 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ІІІ. Мезо-неолітИЧНА ЕПОХА
121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася: в XI–X тис. до н. е. 122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи :в середині VI тис. до н. е. 123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України :X (ІХ) – VI тис. до н. е. 124. З початком мезоліту наступила нова геологічна епоха:голоцен 125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи :закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту 126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки :у мезоліті 127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками періоди :пребореальний, бореальний і частково на атлантичний 128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають :неглибоко в ґрунті , найчастіше на надзаплавних терасах 129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було:початки переходу до відтворюючого способу господарства 130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення :лука, стріли та мікролітів 131. Поширення лука і стріли сприяло :індивідуалізації процесу полювання 132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була: собака 133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства : винайдення досконаліших засобів полювання , скорочення чисельності дичини , індивідуалізація полювання 134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвинулося рибальство :на півночі 135. Які з рибальських снастей були винайдені у мезоліті:рибальські сіті 136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»:мезоліту 137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було :зникнення печерного живопису 138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок :понад 400 139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України : П.П. Єфіменко 140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони :південну і північну 141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки:Шан – Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек 142. Вкажіть число досліджених мезолітичних могильників на території України: чотири 143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді:скорчених трупопокладень 144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити :поховальний обряд 145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із: символом вогню і крові 146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є : Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост 147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на : ранні і пізні 148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток :дніпро-прип’ятська 149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура: північної 150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена: у Верхньому Подністров’ї 151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку:VI-ІV тис. до н.е. 152 У неоліті людина переходить до: відтворюючих форм господарства 153 Неолітична революція – це: перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства 154.Скотарство і землеробство виникло з: збиральництва і мисливства 155. Важливою рисою неоліту є:поява кераміки 156. На Близькому Сході поява кераміки датується: VIII-VII тис. до н.е. 157. Перший посуд мав форму і був: гостродонний і погано обпалений 158. У неоліті у техніці виготовлення знарядь виникають нові прийоми: розпилювання, шліфування і свердління 159. Назвіть дослідників неолітичних культур на території України: В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, В. Непріна 160. Буго-дністровська культура була поширена на території України: вздовж середніх течій Дністра і південного Бугу 161. Буго-дністровська культура датується: др. пол. VI-V тис. до н.е. 162. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток буго-дністровської культури: близько 60 163. Головні стоянки буго-дністровської культури розміщені на території: Віницької і Кіровоградської обл. 164. Буго-Дністровська культура розвивалася під впливом: культури Кріш-Старчево 165. Кераміка буго-дністровської культури : ліпна гостро- і плоскодонна 166. Поховання буго-дністровської культури: не виявлені 167. Культура лінійно-стрічкової кераміки поширювалась: від Рейну до Дністра і Горині 168. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток лінійно-стрічкової кераміки: більше 30 169. Яким часом датується культура лінійно-стрічкової кераміки: др. пол. V тис. до н.е. 170. Кераміка лінійно-стрічкової культури має орнамент у вигляді: ліній і стрічок, наліпних валиків 171. На території України розкопано лише 2 поховання культури лінійно-стрічкової кераміки: Незвисько і Баїв 172. Поховання культури лінійно-стрічкової кераміки представлені:інгумаціями на боці у скорченому положення у безкурганних могильниках 173. Дніпро-донецька культура займала територію:межиріччя Дніпра і Сіверського Дінця 174. Дніпро-донецька культура датується: др. пол. V-III тис. до н.е. 175. Кераміка дніпро-донецької культури прикрашена:гребінцево-накольчастим орнаментом 176. Скільки пам’яток дніпро-донецької культури відомо на сьогодні на території України і Білорусі: понад 200 177. Пам’ятки дніпро-донецької культури представлені:поселеннями і могильниками 178. Маріупольський могильник дніпро-донецької культури досліджував:М.О. Макаренко 179. Дніпро-Донецькі племена займалися в основному:мисливством і рибальством 180. Поховальний обряд дніпро-донецьких племен характеризувався:інгумаціями у випростаному стані на спині IV. Енеоліт 181.Назвіть хронологію мідного віку: ІV-ІІІ тис. до н.