II.Розгляд адміністративної справи в апеляційному та касаційному порядку. На основі цього поділу теоретично можна побудувати внутрішню структуру аналізованого провадження. У загальних рисах вона матиме такий вигляд: I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції: 1) підготовчий розгляд позовного звернення; 2) попередній розгляд справи (у Кодексі - підготовче провадження); 3) остаточний розгляд справи та прийняття рішення, II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та касацій ному порядку. Ш. Виконання судового рішення у справі . Характеризуючи першу стадію адміністративно-позовного провадження, деякі науковці іменують її порушенням адміністративної справи. В свою чергу, підготовчі процесуальні дії, які передують ухвалі суду про прийняття заяви до попереднього розгляду, класифікуються ними як початковий етап названої стадії. Ця позиція потребує певного уточнення. У науковій літературі до визначальних ознак процесуальної стадії як самостійної юридичної категорії прийнято відносити: - внутрішню структурованість; - єдність конструктивних елементів у рамках локальної мети провадження; - їхню логічну та часову послідовність; - наявність офіційного закріплення підсумкового результату в процесуальному документі. Очевидно, шо порушення адміністративної справи у тому сенсі, як воно розглядається в ст. 107 КАС України, таким набором ознак не володіє. Будучи вираженням відповідної ухвали суду, зазначене рішення є нічим іншим як завершальним етапом цілої низки послідовних процесуальних дій, спрямованих на підготовку адміністративної справи до розгляду по суті. Отже, на шляху до прийняття рішення про порушення адміністративної справи подана заява та супровідні документи реєструються в канцелярії суду, після чого передаються судді в порядку черговості. Після отримання заяви суддя з'ясовує ряд обставин: дієздатність заявника або його представника; підсудність заяви цьому суду; відповідність заяви встановленій формі; наявність обставин, що виключають провадження у справі. На цій стадії суддя може приймати різні процесуальні рішення, як-от: залишити позовну заяву без руху, повернути заяву позивачу і т.п. До того ж, далеко не завжди попередній розгляд поданої заяви завершується прийняттям рішення про порушення адміністративної справи. Наслідком підготовчих процесуальних дій цілком може стати відмова у прийнятті поданого звернення до розгляду судом (зокрема, за наявності судового рішення щодо предмета спору між цими самими суб'єктами, у випадку смерті заявника (або ліквідації юридичної особи) тощо). Водночас неможливо заперечити той факт, що відповідні процесуальні дії та прийнятий за їх результатом адміністративний акт також здійснюються в порядку адміністративного судочинства. Ухвала суду про порушення адміністративної справи є лише одним з можливих (але не обов'язковим) варіантів завершення алгоритму процесуальних дій. котрі полягають в юридичній оцінці форми та змісту позовної заяви, особи заявника, інших обставин. Таким чином, семантична конструкція «порушення справи» не відображає з достатньою повнотою сутність процесуальної діяльної, що полягає в підготовчому розгляді заяви позивача. Виходячи з викладених міркувань, більш переконливо визначити першу стадію адміністративно-позовного провадження саме як: підготовчий розгляд позовного звернення. Натомість, порушення адміністративної справи варто розглядати як завершальний етап останньої. Другою стадією адміністративно-позовного провадження с попередній роїгаяа адміністративної справи. Ця стадія бере свій початок одразу після винесення судом ухвали про порушення адміністративної справи і завершується також ухвалою суду - ухвалою в попередньому судовому засіданні. Загальний порядок здійснення процесуальних дії на цій стадії наведено у главі 2 розділу III КАС України «Підготовче провадження». Основним завданням розглядуваної стадії провадження є з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, а також забезпечення оперативного, об'єктивного і своєчасного розгляду адміністративної справи. З цією метою суд повинен вирішити ряд конкретних завдань: уточнити обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративної справи; визначити характер правовідносин сторін і відповідно коло нормативних актів, які мають застосовувати під час вирішення спору; визначити коло осіб, які беруть участь у розгляді справи; визначити докази, що необхідні для вирішення справи, і забезпечити своєчасне їх представлення і т. п. Задля забезпечення оперативності провадження у справі, суддя адміністративного суду віддає всі розпорядження, необхідні для вирішення справи ще на підготовчій стадії провадження (частина 1 ст. 111 КАС України). Для цього він має встановити, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов. Крім того, сторонам роз'яснюються можливості щодо примирення. Якщо внаслідок зміни спірних правовідносин здійснення прав суб'єктом звернення може стати неможливим, буде обмежене чи тягнутиме за собою значні зусилля й витрати, а також у разі явної протиправності оскаржуваного рішення (діяння) суб'єкта владних повноважень, КАС України передбачає можливість видання судом ухвали про забезпечення адміністративного позову. У Кодексі також подано перелік способів забезпечення позову. Згідно з положеннями частин 3 та 4 ст. 117 КАС України, такими є: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборона названому суб'єктові вчиняти певні дії. За наслідками підготовчого провадження суд приймає один з чотирьох варіантів рішень: - залишення позовної заяви без розгляду; - зупинення провадження у справі; - закриття провадження у справі; - закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду. При визнанні відповідачем справедливості викладених у позовній заяві претензій, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. В такому аспекті цілком слушною € позиція як самого законодавця, так і тих правників, котрі підкреслюють важливість надання суду ряду повноважень на винесення рішення