 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| IX. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)
481. На території України латенський час датується: VIII–II ст. до н.е. 482. Епоха пізньоримського часу на території України розпочинається:у ІІІ ст. н.е. 483. Яких Ви знаєте археологів-дослідників культур пізньоримського часу:К. Гадачек, М. Смішко, Й. Винокур, В. Баран, Д. Козак 484. Період першої чверті І тис. н.е. відзначається:початками переселення великих груп людності на нові території 485. Автори І – ІІ ст. н.е. називають слов’ян, що жили на території Південно-Східної Європи:венедами 486. Про давніх східних слов’ян згадують у творах автори VI – VII ст. н.е.:Прокопій Кесарійський, Йордан 487. Під якими назвами згадуються ранні слов’яни у творі Йордана «Геттіка»:венети, анти, склавини 488. Назвіть археологічні культури першої чверті І тис. н.е.: пшеворська, липицька, зубрицька 489. Кого Ви знаєте з дослідників липицької культури:І. Коперницький, М. Смішко, В. Цигилик 490. Пам’ятки липицької культури представлені:поселеннями і могильниками 491. На якій території України проживали племена липицької культури: 1. Верхнє Подністров’я 2. Прип’ятське Полісся 3. Середнє Подніпров’я 4. в басейні Південного Бугу 492. Житла якого типу виявлено на поселеннях липицької культури:напівземлянки і наземні глинобитні споруди 493. На якому поселенні липицької культури виявлено залишки обвугленого проса:Верхньолипицькому 494. Назвіть могильники липицької культури:Верхня Липиця, Болотня 495. Поховання липицької культури переважно здійснювалися за обрядом:кремації у безкурганних могильниках 496. Хто виділив липицькі старожитності в окрему культуру (1911 р.):К. Гадачек 497. Біля с. Чижиків на Львівщині виявлено:багате поховання липицької культури 498. Яким часом визначається хронологія липицької культури:І – поч. ІІІ ст. н.е. 499. Господарство носіїв липицької культури базувалося на:землеробстві і тваринництві 500. Кераміка липицької культури представлена виробами:ліпним та гончарним посудом 501. Орнамент на посуді липицької культури представлений:прямих і хвилястих ліній 502. Асортимент липицького посуду складався:з горщиків, мисок, чашок, ваз, глеків 503. Знаряддя праці липицької культури виготовлялися: із заліза 504. Який вид землеробства використовувало населення липицької культури: орне 505. Римські монети та деякі імпортні речі засвідчують економічні і культурні зв’язки липицького населення з:Дакією 506. До якого етносу відносилися носії липицької культури: фракійців 507. До яких племен відносилися носії липицької культури: гето-даків 508. На початку ІІ ст. н.е. на території Верхнього Подністров’я носії липицької, пшеворської і зарубинецької культур формують: зубрицьку культуру 509. На території якої країни знаходять аналогії до матеріалів липицької культури: у Румунії 510. Назвіть археологічну культуру, в утворенні якої прийняло участь липицьке населення: празька культура 511. Зарубинецька культура була відкрита: В. Хвойкою 512. Де і коли вперше виявлено пам’ятки зарубинецької культури:наприкінці ХІХ ст. на Київщині 513. У могильнику зарубинецького культури у селі Корчувате І.М.Самойловським виявлено: понад 100 поховань 514. В який час пам’ятки зарубинецької культури вивчали Є.В.Максимов, А.І.Кубишев, П.І.Хавлюк, П.М.Третьяков: у другій половині ХХ ст. 515. Назвіть локальні варіанти зарубинецької культури:Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Верхнє Подесення 516. Де знаходилися поселення зарубинецької культури: на високих мисах рік, ярів або на перших надзаплавних терасах 517. Яка середня площа поселень зарубинецької культури: до 2 га 518. Які три групи зарубинецької культури виділив Є.В.Максимов для Середнього Придніпров’я: канівську, ржищівську і київську 519. Вкажіть площу жител зарубинецької культури: 18 – 20 кв. м 520. Населення зарубинецької культури вело спосіб життя: осілий 521. Пам’ятки зарубинецької культури представлені:поселеннями, городищами і могильниками 522. Основою господарства зарубинецької культури було:землеробство і тваринництво 523. Населення зарубинецької культури користувалося посудом виготовленим:на ручному гончарному крузі 524. В зарубинецькій культурі ювелірні вироби виготовлялися:з привізної бронзи 525. У середовищі зарубинецької культури використовували знаряддя праці, виготовлені із:заліза 526. Сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами зарубинецькі племена обробляли:дерево 527. Вкажіть характер поховань зарубинецької культури:кремації у безкурганних могильниках 528. Вкажіть хронологію зарубинецької культури:кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. 529. Вкажіть основну територію поширення пшеворської культури:Західна Україна 530 Назвіть кількість досліджених пшеворських могильників на території Польщі:понад 40 могильників 531. На території Західної Волині пшеворське населення проживало поряд із:зарубинецькими племенами 532. До якого століття належать перші публікації про пам’ятки пшеворської культури:початку ХХ ст. 533. Пшеворська культура отримала назву від:могильника в Гацях 534. Назвіть дослідників пшеворської культури:К. Гадачек, М. Смішко, Д. Козак 535. Могильники якого типу характерні для пшеворської культури:безкурганні 536. У пшеворській культурі поховання воїнів супроводжували:предмети озброєння 537. На котрому із пшеворських могильників знайдено бронзову накладку для піхов меча: у Гриневі 538. Основу господарства пшеворського населення Верхнього Подністров’я і Західної Волині становили:землеробство і приселищне скотарство 539. У котрому році К. Гадачек дослідив великий тілопальний могильник у с. Гаці біля Пшеворська:1905 р. 540. Хто із дослідників у 30-х роках ХХ ст. систематизував відомі на той час матеріали пшеворської культури на західноукраїнських землях:М. Смішко |