е. 182. Термін «енеоліт» означає: новий кам’яний вік 183. З енеолітом пов’язане опанування людиною: перших металів: міді і золота 184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення: орне землеробство з використанням тяглової сили бика 185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт:гарбу 186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з: каменю, кременю і міді 187.В період енеоліту в землеробстві домінувало: орне оброблення ґрунту 188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження: поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном 189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням: землеробства від скотарства 190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені: соціальним і майновим розшаруванням населення 191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є:трипільська культура 192. Трипільська культура датується:ІV-ІІІ тис. до н.е. 193. Трипільська культура споріднена з культурою:кукутені 194. Трипільська культура була відкрита:В. Хвойкою у 1893 р. 195. Назва трипільської культури походить від:поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі 196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури:В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович 197. Вкажіть територію поширення трипільської культури: Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси 198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди: ранній, середній і пізній 199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:поч. IV –сер. ІV тис. до н.е 200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури:невеликі поселення з житлами-землянками 201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури:ІV-ІІІ тис. до н.е. 202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури:великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами 203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури: ІІІ тис. до н.е. 204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури: поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами 205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури: Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка 206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури: Володимирівка, Коломийщина, Трипілля 207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури: Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка 208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі: Дніпра і Південного Бугу 209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині: 1500 жител 210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була: ліпною 211. У середньому періоді трипільської культур існує кераміка:розписана поліхромним орнаментом 212. Кераміка трипільської культури поділяється на: столову і кухонну 213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують: з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки) 214. Наземні житлові споруди трипільських племен були: глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами 215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині 216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:Балкан і Нижнього Подунав’я 217. В металургії міді трипільці знали:плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів 218. Основою господарства трипільських племен було:землеробство і тваринництво 219.Історична доля трипільської культури: не вивчена 220. Культура лійчастого посуду культура датується: др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е. 221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України:О. Цинкаловський 222. Назва культури лійчастого посуду походить від:характерної форми посуду 223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду:Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин 224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України: Західна Волинь в басейні Західного Бугу 225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена:від східних районів Польщі до Західної України 226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України:понад 40 227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається: мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато 228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені: поселеннями і могильниками 229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:землеробство і тваринництво 230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор:східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля 231. Назва культури кулястих амфор походить від:характерної форми посуду 232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор:більше 100 233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:І. Левицький, І. Свєшніков 234. Поселення культури кулястих амфор:вивчені погано (розкопано лише 1 поселення) 235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці 236. Поховання культури кулястих амфор представлені:інгумаціями у кам’яних гробницях 237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення:свійських тварин 238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є:вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки 239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:каменю і кременю 240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на:пастушому скотарстві
