 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони
301. Початок поширення заліза у племен і народів Південно-Східної Європи припадає на:ІХ ст. – сер. VII ст. до н.е. 302. На початку І тис. до н.е. стародавнє населення сучасної України почало застосовувати новий метал: залізо 303.Кричне залізо добували із: болотної залізної руди 304.Температура у горні, де отримували кричне залізо досягала:1200 градусів 305. Домниці – це: печі для отримання кричного заліза 306.У залізному віці в наслідок другого поділу праці ремесло відокремилося від: землеробства 307. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі у період ранньозалізного часу сприяв поглибленню майнового розшарування і використання праці:рабів 308. Лужицька культура на території Центральної Європи виникла:XVI-XII ст. до н.е. 309. Хронологія лужицької культури визначається: XIV-V ст. до н.е. 310. Лужицька культура сформувалася на базі:передлужицької і тшинецької культур 311. Назвіть дослідників лужицької культури:Ю. Костжевський, М. Гедль, Л. Крушельницька, Д. Павлів 312. Основа господарства у племен лужицької культури базувалася на:орному землеробстві та приселищному скотарстві 313. Поховальні пам’ятки лужицької культури на території Західної Волині представлені могильниками: у Вільховому (Ульвівку), Тяглові, Рованцях 314. Територією поширення пам’яток лужицької культури на Заході України були землі: вздовж Верхньої і Середньої течії Західного Бугу 315. Знахідки імпортних бронзових виробів на території поширення лужицької культури вказує на економічні та культурні зв’язки лужицького населення з: Середнім Подніпров’ям 316. Сучасні вчені пов’язують лужицьку культуру з:слов’янським, фракійським і германським етносами 317. Висоцька культура датується: ХІ-VIІ ст. до н.е. 318. Дослідники висоцької культури Л.Крушельницька і М.Бандрівський поділяють висоцьку культуру на:три хронологічні етапи 319. Назвіть дослідників висоцької культури:І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, Л. Крушельницька, М. Бандрівський 320. Дослідження висоцької культури розпочалися розкопками: могильника у Гончарівці (Белзець) у 1930 р. 321. Назва висоцької культури походить від: поселення у с. Висоцько 322. Територія поширення висоцької культури визначається:східною частиною Львівської і західною частиною Тернопільської обл. 323. Пам’ятки висоцької культури представлені:поселеннями і могильниками 324. Основним елементом поховального обряду висоцької культури було:інгумаційні захоронення у ямах 325. Висоцька культура, яка сформувалася у контактному районі Середньої та Східної Європи, поєднує в собі:лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи 326. Асортимент висоцького посуду складався з:ліпних горщиків, мисок, горняток, кухлів 327. Посуд висоцької культури мав орнамент у вигляді:проколів під вінцями і валиків з пальцевими защепами та ямками 328. Мешканці висоцької культури проживали:на поселеннях у напівземлянкових житлах 329. Основою господарства висоцьких племен було:орне землеробство і тваринництво 330. Висоцька культура змінюється культурами:скіфського часу 331.У якому році у верхів’ях Інгульця (Кіровоградська обл.) було відкрито Чорноліське городище:1949 рр. 332. Хто проводив розкопки Чорноліського городища:О. Тереножкін 333. Хто відкрив непоротівську групу чорноліської культури:Л. Крушельницька 334. Назвіть дослідників чорноліської культури: О. Тереножкін, Г. Ковпаненко, Е. Петровська, Л. Крушельницька 335. Територія поширення чорноліської культури знаходилася:Дністро-Дніпровському межиріччі та басейні Ворскли 336. На які два хронологічні етапи поділяється чорноліська культура:ранній (ХІ-ІХ ст. до н.е.) , пізній (ІХ - п. пол. VIII ст. до н.е.) 337. Пам’ятки чорноліської культури представлені:поселеннями, городищами і могильниками 338. Житла чорноліських племен – це наземні і напівземлянкові споруди площею: 60-100 м. кв. 339. У чорноліських племен переважав поховальний обряд у вигляді:трупокладення у безкурганних могильниках 340. Основою господарства чорноліської культури було:землеробство і тваринництво 341. Пастирське городище київської групи скіфського часу датується:VI-III ст. до н.