 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Судово-психіатрична оцінка розладів пам’яті
Загальна психіатрія досліджує закономірності виникнення, розвитку та можливі наслідки захворювань, що супроводжуються порушеннями психіки, і вивчає психічні розлади з метою надання психічно хворим психіатричної допомоги, яка полягає в обстеженні, діагностиці, лікуванні, догляді та медико-соціальній реабілітації цих осіб. Висновок експертів-психіатрів є одним з доказів як у кримінальній, так і в цивільній справі. У судовій психіатрії документ, який складає експерт-психіатр, називається актом судово-психіатричної експертизи. Експертний акт складається зі вступу, дослідницької та мотиваційної частини висновків. У вступі зазначаються назва документа, його номер і дата складання; форма (спосіб проведення) експертизи — амбулаторна, стаціонарна, заочна тощо; прізвище, ім'я, по батькові підекспертного і рік його народження; статті Кримінального кодексу, за якими обвинувачується підекспертний, з короткою характеристикою інкримінованого йому діяння чи діянь (для підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного) або з короткою характеристикою справи, у межах якої призначено експертизу (для підекспертних, що займають інше процесуальне положення); назва медичної установи, де проводилась експертиза; відомості про експерта (експертів) — посада, лікарська категорія, вчений ступінь чи вчене звання (за їх наявності); установа чи особа, яка призначила експертизу, дату і причину призначення експертизи; відомості про осіб, які були присутніми під час її проведення; питання, що були поставлені перед експертами. Одним із багатьох завдань, що ставиться перед експертами є визначення психічного стану свідків чи потерпілих у разі виникнення сумнівів у їх здатності правильно оцінювати обставини, що мають значення у справі, і давати правдиві свідчення. Так як з кримінального процесу нам відомо, що показання потерпілих і свідків мають чи не найважливішу роль при встановленні істини у справі, перед експертами судової психіатрії ставиться завдання визначити, чи об’єктивно і правильно сприймали зазначені особи ту інформацію та події, що з ними відбувались. Пам’ять грає ключову роль, адже лише завдяки їй, людина може запам’ятати, а потім відтворити ті події, що цікавлять суд. Отже, якщо свідки, потерпілі, підозрювані, чи інші особи, які дають показання і пояснення страждають на певні розлади пам’яті це дуже негативно вплине на хід вирішення справи судом. Щоб цьому запобігти призначається судово-психіатрична експертиза, яка визначить, чи є у потрібної людини певні розлади пам’яті, які можуть вплинути на те, що вона не може повноцінно відтворити чи запам’ятати події, які відбувались з нею або свідком яких вона являється. Отже, можна з впевненістю сказати, що судово-психіатрична оцінка розладів пам'яті є надзвичайно важливою і має велике значення при визначенні істини у кримінальній чи цивільній справі. Висновок експерта дає суду підставу, щоб підтвердити чи відхилити показання осіб, у котрих наявні певні розлади пам’яті. Висновок У будь-якому з психічних процесів завжди існує своєрідне відношення особистості до світу, суб’єкта до об’єкта, свідомості до предмета. Все, що нами сприймається, не зникає зі свідомості безслідно. Певні образи можна подумки відтворити, хоча самих предметів перед нами уже немає. Пам’ять як вищу психічну функцію можна означити як здатність центральної нервової системи засвоювати інформацію з досвіду, зберігати її і використовувати при розв’язанні актуальних завдань. Вона пов’язана з такою властивістю центральної нервової системи, як пластичність - здатність змінюватися під впливом подразників і зберігати їх сліди. Основними функціями пам’яті є фіксація (запам’ятовування), ретенція (збереження), репродукція (відтворення), впізнавння та забування (втрата непотрібного) інформації. Збереження залежить від утворення системи зв’язків між окремими нейронами, групами нейронів, різними аналізаторами. Відтворення пов’язане з розгальмуванням тих часових зв’язків, які утворилися на стадії збереження. Існує наступна класифікація пам’яті: - за змістом того, що ми запам’ятовуємо (рухова, емоційна, образна, словесно-логічна); - за участі волі (довільна і мимовільна); - за тривалістю збереження (короткочасна, довготривала та оперативна). Часткова або повна нездатність запам’ятовувати, зберігати спогади і відтворювати збережену у свідомості інформацію може бути викликана різними причинами. У числі основних причин розладів пам’яті лежить стрес, травми голови, деменція та зловживання алкоголем та наркотиками. Порушення одного з компонентів пам’яті призводить до її розладу. Розрізняють посилення (гіпермнезія), зниження і відсутність (гіпомнезія і амнезія) та спотворення пам’яті (парамнезії). Гіпермнезія, гіпомнезія та амнезія являються кількісними порушеннями пам’яті, а парамнезії – якісними. Амнестичний (корсаковський) синдром – це синдром органічного ураження головного мозку. Є сполученням фіксаційної амнезії (розлад пам'яті на наявні події), дезорєнтації у місці, часі та конфабуляцій. Вперше описаний Корсаковим в 1887 році.. Цей стан виникає при інфекційних захворюваннях, пухлинах головного мозку, тяжких інтоксикаціях (в першу чергу алкогольних), порушення мозкового кровообігу, дефіциті вітаміну В, як наслідок черепно-мозкової травми. Щоб бути впевненим у точності і правдивості показань учасників судового процесу інколи необхідно здійснювати судово-психіатричну експертизу розладів пам'яті, яка є надзвичайно важливою при визначенні істини у кримінальній чи цивільній справі. Висновок експерта дає суду підставу, щоб підтвердити чи відхилити показання осіб, у котрих наявні певні розлади пам’яті.
|