V. Бронзовий вік 241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:Центрально-Східної Європи 242. Бронза – це метал, що являє собою сплав: міді та олова 243. Вкажіть правильну відповідь: бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення 244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:з енеолітом 245. Яка температура плавлення бронзи: 800-900° 246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи:С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька 247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:міді, бронзи, каменю і кременю 248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:співіснують з крем’яними і кам’яними 249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:перші багаті поховання 250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:1912 р. 251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:II тисячоліттям до н.е. 252. В бронзовому віці посилюється роль: батька 253. Що є доказом посилення влади чоловіка:парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки 254. У бронзову епоху на території України поширюються:дольмени і кромлехи 255. Бронзовий вік поділяється на: ранній, середній і пізній 256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:домінує орне землеробство 257. Подайте хронологію бронзового віку:ІІ - поч. І тис. до н.е. 258. Куди поступали метали з Балкан, Прикарпаття, Уралу і Кавказу:у Східну Європу 259. Скільки археологічних культур нараховують на території України у період II тисячоліття до н. е.:близько 20 260. Де розселялися племена тшинецько-комарівсьської культури:від Дніпра до Вісли і Одеру 261. Тшинецько-комарівська культура відноситься до епохи:середньої бронзи 262. Хто досліджував тшинецько-комарівську культуру:С.С. Березанська 263. Назва тшинецько-комарівської культури походить від населених пунктів:Тшинець у Польщі і Комарів у Подністров’ї 264. Для тшинецько-комарівської культури характерні наступні поселення: великих розмірів із дерев’яними житлами на кам’яних підвалинах або трохи заглиблені стовпової конструкції 265. Поховальні пам’ятки комарівської культури:курганні з інгумацією, рідше – кремацією 266. Характерною формою кераміки тшинецько-комарівської культури були: тюльпаноподібні ліпні горщики з геометричним орнаментом, канелюрами, шишечками 267. У якій з культур епохи бронзи поширені т.зв. «рогаті прясла»:тшинецькій 268. Де знайдено «рогате прясло» тшинецької культури з позначеннями на ньому знаків зодіаку:Таценках 269. На якій стадії розвитку у тшинецько-комарівській культури знаходилася металургія бронзи:на високій 270. На якій з пам’яток тшинецької культури було знайдено унікальну рогову сокиру-молот – пам’ятку образотворчого мистецтва населення Подніпров’я: с. Дударівка Київської обл. 271. І.К.Свєшніков досліджував культури:шнурової кераміки 272. У кін. III – п. пол. II тис. до н.е. простори східної і центральної Європи заселяли скотарські племена культур: шнурової кераміки 273. Район поширення культур шнурової кераміки охоплював території:Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті і Дніпра 274. Основні дослідження з вивчення культур шнурової кераміки Волині і Поділля належать:І.К. Свєшнікову 275. До найбільш ранніх пам’яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать:поселення і могильники шнурової кераміки 276. Вкажіть другу назву культур шнурової кераміки:культура бойових сокир 277. Назва городоцько-здовбицької культури походить від населених пунктів:Городок і Здовбиця у Західній Волині 278. Поховання городоцько-здовбицької культури представлені:кремацією та інгумацією 279. Серед керамічних виробів городоцько-здовбицької та стжижовської культури поширеними є :амфори, глечики, циліндричні миски з ручками 280. Територія стжижовської культури визначається:східна частина Люблінської височини і північно-західна Волинь 281. Одним з відомих скарбів стжижовської культури, де знайдено багато сокир і прикрас, є:Стеблівський скарб 282. Глиняний посуд культур шнурової кераміки Прикарпаття та Волині характеризується наявністю значної кількості :двовухих амфор, глеків і циліндричних мисок з ручкою прикрашених шнуровим орнаментом 283. Зростання осілості підкарпатської культури шнурової кераміки вело до зменшення ролі :скотарства 284. У копальнях городоцько-здовбицької та стжижовської культури видобували:кремінь 285. Середньодніпровська культура шнурової кераміки займає територію:Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії. 286. Середньодніпровська культура шнурової кераміки сформувалася:у кін. III – поч. ІІ тис. до н.е. 287. Кераміка середньодніпровської культури представлена:круглодонними глечиками, округлобокими амфорами, чашами із шнуровим орнаментом 288. На території України до числа культур шнурової кераміки належать:середньодніпровська, підкарпатська, городоцько-здовбицькоа та стжижовська культри 289. Хронологія культур шнурової кераміки припадає на:кін. ІІІ - поч. ІІ тис. до н.е. 290. Носії культури шнурової кераміки в етнологічному плані належали до:індоєвропейської групи населення 291. Пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки виявлені у:басейні верхньої частини Дністра, частково у Верхньому Попрутті, на території Південної Волині 292. Розквіт середньодніпровської культури шнурової кераміки припадає на: першу половину II тис. до н.е. 293. Поселення середньодніпровської культури шнурової кераміки розташовані у:заплавах річок та чорноземних та піщаних узвишшях 294. Вперше на пам’ятки середньодніпровської культури шнурової кераміки звернув увагу:В.О. Городцов 295. У наш час пам’ятки середньодніпровської культури вивчали:І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська 296. На поселеннях середньодніпровської культури шнурової кераміки виявлено залишки жител:стовпової конструкції 297. Кургани середньодніпровської культури шнурової кераміки датуються:початком II тис. до н.е. 298. Мідь і бронзу носії середньодніпровської культури шнурової кераміки отримували, з: Карпато-Балканського регіону 299. Поховання середньодніпровської культури представлені: трупопокладеннями у випростаному стані або трупоспаленнями у курганах 300. Культура бойових сокир, це:культура шнурової кераміки |
