 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| X. Епоха великого переселення народів
(др. чверть І тис. н.е.) 541. Хто з римських авторів подав першу згадку про слов’ян: Пліній Старший 542. Якими культурами на території України представлений період пізньоримського часу:черняхівською, київською, вельбарською 543. З яким населенням пов’язується згадувана в писемних джерелах «держава Германаріха»: готами 544. Хто з готських істориків детально описав історію готів: Йордан 545. Культурні впливи якої держави активно проникають на територію України у другій половині І тис. н.е.:Римської імперії 546. Який кочовий народ у ІІІ ст. н.е. спустошив і зруйнував більшість міст Північного Причорномор’я:готи 547. Подайте хронологію зубрицької культури:кін. І – поч. ІІІ ст. н.е. 548. Яка пам’ятка дала назву зубрицькій культурі:могильник біля с. Зубра 549. Хто з археологів вважається першовідкривачем зубрицької культуриД. Козак 550. На основі яких археологічних культур виникла зубрицька культура:пшеворської, зарубинецької і липицької 551.З якими племенами ототожнюють зубрицьку культуру:готами 552. Назвіть першовідкривача черняхівської культури :В.Хвойка 553.Назвіть характерну рису поховального обряду черняхівської культурибіритуалізм 554.Для черняхівської культури характерні:неукріплені поселення різних розмірів 555. Верхньодністровська локальна група черняхівської культури виділяється:напівземлянками з печами-кам’янками, переважанням ліпної кераміки, відсутністю могильників 556. Вкажіть етнічну приналежність населення Верхньодністровської локальної групи черняхівської культури: слов’яни 557.Дайте етнічне визначення черняхівської культури: поліетнічна слов’яно-гото-фракійсько-сарматська культура 558. Вкажіть хронологію черняхівської культури:поч. ІІІ-V ст. н.е. 559.Назвіть територію поширення черняхівської культури:Правобережна Україна 560. Кого Ви знаєте з дослідників черняхівської культуриВ. Хвойка, М. Тиханова, Є Махно, М. Брайчевський, В.Баран 561. Вкажіть територію поширення вельбарської культуриПольща і Західна Волинь 562.Який тип поховань переважає на могильниках вельбарської культури: кремація 563. Вкажіть етнічну приналежність носіїв вельбарської культури:германці 564. Який тип кераміки характерний для вельбарської культури:ліпний посуд з геометричним орнаментом 565. Носії вельбарської культури прийшли на територію України у:на поч. ІІІ ст. н.е. 566. Назвіть дослідників вельбарської культури:К.Годловський, Р.Волонгевич, М. Смішко 567. Вкажіть час існування вельбарської культури на території Польщі:І-ІV ст. н.е. 568. Культура карпатських курганів поширена:на правобережжі Верхнього Дністра і Закарпатті 569. Хто з українських археологів досліджував культуру карпатських курганів:М. Смішко, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, В. Котигорошко 570. Вкажіть хронологію культури карпатських курганів:кін. ІІ – п. пол. V ст. н.е. 571. Хто був першим дослідником пам’яток культури карпатських курганів:Й. Сомбаті 572. У котрому році було досліджено курганний могильник біля с. Глибока на Буковині:1893 р 573. Які дослідники у 30–х роках ХХ ст. досліджували поховання культури карпатських курганів:К. Журовський, Т. Сулімирський, М. Смішко 574. Культура карпатських курганів отримала свою назву від:елементів поховального обряду 575. Культура карпатських курганів представлена:поселеннями і могильниками 576. Поселення культури карпатських курганів розташовані:на зручних для землеробства ділянках території у долинах ріка або високих рівних плато 577. Основа господарської діяльності носіїв культури карпатських курганів базувалася на:землеробстві, тваринництві, ремеслах 578. Носії культури карпатських курганів користувалися знаряддями праці виготовленими із: заліза 579. Житловими спорудами населення культури карпатських курганів були:напівземлянки і наземні житла 580. Зерно та інші злакові культури носії культури карпатських курганів зберігали: у спеціальних господарських ямах 581. Допоміжну роль у господарстві культури карпатських курганів відігравало:мисливство і рибальство 582. Які ремесла були найбільше поширеними у культурі карпатських курганів:залізодобувне, залізообробне, гончарне, ювелірне 583. На яких пам’ятках культури карпатських курганів відкрито залишки гончарних майстерень:Печеніжин і Голин 584. Населення культури карпатських курганів підтримували економічні зв’язки з:римськими провінціями 585. Поховальні пам’ятки культури карпатських курганів представлені:кремаціями в курганах 586. Старожитності київської культури були виділені: В.М. Даниленком 587. Вкажіть територію поширення племен київської культури:від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я 588. Біля яких населених пунктів наприкінці 50–х – на поч. 60–х рр. ХХ ст. були досліджені перші пам’ятки київської культури:Ходосівка, Бортничі, Нові Безрадичі 589. Скільки пам’яток київської культури на сьогодні зафіксовано на території України:150 590. Більшість дослідників вважає, що київська культура сформувалася на основі:зарубинецької культури 591. Пам’ятки київської культури представлені:поселеннями і могильниками 592. Житловими спорудами населення київської культури переважно були: напівземлянки 593. Для якого способу господарства характерна топографія селищ київської культури:орного землеробства і тваринництва 594. Про розвиток землеробства у київській культурі свідчить знахідка уламка залізного наральника:у с. Улянівка 595. Поховальні пам’ятки київської культури представлені:інгумаціями у безкурганних могильниках 596. Кераміка київської культури була виготовлена:при допомозі ножного гончарного круга 597. За технікою виготовлення і типологією кераміка київської культури пов’язується з:зарубинецькою історико–культурною традицією 598. Гончарна кераміка та імпортні вироби надходили у середовище київських племен з території:черняхівської культури і Північного Причорномор’я 599. Яка хронологія пам’яток київської культури:ІІІ – початок V ст. н.е. 600. У формуванні яких культур прийняла участь київська культура:празької, пеньківської
