інформації при здійсненні нагляду у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням забезпечує проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до вимог закону, дотримання прав та основних свобод людини і громадянина при їх проведенні, отримання доказової бази та виконання завдань кримінального провадження загалом.

1 2 345 6