е. 342. Найбільше за розмірами городище київської групи скіфського часу поблизу с.Трахтемирів (біля м. Канів) датується: VI ст. до н.е. 343. На городищі київської групи поблизу с.Трахтемирів досліджено 35 жител:наземного і землянкового типів з каркасними дерев’яними стінами обмазаними глиною 344. У яким століттям датуються неукріплені поселення у Грищинці біля Канева і Мала Салтанівка на р.Стугна: IV-III ст. до н.е. 345. Северинівське городище східноподільської групи скіфського часу датується: VI ст. до н.е. 346. Северинівське городище східноподільської групи розташоване:у середній течії Південного Бугу 347. Площа Северинівського городища східноподільської групи становить:1,5 га 348. До поховальних пам’яток скіфського часу східноподільської групи відносяться:інгумаційні поховання у курганах 349. Широко відомі Іллінецький і Новосельський кургани східноподільської групи досліджені у: 1901-1902 рр. 350. Західноподільська група скіфського часу поширена на території: Тернопільської, Хмельницької, придністровських районів Вінницької і Чернівецької областей 351. Назвіть дослідників західноподільської групи скіфського часу:Г. Мелюкова, І. Шовкопляс, Є Максимов, І Свєшніков 352. Західноподільські пам’ятки датуються за знахідками античних амфор:VI-IV ст. до н.е. 353. Вкажіть час проведення розкопок групи курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької області:1947-1951 рр. 354. Хто з археологів проводив розкопки курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької обл.:І.Г. Шовкопляс,Є.В. Максимов. 355. Основою господарства західноподільської групи скіфського часу було: землеробство і тваринництво 356. Яка група пам’яток скіфського часу поширена у Рівненській, на півночі Хмельницької і Житомирській областях: волинська локальна група 357. У Житомирській області поселення волинської групи скіфського часу досліджували: С.С.Березанська, М.М.Шмаглій, В.К.Гончарав 358. Яким часом датується могильник волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: др. пол. VII – п. пол. VI ст. до н.е. 359. Хто проводив розкопки могильника волинської групи скіфського часу біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: М. Смішко 360. На Волині в період скіфського часу переважали поховання у вигляді:трупоспалення із захороненнями у керамічних урнах
VII. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза 361. Яким часом датуються найдавніші вироби із метеоритного заліза: IV–ІII тис. до н.е. 362. Найраніше видобування і оброку рудного заліза зафіксовано на території: Закавказзі та на сході Малої Азії 363. Заміна бронзи залізом на території України почалася приблизно у: ХІ–ІХ ст. до н. е. 364. Поширення заліза у племен і народів Південно–Східної Європи припадає на: ІХ – середина VІІ ст. до н. е. 365. Раннім залізним віком на території України археологи вважають час: VII ст. до н. е.– V ст. н. е. 366. Передскіфський період в історії України: ІХ–VII ст. до н. е. 367. Яка культура (культури) заселяла степову зону України у ІХ –VII ст. до н.е.: кіммерійська 368. Яка культура у ІХ–VII ст. до н. е. заселяла південні території лісостепової зони України на обох берегах Дніпра: чорноліська 369. Які культури існували у передскіфський період на території Західного Побужжя і Надстир’я (Волино-Подільське пограниччя і Західна Волинь):висоцька і лужицька 370. Населення якої культури проживало на території Молдови, Середнього Подністров’я і Північної Буковини у ІХ–VII ст. до н. е.:фракійського гальштату 371. Основа господарства скіфів базувалася на: скотарстві 372. Хто з античних авторів залишив детальні описи Скіфії:Геродот 373. Назвіть дослідників скіфських старожитностей:І. Забєлін, М. Веселовський, О. Тереножкін, Б. Мозолевський 374. У котрому році М.І.Веселовським був розкопаний скіфський курган Солоха поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл.: 1912–1913 рр. 375. У котрому році І.Є.