 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Загальна характеристика адміністративної юстиції в Україні
Адміністративна юстиція й адміністративно-позовне провадження
План лекції
Загальна характеристика адміністративної юстиції в Україні До найважливіших функцій держави Конституцією України віднесено забезпечення прав і свобод людини, соціальний, правовий та економічний захист громадян. Саме права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість державної діяльності, а їхнє закріплення та забезпечення є головним обов'язком держави.
Відомий країнам світу правозахисний інструментарій не буде повним без адміністративної юстиції, яка є однією з гарантій, створених історією для забезпечення громадянину його прав і свобод, одним із складових механізму держави, що забезпечує панування права. До основних чинників, що зумовили необхідність створення спеціального судового органу з розгляду справ, що випливають з адміністративних правовідносин, належать: 1) недостатньо високий якісний рівень розгляду адміністративних справ уповноваженими органами, а також брак об'єктивності останніх (Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук); 2) закріплення в Конституції України принципу спеціалізації та територіальності судів (В. Б. Авер'янов); 3) адміністративно-правовий характер матеріальних та процесуальних відносин, покладених в соснову конфлікту між особою та органом публічної влади (І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський); 4) перевантаженість адміністративними справами судів загальної юрисдикції (В. С. Стефанюк); 5) необхідність приведення державної судової системи у відповідність до міжнародних правових стандартів; 6) відсутність в адміністративному конфлікті відносин майнового характеру (Ю. М. Старілов); 7) наявність історичних передумов (Ю. А. Тихомиров); 8) незалежність спеціалізованого суду від інших гілок влади, відсутності відомчої зацікавленості, наявності всебічних гарантій, детальної процесуальної регламентації розгляду (Л. С. Анохіна). Сьогодні ще не існує єдиного підходу до визначення поняття адміністративної юстиції. В юридичній літературі існують три основні тенденції, відповідно до яких вона розуміється як: 1) особливий ПОРЯДОК вирішення адміністративно-правових спорів судами та іншими уповноваженими на те державними органами. Таку позицію у визначенні поняття «адміністративна юстиція» розділяють, наприклад, Ю. С. Шемшученко, В. С. Стефанюк; самостійна галузь правосуддя, метою якої є вирішення судами спорів між громадянами та органами управління (адміністрацією) або між самими органами управління (тобто адміністративне судочинство). Такий погляд на адміністративну юстицію пропонує, наприклад, Г. Брєбан; 2) не тільки особливий вид судочинства, а й система спеціалізованих судів або спеціалізованих судових підрозділів, які здійснюють адміністративне судочинство. Таку точку зору розділяють, наприклад, А. Б. Зеленцов, Н. Ю. Хаманева, В. В. Бойцова, В. Я. Бойцов. Спільними для цих визначень є те, що адміністративна юстиція скрізь розглядається як особливий порядок вирішення адміністративних спорів. Різниця полягає в суб'єктах, які уповноважені вирішувати ці спори. Разом з тим адміністративній юстиції притаманні такі загальні ознаки: 1. Характерною рисою адміністративної юстиції є те, що вона являє собою правосуддя, судову, а не виконавчу владу. Адміністративна юстиція - це особлива, окрема адміністративна галузь правосуддя. Ознака «адміністративна» вказує на наявність адміністративного елемента і в організації адміністративної юстиції (з погляду кадрового складу), і в порядку її функціонування (елементи адміністративного процесу); на характер справ, що вирішуються органами адміністративної юстиції (публічні спори). 2. Для всіх систем адміністративної юстиції характерне віднесення до її відання спорів, що виникають у сфері публічної діяльності між громадянами чи юридичними особами, з одного боку, і публічною адміністрацію - з іншого. Коло і зміст цих спорів індивідуальні в кожній окремій системі адміністративної юстиції, однак загальним для всіх спорів є їх адміністративно-правовий характер. 3. Адміністративній юстиції притаманна наявність системи судових органів, до компетенції яких належить розгляд зазначених справ за позовами на рішення, дії чи бездіяльність державних органів у сфері публічної діяльності. З погляду на структурну організацію, адміністративну юстицію характеризує незалежність (відносна чи абсолютна) від будь-яких органів, що дає змогу говорити про можливість існування автономної системи адміністративного правосуддя. 4. Правовим наслідком вирішення спору у сфері управлінської діяльності органом адміністративної юстиції є визнання недійсності й (чи) скасування незаконного акта або інше відновлення порушеного суб'єктивного права зацікавленої особи. Наявність органів адміністративної юстиції - це показник зрілості судової організації і ступеня розвиненості різних форм здійснення правосуддя, необхідний атрибут демократичної правової держави1. Таким чином, адміністративна юстиція - це система спеціальних судових органів, які створені для розгляду і вирішення спорів, у визначеній законодавством процесуальній формі, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації між: громадянами чи юридичними особами, з одного боку, і органами публічної адміністрації, їхніми посадовими особами , - з іншого, у результаті чого може бути прийняте рішення про визнання недійсності і (чи) скасування незаконного акта або інше відновлення порушеного суб'єктивного права зацікавленої особи |
Для належної реалізації прав і свобод людини, громадянина правова держава здійснює свою основну функцію - захист та охорону цих інститутів. Здійснення такої функції неможливе без налагодження відповідної системи, яка б гарантувала захист суб'єктивних прав громадян. Саме наявність різноманітних органів і процедур, що захищають права і свободи громадян, створює механізм, без якого не можливе функціонування правової держави.
Адміністративна юстиція характеризується також наявністю особливих процесуальних дій зазначених справ. Механізм розгляду справ у адміністративних судах побудований на зразок судового процесу в загальних судах і майже цілком відтворює його принципи (гласності, публічності, змагальності). Водночас одна із сторін адміністративно-правового спору - публічний орган або посадова особа, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються. Кожна система адміністративної юстиції припускає, що розгляд і вирішення адміністративних спорів відбуваються з дотриманням судової процесуальної форми. Залежно від відповідної системи можуть застосовуватися цивільно-процесуальна, адміністративно-процесуальна чи, нарешті, так звана «квазісудова» форми. В англосаксонських країнах під «квазісудовою» формою розуміється процесуальна форма, шо відповідає принципам так званого «природного правосуддя», серед яких виділяють гласність, змагальність, можливість бути вислуханим, обов'язковість виконання мотивованого рішення, можливість оскарження такого рішення у суді загальної юрисдикції.