 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Державна реєстрація припинення суб’єктів господарювання
Державна реєстрація припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи здійснюється за її (або її органів) рішенням (добровільне припинення) або на підставі рішення суду чи в результаті смерті громадянина (примусове припинення). Звертає на себе увагу те, що законодавець у ряді законодавчих актів (наприклад, ст.ст. 58 і 247 ГК України, ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом») застосовує поняття «скасування (припинення) державної реєстрації», «виключення з державного реєстру» тощо. У зв’язку з набуттям чинності Законом України «Про державну реєстрацію...» потрібно говорити про те, що всі названі процедури здійснюються шляхом державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності громадянина. Державну реєстрацію припинення (діяльності) суб’єкта господарювання потрібно відрізняти від його ліквідації. По-перше, ліквідація може бути застосована лише до суб’єктів господарювання – юридичних осіб. Громадяни-підприємці для припинення своєї підприємницької діяльності здійснюють «підготовчі заходи», що вимагаються законом для позбавлення їх статусу підприємця (в основному, вони полягають у процедурі зняття громадян з обліку як підприємців у податкових та інших органах). По-друге, ліквідація є організаційно-майновою процедурою, направленою на фактичне припинення суб’єкта господарювання – юридичної особи, необхідною умовою якої є розрахунки з кредиторами і дебіторами, складання ліквідаційного балансу, передача документів в архів, знищення печатки і штампів, закриття рахунків, зняття такого суб’єкта з обліку в контролюючих органах тощо. Тоді як державна реєстрація такого припинення є формальною процедурою, що зводиться до запису про виключення відповідного суб’єкта з державного реєстру. По-третє, ліквідація здійснюється органом, призначеним самим суб’єктом господарювання (при добровільному припиненні) або органом, призначеним судом (при примусовому припиненні), а державна реєстрація припинення юридичної особи – державним реєстратором. Процедура припинення діяльності суб’єкта господарювання різна для фізичних і юридичних осіб. Державна реєстрація припинення юридичних осіб – суб’єктів господарювання охоплює два формальних та один фактичний (другий із нижчевказаних) етапи: а) державна реєстрація рішення засновників юридичної особи або судового рішення про припинення юридичної особи; б) проведення ліквідаційної процедури або заходів щодо реорганізації (злиття, приєднання, розділення, перетворення); в) внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи. При банкрутстві процедура державної реєстрації припинення юридичної особи має свої особливості, пов’язані з тим, що ліквідаційна процедура може не спричинити припинення суб’єкта господарювання (наприклад, коли після розрахунків з кредиторами у банкрута залишаться майнові активи для продовження діяльності). Тому першою стадією в цьому випадку виступає реєстрація судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство. Другою стадією, як і в інших випадках, є проведення ліквідаційної процедури або заходів щодо реорганізації. Остаточна – третя стадія – може наступити лише в тому випадку, якщо суд за наслідками ліквідаційної процедури постановить рішення про припинення юридичної особи – банкрута. Проте, можлива ситуація, коли задоволення боржником вимог кредиторів призведе до припинення процедури банкрутства. У цьому випадку не тільки не проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи, але й вноситься запис у Єдиний державний реєстр про припинення процедури банкрутства. Закон України «Про державну реєстрацію...» виділяє перелік підстав для прийняття рішення суду про припинення юридичної особи: - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації за порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; - здійснення нею діяльності, що суперечить установчим документам або заборонена законом; - невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам законодавства; - неподання протягом року в податкові органи податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням (ст. 38 вказаного Закону); - банкрутство суб’єкта господарювання – юридичної особи, що означає необхідність його ліквідації (ст. 39 Закону України). Проте, даний перелік не є вичерпним. Зокрема, додаткові підстави примусової ліквідації юридичних осіб передбачає ГК України: - якщо в повному товаристві залишається тільки один учасник (ст. 132 ГК України); - у разі вибуття з командитного товариства всіх вкладників (ст. 139 ГК України); - якщо вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або акціонерного товариства стає менше встановленого законом мінімального розміру статутного капіталу (ст.ст. 144, 151, 155, ч. 3 ст. 157 ГК України). Звертає на себе увагу той факт, що державний реєстратор, виявивши які-небудь порушення закону, що мали місце при реєстрації суб’єкта господарювання – юридичної особи, не може самостійно скасувати запис про державну реєстрацію або провести запис про припинення зареєстрованого суб’єкта. Тільки судове рішення може слугувати підставою для примусового припинення юридичної особи. У змісті даних підстав можна відзначити ряд законодавчих новел у порівнянні з раніше діючим Законом України « Про підприємництво ». По-перше, усунена така підстава скасування державної реєстрації (зараз - державної реєстрації припинення юридичної особи) як невчасне (протягом 30-денного терміну) повідомлення суб’єктом підприємництва про зміну його назви, організаційної форми або форми власності. Зараз єдиним наслідком такої поведінки виступає відсутність юридичної сили змін до установчих документів до їх державної реєстрації. По-друге, законодавець відмовився від процедури скасування державної реєстрації за відсутності повідомлення суб’єкта підприємництва про зміну свого місцезнаходження понад 7 днів та у випадку ненадання ним державному реєстратору підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації або датою підтвердження відомостей, поданого у попередньому році. Такі санкції були надмірно репресивними. Як раніше, на сьогодні юридична особа зобов’язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в цей строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов’язаний надіслати рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. При цьому у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. По-третє, порушення закону, допущені при створенні суб’єкта господарювання – юридичної особи, тепер можуть слугувати підставою для прийняття судового рішення про припинення юридичної особи лише у тому випадку, коли їх не можна усунути. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи регулюється розділом VI Закону України «Про державну реєстрацію...», який передбачає підстави припинення підприємницької діяльності фізичної особи, припинення юридичної особи, що відрізняються від підстав. Зрозуміло, що при такому припиненні фізична особа позбавляється правового статусу підприємця, але не позбавляється прав людини і громадянина. Наприклад, у результаті такого припинення громадянин втрачає право укладати договір оренди державного майна згідно із ст. 6 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992 р., оскільки таке право надане тільки громадянам-підприємцям та юридичним особам. Добровільне припинення підприємницької діяльності громадянина може здійснюватися у будь-який час за його рішенням. Примусове припинення підприємницької діяльності громадянина здійснюється у разі його смерті або прийняття судового рішення. Вказані судові рішення можуть бути трьох видів: 1) судове рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання її безвісно відсутньою; 2) судове рішення про визнання фізичної особи недієздатною або про обмеження її дієздатності; 3) судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи як господарська санкція при: - визнанні фізичної особи банкрутом; - здійсненні нею підприємницької діяльності, забороненої законом; - неподанні протягом року податковим органам податкових декларацій, документів фінансової звітності, що вимагаються законом. Процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності громадянина ґрунтується на тих самих принципах, що й реєстрація припинення юридичної особи: 1) реєструється рішення підприємця або суду про припинення відповідної діяльності; 2) оформляються документи, що підтверджують зняття підприємця з обліку в контролюючих органах; 3) за наслідками отримання цих документів і заповненої реєстраційної картки державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи. Надання відповідних документів державному реєстраторові здійснюється самим підприємцем або органом, уповноваженим судом. Спрощений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності громадянина застосовується при його смерті або постановленні судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання її безвісно відсутньою. У цих випадках державний реєстратор на підставі свідоцтва про смерть громадянина або судового рішення самостійно заповнює відповідну реєстраційну картку та вносить запис до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності фізичної особи. |