Забєлін проводив дослідження скіфського кургану Чортомлик: 1862–1863 рр. 376 Поховання скіфів здійснювалося за обрядом:інгумації у курганних могильниках 377. В якій із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Чортомлик: Дніпропетровська 378. Яким століттям датуються поховання у скіфському кургані Чортомлик:IV ст. до н. е. 379. Коли Б.М. Мозолевським було досліджено скіфський курган Товста Могила: 1971 р. 380. На території якої із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Товста Могила:Дніпропетровська 381. У якому кургані було знайдено унікальну золоту пектораль із сценами скіфського побуту: Товста Могила 382. У якому кургані було знайдено золотий гребінь із сценою боротьби скіфів:Солоха 383. Назвіть дослідника кургану Куль-Оба:П. Дюбрюкс 384. Першим курганом, розкопаним за дорученням губернатора Новоросійської губернії О.П. Мельгунова, був:Литий курган 385. Одним з центральних осередків скіфської держави кінця V–III ст. до н.е. вважається:Кам’янське городище 386. Вкажіть час існування держави «Велика Скіфія»:кін. VI – III ст. до н.е. 387. Протягом якого часу у Криму існувала скіфська держава «Мала Скіфія»:кін. ІІІ ст. до н. е. – IV ст. н. е. 388. На території якої із сучасних областей України знаходиться Кам’янське городище:Запорізької 389. На території якого сучасного міста знаходяться рештки Неаполя Скіфського:Сімферополь 390. Духовна культура пізніх скіфів Криму увібрала в себе елементи релігії і мистецтва:греків 391. Найдавнішим кочовим населенням степової зони України, згадуваним в найдавніших писемних джерелах, були:кіммерійці 392. Хто з найдавніших античних авторів у своїх творах згадував про кіммерійців: Гомер 393. Кіммерійці були племенами, які за своєю мовою належали до:іранської групи 394. У формуванні кіммерійської культури доби бронзи брали участь племена:зрубної і білозерської культур 395. Кіммерійські старожитності на території України досліджували:Б. Шрамко, С. Махортих, С. Скорий 396. Кіммерійці раніше від інших народів Південно-Східної і Центрально Східної Європи оволоділи технікою виготовлення:заліза і сталі 397. Серед пам’яток кіммерійців, відомих археологам, переважають:могильники 398. В історії кіммерійців виділяють два періоди:чорногорівський і новочеркаський 399. Поховання біля с. Зольне поблизу м. Сімферополя, було відкрите: А.О. Щепинським 400.Чорногорівський етап розвитку кіммерійців виділив: О.І. Тереножкін 401. Новочеркаський етап розвитку кіммерійців виділив: О.О. Ієссен 402.Сусідні племена і народи переймали у кіммерійців:зразки зброї і спорядження верхового коня 403. Керамічні вироби кіммерійців представлені:ліпними горщиками тюльпаноподібної форми білозерського походження 404. За походженням кіммерійці належали до: іранської мовної групи 405. Сармати належали до: кочового населення 406. Сармати за своєю мовою близькі до: скіфів 407. Першим про племінний склад сарматів повідомив: Страбон 408.Кінець сарматського часу в історії Північного Причорномор’я пов'язаний з навалою: готів 409.Сарматські пам’ятки на території України виділив: В.О. Городцов 410. У басейні середньої течії Сіверського Дінця відкрито і досліджено понад: 30 сарматських поховань 411. Курган Соколова Могила відкритий у: 1974 р. 412. Курган Соколова Могила досліджений: Г.Т. Ковпаненком 413. У кургані Соколова Могила було поховано:сарматську жінку, яка належала до соціальної верхівки суспільства 414. Сарматське поховання Соколова Могила на Південному Бузі датується: І ст. до н.е. 415. Поховання заможної сарматки в Ногайчицькому кургані досліджено: А. О. Щепинським 416. Курган Соколова Могила розташований біля:с. Ковалівка Миколаївської обл. 417. Сарматські могильники у басейнах Ворскли, Псла і Сули на Дніпропетровському лівобережжі датуються: І – ІІІ ст. н.е. 418. Е.І. Соломоннік зробила значний внесок у досліджені: сарматських знаків 419. На скільки хронологічних етапів поділяють сарматську культуру:4 етапи 420. Батьківщиною сарматів перед приходом в українські степи були землі:степового Поволжя і Приуралля
|