по суті вже на цій стадії провадження1. Зазначений захід, безумовно, зменшить витрати часу та коштів, пов'язані із судовим розглядом справи. Стадія остаточного розгляду справи та прийняття у ній рішеннязаймає провідне місце у провадженні з розгляду позовів на незаконні дії публічної адміністрації. На цій стадії відповідна адміністративна справа розглядається і розв'язується по суті: досліджуються докази, встановлюються фактичні обставини справи, з'ясовуються права й обов'язки сторін. Розв'язуючи спір, суд виносить законне і обґрунтоване рішення, що захищає права та законні інтереси учасників правовідносин публічно-правової сфери. Норми, якими регламентується порядок здійснення судово-процесуальних дій на цій стадії провадження, містяться в главі 3 «Судовий розгляд справи» розділу Ш КАС України. Відповідно до частини 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється у судовому засіданні з обов'язковим викликом осіб, які беруть участь у справі. Втім, це не позбавляє учасника справи права заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Судове засідання у розгляді справи може проводитись як у відкритій, так і в закритій формі. Остання мас місце, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні присутні лише учасники судового процесу, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки. Процесуальні дії, що здійснюються на стадії судового розгляду адміністративної справи умовно можна згрупувати у кілька етапів. Перший етап являє собою підготовчу частинуі починається з того, що у призначений для розгляду час головуючий у судовому засіданні (суддя, який здійснював попередній розгляд справи) відкриває судове засідання й оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання повідомляє дані про явку учасників провадження (називаються особи, які прибули за викликом, особи, які не з'явились, та причини неявки останніх), після чого суд встановлює особи присутніх, а також перевіряє повноваження посадових чи службових осіб і представників. Наслідком неявки сторін провадження або їхніх представників може бути відкладення розгляду справи на певний строк; залишення позову без задоволення; прийняття рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів. У разі неявки на засідання свідка, експерта чи спеціаліста суд заслуховує думку сторін (їхніх представників) щодо можливості розгляду справи за відсутності названих учасників процесу. Залежно від позиції зацікавлених сторін провадження, суд приймає рішення про продовження судового розгляду або ж оголошує перерву. Одночасно суд може вирішити питання про прихід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та ініціювати питання про їхню юридичну відповідальність. У цьому аспекті варто підкреслити таке. Згідно з прийнятим КАС України, за завідомо неправдиві показання або за необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків свідок (ч. 8 ст. 65), експерт (ч. 13 ст. 66) та перекладач (ч. 5 ст. 68) несуть кримінальну відповідальність. Після повідомлення секретарем про готовність до фіксування судового засідання, головуючий оголошує склад суду, імена присутніх фахівців (спеціаліст, експерт, перекладач), а також роз'яснює всім учасникам провадження їхні права та обов'язки. На цьому етапі суд розглядає заяви та клопотання учасників, про що виноситься відповідна ухвала. Наступним етапомпровадження є розгляд справипо суті.Цей етап починається з доповіді головуючого у судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сто ронами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: - чи підтримує позивач свої вимоги, - чи визнає їх відповідач; - чи не бажають сторони укласти мирову угоду. Умови мирової угоди можуть бути виведені тільки у межах дискреційних повноважень органу державного управління'. Адміністративний суд не має права затверджувати мирову угоду, якщо внаслідок цього буде порушено норми права, чиїсь права та законні інтереси. На цьому етапі сторони конфлікту можуть відмовитись від звернення (позивач) або ж визнати справедливими претензії щодо предмета адміністративного позову (відповідач). У такому випадку суд виносить ухвалу про закриття справи. Зазначимо, що відповідна стаття КАС України (ст. 136) не передбачає можливості часткової відмови від адміністративного позову або його часткового визнання. Таким чином, законодавець визнає доцільність часткової відмови чи визнання позову лише на стадії попереднього розгляду справи (ст. 112 КАС України). Адміністративний суд, заслухавши пояснення сторін та інших учасників судового процесу, встановлює порядок з'ясування обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог чи заперечень або мають інше значення для вирішення справи. З метою встановлення зазначених обставин на судовому засіданні досліджуються пояснення сторін, показання свідків, третіх осіб, письмові та речові докази, висновки експертів, звуко- і відеозаписи тощо. Після з'ясування та перевірки всіх обставин справи головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість надати додаткові пояснення чи докази, якщо вони можуть чимось доповнити матеріали справи. Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд виносить ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи, що є початком наступного етапу провадження - судових дебатів. Судові дебати є необмеженими в часі й складаються з промов учасників судового процесу, виголошуваних у чіткій послідовноюті. Відкриває дебати суб'єкт звернення та його представник. Наступну промову виголошує відповідач (його представник), після якого отримує право на виступ третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору. Після виступу кожної із заінтересованих сторін процесу мають право на виступ треті особи без самостійних вимог, які діють в інтересах цієї сторони. З дозволу суду, після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками. Зазначимо, що чинний КАС України спеціально не встановлює черговість виступів сторони процесу та особи, що представляє її інтереси (представника). |