ХІ. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.) 601. На основі яких археологічних культур сформувалися слов’янські культури раннього середньовіччя:верхньодністровської групи черняхівської культури , київської культури, культури карпатських курганів 602. Які кочові народи здійснювали напади на слов'ян у др. половині І тис:авари 603. Які основні види занять були властиві для слов’ян др. пол. І тис:землеробство, тваринництво, металургія 604. Ким були відкриті перші пам'ятки празько-корчацької культури:С.С. Гамченком 605. Творцем празько-корчацької культури були:слов'яни 606. Від чого пішла назва празько-корчацької культури:м. Праги у Чехії і с. Корчак на Волині 607. Хто з дослідників займався вивченням празько-корчацької культури:С. Гамченко, І. Борковський, Ю. Захарук, І. Русанова, Б. Тимощук, В. Баран 608. Яким періодом датується празько-корчацька культура: VІ-VII ст. 609. Ареал поширення празько-корчацької культури: від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю 610. Поселення розташовувалися:на перших надзаплавних терасах рік та їх приток 611. Площа селищ празько-корчацької культури становила:від 0,5-1 га 612. Переважним типом місць проживання празько-корчацької культури були:не укріплені селища 613. Основним типом житла празько-корчацької культури була:квадратні напівземлянки площею від 6-20 кв. м з пічкою 614. Основним типом опалювальних споруд у житлах празько-корчацької культури були:печі з каменю або глини 615. Яке з городищ празько-корчацької культури знаходиться на території України:городище біля с. Зимне 616. Знаряддя праці у празько-корчацькій культурі виготовлялося з:заліза 617. Населення празько-корчацької культури займалося:землеробством і приселищним скотарством 618. Носії празько-корчацької культури користувалися керамікою виготовленою:ліпним способом 619. Скотарство празько-корчацької культурі було:приселищним 620. Поховання у празько-корчацькій культурі були у вигляді:трупоспалень у курганах 621. Асортимент посуду у празько-корчацькій культурі складався з:горщиків, мисок, кухлів 622. Орнамент на посуді празько-корчацької культури був у вигляді:переважно відсутній 623. У формуванні празько-корчацької культури прийняли участь:київська і черняхівська культури 624. Перші пам'ятки пеньківської культури були відкриті:Д.Т. Березовцем у 1956-1959 рр. 625. Пам’ятки пеньківської культури локалізовані:у смузі лісостепового пограниччя від Подунав'я і до Сіверського Дінця 626. Час існування пеньківської культури:VІ-VІІ ст. н.е. 627. Асортимент посуду у пеньківській культурі складався з:горщиків, мисок, амфор, друшляків 628. До допоміжних галузей господарства пеньківської культури відносилося:полювання і рибальство 629. Кераміка у пеньківській культурі була:ліпна, малоорнаментована 630. Основою господарства у пеньківській культурі було:орне землеробство і приселищне скотарство 631. В основі поховального обряду пеньківської культури було:трупоспалення 632. До пеньківської культури відноситься металургійний центр, виявлений у: с. Гайворон на Південному Бузі 633. Назвіть прізвище дослідника, який проводив розкопки Гайворонського металургійного центру: В. Бідзіля 634. Допоміжними галузями господарства населення пеньківської культури було: мисливство і рибальство 635. Населення пеньківської культури відносилося до: слов’янських племен антів 636. Колочинська культура датується: V-VII ст. н. 637. Територія поширення колочинської культури: Верхнє Подніпров'я, р. Десна і Сейм 638. Відкрив пам'ятки колочинської культури: Е.О. Симонович 639. Назвіть характерні для колочинської культури житла: напівземлянки 640. Поховальний обряд у колочинській культурі: кремації у грунтових могильниках 641. Який скарб пов’язують з населенням колочинської культури: знайдений на селищі Гапоново у Росії 642. Населення колочинської культури займалося: землеробством і приселищним скотарством 643. Пам’ятки колочинської культури представлені:селищами, городищами, могильниками 644. Назва райковецької культури походить:від села Райки на Житомирщині 645. Хто відкрив райковецьку культуру:В.К. Гончаров 646. Райковецька культура була відкрита:у 1946-1948 рр. 647. Яка територія поширення райковецької культури:лісостеп Правобережжя від Дніпра до Західного Бугу і Дністра 648. Хронологія райковецької культури визначається:VIII-IX ст. н.е. 649. Основним типом житла у райковецькій культурі були:напівземлянки прямокутної або квадратної форми 650. Знаряддя праці райковецької культури виготовлялися:із заліза 651. Характерним типом поховань у Райковецькій культурі було:трупоспалення у безкурганних могильниках 652. Гончарний комплекс райковецької культури складався з:з ліпного та виготовленого на ручному гончарному крузі посуду 653. Яка хронологія райковецької культури:VII-IX ст. 654. Для райковецької культури характерні:селища, городища, могильники 655. Який інвентар супроводжував поховання у райковецькій культурі: зброя 656. Райковецька культура виникла на основі: празької і пеньківської культур 657. Яка приблизна площа городищ у райковецькій культурі: від 0,5 до 5 га 658. Основою господарства населення райковецької культури було: землеробство і приселищне скотарство 659. Залишки культових споруд та антропоморфних кам’яних ідолів райковецької культури виявлено:на Поліссі 660. До якого етносу відносилося населення райковецької культури:східних слов’ян |
