Завершальним етапом цієї стадії провадження є винесення адміністративним судом рішення у справі. Рішення суду, яким вирішується спір по суті, приймається в нарадчій кімнаті суду і оформлюється у вигляді постанови. Рішення про зупинення або закриття провадження у справі, а також рішення про залишення позовної заяви без розгляду, викладаються у формі ухвали. У разі виникнення потреби в додатковому з'ясуванні деяких обставин справи чи здійснення процесуальних дій, суд, не приймаючи остаточного рішення у справі, окремою ухвалою відновлює її розгляд. Згідно із частиною 3 ст. 153 КАС України, по закінченні відновленого розгляду справи, залежно від його результатів, «... суд відкриває судові дебати щодо додатково досліджених обставин і виходить до нарадчій кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розгляду справи або оголошує перерву». Буквальне тлумачення змісту цієї норми свідчить про те, що одразу після повторного відкриття дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. У разі прийняття постанови у справі суд вирішує такі питання: - чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; - чи є інші фактичні дані (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; - яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; - підлягає заява задоволенню чи відмові в її задоволенні; - як розподілити між сторонами судового процесу судові витрати; - чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; - чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Прийняте у нарадчій кімнаті рішення оприлюднюється в цьому самому судовому засіданні. Як виняток (підставою для цього є істотна складність справи) законодавець надає суду п'ятиденний термін для складання постанови по справі в повному обсязі (ст. 160 КАС України). Проте і в такому випадку вступна та резолютивна частини постанови мають бути обов'язково проголошені в тому самому засіданні, на якому розгляд справи було завершено. При цьому головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження та інші права учасників провадження. Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників судового процесу, для їхніх правонаступників, а також для всіх адміністративних органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, посадових чи службових осіб, об'єднань громадян та інших організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Копія судового рішення надається присутнім учасникам провадження одразу після його оголошення. За відсутності учасника провадження означена копія надсилається йому не пізніше наступного дня після винесення судом постанови (ухвали). Саме ж рішення набирає законної сили після закінчення строку його апеляційного оскарження. Виняток становлять рішення суду, котрі, відповідно до КАС України, не підлягають апеляційному оскарженню (вони набувають чинності негайно після оголошення). На стадії апеляційного оскарження здійснюється перегляд рішень адміністративногосуду «... як з питань факту, так і з питань права» . Апеляційна скарга може стосуватись як неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, так і неправильного оцінювання ним наявної доказової бази. Зазначимо, що окрім учасників провадження, судове рішення може оскаржити також і будь-яка інша особа, котра вважає, що таким рішенням було порушено її законні права та свободи. Як правило, поданню апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції передує подання заяви про апеляційне оскарження. Означена заява подається протягом десяти днів з дня про голошення постанови суду першої інстанції. У разі використання судом п'ятиденного терміну для оформлення постанови в повному обсязі (ст. 160 КАС України), відповідний строк починає свій перебіг від дня складання постанови. Заява містить короткі відомості про скаржника та судову постанову, яку він планує оскаржити або оскаржує. Момент подання заяви про оскарження рішення суду першої інстанції є відправною точкою для обчислення строку подання власне апеляційної скарги. Згідно з частиною 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Законодавець встановлює аналогічний порядок апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції. При цьому всі вищезазначені процесуальні строки скорочено вдвічі: для подання апеляційної заяви надається п'ять днів з часу виголошення оскаржуваної ухвали; апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів після подання заяви. Втім, апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції може відбуватись і без попереднього подання заяви. Це трапляється у випадку, якщо відповідна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційні скарги та заяви подаються в суд першої інстанції, котрий прийняв рішення у справі, після чого вони разом з матеріалами справи направляються до апеляційного суду. Після здійснення визначеного переліку попередніх процесуальних дій (перевірка відповідності апеляційної скарги встановленій формі; підготовка справи до розгляду тощо), колегія суддів апеляційного суду у складі трьох суддів розпочинає розгляд справи по суті. При розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. На вимогу учасників провадження суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, якщо судом першої інстанції докази досліджувалися або відмовлено у їх дослідженні з порушенням встановленого порядку чи неможливість їх подання до суду першої інстанції зумовлена поважними причинами. При встановленні нових фактів, суд апеляційної інстанції застосовує відповідні норми матеріального права. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами скарги, якщо при розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального права або допущені порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування прийнятих рішень. У цілому процедура апеляційного розгляду адміністративної справи є ідентичною правилам розгляду справи у суді першої інстанції. Виняток становить хіба що особлива черговість виступів учасників процесу, зумовлена специфікою процесуальних відносин на цій стадії. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції приймає одне з таких рішень: - про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без зміни; про зміну рішення суду; - про його скасування та прийняти нового рішення суду (у разі винесення нової ухвали справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду); - про скасування постанови суду і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі; - про визнання рішення суду не чинним і закриття провадження у справі; - про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Переважна більшість судових рішень за наслідками розгляду апеляційної скарги приймається у формі ухвали.Постанова приймається апеляційним судом лише при зміні або заміні постанови суду першої інстанції. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув. Протягом одного місяця з дня оголошення (складання в повному обсязі) рішення суду апеляційної інстанції учасники провадження (а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки) мають право оскаржити у касаційному порядку: - судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку; - судові рішення сулу апеляційної інстанції повністю або частково. Відповідно до частини 3 ст. 211 КАС України підставою для подання касаційної скарги є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. На відміну від апеляційної скарги, яка подасться через суд першої інстанції, касаційне оскарженнявідбувається безпосередньо в суді касаційної інстанції. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального або норм процесуального права і не мас права встановлювати або вважати доведеними обставини (факти), що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про вірогідність або невірогідність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень у межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. За результатами розгляду справи, в разі скасування або зміни ним судової постанови, суд касаційної інстанції також виносить відповідну постанову. Крім того, рішення суду касаційної інстанції може виражатись у формі ухвали про: 1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без зміни; 2) скасування судових рішень із направленням справи на додатковий або новий розгляд; 3) скасування судових рішень суду із закриттям провадження в справі або із залишенням заяви без розгляду; 4) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції; 5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття провадження; 6) скасування судових рішень і прийняття нової ухвали; 7) порушення судом першої чи апеляційної інстанції норм права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень (у цьому випадку приймається окрема ухвала суду касаційної інстанції). Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа в тижневий термін направляється до адміністративного суду першої інстанції. Прийнятий КАС України закріплює право повторного касаційного оскарження (оскарження за виняткових обставин) судових рішень учасниками провадження, а також особами, які не були притягнуті до участі в справі, якаю суд вирішив питання про їхні права і обов'язки (глава 3 розділу IV). Можливість перегляду в порядку повторної касації судових рішень Вищого адміністративного суду України Верховним Судом України пов'язана з тим, що з положень Конституції України випливає чотириланкова, а отже, чотириінстанційна система. Найвищою ланкою й інстанцією с Верховний Суд України, який шляхом перегляду судових рішень будь-яких судів загальної юрисдикції забезпечує однакове застосування законодавства всіма судами загальної юрисдикції. За винятковими обставинами оскаржуються: - судові рішення в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; - рішення суду касаційної інстанції; - рішення Верховного Суду України в адміністративних справах, якщо вони оскаржені на підставі, встановленій п. 2 ст. 237 цього Кодексу. Випадки, які можуть бути підставою для подання повторної касації повинні мати винятковий характер і принципово визначити позицію Верховного Суду України у найскладніших ситуаціях з точки зору права. Згідно із ст. 237 КАС України, підставами для повторного касаційного оскарження судових рішень є: 1) неоднакове застосування судами законодавства України; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, факту порушення судовим рішенням існуючих міжнародних зобов'язань. Скарга за винятковими обставинами подається безпосередньо до Верховного Суду України протягом одного місяця від дня настання обставин, які можуть бути підставою для провадження у порядку повторної касації. Одночасно зі скаргою подасться документ про сплату судового збору (крім випадків, передбачених частиною 2 ст. 237 КАС України). Протягом п'ятнадцяти днів після надходження скарги колегія у складі семи суддів вирішує питання про допуск скарги до провадження за винятковими обставинами. Скарга вважається такою, якщо про необхідність цього висловились хоча б три судді. Відповідне рішення колегії оформлюється ухвалою, яку не може бути оскаржено. Справа в порядку провадження за винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за участі не менш як двох третин її складу. Якщо предметом оскарження є неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових, палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Провадження за винятковими обставинами здійснюється відповідно до правил касаційного провадження. За результатами розгляду справи більшістю голосів членів колегії судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України приймається постанова про задоволення скарги (повне чи часткове) або ж постанова про відмову в задоволенні скарги. Постанова Верховного Суду України набирає законної сили негайно після проголошення. Вона є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 цього Кодексу. Завершальною стадією адміністративно-позовного провадження виступає звернення судових рішень до виконання. Норми, якими регламентується здійснення процесуальних дій на цій стадії, містяться в розділі V КАС України. Згідно зположеннями цього розділу, постанова або ухвала суду виконується після набрання ними законної сили на підставі виконавчого листа, виданого судом, котрий ухвалив рішення у справі. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Рішення судів другої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення. Так само з моменту проголошення набувають законної сили ті ухвали суду, які, відповідно до КАС України, не можуть бути оскаржені. Суд може призначити окремий строк для виконання рішення суду, який обчислюється від дня набрання рішенням чи ухвалою законної сили. Негайному виконанню підлягають рішення суду про виплату бюджетних або позабюджетних періодичних платежів громадянам; поновлення на посаді у публічній службі; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; реалізацію права на мирні зібрання. Крім того, суд має право за клопотанням учасників судового процесу або за власною ініціативою звернути до негайного виконання такі рішення: про стягнення одноразового бюджетного або позабюджетного платежу; про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск об'єднання громадян; про депортацію іноземця чи особи без громадянства. Примусове виконання судових рішень здійснюється порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». |